GIGN
| Група втручання французької жандармерії | |
|---|---|
| Groupe d 'Intervention de la Gendarmerie Nationale (GIGN) | |
 Нарукавний знак | |
| Засновано | 1 березня 1974 року |
| Країна |  Франція |
| Належність | Національна жандармерія Франції |
| Вид | жандармерія |
| Роль | протидія тероризму, порятунок заручників, охорона VIP-персон і важливих об'єктів |
| Чисельність | 960[1] |
| Штаб | Саторі, Версаль 48°47′6.59″ пн. ш. 2°06′25.80″ сх. д. / 48.7851639° пн. ш. 2.1071667° сх. д. |
| Гасло | Служба на все життя (S'engager pour la vie) |
| Вебсайт | gendarmerie.interieur.gouv.fr/gign  |
Медіафайли на Вікісховищі | |
GIGN (абр. від фр. Groupe d'Intervention de la Gendarmerie Nationale, укр. Група втручання французької жандармерії; фр.: [ɡʁup dɛ̃tɛʁvɑ̃sjɔ̃ də la ʒɑ̃daʁməʁi nasjɔnal] (
прослухати)) — елітний спеціальний підрозділ Національної жандармерії Франції, що призначений для боротьби з тероризмом, звільнення заручників, затримання озброєних злочинців та боротьби з організованою злочинністю.[2]
GIGN складається з центрального підрозділу, розташованого в районі Саторі у Версалі, та чотирнадцяти місцевих відділень, які називаються AGIGN, що розміщені в метрополії та заморських територіях.
Цей підрозділ безпосередньо підпорядковується генеральному директору Національної жандармерії, який у разі складої надзвичайної ситуації, виконує свої завдання у повній взаємодії з усіма органами безпеки і оборони держави. Зазвичай підрозділ залучається на підтримку місцевим правоохоронним органам на території Франції, але він також може діяти за кордоном у координації з французькими збройними силами, зокрема з Командуванням спеціальних операцій.
Після терористичного акту на Олімпіаді в Мюнхені у Франції 1972 року було прийнято рішення про створення загону по боротьбі з тероризмом.
1 листопада 1973 у Франції було створено спецпідрозділ Equipe Regionale d’Intervention (ECRI). До його складу увійшли п'ятнадцять оперативників, навчених протидіяти терористам і звільняти захоплених заручників. При необхідності вони могли діяти на всій території Франції. Підрозділ входив до складу Ескадрону 2/2 мобільного жандармерії з місцем дислокації в Мезон-Альфор. Командиром нового підрозділу був призначений лейтенант Крістіан Пруто, який керував групою аж до 1982 року.[3]
Повна боєздатність групи була досягнута 1 березня 1974, а через десять днів вона вже брала участь у своїй першій бойової операції в містечку Еквевілла. До цієї операції залучалися дві регіональні групи втручання, створені на початку 1976 року, які отримали назви GIGN-1 (на півночі) і GIGN-4 (на півдні). Вони дислокувалися відповідно в Мезон-Альфор і в Мон-де-Марсане. GIGN-1 була сформована зі складу Ескадрону 2/2 мобільної жандармерії, в той час як GIGN-4 була утворена на базі Ескадрону парашутистів 9/11.
У 1976 році було вирішено, що необхідно об'єднати групи GIGN-1 і GIGN-4 для створення єдиної групи GIGN, здатної діяти на всій території Франції. У новий підрозділ були включені 78 спецназівців з першої групи і 48 - з четвертої. У цьому ж році знову створений підрозділ взяло участь в операції зі звільнення заручників. Тоді п'ять терористів з організації «Фронт визволення Сомалійського узбережжя» захопили в Джибуті шкільний автобус з дітьми 30.
У 1983 група GIGN була передислокована в казарми Паскье у Версалі, зберігши при цьому свою первісну організаційну структуру. У зв'язку зі значним зростанням проявів тероризму та збройної злочинності на території Франції та її колоній керівництво Національної жандармерії прийняло рішення заснувати групу GISGN (Група безпеки і втручання Національної жандармерії). В даний час GIGN входить до складу GISGN і підпорядковується її керівнику. До складу GISGN також входять Група президентської охорони і Ескадрон жандармів-парашутистів.
У 1980-1990-х роках група GIGN брала участь в цілому ряді спецоперацій, таких як затримання викрадачів літака в 1981 році і 1984 році, звільнення заручників з літака в 1989 році, звільнення заручників у в'язниці Мулен в 1991 році, захоплення відомого найманця Боба Денара в 1995 році.
