Historia Naturalis Brasiliae
Historia Naturalis Brasiliae, написана в першому варіанті латиною — перша книга про медицину та природу Бразилії, опублікована в 1648 році голландцем Гільєрмо Пісо, що заснувався на роботах німецьких дослідників Ґеорга Макграфа, Г. Ґратільзіо і Жана де Лаета, та присвячена графу Йогану Мауріцу ван Нассау-Зігену.
Хоча автори і посилаються на Бразилію загалом, насправді вони описують виключно прибережну смугу Північно-східного регіону країни, окуповану Голландською Вест-Індійською компанією.
Книга була видана під редакцією: Lugdun.[1] Batavorum : Apud Franciscum Hackium; et Amstelodami [2]: Apud Lud. Elzevirium — ймовірно мешканцями описаних місць.
Робота складається з одного тому, в оригінальному виданні 40 см заввишки[3], із повною назвою на обкладинці: «Historia naturalis Brasiliae… : in qua non tantum plantae et animalia, sed et indigenarum morbi, ingenia et mores describuntur et iconibus supra quingentas illustrantur».
Зміст[ред. | ред. код]
Робота складається з двох частин. Перша, під назвою De Medicina Brasiliensi, належить авторству Гільєрмо Пісо. Ця частина розділена на чотири книги, що зосереджуються на таких темах[4]:
- Про клімат, водні ресурси та місця.
- Про ендемічні хвороби.
- Про отрути та протиотрути.
- Про володіння місцевих індіанців.
Друга частина роботи, під назвою História rerum naturalium Brasiliae, складається з чотирьох книг під авторством Ґеорга Макграфа. Книги описують такі теми[4]:
- 1º, 2º e 3º — ботаніка
- 4º — риби
- 5º — птахи
- 6º — чотириногі тварини та змії
- 7º — комахи
- 8º — Північно-східний регіон Бразилії та його населення
Авторство останньої книги належить Жану де Лаету, вона описує етнографічні та лінгвістичні аспекти. Словник мови тупі, складений Жозе ді Аншіета, доповнює цю книгу[4].
Присвячення[ред. | ред. код]
Хоча книга була присвячена Нассау, серед тих, кому ще присвячена книга, також згадується принц Вільгельм (або Ґільйом) Оранжський, який авторизував публікацію. У книзі Пісо звертається до нього:
- Ми вдячні вам; під вашим добрим керівництвом ми будуємо цю провінцію, те, що ми приплили сюди, було великим ділом; зараз ми плаваємо морями, де нам загрожували залізом та смертю, через це ми маємо не тільки багатство золота й коштовних товарів, але й значну силу наших військ.
Слова Пісо до читача повертаються до робіт його колеги Маркграфа, згадуючи, що той активно співробітничав у дослідженнях на відкритому повітрі, на природі, потім до Ґратільзіо, математика, що виконував дослідження з географії, астрономії та натуральної історії — обидва вже померли на момент публікації. Натуральна історія, як у ті часи називалися природничі науки, що ставила своєю метою опис природи та її взаємодію з людиною, як і опис диких тварин, була описана у співпраці з Жаном де Лаетом, що також помер до моменту публікації.
Пісо підкреслює:
- І тому присвячуємо померлим належну пошану і хочу зберегти їхню посмертну роботу незмінною, я лише додаю до неї мої коментарі.
Книга I — Розповідає про клімат, водні ресурси та місця Бразилії[ред. | ред. код]
- Бразилія, без сумніву, — найщедріша частина всієї Америки, відома перш за все через свою приємну та здорову природу, що може чесно суперничати з Європою та Азією, завдяки своєму клімату та водам.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Historia Naturalis Brasiliae |
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ «Lugdun.» — скорочення від Lugdunum — латинська назва французькаого міста Ліона
- ↑ «Amstelodami» — латинська назва Амстердама
- ↑ Дов. Зовнішні посилання
- ↑ а б в Leonardo Dantas Silva, João Maurício de Nassau e os Livros [Архівовано 31 січня 2008 у Wayback Machine.]