PIN-код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цифрова клавіатура банкомату для введення PIN-коду
Частина конверту, що супроводжує нову банківську пластикову картку з надрукованим кодом. Зерниста текстура унеможливлює просвічування конверту.
Використовуючи термінал для оплати кредитною карткою, власник банківської картки вставляє свою кредитну картку та вводить свій PIN-код на клавіатурі
SIM-карта мобільного оператора із місцем для зазначення початкового PIN-коду (який можна змінити), та PUK-кодом (який неможливо змінити)

PIN-код (англ. Personal Identification Number – персональний ідентифікаційний номер) — аналог паролю, який складається виключно з цифр. Часто використовується у місцях, де використання повноцінної клавіатури технічно ускладнене або недоречне. Недолік у легкісті підбору PIN-коду часто вирішується обмеженням кількісті спроб вводу, або збільшенням інтервалу очікування між хибними спробами. Відомими прикладами використання є операції авторизації, власників пластикових карток у терміналі або банкоматв, авторизація при операціях з SIM-карткою тощо. Часто, у шифруванні, PIN-код може використовуватись як таємний для цифрового підпису запиту.

Мобільні телефони[ред.ред. код]

Див. також: SIM-карта та PUK-код

З початку введення в обіг SIM-карток у мобільних пристоях PIN-код широко почав використовуватись як ключ до активації картки. Використання саме PIN-коду, а не паролю, як і з банківськими картками, було зумовлене наявністю лише цифрової клавіатури у перших моделях телефонів або банкоматів, повноцінна клавіатура, або клавіатура T9 з'явилися пізніше. Окрім основного PIN-коду, у мобільних телефонах для розблокування втраченого або забутого PIN-коду необхідно ввести так званий PUK-код (пак-код). Деякі моделі карток мають PIN-1 та PIN-2 коди, для розблокування яких відповідно використовуються PUK-1 та PUK-2 коди. Оскільки PIN-код є цифровим, його кількість комбінацій є досить обмеженою, тому, для карток мобільних телефонів передбачені ліміти вводу PIN-коду 3-ма спробами, та PUK-коду 10-ма спробами. В свою чергу, при втраті PUK-коду (який друкується на оригінальній упаковці SIM-карток) його відновленню стрияє мобільний оператор, повідомляючи його абоненту при підтвердженні факту володіння SIM-картою. Також, як додатковий захист, у багатьох моделях телефонів існує можливість використовуючи код телефону, прив'язуючи телефон до роботи тільки з певним екземпляром SIM-картки.

Повернення мобільного телефону[ред.ред. код]

Досить часто власники мобільних телефонів обирають варіант не захищати контакти телефону або сам телефон PIN-кодом, оскільки при втраті, картку з нього можна просто викинути. Таку мотивацію можна пояснити тим, що при знаходженні мобільного пристрою добропорядною людиною зберігається невеликий шанс повернення телефону. Тобто, на телефон можна перетелефонувати або розряджений телефон може бути вільно ввімкнений та на нього може бути отриманий (або здійснений) виклик для домовленості про повернення телефону.

Мобільними операторами ведеться журналювання фактів вхідних і вихідних дзвінків, текстових повідомлень, також як і факти потрапляння в межі роумінгу базової станції. Телефон, який дав себе увімкнути реєструється з базовою станцією, що дає певні натяки на місцезнаходження нового власника телефону. Це є також є частою причиною не залишати телефон заблокованим.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Починаючи з 2006 року в мережі Internet з'явилась інформація, що коли PIN-код картки ввести в зворотньому порядку, банк видасть купюри, але затисне їх при видачі, симулюючи збій в роботі, та непомітно викличе поліцію.

Така ідея мала місце, і була запатентована Джозефом Зінгером[1] (англ. Joseph Zingher) в 1998 році. Але як стверджують спеціалісти, подібний метод — неефективний з кількох причин:

  • Через помилкові виклики поліції і неможливість оперативно зреагувати і прибути до банкомату вчасно.
  • Банкомати розраховані на видачу, і функції «затиску» грошей у них немає.
  • В критичній ситуації людині складно вибудувати свій пін-код у зворотному порядку.
  • Існують комбінації, які залишаються незмінними при переміщенні цифр.

Ця ідея тричі розглядалась сенатом в США щодо впровадження, та так і не була прийнята. За рекомендацією спеціалістів, краще ввести три рази неправильний PIN, і банкомат просто забере картку, це збереже кошти на рахунку, а пластикова картка може бути відновлена у відділенні банку.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Інформаційні технології Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.