Mixcoatlus barbouri

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mixcoatlus barbouri
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Інфраряд: Змії (Serpentes)
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Підродина: Гримучникові (Crotalinae)
Рід: Mixcoatlus
Вид: M. barbouri
Mixcoatlus barbouri
(Dunn, 1919)
Синоніми
Lachesis barbouri
Bothrops barbouri
Trimeresurus barbouri
Porthidium barbouri
Cerrophidion barbouri
Посилання
Вікісховище: Mixcoatlus barbouri
Віківиди: Mixcoatlus barbouri
ITIS: 1058428
МСОП: 64305
NCBI: 1005702

Mixcoatlus barbouri — вид отруйних змій родини гадюкових (Viperidae)[2]. Ендемік Мексики. Вид названий на честь американського герпетолога Томаса Барбура[en][3].

Загальна довжина дорослих змій Mixcoatlus barbouri становить 30-40 см (враховуючи хвіст), при цьому максимальна зареєстрована довжина виду становить 51 см. Забарвлення переважно чорнувате, по боках йде нечітка зигзагоподібна дорсальна смуга, яка виглядає як серія трикутних плям. Шкіра між лусками іржаста, як і боки голови.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Mixcoatlus barbouri мешкають у високогір'ях Південної Сьєрра-Мадре в штаті Герреро на південному заході Мексики. Вони живуть в сосново-дубових лісах і хмарних лісах, на висоті від 2390 до 3300 м над рівнем моря. Віддають перевагу сосновим лісами, що ростуть серед скель, та порослих травою галявинам.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. Mixcoatlus barbouri загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Mixcoatlus barbouri: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 08 серпня 2024
  2. Mixcoatlus barbouri у Reptarium.cz Reptile Database
  3. Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Cerrophidion barbouri, p. 16).