Жовна іберійська
| Жовна іберійська | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Завропсиди (Sauropsida) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дятлоподібні (Piciformes) |
| Родина: | Дятлові (Picidae) |
| Рід: | Жовна (Picus) |
| Вид: | P. sharpei
|
| Біноміальна назва | |
| Picus sharpei (H. Saunders, 1872)
| |
| |
Жовна атласька[1] (Picus sharpei) — вид птахів роду Жовна.
Зовнішність[ред. | ред. код]
зліва самець, праворуч самиця
Довжина 30–34 см. Переважно зелений. Жовтуваті круп і верхньохвостовий покриви, очевидні в польоті. Верх голови червоний, а потилиця часто плямисто-сіра. Вушна, щічна й горлова області сіруваті з жовтуватими відтінками. Внутрішнє пір'я хвоста чорне. Дзьоб сірий, основа чорнувата. Ноги сірі. Райдужна оболонка біла або рожева. Статевий диморфізм помітний: у самця червоний низ щічної області з тонким неповним чорним краєм; у самиці він сіруватий, а верх голови з додаванням помаранчевого[2].
Середовище проживання[ред. | ред. код]
Поширений на Іберійському півострові: Португалія, Іспанія, Андорра, південь Франції; мешкає на висотах від 0 до 3000 метрів. Мешкає у відносно сухих відкритих лісових масивах, як листопадних, так і змішаних, а також плантаціях, садах, сільськогосподарських угіддях і пасовищах, парках і садах, а також у трав'яних дюнах, однак для необхідна наявність кількох великих дерев по сусідству[3].
Поведінка[ред. | ред. код]
Яйцекладіння: кінець березня — червень. Обоє батьків висиджують кладку, яка зазвичай становить від п'яти до восьми яєць. Гніздо закладається на висоті до 10 м у дереві. Харчується насамперед наземними мурахами; додатково іншими комахами й на землі й на дереві, іноді споживає фрукти[3].
Загрози[ред. | ред. код]
Серйозних загроз для цього виду не виявлено. Втрата середовища проживання (наступ сільського й лісового господарств, пожежі) ще не є великою проблемою, але вважається, що в наступні роки це може стати такою[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Picus sharpei у базі Avibase.
- ↑ Gorman G. Woodpeckers of the World. — A&C Black, 2014. — С. 446, 447. (англ.)
- ↑ а б в BirdLife International (2016). Picus vaillantii. The IUCN. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 14.12.2020. (англ.)
|