Learjet 31
| Learjet 31 | |
|---|---|
 Learjet 31 Уряду Белуджістану | |
| Тип | Бізнес-джет |
| Розробник |
 Learjet |
| Виробник |
Learjet |
| Перший політ | 11 травня 1987 |
| Початок експлуатації | жовтень 1990 |
| Статус | експлуатуються |
| Основні експлуатанти |
приватні власники, ВПС НАСА |
| Роки виробництва | 1987 — 2003 |
| Виготовлено | 738 |
| Базова модель | Learjet 29 |
|
| |
 Learjet 31 у Вікісховищі | |
Learjet 31 (LJ31) — реактивний адміністративний літак виробництва компанії Learjet бізнес-класу, створений на базі Learjet 29.
Історія літака[ред. | ред. код]
Learjet 31 став подальшою модернізацією літака Learjet 29. Він має два двигуни і належить до класу бізнес-джет. Основне призначення літака — перевезення офіційних осіб державних установ та комерційних організацій[1]. Літак обладнаний пасажирським салоном високого ступеня комфорту місткістю до 8 осіб та електронними засоби, що дозволяють пасажирам працювати під час польоту.
Літак зроблений компанією Learjet, дочірньою компанією Bombardier як заміна застарілого Learjet 29.
Перший політ Learjet 31 відбувся 11 травня 1987 року. У варіанті learjet 31а літак був введений в експлуатацію в жовтні 1990 року. Ця версія відрізнялася збільшеною крейсерською швидкістю, цифровою системою авіоніки і новою панеллю приладів. Колесо носового шасі управляється за допомогою електричної системи, а лобове скло має обігрів. Модифікація Learjet 31ER має збільшену дальність польоту.
Перший серійний літак Learjet 31А, має серійний номер 31а-035, зданий в експлуатацію 15 серпня 1991 року. Останній Learjet 31А, має серійний номер 31а-242, зданий в експлуатацію 1 жовтня 2003 року.
Модифікації[ред. | ред. код]
Learjet 31[ред. | ред. код]
Модель літака Learjet 31 — базова модель нового сімейства літаків бізнес-джет фірми Learjet. Втілила найсучасніші розробки в області аеродинаміки та авіаційного обладнання, сучасних систем обробки і передачі інформації.
Learjet 31A[ред. | ред. код]
Подальша модернізація базової версії, випущена в 1990 році. Основні зміни торкнулися пасажирського салону і кабіни. Замінено авіаційне обладнання на більш сучасне, встановлена система навігації.
У 2000 році літак знову був модернізований. Збільшені злітна і посадкова маси[2]. Встановлена цифрова електронна система управління двигуном нового покоління і замінена система кондиціювання повітря з поділом на салонну і кабінну.
Learjet 31A/ER[ред. | ред. код]
Версія літака Learjet 31A із збільшеною дальністю польоту до 3539 км.
Експлуатанти[ред. | ред. код]
.jpg)
.jpg)
- НАСА
- Компанія «Elite Air» [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Компанія «Pulver Aviation»
- Компанія «The Eghtesad Family»
- Міністерство транспорту Індонезії[3]
- Компанія «Vinci Aviation»[4]
- Компанія «Panaviatic»[5]
- Комісія з цінних паперів
Льотно — технічні характеристики[ред. | ред. код]
 | Цей розділ статті ще не написано. |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Энциклопедия "Авиация". — М. : Научное издательство "Большая Российская Энциклопедия", 1994. — 736 с.
- ↑ Learjet 31A Type Certificate Data Sheet
- ↑ Armada. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 липня 2017.
{{cite web}}: Текст «Balai Kalibrasi Fasilitas Penerbangan» проігноровано (довідка) - ↑ Service aérien | Vol nolisé charter au Canada — Agence aérienne en jet privé | Vinci Aviation. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ panaviatic.eu. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Taylor, Michael J. H. Brassey's World Aircraft & Systems Directory 1999/2000. London:Brassey's, 1999. ISBN 1-85753-245-7.
| ||||||||