Eubalaena glacialis
Eubalaena glacialis | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Eubalaena glacialis
![]() Порівняння розмірів з розміром людини
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
![]() | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Eubalaena glacialis (південний кит звичайний[1]) — вид морських ссавців родини китові (Balaenidae).
Зовнішність[ред. | ред. код]
Їх легко відрізнити від інших китів по мозолі на голові, широкій спині без спинного плавника та довгому вигнутому роті, який починається над оком. Тіло кита темно-сіре або чорне, іноді з білими плямами на животі. Мозолі з'являються через великі колонії китових вошей. Дорослі Eubalaena glacialis в середньому 13–16 м довжиною і важать приблизно від 40 000 до 70 000 кг. Самиці більші за самців. Сорок відсотків ваги тіла кита — це жир відносно низької щільності.
Поширення, поведінка[ред. | ред. код]
Кит північної Атлантики, що вживає в їжу в основному веслоногих рачків та інших дрібних безхребетних, повільно ковзаючи через ділянки концентрованого видобутку на рівні або нижче поверхні. Є мало даних про їхнє життя, але, як вважають, вони живуть принаймні п'ятдесят років, а деякі з них можуть жити понад сто років.
Відтворення[ред. | ред. код]
Вони вперше народжують у віці дев'яти або десяти років після річної вагітності. Китята при народженні 4,0–4,6 м в довжину і важать близько 1400 кг.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 273.
Посилання[ред. | ред. код]
- Reilly, S.B., Bannister, J.L., Best, P.B., Brown, M., Brownell Jr., R.L., Butterworth, D.S., Clapham, P.J., Cooke, J., Donovan, G.P., Urbán, J. & Zerbini, A.N. 2008. Eubalaena glacialis. In: IUCN 2012 [Архівовано 27 січня 2013 у WebCite]
- Scott, R. 2002. "Eubalaena glacialis" (On-line), Animal Diversity Web [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.]