Колібрі-німфа малий
| Колібрі-німфа малий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Heliangelus micraster Gould, 1872 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ні́мфа малий[2] (Heliangelus micraster) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Еквадорі і Перу.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина самців становить 11 см, самиць 9,5-10 см, вага 3,6-4,1 г. У самців верхня частина тіла темно-зелена з металевим відблиском, над дзьобом блискуча синьо-зелена пляма, за очима малопомітні білі плямки. Підборіддя темно-пурпурово-синє, на горлі і верхній частині грудей жовтувато-оранжева пляма з блискучими смарагдово-зеленими краями. Нижня частина грудей темно-зелена з металевим відблиском, живіт сіруватий, гузка білувата. Центральні стернові пера бронзово-зелені, крайні стернові пера синювато-чорні. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 15 мм.
У самиць синьо-зелена пляма на обличчі відсутня, підборіддя у них чорнувате, горло біле, поцятковане зеленими або темно-сірими плямками, іноді кількома червонувато-оранжевими плямами. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак у молодих самців чорнувата пляма на підборідді відсутня. У самців підвиду H. m. cutervensis пляма на горлі червонувато-оранжева.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[3]
- H. m. micraster Gould, 1872 — східні схили Анд в Еквадорі (на південь від заходу Морона-Сантьяго) і північному Перу;
- H. m. cutervensis (Simon, 1921) — Анди на північному заході Перу (Кахамарка).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Малі колібрі-німфи живуть у вологих гірських тропічних і хмарних лісах та на узліссях, зокрема в горах Кордильєра-дель-Кондор[en]. Зустрічаються на висоті від 2300 до 3400 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя, під час негніздового періоду зустрічаються у більш широкому висотному діапазоні.
Малі колібрі-німфи живляться нектаром квітучих рослин, а також комахами, яких ловлять в польоті. Під час живлення нектаром птахи чіпляються лапами за суцвіття. Захищають кормові території. Сезон розмноження в Еквадорі триває з січня по травень. В кладці 2 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Heliangelus micraster: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |