Figura serpentinata

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дискобол, копія в бронзі, II ст. н.e.

Figura serpentinata — це скульптурна або малярська композиція, в якій автор з метою надання легкості чи динаміки застосував, часом неприродне, спіралеподібне скручування тіла зображуваної особи.

Скульптури, в яких використано спіралеподібне зображення тіла, були відомими вже в часи Стародавньої Греції. Пізніше цей стиль використовувася італійськими маньєристами. Класичним прикладом Figura serpentinata є статуя Дискобола, вирізьблена Мироном (грец. Μύρων), роботи Леонардо да Вінчі, Рафаеля і Мікеланджело.

Буске (фр. Bousquet) вважає, що «serpentinata» — як стиль виник у 1506 році внаслідок глибокого сутнісного впливу скульптурної композиції Лаокоон та його сини на всіх художників, і Мікеланджело зокрема[1]. Джон Ширман (англ. John Shearman) також стверджує, що стиль Figura serpentinata був винайдений Мікеланджело, зокрема під час створення скульптури «Переможці» (лат. Victors) для гробниці Папи Юлія II[2]. Маурер (англ. Maurer,), з іншого боку, стверджує, що цей стиль не є притаманним для робіт Мікеланджело і як піонера стилю Figura serpentinata визначає Доменіко Беккафумі (лат. Beccafumi)[3]. Учневі Беккафумі — Марко Піно (лат. Marco Pino) — вдалося пов'язати стилі Беккафумі, Франческо Сальвіаті (лат. Salviati), Парміджаніно (лат. Parmigianino) і, можливо, навіть Мікеланджело, внаслідок чого його роботи в цілому стали насичененими мотивами «serpentinata».

З ослабленням норм Ренесансу і становленням стилю «Serpentita», його правила і структури стали систематизованими. Спіралеподібна форма зображення дозволяла демонструвати фізичну силу фігур, їх пристрасть, напругу і семантичну досконалість. Зображення рухів набрало вмотивованості й чистого вигляду, дія стала відображенням внутрішньої сили зображення.

Стиль Figura serpentinata прослідковується в мистецтві навіть у 1620-х роках, зокрема в роботі Берніні «Викрадення Прозерпіни».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jacques Bousquet: Mannerism: The Painting and Style of the Late Renaissance, New York, 1964, translated by Simon Watson Taylor [1]
  2. John Shearman: Mannerism. Art and Architecture series. London : Penguin Books , 1991, ISBN 0140137599
  3. Emil Maurer: Manierismus: Figura serpentinata und andere Figurenideale : Studien, Essays, Berichte, 2001, ISBN 3858237914

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Emil Maurer: Manierismus: Figura serpentinata und andere Figurenideale : Studien, Essays, Berichte, 2001, ISBN 3858237914
  • John Shearman: Mannerism. Art and Architecture series. London : Penguin Books , 1991, ISBN 0140137599
  • Jacques Bousquet: Mannerism: The Painting and Style of the Late Renaissance, New York, 1964, translated by Simon Watson Taylor [2]