Crocidura mariquensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Crocidura mariquensis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Мідицеві (Soricidae)
Рід: Білозубка (Crocidura)
Вид:
C. mariquensis
Біноміальна назва
Crocidura mariquensis
(A. Smith, 1844)
Ареал

Crocidura mariquensis — вид ссавців родини Soricidae. Країни проживання: Ангола, Ботсвана, Демократична Республіка Конго, Мозамбік, Намібія, Південна Африка, Есватіні, Замбія та Зімбабве. Його природним середовищем існування є болота, і це звичайний вид у відповідних місцях існування, а Міжнародний союз охорони природи зарахував його до списку «найменшого занепокоєння»[1].

Опис[ред. | ред. код]

Це мідиця середнього розміру, довжина голови й тулуба становить ≈ 80 мм, хвіст — ≈ 60 мм, самці трохи більші за самиць. Голова довга і вузька, з гостро загостреною мордою, маленькими очима і закругленими вухами. Волосяний покрив на спині чорно-бурий із ржавим відтінком, окремі волоски мають сіруваті основи, коричневі смуги та коричнево-чорні кінчики. Черевна поверхня більш бліда сірувато-коричнева, немає чіткого розмежування між спинним і черевним хутром. Хвіст становить ≈ 70% довжини голови й тулуба, частково запушений і має деякий відтінок коричневого кольору, іноді блідіший знизу. І передні, і задні лапи жовтувато-коричневі, червонувато-коричневі або темно-коричневі, а пальці задніх лап розсуваються, коли тварина йде. В ареалі землерийки спостерігається значна варіація забарвлення[2].

Екологія[ред. | ред. код]

Crocidura mariquensis веде переважно нічний спосіб життя, хоча інколи може проявляти активність і вдень[2]. Вид спритно лазить серед водної рослинності; він не агресивний до інших представників свого виду і не маркує запахом навколо себе. У неволі він харчується равликами та термітами, але не закопується в землю, щоб знайти їжу. У природному середовищі гнізда спостерігаються в купинах трави та в уламках над поверхнею землі. Розмноження здебільшого відбувається у вологий сезон, у середньому народжується 3–4 дитинча. Його ворогами є сорокопуд чорноголовий, сипуха крапчаста, сипуха африканська[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Cassola, F. (2016). Crocidura mariquensis. Процитовано 19.04.2022.
  2. а б в Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 105—106. ISBN 978-1-4081-8996-2.