Ейсид-джаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Е́йсид-джаз (англ. Acid jazz) — музичний стиль, що характеризується поєднанням елементів джазу і фанку 1970-х років та танцювальної музики 1990-х років або хіп-хопу.

Цей стиль не є джазом у тому сенсі, що він не є мистецтвом імпровізації на акустичних інструментах, яким по суті є інші напрямки джазу. Натомість ейсид джаз залучає електроніку, використовуючи семпли старих записів джазу і фанку та новітні синтезовані звучання.

Ейсид джаз розглядають також як відродження фанк-джазу та соул-джазу в творчості ді-джеїв, таких як Норман Джей, Джиллс Пітерсон чи Патрік Форж.

Витоки[ред.ред. код]

Становлення стилю відбулося наприкінці 80-х і пов'язане з модою на використання семплів із джаз-фанку 70-х серед клубних ді-джеїв Великобританиії. Одним із законодавців жанру прийнято вважати ді-джея Джиллса Пітерсона, якому часто приписують авторство назви «ейсид-джаз». Походження терміну «ейсид» найімовірніше пов'язане з напрямком Ейсид хауз. У США термін «ейсид-джаз» майже не вживався, хоча використання джазових семплів було популярно, особливо серед хіп-хоп виконавців. Зокрема, одним із найраніших ейсид-джазових записів прийнято вважати «Jazz Thing» групи Gang Starr.

Пік популярності ейсид-джазу припадає на першу половину 90-х. У той час до ейсид-джазу відносили джаз-фанк 90-х (Jamiroquai, Brand New Heavies, Incognito, Solsonics), хіп-хоп із джазовими семплами (A Tribe Called Quest, Guru, MC Solaar), експерименти джазових музикантів з електронною музикою (Майлз Девіс, Хербі Хенкок) і т. д. Після 1994 р. популярність ейсид-джаза пішла на спад, а традиції жанру були пізніше відроджені в нью-джазі.

Музичні особливості[ред.ред. код]

Чітко визначених правил або рис стилю для ейсид-джазу, як і більшості напрямків сучасної музики не існує, проте можна виділити такі особливості:[1]

  • Темп від 88 bpm до 116 bpm.
  • Барабани — грають funk/hip-hop ритм, сфокусовані на головних долях (небагато tom fills, і т. д.), грають також свінговий ритм (shuffle) на робочому барабані, використовуючи частіше металевий або мідний барабан-пікколо (piccolo snare).
  • Перкусія — якщо є, грає афро-латинські ритми на конго, або синкоповані shaker/cabasa ритми.
  • Бас — звичайно мелодійний, виконується рівно, пальцями (тобто без слепів, popping, pick playing). Іноді використовуються на акустичному басі.
  • Гітари — jazz/funk акорди (9ths/11ths/13ths) грають у високому регістрі, звичайно clean або з ефект wah-wah ефектом. No powerchords.
  • Клавішні — просте клавішне аранжування (1-2 інструменти застосовуються одночасно), як правило на типових клавішних звуках (тобто piano, Fender Rhodes, Wurlitzer, Organ), рідше — струнні.
  • Духові — Секції духових, звичайно — тріо саксофон/труба/тромбон, іноді з флейтою. Звичайно грають щільні унісонні лінії.

Представники стилю[2][ред.ред. код]

  • The Brand New Heavies
  • Galliano
  • Groove Collective
  • Incognito
  • Jamiroquai
  • Ronny Jordan
  • The Solsonics
  • US3
  • Young Disciples
  • De-Phazz
  • UNKLE
  • Lacarno
  • Herbie Hancock
  • Machine
  • Stephane Pompougnac
  • Galliano
  • Xavier Fischer Trio
  • Cafe Drechsler & Friends
  • M Elino
  • United Future Organization
  • Da Germ
  • Жгли Дуб
  • LB
  • Gazzara
  • Freak Power
  • La Belloza De La Vida
  • La Yellow 357
  • Red Snapper
  • Mark Farina
  • J.Righera
  • Bruna Loppez
  • Ice One
  • Luke Vibert
  • L.A.H.R.
  • Yennah
  • Candy Dulfer
  • Ultralights
  • Самата



Аудіоприклади[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]