Очікує на перевірку

MAN SL 200

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MAN SL 200
MAN SL 200
Випуск, роки з 1973 по 1986
Характеристики маси
Маса повного автобуса, т 16,00
Швидкісні характеристики
Місткість, осіб
Місць для сидіння: 37 ÷ 44
Стоячих місць
(7 осіб/м²)
75 ÷ 59
Повна місткість
(8 осіб/м²)
112 ÷ 113
Розміри
Довжина, мм 11 000
Ширина, мм 2 500
Висота , мм 2 945
Двигун
Тип двигуна дизель
Назва двигуна MAN D 2566 UH

MAN D 2566 MUH

Коробка передач
MAN SL 200 (І генерації) з уніфікованою передньою частиною VÖV-Front, відповідно до вимог «Асоціації служб громадського транспорту» (нім. Verband Öffentlicher Verkehrsbetriebe)

MAN SL 200 — міський автобус зі стандартним рівнем підлоги (нім. Standard-Linienbus) категорії M3, клас I, що його виробляла компанія MAN Truck & Bus AG починаючи з 1973 року, і який замінив свого попередника «MAN SL 192».

У 1986 році на зміну «MAN SL 200» прийшов його наступник «MAN SL 202».

Двигуни

[ред. | ред. код]

Різні модифікації автобусів цієї серії обладнували дизельними двигунами MAN D 2566 UH або MAN D 2566 MUH.

Усі версії автобуса «MAN SL 200» були двовісними із приводом на колеса задньої осі. Автобуси могли мати як механічну, так і автоматичну гідромеханічну трансмісію. Основні коробки передач:

  • Voith DIWA 851
  • Voith DIWA 851.2
  • Renk Doromat 872A
  • Renk Doromat 873A
  • Renk Doromat 874A
  • ZF 4HP500

Гальмівні системи

[ред. | ред. код]

Робоча

[ред. | ред. код]

Гальмівні механізми коліс передньої та задньої осей — барабанні, обладнані механізмами компенсації зазорів між гальмовими колодками й барабанами у процесі зношування накладок з автоматичним регулюванням.

Привод — пневматичний, двоконтурний, з розподіленням контурів «по осях».

Запасна

[ред. | ред. код]

Функції запасної гальмівної системи можуть виконувати будь-який із незалежних контурів робочої гальмівної системи. Разом із цим, як запасну, можна застосовувати і стоянкову гальмівну систему.

Стоянкова

[ред. | ред. код]

Стоянкова гальмівна система приводить у дію гальмівні механізми коліс задньої осі за допомогою пружинних енергоакумуляторів, які приводяться в дію за допомогою пневматичного привода.

Допоміжна

[ред. | ред. код]

Залежно від типу трансмісії:

  • в автобусів із механічною трансмісією — моторне гальмо із пневматичним приводом.
  • в автобусів із гідромеханічною трансмісією — вмонтований гідравлічний сповільнювач.

Автобуси з електроприводом

[ред. | ред. код]

У 1975 році розпочато виробництво автобусів з електричним приводом, які отримали позначення «SL - E». Тягові батареї розташовувалися на одновісному причепі, який транспортувався безпосередньо автобусом. Загалом, до 1981 року було виготовлено 22 таких транспортних засоби для Рейнської залізниці[1][2].

1984 року на базі «MAN SL 200» був виготовлений демонстраційний зразок тролейбуса. Окрім електричного привода потужністю 180 кВт, тролейбус оснащено і дизельним двигуном, а тому його умовно можна вважати прототипом перших гібридних автобусів MAN.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Електробус SL-E для «Рейнської залізниці» на rheinbahn.de (нім.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
  2. Електробус SL-E для «Рейнської залізниці» на linied.net (нім.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.