Пароль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форма для запиту логіна та пароля у проєктах Wikipedia

Паро́ль, паро́ля[1] або га́сло[2] (фр. parole — слово) — таємне слово або певна послідовність символів, призначена для підтвердження особи або її прав. Паролі використовують для захисту інформації від несанкціонованого доступу. Пароль разом із логіном є елементами облікового запису та використовуються програмним забезпеченням для надання користувачу дозволу на з'єднання з комп'ютерною системою та визначення його прав доступу до ресурсів програмного забезпечення. Унікальність та непередбачувана послідовність символів у паролі обумовлюють його складність. Пароль частіше всього використовується з логіном, щоб уникнути збігів при ідентифікації користувачів.

Безпека пароля користувача[ред. | ред. код]

Словникова атака[ред. | ред. код]

Найпростішою атакою щодо паролів, відмінною від атаки грубою силою, є їхній перебір за словником. Легко вгадувані паролі (123, admin) вважаються слабкими й вразливими. Паролі, які дуже важко або неможливо вгадати, вважаються більш стійкими. Дослідження показують, що близько 40 % всіх користувачів вибирають паролі, які легко вгадати автоматично[джерело?]. Найвідомішими інструментами для перебирання й перевірки стійкості паролів є програми John the Ripper та L0phtCrack.

Іноді радять замість звичних паролів використовувати парольні фрази[3] та інші методи контролю доступу[4]. Іншим заходом захисту є використання генераторів паролів — програм, які формують паролі з випадкових даних. Генератори паролів дозволяють генерувати паролі, які легко читаються, з придатним для запам'ятовування чергуванням голосних і приголосних.

Зберігання та використання у прикладних системах[ред. | ред. код]

Зберігання паролів у прикладних системах (зокрема, в операційних системах) у відкритому вигляді є неприпустимим, оскільки у випадку зламу паролі усіх користувачів стають надбанням порушника[5].

Тому з 70-х років XX ст. в UNIX замість паролів зберігались геш-значення від них. У випадку, якщо порушник отримував доступ до [/etc/passwd файлу паролів], то для отримання оригінальних паролів він мав ще виконати атаку знаходження першовзору відносно геш-функції або ту ж саму словникову атаку. Однак, зазначений механізм не є захищеним проти атак з використанням так званих райдужних таблиць. Сучасні UNIX-подібні операційні системи для зберігання паролів використовують гешування з сіллю — деяким випадковим числом, яке зберігається у файлі паролів разом з геш-значенням[5].

Прикладом поганої реалізації зберігання та використання паролів є механізм, що використовувався в операційних системах Microsoft Windows версій до Windows NT. Перед перевіркою символи пароля користувача переводились у верхній регістр, що значно зменшувало ентропію[5].

Користувачі сучасних інформаційних систем вимушені запам'ятовувати багато різних паролів від різних систем. Наслідком є те, що багато користувачів використовують один і той же пароль від різних сервісів. Для розв'язання цієї проблеми використовуються менеджери паролів, що дозволяють зберігати усі паролі у єдиному місці у зашифрованому вигляді, та технології єдиного входу, що дозволяють автентифікуватись в одній системі та переходити в іншу без повторної автентифікації. Паролі повинні бути складними для того, щоб їх було неможливо вгадати.

Помилки при використанні паролів[ред. | ред. код]

Тимчасом як паролі можуть бути безпечними, джерелом небезпеки є те, як користувачі поводяться з паролями[джерело?]:

  • прості паролі — короткі, зі словами зі словників, без спільного використання символів різних типів (цифри, розділові знаки, літери у верхньому та нижньому регістрах) або такі, що легко вгадуються з інших причин;
  • паролі, які легко можуть бути знайдені іншими — на наліпках на моніторах, у блокноті біля комп'ютера, у документі на комп'ютері, на смартфоні у вигляді відкритого тексту тощо;
  • однаковий пароль — використання однакового пароля для багатьох сайтів, відсутність зміни паролів тощо;
  • спільне використання паролів — користувачі розповідають іншим паролі, надсилають незашифровану електронну пошту з паролями тощо;
  • входи до з адміністративними обліковими записами там, де повинні використовуватись обмежені (користувацькі) облікові записи або
  • адміністратори, які дозволяють користувачам з однаковими ролями входити під єдиним паролем.

Для забезпечення відповідного рівня захищеності інформації слід уникати наведених практик.

Альтернативні механізми ідентифікації, автентифікації та розмежування доступу[ред. | ред. код]

Альтернативою використанню паролів є використання біометричних механізмів ідентифікації, автентифікації та розмежування доступу. Біометричні характеристики важко втратити, на відміну від паролів, які легко забути. Однак у випадку компрометації пароль легко змінити, тоді як біометричні характеристики змінити важко або практично неможливо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «паро́ля», Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич). Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2020-02-26. 
  2. «пароль». Російсько-українські словники (uk). 2009-10-27. Процитовано 2020-02-26. 
  3. Почему парольные фразы удобнее паролей. Процитовано 2017-03-03. 
  4. У нас проблема с паролем, или Что происходит сейчас в области идентификации. Процитовано 2017-03-03. 
  5. а б в Шнайер, Брюс (2000). Секреты и ложь. Безопасность данных в цифровом мире. 

Посилання[ред. | ред. код]