Liopholis kintorei
| Liopholis kintorei | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Liopholis kintorei (Stirling & Zietz, 1893) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Egernia kintorei Flamoscincus kintorei Egernia dahlii | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Liopholis kintorei — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Австралії. Вид названий на честь Елджернона Хокінса Томонда Кейта-Фальконера, 9-го графа Кінтора[en], губернатора Південної Австралії[3].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Liopholis kintorei мешкають на сході Західної Австралії, на південному заході Північної Території та на північному заході Південної Австралії, на території Великої Піщаної пустелі, пустелі Гібсона та пустелі Танамі. Вони живуть на піщаних рівнинах, місцями порослих травою, чагарниками і рідколіссями. Ведуть присмерковий, нічний і колективний спосіб життя, риють нори. Взимку впадають у сплячку.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Liopholis kintorei загрожують пожежі та хижацтво з боку інтродукованих ссавців. За оцінками дослідників, популяція цього виду становить від 5000 до 10000 особин.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Liopholis kintorei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 грудня 2023
- ↑ Liopholis kintorei у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Egernia kintorei, p. 141).
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |