Mogera robusta
| Mogera robusta | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Комахоїдні (Eulipotyphla) |
| Родина: | Кротові (Talpidae) |
| Рід: | Mogera |
| Вид: | M. robusta
|
| Біноміальна назва | |
| Mogera robusta Nehring, 1891
| |
| |
| Ареал | |
Mogera robusta — вид ссавців родини кротових (Talpidae), раніше вважався підвидом M. wogura. Живе в Китаї, Північній Кореї, Південній Кореї та Росії і живе в довгій норі, рідко виходячи на поверхню землі вдень[1].
Опис[ред. | ред. код]
Цей кріт виростає до довжини від 154 до 172 мм із хвостом приблизно 20 мм. Він пристосований до підземного життя; тіло циліндричне, передні лапи лопатоподібні, нігті сплощені, очі малі[2]. Коротка щільна спинна шерсть коричнево-сіра з металевим блиском, нижня частина сріблясто-жовта з сірою плямою на грудях. Гола шкіра на морді і лапах жовтувата. Короткий хвіст добре вкритий шерстю[3].
Поширення[ред. | ред. код]
Уссурійський кріт зустрічається в північно-східному Китаї, на Корейському півострові і південному сході Росії. Його типовим середовищем проживання є гірські ліси та рідколісся, пасовища та сільськогосподарські угіддя, але рідко зустрічається на крутих скелястих схилах[1].
Екологія[ред. | ред. код]
Цей кріт поодинокий і в основному нічний, але іноді активний у похмурі або дощові дні. Харчується в основному дощовими черв'яками, комахами, павуками, слимаками і равликами. Він вириває кормові ходи приблизно на 10 см нижче поверхні ґрунту, періодично підкидаючи на поверхню «кротову гору», купу ґрунту. Основні проходи можуть мати загальну довжину 450 м і знаходитися щонайменше на 30 см нижче поверхні; вони з'єднують місця годування з поїлками і гніздом. Розмножувальна камера містить кулясте гніздо з листя і трав. Вагітність триває 28 днів. Чисельність потомства від 2 до 6 дитинчат. Живуть уссурійські кроти до чотирьох років, але іноді стають жертвами сов, змій і ласок[1][2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Tsytsulina, K. (2017). Mogera robusta. Процитовано 14.11.2021.
- ↑ а б Jo, Yeong-Seok; Baccus, John T.; Koprowski, John L. (2018). Mammals of Korea. National Institute of Biological Resources. с. 92—94. ISBN 978-89-6811-369-7.
- ↑ Smith, Andrew T.; Xie, Yan (2013). Mammals of China. Princeton University Press. с. 214. ISBN 978-1-4008-4688-7.
|