Ткачик гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ploceus nicolli)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачик гірський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик гірський
Ploceus nicolli
WL Sclater, 1931
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Ploceus nicolli
Віківиди: Ploceus nicolli
ITIS: 562314
МСОП: 22719031
NCBI: 441736

Тка́чик гірський[2] (Ploceus nicolli) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Ендемік Танзанії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 13-14 см. У самців верхня частина тіла чорнувата, голова темно-коричнева, майже чорна, лоб тьмяно-жовтий, на потилиці жовтувата пляма. Нижня частина тіла лимонно-жовта. На грудях чорнуватий "комірець", під яким розташована нечітка оранжево-коричнева пляма. Забарвлення самиць подібне до забарвлення самців, одна голова у них більш коричнева. Очі яскраво-жовті, дзьоб чорний.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють сім підвидів:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Гірські ткачики живуть у вологих гірських тропічних лісах на сході Танзанії, зустрічаються на висоті від 900 до 1850 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з лісовими ткачиками. Живляться переважно комахами, яких шукають в кронах дерев, серед епіфітів.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція гірських ткачиків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Ploceus nicolli.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 березня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]