Quattuor novissima

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ієронім Босх - Сім смертних гріхів і чотири останні речі

Quattuor novissima[1] (дослівно з лат. — чотири останні речі) — це термін, що використовується в християнській есхатології для позначення чотирьох важливих аспектів життя, які відбуваються після смертності[2]. Ці аспекти включають смерть, Страшний суд, пекло і рай[3].

Теологія

[ред. | ред. код]

Апостольський символ віри також згадує останні речі, хоча в іншому порядку і без прямої згадки про пекло. У другому артикулі віри, що стосується Ісуса Христа, сказано "Розп'ятий, помер і був похований, і зійшов до мертвих. Третього дня воскрес; вознісся на небо; [...] звідки прийде судити живих і мертвих". Наприкінці символу віри сповідується віра у воскресіння мертвих і вічне життя.

Катехизм Католицької Церкви розглядає останні речі у наступному порядку:[4]

  • Страшний суд
  • Небеса
  • Остаточне очищення — чистилище
  • Пекло
  • Страшний суд
  • Надія на нове небо і нову землю.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mühling, Markus (2015). T & T Clark handbook of Christian eschatology. London New York: Bloomsbury T & T Clark, An Imprint of Bloomsbury Publishing Plc. ISBN 978-0-567-02343-8.
  2. Pohle, Joseph (3 лютого 2006). Eschatology: or, The Catholic Doctrine of the Last Things: A Dogmatic Treatise (англ.). Wipf and Stock Publishers. ISBN 978-1-59752-562-6.
  3. Martin, Regis (1998). The last things: death, judgment, hell, heaven. San Francisco: Ignatius Press. ISBN 978-0-89870-662-8.
  4. Katechismus der Katholischen Kirche. www.vatican.va. Процитовано 28 червня 2023.