Manoto
| Manoto | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Іран і .svg){kind=small} Велика Британія |
| Центр керування | Лондон |
| Дата початку мовлення |
2010 |
| Власник(и) | Marjan Television Networkd |
| Сайт | manototv.com |
Маното (перс. من و تو) — міжнародний безкоштовний ефірний розважальний канал перською мовою, запущений у жовтні 2010 року. Належить телевізійній мережі Marjan, яку створили Кайван Аббассі та Мар'ян Аббассі. Він базується в Лондоні, і його програми включають документальні фільми, фільми, серіали, новини та репортажі.[1][2]
Показники відвідувачів Маното важко визначити; однак, анекдотичні повідомлення про всюдисущу популярність каналу свідчать про те, що він швидко завоював свою частку на ринку, конкуруючи з більш усталеними супутниковими каналами, такими як BBC Persian та VOA Persian TV. Згідно з повідомленням BBC у 2008 році, ці канали можуть переглядати щонайменше 30 відсотків домогосподарств всередині Ірану[3]. Іранське телебачення запропонувало Manoto TV фінансувати Пентагон[4].
Фінансування Маното здійснюється за рахунок венчурних капіталістів, згідно з доповіддю 2011 року про права людини та доступ до інформації в Ірані Центром зовнішньої політики, заснованим у Великій Британії, незалежним аналітичним центром. У звіті не названі фірми венчурного капіталу, що стоять за станцією[5]. Однак багато іранських аналітиків вважають, що канал цілеспрямовано просуває скинуту монархію Ірану[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ About us. Manoto. 30 листопада 2010. Архів оригіналу за 22 лютого 2020.
- ↑ ~ﺱ ﺍﺯ "ﺑﻔﺮﻣﺎﯾﯿﺪ ﺷﺎﻡ ﺍﯾﺮﺍﻧﯽ" ﻧﻮﺑﺖ "ﺁﮐﺎﺩﻣﯽ ﻣﻮﺳﯿﻘﯽ ﺍﯾﺮﺍﻧﯽ" ﺭﺳﯿﺪ! (Persian) . ﺳﯿﻨﻤﺎﯼ ﻣﺎ. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2011.
- ↑ Blog | Manoto TV. FRONTLINE. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ Blog | Manoto TV. Lenziran. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ Torbati, Yeganeh. London TV channel dips a toe into Iran culture war. Reuters. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 13 вересня 2012.
- ↑ Monavar Khalaj (10 квітня 2013). Primetime battle for Iran’s airwaves. Financial Times. Архів оригіналу за 13 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |