Колібрі-німфа пурпуровогорлий
| Колібрі-німфа пурпуровогорлий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець пурпуровогорлого колібрі-ангела
 Самиця пурпуровогорлого колібрі-ангела
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Heliangelus viola Gould, 1853 | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Heliotrypha viola | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Колі́брі-ні́мфа пурпуровогорлий[2] (Heliangelus viola) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Еквадорі і Перу.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина самців становить 12,5-13 см, самиць 11-12 г, вага 5,1-6,5 г. У самців верхня частина тіла зелена, блискуча. Над очима блискуча синьо-зелена пляма, на горлі темно-фіолетова райдужна пляма, на грудях під нею є синьо-зелена смуга живіт зелений, гузка охриста. Хвіст відносно довгий, роздвоєний, центральні стернові пера зелені, блискучі, решта стернових пер чорнуваті. Дзьоб прямий, чорний, довжиною 14 мм.
У самиць пляма на обличчі відсутня, горло у них охристе або білувате, поцятковане бронзово-зеленими плямками. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Пурпуровогорлі колібрі-німфи мешкають в Андах на території Еквадору (на південь від Котопахі) і в Перу (в регіонах П'юра, Кахамарка і Амазонас, зокрема в долинах річок Мараньйон і Уткубамба[es]). Вони живуть на узліссях вологих гірських тропічних лісів та у високогірних сухих чагарникових заростях, у більш вологих ландшафтах, ніж інші колібрі-німфи. Зустрічаються на висоті від 1800 до 3200 м над рівнем моря. Ведуть переважно осілий спосіб життя.
Пурпуровогорлі колібрі-німфи живляться нектаром квітів, зокрема нектаром інтродукованих Eucalyptus globulus, а також комахами, яких ловлять в польоті. Під час живлення нектаром птахи чіпляються лапами за суцвіття. Захищають кормові території. Сезон розмноження триває з жовтня по січень. В кладці 2 білих яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Heliangelus viola: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 листопада 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |