Doo-Bop
Doo-Bop | |
|---|---|
 | |
| Студійний альбом | |
| Виконавець | Майлз Девіс |
| Дата випуску | 30 червня 1992 |
| Записаний | 19 січня - лютий 1991 |
| Жанр | Ейсид-джаз, джаз-реп |
| Тривалість | 40:02 |
| Студія звукозапису | Unique Recording Studios, Нью-Йорк |
| Лейбл | Warner Bros. |
| Продюсер | Easy Mo Bee |
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |   [1]
|
| Entertainment Weekly | B-[2] |
| Los Angeles Times |  [3]
|
Doo-Bop — останній студійний альбом американського джазового трубача Майлза Девіса. Він був записаний з хіп-хоп продюсером Easy Mo Bee і випущений посмертно 30 червня 1992 року лейблом Warner Bros. Records. Більшість критиків сприйняли альбом негативно, хоча наступного року він отримав премію Ґреммі за найкраще інструментальне виконання в стилі R&B.
Передумови[ред. | ред. код]
Проєкт виник після того, як Девіс влітку сидів у своїй нью-йоркській квартирі з відчиненими вікнами та слухав звуки вулиць. Він хотів записати альбом музики, яка б відображала ці звуки. На початку 1991 року Девіс зателефонував своєму другові Расселу Сіммонсу і попросив його знайти молодих продюсерів, які могли б допомогти у створенні подібної музики, що призвело до співпраці Девіса з Easy Mo Bee.
На момент смерті Девіса в 1991 році було завершено лише шість частин для альбому.[4] Warner Bros. попросили Easy Mo Bee взяти деякі з невиданих партій на трубі (з невиданого альбому 1985 року Rubberband, який згодом був випущений як альбом у 2019 році) і створити на їх основі треки, які «сподобалися б Девісу». Посмертними треками альбому (як зазначено в анотації) стали «High Speed Chase» та «Fantasy». Реприза пісні «Mystery» завершила дев'ятитрековий альбом.[1]
Реліз та відгуки[ред. | ред. код]
Назва є грою слів двох музичних жанрів ду-воп (Doo-Wop) та бібоп (Be-Bop). Платівка Doo-Bop була випущена лейблом Warner Bros. Records 30 червня 1992 року.[5] До травня 1993 було продано близько 300 000 копій по всьому світу.[6] Альбом отримав негативні відгуки від більшості критиків.[7] Грег Тейт назвав його «несуттєвим» джаз-реп-записом Девіса,[8] тоді як Billboard визнав, що альбом, виконаний у стилі R&B, не є «настільки глибоким», як його фанкові записи 1970-х років.[9] В Entertainment Weekly Грег Сендоу писав, що соло Девіса були виконані з «бездоганною логікою і тужливою витонченістю», але супроводжувалися заїждженим гостьовим репом і неавангардними хіп-хоп бітами, що зводило Doo-Bop до «елегантних звукових шпалер».[2] Критик Los Angeles Times Дон Сноуден вважав, що альбом «мав успіх лише уривками» через те, що Девіс вперше працював з хіп-хоп треками, «жорсткість» яких, на думку Сноудена, часто зводила його «приглушену ехо-трубу до ще одного інструментального кольору в міксі».[3] Річард Вільямс з The Independent вважав ці треки регресом від альбому Tutu (1986), що мав ембієнтний відтінок, оскільки вони надихнули Девіса на трубні імпровізації, які демонстрували «ритмічну банальність, яка ніколи не була помітною в доелектронній грі Майлза».[10]
У позитивній рецензії журнал Q назвав Doo-Bop «колекційною річчю … такою ж модною, сексуальною, відкритою і складною, як і найкращі його роботи з того часу, як він вирішив звернутися до музики FM-радіостанцій у 1980-х роках».[11] Журнал Musician вважав його приємним хіп-хоп альбомом і доступним вступом до музики Девіса для «молодих вух, відвиклих від сучасних бітів».[12] У DownBeat Робін Толлесон писав, що Девіс звучав менш боязко, ніж на попередніх записах, оскільки «його фрази і концепція різко адаптуються від мелодії до мелодії».[6] Doo-Bop отримав премію Ґреммі 1993 року за найкраще інструментальне R&B-виконання.[13]
Трек-лист[ред. | ред. код]
Всі композиції написані Майлзом Девісом та Easy Mo Bee, за винятком зазначених окремо
| Сторона 1 | |||
|---|---|---|---|
| # | Назва | Автор музики | Тривалість |
| 1. | «Mystery» | 3:56 | |
| 2. | «The Doo-Bop Song» | 5:02 | |
| 3. | «Chocolate Chip» | Девіс, Easy Mo Bee, Дональд Хепберн | 4:41 |
| 4. | «High Speed Chase» | Девіс, Easy Mo Bee, Ларрі Мізелл | 4:40 |
| Сторона 2 | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 5. | «Blow» | 5:07 |
| 6. | «Sonya» | 5:32 |
| 7. | «Fantasy» | 4:38 |
| 8. | «Duke Booty» | 4:56 |
| 9. | «Mystery (Reprise)» | 1:26 |
Персоналії[ред. | ред. код]
Музиканти
- Майлз Девіс — труба
- Дерон Джонсон — клавішні
- J.R — виконавець
- A.B. Money — виконавець
Продакшн
- Easy Mo Bee — продюсер
- Метт Пірсон — асистент продюсера
- Гордон Мельцер — заступник виконавчого продюсера
- Даніель Берофф — звукоінженер
- Реджинальд Дозьє — звукоінженер
- Зейн Джайлз — звукоінженер
- Ренді Холл — звукоінженер
- Джон МакГлейн — звукоінженер
- Брюс Мур — звукоінженер
- Артур Штойер — звукоінженер
- Кірк Яно — звукоінженер
- Д'Ентоні Джонсон — звукоінженер, зведення
- Ерік Лінч — звукоінженер, зведення
- Тед Єнсен — мастеринг
- Родні Лукас — технічна служба
- Фейт Ньюман — продакшн-служба
- Лінда Берк — продакшн-служба
- Робін Лінч — арт-директор
- Енні Лейбовіц — фото
- Майкл Бенабіб — фото
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Steve Aldrich. Doo-Bop Review by Steve Aldrich (англ.). AllMusic. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ а б Greg Sandow. Doo-Bop (англ.). Entertainment Weekly. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ а б Don Snowden. NEW RELEASES: JAZZ: Miles Davis Leaves a Hip-Hop Finale : ** 1/2 MILES DAVIS, “Doo-Bop”. Warner Bros (англ.). Los Angeles Times. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Doo-Bop, milesdavis.com
- ↑ Bruce Britt. MILES DAVIS` `HIP-BOP` DISC DUE JUNE 30 (англ.). Chicago Tribune. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ а б Alkyer, Frank; Enright, Ed; Koransky, Jason, ред. (2007). The Miles Davis Reader. Hal Leonard Corporation. с. 160, 310–11. ISBN 978-1-4234-3076-6.
- ↑ Phil Freeman. Miles Davis Albums From Worst To Best (англ.). Stereogum. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Tate, Greg (2012). Tutu and Farewell 1986-1991. Miles Davis: The Complete Illustrated History. MBI Publishing Company. с. 200. ISBN 9781610586825. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Newman, Melinda; Morris, Chris; Morris, Edward, ред. (18 липня 1992). Album Reviews. Billboard: 48. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Richard Williams. RECORDS / Jazz: Miles Davis - Doo-bop (Warner Bros 7599-26938) (англ.). The Independent. Процитовано 5 червня 2023.
- ↑ Q. Q: 70. September 1992.
- ↑ June 1992. Musician: 96.
- ↑ THE 35TH ANNUAL GRAMMY AWARDS : Winners in Other Grammy Categories (англ.). Los Angeles Times. Процитовано 5 червня 2023.