У період з 1992 по 1995 рік французькі спецназівці брали участь в операціях в Боснії і Герцеговині. Однією з найвідоміших акцій GIGN стало звільнення в грудні 1994 року заручників із захопленого алжирськими терористами літака компанії «Ейр Франс». Операція пройшла успішно, і всі 160 пасажирів і членів екіпажу були звільнені. Наприкінці 1990-х років структура GIGN включала в себе 4 оперативно-бойових групи, одну групу розвідки, відділ для адміністративно-правової роботи та здійснення підтримки, вертолітний підрозділ. Чисельність групи становила 102 співробітника. Командиром GIGN був капітан Дені Фав'є, разом з ним в керівництво підрозділом входили три офіцери і чотири унтер-офіцера, які відповідали за планування операцій. Бойові групи чисельністю по 15 осіб ділилися на чотири команди на чолі яких стояли унтер-офіцери. У першій і другій групах також значилися 18 водолазів, підготовлених для проведення спеціальних заходів на воді й під водою. А в складі третьої та четвертої груп було п'ятнадцять парашутистів, що володіють навичками стрибків з парашутом з великих висот.
У січні 2004 року пройшла реорганізація четвертої оперативної групи, що привело в підсумку до її поділу на три оперативні секції, призначені для оперативної логістики та оперативної підтримки. У кожній командиром призначався офіцер у званні капітана або лейтенанта і по одному унтер-офіцерові в якості заступника.
1 вересня 2007 року відбулася глибока реорганізація GIGN, у результаті якої він замінив собою GSIGN. Це було більше, ніж проста зміна назви: реорганізація мала на меті створити більш оперативний підрозділ шляхом посилення його командування, оптимізації використання ресурсів і, зокрема, підвищення здатності реагувати на масштабні події (зокрема, масові захоплення заручників, скорочено «POM»), а також створення міцніших синергій між особовим складом, який пройшов єдину систему відбору та підготовки.[4]
1 серпня 2021 року була проведена нова реорганізація, яка посилила здатність підрозділу діяти на національному рівні шляхом повної інтеграції регіональних відділень AGIGN до його центрального операційного ядра. Ці регіональні підрозділи для втручань були створені 2004 року, але переходили під оперативний контроль групи лише під час спеціальних операцій. Відтоді підрозділ складається з центрального рівня (Центральний GIGN) та його 14 відділень, сім із яких розташовані в метрополіях Франції — у Тулузі, Оранжі, Діжоні, Нанті, Реймсі, Турі та Кані, і сім у заморських територіях — Гваделупі, Мартиніці, Гаяні, на Реюньйоні, у Новій Каледонії, Французькій Полінезії та на Майотті.[4]
10 квітня 2025 року французьке видання Armada International повідомило, що підрозділ спеціального призначення GIGN та швейцарський виробник боєприпасів SwissP Defence підписали угоду про розробку нового патрона в калібрі 6,5 Grendel. Саме цей калібр поєднує в собі максимальну точність, покращену дальність стрільби та оптимізовані балістичні характеристики, що відповідають оперативним вимогам GIGN.[5]
У 1985 році Національна поліція створила, за зразком GIGN, спеціальний підрозділ для проведення операцій: RAID (Пошук, допомога, втручання та стримування).[6]
Обидва підрозділи продовжують тісно співпрацювати, використовуючи накопичений досвід. Яскравими прикладами їхньої взаємодії є штурм у Даммартен-ан-Гоель після теракту проти Charlie Hebdo, а також координація дій під час серії терактів у Франції в січні 2015 року.[7]
У межах Міністерства внутрішніх справ координація та взаємодія між GIGN і RAID сил оперативного втручання Національної поліції (FIPN) забезпечуються Ucofi (підрозділ координації сил втручання), який створили у 2010 році.[8]
Новий спільний шеврон для центрального підрозділу та його філій був прийнятий після повної інтеграції останніх у серпні 2021 року. Його носять на лівому рукаві замість регіонального шеврону; він зображує гранату Жандармерії, на якій розташований знак GIGN. Центральний підрозділ GIGN (Саторі) та філії (AGIGN) зберігають свої круглі знаки, які носяться на правому рукаві.[9]
Емблема центрального підрозділу GIGN, відома як круглий шеврон, складається з кількох елементів, що мають символічне значення. Коло на синьому тлі уособлює єдність і колективну силу, а синій колір нагадує про підводні можливості підрозділу. Карабін символізує здатність до оперативного подолання перешкод, тоді як парашут підкреслює приналежність до аеромобільних військ. Прицільна сітка вказує не лише на основну дисципліну — стрільбу, а й на повагу до людського життя та точність в діях. Дві зірки на емблемі символізують «друге покоління» GIGN, реорганізованого у 2007 році.[10]
Круглий знак філій (AGIGN), який також носять на правому рукаві, включає гранату Національної жандармерії, карабін, блискавку спеціалізованого втручання та прицільну сітку.[10]
| Емблеми GIGN та його підрозділів | ||||
|---|---|---|---|---|
|
.svg)
|
Наш основний принцип — відкладати застосування вогнепальної зброї до останнього моменту. | 
|
— Дені Фав'є, командира GIGN з 1992 по 1997 рік[11] | ||
Незважаючи на те, що основною метою GIGN є максимально уникати застосування вогнепальної зброї, оперативники підрозділу оснащені озброєнням, яке підбирається відповідно до особливостей кожної спеціальної операції. Підрозділ постійно оновлює свій арсенал, щоб відповідати сучасним вимогам антитерористичних дій та протидії озброєним злочинцям.
