Пінон рудогрудий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ducula chalconota)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пінон рудогрудий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Рід: Пінон (Ducula)
Вид: Пінон рудогрудий
Ducula chalconota
(Salvadori, 1874)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Ducula chalconota
Віківиди: Ducula chalconota
ITIS: 177368
МСОП: 22691734
NCBI: 1965251

Пі́нон рудогрудий[2] (Ducula chalconota) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Нової Гвінеї.

Довжина самців становить 41-42 см, довжина самиці 37-39 см, вага 595-625 г. Голова сіра, спина і покривні пера крил зелені з бронзовим і блакитним відблиском, махові пера темно-зелені з синюватим відблиском. Хвіст чорнуватий з блакитним відблиском. Горло коричневе, груди рудувато-бордові, живіт і боки каштанові. Очі червонуваті, дзьоб темно-сірий, лапи червоні. У представників типового підвиду спина має червонувато-пурпуровий відблиск[3][4].

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[5]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудогруді пінони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах Новій Гвінеї. Зустрічаються переважно на висоті від 1400 до 2500 м над рівнем моря. Живляться плодами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ducula chalconota.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gibbs, David; Barnes, Eustace; Cox, John (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World. A&C Black. с. 554—555. ISBN 9781408135563.
  4. Beehler, Bruce M.; Pratt, Thane K. (2016). Birds of New Guinea: Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press. с. 88—89. ISBN 9781400880713.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
  • David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001