Odontoschisma fluitans

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Odontoschisma fluitans
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Печіночники (Marchantiophyta)
Клас: Jungermanniopsida
Порядок: Юнгерманіальні (Jungermanniales)
Родина: Голівочкові (Cephaloziaceae)
Рід: Щілинозубка (Odontoschisma)
Вид:
O. fluitans
Біноміальна назва
Odontoschisma fluitans
(Nees) L.Söderstr. & Váňa

Odontoschisma fluitans — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].

Поширення

[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Європа, Азія, Північна Америка[2].

Цей вид мешкає у багатих світлом і вологих до дуже вологих місцях в оліготрофних верхових і проміжних болотах, також занурених у воду.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Рослини від зеленого до червонувато-коричневого кольору мають ширину від 1 до 2,5 міліметрів і зазвичай кілька сантиметрів у довжину, але також можуть досягати 20 сантиметрів у довжину у затоплених форм. Вони утворюють галявинки чи спорадично ростуть серед інших мохів, іноді занурюючись у воду в болотистих ямах. Білуваті, часто безлисті столони виходять з нижньої сторони стебла, ростуть вертикально вниз і можуть проникати глибоко в заселений субстрат. Бокові листки в обрисі яйцеподібні, стирчать в сторони і трохи спрямовані вперед. Верхня третина або чверть довжини листа розділена на дві тупі частки різної величини. Невеликі нижні листки прилягають щільно до стебла і мають коротку трикутну або ланцетну форму або дволопатеві. Клітини листя з тонкими стінками мають розмір приблизно від 30 до 55 мікрометрів у середині листка та містять від 4 до 10 сферичних або овальних масляних тілець. Статевий розподіл дводомний. Чоловічі та жіночі рослини зустрічаються змішано. Спорофіти рідкісні, а виводкові тіла відсутні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Odontoschisma fluitans. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 05.02.2024.
  2. Odontoschisma fluitans. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 05.02.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
  • Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
  • Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.