Lima Barros (монітор)
.jpg)
Lima Barros початково був замовлений Парагваєм у 1864 під ім'ям Belona, проте був проданий Бразилії коли замовник втратив можливість здійснювати платежі. Корабель брав участь у Війні Потрійного Альянсу 1864–70 проти Парагваю.
Конструювання і опис[ред. | ред. код]
Lima Barros конструювався як збільшена двох-баштова версія річкового монітора Bahia з кращою морехідністю. Довжина корабля від носу до гвинта вздовж ватерлінії складала 61,01 метри. Бімс корабля був 11,63 метри, а його максимальна осадка - 3,86 м. Водотоннажність становила 1 732 тони. Корабель було оснащено тараном. Екіпаж - 170 осіб.[1] Корабель мав дві парові машини з горизонтальними двигунами прямої дії, кожен з яких приводив у рух окремий гвинт, використовуючи пару з двох котлів. Двигуни забезпечували загальну потужність у 2100 індикативних кінських сил, що дозволяло Lima Barros розвивати максимальну швидкість у 2 вузлів (22 км/год). Корабель оснащувався вітрилами барка на трьох мачтах та бушпритом.[2]
Будівництво та служба[ред. | ред. код]
Lima Barros, названий на честь мічмана Франціско Жозе де Ліма Баррош (Francisco Jose de Lima Barros), який загинув під час Битви при Ріачуелло, спочатку був замовлений Парагваєм британській суднобудівній фірмі Laird Brothers і був закладений у 1864 під іменем Belona[3] та заводським номером 327 на верфі у Беркенгеді[4]. Корабель придбала Бразилія, оскільки після початку війни Парагвай виявився відрізаним від сполучення з зовнішнім світом та не міг відповідно здійснювати платежі. Корабель спустили на воду 21 грудня 1865 та завершили 3 квітня 1866. Він відіграв визначну роль у Війні Потрійного Альянсу, ставши одним з кораблів, які успішно прорвались через гарматний обстріл парагвайського форту Курупауту (Curupayty).
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's All the World's Fighting Ships 1860–1905. Greenwich: Conway Maritime Press. ISBN 0-8317-0302-4.
- Gratz, George A. (1999). The Brazilian Imperial Navy Ironclads, 1865–1874. У Preston, Antony (ред.). Warship 1999–2000. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-724-4.
- Holley, Alexander Lyman (1865). A Treatise on Ordnance and Armor. New York: D. Van Nostrand.
- Silverstone, Paul H. (1984). Directory of the World's Capital Ships. New York: Hippocrene Books. ISBN 0-88254-979-0.
- Wood, Gerald L.; Somvervell, Philip; Maber, John (1986). The Ironclad Turret Ship Huascar, Pt. I. У Lambert, Andrew (ред.). Warship X. London: Conway Maritime Press. с. 2–11. ISBN 0-85177-449-0.