Чернітка парійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Myioborus pariae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чернітка парійська
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Чернітка (Myioborus)
Вид: Чернітка парійська
Myioborus pariae
(Phelps & Phelps, 1949)
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Myioborus pariae
Віківиди: Myioborus pariae
EOL: 1052087
ITIS: 561323
МСОП: 22721919
NCBI: 328443

Чернітка парійська[2] (Myioborus pariae) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Венесуели.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13 см. Голова сіра, на тумені рудувато-коричнева пляма. Верхня частина тіла оливково-сіра. Навколо очей широкі жовті кіцьця, які поєднані жовтою смугою між собою, утворюючи "окуляри". Нижня частина тіла жовта, гузка біла. Надхвістя біле. Крила чорні. Рульові пера білі. Лапи і дзьоб чорні.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Парійські чернітки є ендеміками півострова Парія на північному сході Венесуели. Вони живуть в гірських тропічних лісах Національного парку півострова Парія, а також в навколишніх вологих і хмарних гірських лісах на висоті від 800 до 1150 м над рівнем моря. В минулому птахи траплялися і на нижчих висотах. Парійські чернітки часто утворюють змішані зграї з церебами і золотолобими віреончиками. Харчуються комахами і іншими безхребетними.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким. що знаходиться під загрозою вимирання. Основною загрозою є знищення природного середовища. Дослідники вважають, що популяція парійських черніток нараховує 1500–7000 птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Myioborus pariae. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 76 ; 204–205.