NSB Type 92
| NSB Type 92 | |
|---|---|
[[Файл: | |
| Основні дані | |
| Виробник | Duewag |
| Технічні дані | |
| Кількість вагонів в поїзді | 2 |
| Місткість | 168 місць |
| Порожня маса |
58,3 т (моторний вагон) 38 т (рульовий вагон) |
| Конструкційна швидкість | 140 км/год |
| Довжина поїзда | 49,45 м |
| Ширина колії | 1435 мм |
| Кількість дизельних двигунів | 2 |
| Потужність двигуна | 714 кВт (957 к.с.) |
| Експлуатація | |
| Країна експлуатації | Норвегія |
| Оператор | SJ Norge |
NSB type 92 — тип дизель-поїзда, побудований Duewag для Державної залізниці Норвегії (NSB). Двовагонні поїзди були передані NSB у 1984 та 1985 роках, після чого були введені в експлуатацію на лінію Рерос та південної частини лінії Нордланд, яка пізніше стала приміською залізницею Тронделаг. У 2000 році, один з поїздів потрапив в аварію в Есті, в результаті якої загинуло 19 осіб. Був проведений капітальний ремонт у 2005 і 2006 роках. Кожна двовагонна одиниця має 168 місць. Головний вагон приводиться в рух двома електродвигунами, що дає потужність 714 кіловат (957 к.с.) і максимальну швидкість 140 кілометрів на годину.
Історія[ред. | ред. код]
У 1980-х роках 40-річні поїзди типів 86 і 91 потребували заміни. NSB описав їх як такі, що нездатні задовольнити вимоги щодо економічності, комфорту чи швидкості. Type 92 був придбаний, щоб перебрати на себе всі пасажирські перевезення на лінії Рерос і на лінії Нордланд на південь від Гронга[en] . 15 двовагонних одиниць коштували 200 мільйонів норвезьких крон і були побудовані Duewag в Німеччині.[1]
З червня 1986 року також курсував ранковий потяг з Му-і-Рана до Тронгейма та повертався ввечері. Нові потяги збільшили середню швидкість з урахуванням зупинок до 80 км/год і максимальну швидкість на прямій дистанції 140 км/год, а також на 10 відсотків вищу швидкість на поворотах. Це дозволяло пасажирам, які їдуть ранковим поїздом з Осло, прибути в Му-і-Рана ввечері.[2]Також використовувався на лінії Арендал та лінії Солер.[3] Він використовувався на лінії Арендал до 1995 року, поки лінію не електрифікували.[4]
У 1993 році NSB оголосила, що лінії в межах Тронгейма і його околицях будуть запроваджені до приміської залізниці Тронделаг, яка візьме на себе більшість поїздів Type 92. Приміська залізниця відкрилася 1 вересня 1993 року. Зміни в розкладі передбачили майже подвоєння кількості відправлень, зокрема між Тронгеймом і Стьйордалем .[5] Поїзд з Тронгейма до Стейнк'єра мав десять щоденних рейсів туди й назад. У той час як місцеві поїзди існували в напрямку на північ від Тронгейма раніше, сполучення на південь до Оппдала було новим в регіоні, який раніше обслуговувався лише міжміськими та нічними поїздами. Спочатку було чотири маршрути від Тронгейма — на північ уздовж лінії Нордланд до Стейнг'єра, на схід уздовж лінії Мерокер до Сторлієна, на південь уздовж лінії Довре до Оппдала і на південний схід уздовж лінії Рерос до Тунсета.[6]
4 січня 2000 року один з поїздів було знищено під час аварії в Ості на лінії Рерос. В результаті аварії загинуло дев'ятнадцять людей.[7]
З 7 січня 2001 року NSB внесло кілька значних змін в приміській залізниці. Було введено фіксований погодинний курс руху поїздів зі Стейнк'єра до Тронгейма; включно з додатковими поїздами в годину пік з Леркендаля до Стьордала, що забезпечують 23 рейси на день у кожному напрямку. На південь від Тронгейма лінію було продовжено до Леркендаля. Частково причиною розширення було те, що доставка нових поїздів Type 93 для регіональних сполучень звільнила більше одиниць Type 92.[8] Це також дозволило NSB обслуговувати деякі маршрути зчепленими двовагонними (чотиривагонними) поїздами в годину пік.[9]
З 22 вересня 2002 року NSB і Управління громадського транспорту округу Ємтланд розпочали співпрацю, яка включала дві щоденні рейси в обидва боки поїздами Type 92 між Тронгеймом і Естерсундом у Швеції на лінії Мерокер і Центральною залізницею (Швеція) . Потяги під брендом Mittnabotåget керували NSB з норвезької сторони та співробітники BK Tåg зі шведської після того, як остання виграла тендер на обслуговування у шведської влади.[10]
.jpg){kind=spacer}
У 2005 і 2006 роках поїзди було оновлено. Змінено інтер'єр і ліврею.[11] NSB заявила, що Class 92 буде виведено з експлуатації у 2019 році. [оновити]
Існують плани електрифікації лінії Нордланд від Тронгейма до Стейнк'єра, а також лінії Мерокер. Як тільки ці лінії будуть електрифіковані, Type 92 може бути виведено з експлуатації, хоча дата ще не відома.[12] У травні та червні 2012 року всі поїзди, що базувалися у Тронгеймі, були оснащені безплатним бездротовим доступом до Інтернету для пасажирів.
У березні 2023 року міністр транспорту Норвегії повідомив, що Норвегія передасть Україні 12 одиниць Type 92 на тлі російського вторгнення в Україну .[13]
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Поїзди побудовані компанією Duewag у 1984 та 1985 роках і складаються з двох вагонів місткістю 168 осіб. Довжина двовагонного поїзда — 49.45 м, вага — 92 тонни, з яких головний вагон важить 58 тонн. Головний вагон оснащений двома дизельними двигунами Daimler-Benz OM424A, які живлять два електродвигуни, що забезпечує вихідну потужність у 714 кВт (957 к.с.) .[14] Поїзди здатні розвивати швидкість у 140 км/год і обладнані торговими автоматами.[11] Причіпні вагони поставлялися з трьома різними компонуваннями: зі стандартними сидіннями, із сидіннями та вантажним відділенням і з сидіннями та вантажним і поштовим відділенням. Останній планувалося використовувати на лінії Рерос, але після доставки залізнична поштова служба була закрита.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wormnes, Are (31 серпня 1984). Nye tog til Røros og Nordlandsbanen. Aftenposten (норв.). с. 8.
- ↑ Richvoldsen, Tor (6 червня 1986). NSB på offensiven: Det blir nye og raskere tog iår. Aftenposten (норв.). с. 22.
- ↑ а б Aspenberg, Nils Carl (1994). Glemte spor: boken om sidebanenes tragiske liv (норв.). Oslo: Baneforlaget. с. 46. ISBN 82-91448-00-0.
- ↑ Thompson, Svein (9 січня 1997). Bortkastet opprustning. Dagens Næringsliv (норв.). с. 8.
- ↑ Trønderbanen skal gi NSB stor trafikkøkning. Adresseavisen (норв.). Norwegian News Agency. 1 вересня 1993.
- ↑ Vekst i togtrafikken på 40 prosent i Trøndelag (норв.). Norwegian News Agency. 29 березня 1994.
- ↑ Hagen, Anders W.; Pedersen, Eivind (9 квітня 2000). I går skjedde det igjen. Dagbladet (норв.). с. 8.
- ↑ Solem, Erlend (25 липня 2000). Forbedret tilbud på lokalflytoget. Adresseavisen (норв.). с. 19.
- ↑ Skjesol, Hilde (19 січня 2001). Vurderer ekstravogner. Adresseavisen (норв.). с. 2.
- ↑ Nipen, Kjersti (3 серпня 2002). Gjenopptar direkte- tog til Östersund. Adresseavisen (норв.). с. 3.
- ↑ а б NSB. Type 92 (норв.). Архів оригіналу за 8 August 2011. Процитовано 10 липня 2011.
- ↑ Fordal, Roar A. (26 лютого 2011). Nye og flere Nabotåg. Trønder-Avisa (норв.). с. 13.
- ↑ Barka, Even Hye. Eldre norske tog kan nå få nye liv på den ukrainske jernbanen (Norwegian) . Nettavisen. Процитовано 30 березня 2023.
- ↑ Hellerud, Jan Erik; Hans-Petter Lyshaug; Roar G. Nilsson; Erland Rasten; Tore Svendsen (2001). Norske lok og motorvogner 1.1.2001 (норв.). Oslo: Norsk Jernbaneklubb. с. 81—84. ISBN 82-90286-23-6.