Expressen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Expressen»


Країна  Швеція
Тип щоденна вечірня газета
Мова шведська
Політична належність незалежна, ліберальна
Видавець svТомас Маттссон[sv]
Формат таблоїд
Періодичність 1 доба[2]

Засновано 1944
Власник «Bonnier AB» через
«Bonnier Newspapers»
Редактор директор - Бенґт Оттоссон
Головний редактор Томас Маттссон
Головний офіс Єрвелльсґатан, 30, Стокгольм, Швеція - Gjörwellsgatan 30, Stockholm
Наклад 262 300 (2011 року, в тому числі GT і KvP)[1]

Expressen.se
CMNS: Expressen у Вікісховищі
Головний офіс газети. 2008 рік.

«Expressen» («Експре́ссен» — «Експрес») — шведська щоденна вечірня газета, означена як «незалежна ліберальна». 16 листопада 1944 року її заснували Альберт Боннір-молодший, Івар Гаррі та Карл-Адам Нюкоп. Газета входить до складу підрозділу Bonnier Newspapers концерну Bonnierkoncernen.

На лютий 2013 року обов'язки директора «Експресу» виконував Бенґт Оттоссон, колишній керівник відділу збуту газети. Головний редактор і відповідальний видавець — це Томас Маттссон, колишній головний редактор електронного варіанта газети Expressen.se. Голова правління — це Торстен Ларссон. Він також голова правління медіа-концерну TV4-Gruppen і керівник підрозділу Bonnier Broadcasting & Entertainment. Заступник головного редактора і замісник відповідального видавця — це Пер-Андерс Бруберг.

Про «Експрес»

[ред. | ред. код]
Івар Гаррі, перший з ліку головний редактор газети «Експрес».

Газета виходить щодня. В електронному випуску Expressen.se поновляють матеріал упродовж усієї доби, в усі дні тижня. На початок 2013 року в «Експресу» було близько 921 000 читачів. У газеті зайнято 520 співробітників. Редакція часопису працює в будинку № 30, на вулиці Єрвелльсґатан у центрі Стокгольма. Тут розмістилися також редакція газети «Дагенс нюгетер» (Dagens Nyheter) і радіостанції, що працюють у мережі SBS: (Mix Megapol, Rockklassiker, Radio 107,5, The Voice і Vinyl 107,1). «Експрес» має свої редакції за кордоном, зокрема в Нью-Йорку (Матс Ларссон) і Лондоні (Роберт Бер'єссон).

У газети є регіональні випуски Göteborgs-Tidningen (Гетеборг) і Kvällsposten (Мальме), якими керують відповідно Ларс Неслунд і Ларс Мулін.

Відділом політики «Експресу» завідує Анна Дальберг, а культури — Карін Ульссон.

«Експрес» має щотижневі журнали-додатки Söndag («Неділя»), Leva&Bo («Жити і мешкати»), TV14, Korsord («Кросворд»). Extra — це журнал про знаменитостей, додаток до кожного четвергового — головного — номера газети. Редактор — Лейф Бреннстрем. Виходить також щотижневий журнал-додаток Mitt Kök («Моя кухня»), редактором якого є Пія Нурдстрем. Відділом розваг «Експресу» завідує Кай-Андерс Нільссон, за щоденну рубрику спорту звичайних випусків відповідає Мартін Кроон, а електронних — Юакім Свенссон.

У редакції працюють відомі журналісти. Спортивний хронікер Матс Ульссон і ведуча світської хроніки Сесілія Гаген одержали Велику журналістську премію. Загалом на весь склад редакції припадає п'ятнадцять таких премій.

Томас Маттссон, головний редактор «Експресу» з 2009 року.

«Експрес» провадить журналістські розслідування, й 2006 року репортер Крістіан Гольмен дістав відзнаку від Спілки журналістів-шукачів — «Золоту лопату» за творчу участь у розслідуванні svВбивства в Рінкебю[sv][3]. У 2007-му Гольмен разом із експресівськими колегами отримав ще одну «Золоту лопату», цього разу за викриття міністра торгівлі — Марії Бореліус[4]. У 2007 році три співробітники газети — так звана група копачів — Крістіан Гольмен, Лео Лагеркранц і Мікаель Еландер — були номіновані також на Велику журналістську премію за свої статті про справу з творами Енді Ворхола[5].

У 2007-му «Експрес» розпочав роботу з телеканалом TV 4 Sport. Газета передає теленовини на сайті Expressen.se i транслює рекламні передачі на своєму каналі R-TV. «Експрес» є співвласник низки підприємств, як-от GI Viktkoll, Hemonline та інших. Газета провадить сайти AlltOmMat.se, DinaPengar.seі AlltOmBarn.se, передає текстові новини по SMS, відеоматеріали по MMS і має WAP-портал у кількох операторів мобільного зв'язку.

До мережі Expressen Digitala Medier — підрозділу в структурі AB Kvällstidningen Expressen — входить Expressen.se. У Швеції це другий за величиною медіа-сайт: близько трьох мільйонів відвідувань за тиждень.

Зміни

[ред. | ред. код]
Крістіна Юттерстрем, головний редактор у 1995—1996 роках.

Коли 1991 році звільнився з посади головного редактора «Експресу» Бу Стремстедт, почалися не найкращі часи газети. Його наступник Ерік Монссон кинув посаду вже 1993 року після скандалу. Значно знизився тираж.

Наприкінці 1990-х криза загострилася, головні редактори часто змінювали один одного. У час керування однієї з них, Крістіни Юттерстрем, навіть змінилася офіційна політична орієнтація газети: замість «ліберальної» стала «незалежною». Тим часом конкурент «Aftonbladet» зробився найбільшою у Швеції щоденною газетою. Стан справ поліпшився у 2002 році, коли головним редактором став колишній працівник газети «Афтонбладет» Отто Шеберг. Тираж став зростати. У 2008 році «Експрес» домігся одного із своїх найкращих показників — 144 мільйони крон прибутку[6].

Головні редактори газети

[ред. | ред. код]
Бу Стремстедт, головний редактор у 1977—1991 роках, з дружиною Марґаретою.

Відомі журналісти, що співпрацювали з «Експресом»

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вебсайт статистики про газети. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 3 лютого 2013.
  2. Muck Rack — 2009.
  3. Föreningen Grävande Journalister — Спілка журналістів-шукачів. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  4. Expressen fick Guldspade — «Експрес» дістав «Золоту лопату» [Архівовано 27 березня 2007 у Wayback Machine.], Föreningen Grävande Journalister — Спілка журналістів-шукачів [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  5. Expressens avslöjande nominerat till Guldspaden — Викриття, яке здійснив «Експрес», номіновано на «Золоту лопату»[недоступне посилання з лютого 2019], Föreningen Grävande Journalister — Спілка журналістів-шукачів [Архівовано 23 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  6. Сайт «Resumé». «Експрес» має 144 мільйони прибутку. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 3 лютого 2013.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ekdahl, Lars (1990). Facket, makten och demokratin: bilder ur Grafiska personalklubbens på DN/Expressen 75-åriga historia. Stockholm: Dagens nyheter. Libris 7650332. ISBN 91-7588-975-7 (inb.)
  • Forsell Jacob, red (2004). Bilder som förändrat Sverige. Stockholm: Forum i samarbete med Expressen och Pressens bild. Libris 9600286. ISBN 91-37-12624-5 (inb.)
  • Gustafsson, Karl Erik (1996) (på eng). The origins and development of the Swedish tabloid Expressen 1944—1994. Rapport / Informations- och massmediegruppen, Handelshögskolan vid Göteborgs universitet, 1100-6153 ; 38. Göteborg: Handelshögskolan. Libris 2265120
  • Hedlund, Ingvar (2006). Tabloism: [om 32 år som kvällstidningsreporter på Expressen]. Stockholm: Ingvar Hedlund. Libris 10419500. ISBN 91-633-0070-2
  • Holt, Kristoffer (2008). Publicisten Ivar Harrie: ideologi, offentlighetsdebatt och idékritik i Expressen 1944—1960. Linköping studies in arts and science, 0282-9800 ; 413. Stockholm: Carlsson. Libris 10615503. ISBN 978-91-7331-093-2 (inb.)
  • Krogh, Torbjörn von (2006). «Värst i världen?: kritiken mot Expressen 1944—1954». Presshistorisk årsbok 2006(23),: sid. 99-161 : ill.. 0282-020X. ISSN 0282-020X. Libris 10140604
  • Kroon, Åsa (1999). Svart på vitt: om Expressen och kampen om det diskursiva utrymmet. Studier i kommunikation och medier, 1401-9701 ; 12. Örebro: Örebro universitetsbibliotek. Libris 7656974. ISBN 91-7668-205-6
  • Larsson, Sören (1991). Klara röster: Sören Larsson samtalar med dem som var med. 2, Expressens första tid. Sollentuna: Mediekonsult Sören Larsson AB. Libris 708731. ISBN 91-87438-02-X
  • Larsson, Sören (1994). Klara röster: Sören Larsson samtalar med dem som var med. 3, Drakarnas kamp. Sollentuna: Mediekonsult Sören Larsson AB. Libris 708732. ISBN 91-87438-08-9
  • Läsaren: ett inlägg från Expressen, där vi refererar en undersökning om hur människor upplever sin kvällstidning. [Stockholm]: [Expressen]. 1971. Libris 2056835
  • «Mördare till vänster-»: sanna och sannolika historier om Expressens allra första tid 1944—1964. [Stockholm]: [Media express]. 1994. Libris 7769681. ISBN 91-88198-17-0 (spiralh.)
  • Nilson, Ulf (1995). Expressens nedgång och förfall. Stockholm: Timbro. Libris 7648348. ISBN 91-7566-316-3
  • Norman, Helena (2007). Religion som medieberättelse: Expressens rapportering om Knutbyfallet. Studier av inter-religiösa relationer, 1650-8718 ; 35. Uppsala: [Religionshistoriska avdelningen, Uppsala universitet]. Libris 10511082. ISBN 978-91-89652-28-6
  • Nycop, Carl-Adam (1971). Nyfiken med sting!: en tidningsmans memoarer 1944—1965. Helsingfors: Söderström. Libris 1184041
  • Ring, Sture (1981). Typerna och den datoriserade draken. Stockholm: Förlags AB Marieberg. Libris 7650085. ISBN 91-7588-086-5
  • Strömstedt, Bo; Jonsson Sune (1994). Löpsedeln och insidan: en bok om tidningen och livet. Stockholm: Bonnier. Libris 7148872. ISBN 91-0-055432-4 (inb.)
  • Gustafsson Karl Erik, red (1984). Sverige (Expressen): berättelsen om hur Expressen blev Sveriges rikstidning. Stockholm: Marieberg. Libris 7650073. ISBN 91-7588-065-2 (inb.)
  • Wrigstad, Per (1967). Expressens linje.. Stockholm: Expressen. Libris 859879
  • Wrigstad, Per (1979). Så här var det. Stockholm: Norstedt. Libris 7153013. ISBN 91-1-793302-1 (inb.)
  • Wrigstad, Per; Ågren Sigge (1973). Vi gör en tidning: varför och hur vi skriver. Stockholm. Libris 859877
  • Ågren, Sigge (1970). Sanning till 90 %: [expressenmemoarer]. Stockholm: Askild & Kärnekull. Libris 15280

Лінки

[ред. | ред. код]