Mogera robusta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Mogera robusta
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина: Кротові (Talpidae)
Рід: Mogera
Вид:
M. robusta
Біноміальна назва
Mogera robusta
Nehring, 1891
Ареал

Mogera robusta — вид ссавців родини кротових (Talpidae), раніше вважався підвидом M. wogura. Живе в Китаї, Північній Кореї, Південній Кореї та Росії і живе в довгій норі, рідко виходячи на поверхню землі вдень[1].

Цей кріт виростає до довжини від 154 до 172 мм із хвостом приблизно 20 мм. Він пристосований до підземного життя; тіло циліндричне, передні лапи лопатоподібні, нігті сплощені, очі малі[2]. Коротка щільна спинна шерсть коричнево-сіра з металевим блиском, нижня частина сріблясто-жовта з сірою плямою на грудях. Гола шкіра на морді і лапах жовтувата. Короткий хвіст добре вкритий шерстю[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Уссурійський кріт зустрічається в північно-східному Китаї, на Корейському півострові і південному сході Росії. Його типовим середовищем проживання є гірські ліси та рідколісся, пасовища та сільськогосподарські угіддя, але рідко зустрічається на крутих скелястих схилах[1].

Екологія

[ред. | ред. код]

Цей кріт поодинокий і в основному нічний, але іноді активний у похмурі або дощові дні. Харчується в основному дощовими черв'яками, комахами, павуками, слимаками і равликами. Він вириває кормові ходи приблизно на 10 см нижче поверхні ґрунту, періодично підкидаючи на поверхню «кротову гору», купу ґрунту. Основні проходи можуть мати загальну довжину 450 м і знаходитися щонайменше на 30 см нижче поверхні; вони з'єднують місця годування з поїлками і гніздом. Розмножувальна камера містить кулясте гніздо з листя і трав. Вагітність триває 28 днів. Чисельність потомства від 2 до 6 дитинчат. Живуть уссурійські кроти до чотирьох років, але іноді стають жертвами сов, змій і ласок[1][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Tsytsulina, K. (2017). Mogera robusta. Процитовано 14.11.2021.
  2. а б Jo, Yeong-Seok; Baccus, John T.; Koprowski, John L. (2018). Mammals of Korea. National Institute of Biological Resources. с. 92—94. ISBN 978-89-6811-369-7.
  3. Smith, Andrew T.; Xie, Yan (2013). Mammals of China. Princeton University Press. с. 214. ISBN 978-1-4008-4688-7.