До основного озброєння входять[12] пістолети Glock моделей 17, 19 і 26, SIG Sauer SP 2022, револьвери Manurhin MR 73 і Smith & Wesson Model 686, пістолети-кулемети HK MP5, HK MP7 та FN P90, а також рушниці Remington Model 870, Franchi SPAS-12 і Benelli M4.
У складі стрілецької зброї також використовуються штурмові гвинтівки HK416, HK417, HK G36, SIG SG 550 і їх модифікації, CZ BREN 2, а також штурмові гвинтівки FAMAS, які поступово знамаються з озброєння.
Для снайперських завдань застосовують високоточні гвинтівки Accuracy International Arctic Warfare калібрів .308 і .338, а також важку снайперську гвинтівку PGM Hécate II калібру 12,7×99 мм.
Для захисту особового складу GIGN використовує балістичні щити та різні броньовані транспортні засоби, зокрема цивільні позашляховики та бронетранспортери, деякі з яких оснащені спеціальними штурмовими драбинами.
- ↑ New organization for GIGN with full integration of Regional Branches - L'Essor de la Gendarmerie nationale: Nouvelle organisation pour le GIGN avec le rattachement intégral des antennes https://lessor.org/vie-des-personnels/nouvelle-organisation-pour-le-gign-avec-le-rattachement-des-antennes-gign
- ↑ Plongée au cœur des secrets du GIGN [Архівовано 7 грудня 2014 у Wayback Machine.], Le Figaro, 10 octobre 2008.
- ↑ Le GSIGN est principalement une formation organique et un « fournisseur de ressources ». Cependant, son commandant est présent dans la tour de contrôle de Marignane en 1994 (et l'EPIGN sous l'appareil lors de l'évacuation des otages). Quelques années plus tard, l'intervention du GIGN et du commando Hubert pour la reprise du ferry Pascal Paoli, détourné par des syndicalistes en 2005, est dirigée par le commandant du GSIGN mais ce fait est peu repris dans la presse. Il est néanmoins cité par le journaliste Jean-Marc Tanguy dans son blog Le Mamouth http://lemamouth.blogspot.fr/2010/05/un-general-coordonnera-les-fsi.html.
- ↑ а б Prises d’otages à Dammartin et Vincennes: Retour sur l'intervention simultanée et inédite du Raid et du GIGN. 20minutes.fr. 9 janvier 2015.
- ↑ Швейцарська компанія створила новий патрон 6,5 Grendel для французьких спецпризначенців
- ↑ « Le GIGN en 20 anecdotes », L'Express.fr, 2 березня 2014 (переглянуто 21 червня 2016).
- ↑ Взяття заручників у Даммартані та Вінсенні: огляд безпрецедентної одночасної операції RAID та GIGN. 20minutes.fr. 9 січня 2015. Процитовано 21 червня 2016.
- ↑ «Attaques terroristes : Le patron du GIGN raconte». Interview du colonel Hubert Bonneau, commandant du GIGN. Propos recueillis par Pierre-Marie Giraud et Matthieu Guyot. L’Essor de la Gendarmerie nationale No. 478 – février 2015. http://www.lessor.org.
- ↑ Гомологація нового шеврону GIGN 3.0. L'Essor de la Gendarmerie nationale. 25 червня 2021. Процитовано 24 вересня 2025.
- ↑ а б Геральдика знака GIGN. Gendarmerie Nationale. Процитовано 21 вересня 2014.
- ↑ П'єр Монтаньйон. Histoire de la gendarmerie. — Éditions Pygmalion, 2014. — 437 с. — ISBN 978-2-7564-1715-8. Переглянути на Google Books (фр.).
- ↑ The GIGN of French Gendarmerie is considered as the World's best SWAT Team. Army Recognition (англ.). 8 червня 2023. Процитовано 8 червня 2023.
|
|
Це незавершена стаття про Францію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |