Fun Factory (гурт)
| Fun Factory (гурт) | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | євроденс |
| Роки | з 1992 |
| Країна |
 Німеччина |
| Склад | Marie-Anett Meyd |
| funfactorymusic.com | |
|
| |
Fun Factory (гурт) у Вікісховищі | |
Fun Factory — німецький євроденс-гурт, створений у 1992 році, який спочатку складався з членів-засновників Балки Тозуна, Родні Гардісона, Тоні Коттури та Стефана Броварчика. Їх прозвали просто Балджа, Род Д., Смут Т. і Стів. Група мала успіхом впродовж 90-х років.
Історія[ред. | ред. код]
1992–94: Формування, Non Stop-The Album і відхід Бальки[ред. | ред. код]
Гурт був заснований у 1992 році за участю Балька Тозуна з Туреччини, Родні Хардісон з Америки та Тоні Коттура та Стефан Броварчик з Німеччини. Вони випустили свої перші сингли «Fun Factory's Theme» і «Groove Me» в 1992 і 1993 роках. В 1994 році Fun Factory випустили дебютний альбом Nonstop! Перед випуском свого третього синглу « Close to You» наприкінці 1993 року група повідомила, що вокалістка Балька Тозун був замінений на Марі-Анетт Мей, артистку з Парижа, Франція[1]. «Close to You» став їхнім першим успіхом у чартах, досягнувши 1 місця в канадському танцювальному чарті. Наступними синглами були «Take Your Chance» і «Pain», які досягли 18 і 24 місць відповідно в німецькому чарті синглів.
1995–97: Fun-Tastic і розформування[ред. | ред. код]
У 1995 році гурт випустив свої сингли «I Wanna B with U», «Celebration» і кавер-версію Манфреда Манна «Do Wah Diddy». Усі вони були хітами чартів, досягнувши 11, 12 і 6 у німецькому чарті позицій. Того ж року Fun Factory випустили свій другий студійний альбом Fun-Tastic. До цього часу вони почали ставати все більш популярними в Європі, США та Канаді. Наступним синглом став «Don't Go Away», який став їхнім останнім успіхом у чартах. Після випуску «Don't Go Away» Коттура залишив гурт. Як тріо група випустила ще два сингли «I Love You» і «Oh Yeah Yeah (I Like It)». Для синглу «I Love You» перший реп-куплет Коттури перезаписав Броварчик. У 1996 році Коттура почав випускати сольні сингли та заснував звукозаписний лейбл Booya Family, де продюсував треки для багатьох виконавців, зокрема NANA, Marky Mark, 'N Sync і Backstreet Boys. У 1997 році був випущений альбом Fun Factory Greatest Hits. Хардісон покинув Fun Factory у 1997 році; до решти двох учасників Мей і Броварчик приєднався новий учасник Рей Хортон і планували продовжити роботу з новою назвою гурту «Fun Affairs», але не досягли успіху, і Fun Factory розпалася.
1998–08: сольні проєкти та спін-офи Fun Factory[ред. | ред. код]
У 1998 році був представлений спін-офф Fun Factory з абсолютно новим складом, зі змінними учасниками, спочатку включали співачку Ліан Росс (Жозефін Гібель), реперів T-Roc/Tiger One (Терранс Ламонт Крум), Альфонсо Лоза- Езер і Александр Вальзер з Ліхтенштейну. У деяких зі своїх релізів їх називають The New Fun Factory[2]. Перший студійний альбом Next Generation, опублікований на Marlboro Records, був випущений у 1999 році та розійшовся тиражем понад 100 000 копій разом із синглами «Party With Fun Factory», «Sha-La-La-La-La» та «Wish» у 1998 році. і 1999 рік. У 2000 році Мей випустила свій перший і єдиний сольний сингл «Be the One». У 2002 році студійний альбом New Fun Factory ABC of Music мав помірний успіх, і група незабаром була розпущена. У 2008 році група з усіма новими учасниками, зарахованими під брендом Fun Factory, випустила свій перший сингл під назвою «Be Good To Me». Вони виступали в ZDF Fernsehgarten і гастролювали в Німеччині, Польщі, Словаччині та Румунії. Ще два сингли, «I Wanna B With U 2010», кавер-версія оригіналу, і «On Top Of The World» були випущені у 2009 і 2013 роках відповідно.
2015–дотепер: Back to the Factory[ред. | ред. код]
7 серпня 2015 року вийшов сингл «Let's Get Crunk»[3]. 15 липня 2016 року було випущено «Turn It Up», а в серпні — третій студійний альбом групи Back to the Factory[4].
| Учасник | 1992 рік | 1993 рік | 1994 рік | 1995 рік | 1996 рік | 1997 рік | 2009 рік | 2013 рік | 2014 рік | 2015 рік | 2016 рік | 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | 2020 рік | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Балька Тозун (1992—1993, 2009, 2013–тепер) |
||||||||||||||||||
| Марі-Анет Мей (1993—1997) |
||||||||||||||||||
| Тоні Коттура (1992—1996, 2009, 2013–дотепер) |
||||||||||||||||||
| Стефан Броварчик (1992—1997, 2013–дотепер) |
||||||||||||||||||
| Родні Хардісон (1992—1997) |
||||||||||||||||||
| Ентоні Фрімен (2013–дотепер) |
||||||||||||||||||
Дискографія[ред. | ред. код]
- Nonstop! The Album (1994)
- Fun-Tastic (1995)
- Back To The Factory (2016)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Larkin, Colin (1998) The Virgin Encyclopedia of Dance Music, Virgin Books, ISBN 0-7535-0252-6, p. 126
- ↑ New Fun Factory, The* - Sha-La-La-La-La (CD). Discogs.com. 7 червня 1999. Процитовано 25 липня 2015.
- ↑ Fun Factory - Let's get crunk. iTunes.com. Процитовано 7 серпня 2015.
- ↑ Fun Factory Music. Funfactorymusic.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 22 червня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|
