Перегляд вихідного коду сторінки Queen

{{Музичний колектив
|Назва            = «Queen»
|Лого             = Queen Logo.png
|Ключ             =
|Фотографія       =  Queen – montagem – new.png
|Опис_фотографії  = Зверху: [[Браян Мей]] і [[Фредді Мерк'юрі]]<br/>Знизу: [[Джон Дікон]] і [[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]]
|Роки             = з 1970 року
|Місто            = [[Лондон]]
|Країна           = {{GBR}}
|Мова             = {{англійська}}
|Жанр             = [[Прогресивний рок]]<br/>[[хардрок|хард-рок]]<br/>[[глем-рок]]
|Лейбл            = [[Capitol Records|«Capitol»]]<br/>[[Parlophone Records|«Parlophone»]]<br/>[[EMI Records|«EMI»]]<br/>[[Hollywood Records|«Hollywood»]]<br/> [[Island Records|«Island»]]<br/>[[Elektra Records|«Elektra»]]
|Склад            = [[Браян Мей]]<br/>[[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]]
|Колишні_учасники = [[Фредді Мерк'юрі]]<br/>[[Джон Дікон]]
|Сайт             = {{official}}
}}
'''«Queen»''' (вимовляється «Квін», {{lang-uk|«Королева»}})&nbsp;— [[Велика Британія|британський]] [[Рок-музика|рок]]-гурт, створений 1971 року в [[Лондон]]і. Від року заснування (1971) і до смерті [[Фредді Мерк'юрі]] (1991) склад гурту залишався незмінним: Мерк'юрі&nbsp;— [[Спів|вокал]], [[фортепіано]]; [[Браян Мей]]&nbsp;— [[гітара]], [[Спів|вокал]]; [[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]]&nbsp;— [[Ударні музичні інструменти|ударні]], [[Спів|вокал]]; [[Джон Дікон]]&nbsp;— [[бас-гітара]], [[бек-вокал]]. «Queen» створював свої ранні роботи під впливом від [[Прогресивний рок|прогресивного року]], [[хардрок]]у і [[Важкий метал (музика)|важкого металу]], але поступово перейшов до традиційнішого і радіоформатного звучання, запозичивши елементи інших стилів, зокрема [[арена-рок]] і [[Попрок|поп-рок]].

До заснування «Queen» Браян Мей і Роджер Тейлор грали разом у гурті [[Smile (гурт)|«Smile»]]. Фредді Мерк'юрі (тоді ще Фаррук Балсара) був фаном гурту і заохочував їх експериментувати з складнішою сценічною і звукозаписувальною технікою. 1970 року Мерк'юрі приєднався до гурту і запропонував «Queen» як нову назву, а також придумав своє сценічне ім'я. Джон Дікон приєднався до них перед записом [[Queen (альбом)|однойменного дебютного альбому]] 1973 року. Уперше «Queen» потрапив до чарту Великої Британії з другим альбомом «[[Queen II]]» 1974 року. Та справжнє міжнародне визнання їм принесли альбоми «[[Sheer Heart Attack]]» пізніше того ж року і «[[A Night at the Opera]]» 1975 року. До останнього ввійшла пісня «[[Bohemian Rhapsody]]», яка залишалася на першій сходинці чарту UK упродовж дев'яти тижнів і популяризувала жанр [[музичний відеокліп|музичного відеокліпу]].

Альбом 1977 року «[[News of the World (альбом)|News of the World]]» містив пісні «[[We Will Rock You]]» і «[[We Are the Champions]]», які стали гімнами на спортивних змаганнях. До початку 1980-х років «Queen» вже був одним із найвизначніших стадіонних рок-гуртів у світі. «[[Another One Bites the Dust]]», що вийшов 1980 року, є їхнім найкраще продаваним синглом, тоді як їхній альбом-компіляція 1981 року «[[Greatest Hits (альбом Queen)|Greatest Hits]]» належить до числа {{нп|Список найкраще продаваних альбомів у Великій Британії|найпродаваніших альбомів|en|List of best-selling albums in the United Kingdom}} у Великій Британії і вісім разів ставав платиновим у США. Їхній виступ на концерті 1985 року «[[Live Aid]]» різні музичні видання називають одним із найвизначніших в історії рок-музики, а за опитуванням музичної індустрії 2005 року&nbsp;— він найкращий. 1991 року Мерк'юрі помер від [[Пневмонія|пневмонії]], ускладнення [[ВІЛ/СНІД|СНІДу]], а Дікон завершив виступи 1997 року. Відтоді Мей і Тейлор під час кількох турів виступали як «Queen» разом з вокалістами [[Пол Роджерс|Полом Роджерсом]] і [[Адам Ламберт|Адамом Ламбертом]].

Гурт випустив 18 альбомів, 18 синглів і 10 DVD, які посідали першу сходинку в чарті. За різними оцінками кількість їхніх проданих записів становить від 150 до 300 мільйонів копій, що робить їх одним із [[Список найпопулярніших музичних виконавців|найпродаваніших музичних артистів]] у світі. 1991 року «Queen» отримали від [[Британська асоціація виробників фонограм|Британської асоціації виробників фонограм]] нагороду «За видатний внесок у британську музику». 2001 року їх введено в [[Зала слави рок-н-ролу|Залу слави рок-н-ролу]]. Кожен член «Queen» написав по кілька синглів, і всі чотири члени гурту були введені в [[Зала слави піснярів|Зал слави піснярів]] у 2003 році. 2005 року гурт здобув премію «[[Нагорода Айвор Новелло|Айвор Новелло]]» за видатну колекцію пісень від Британської Академії піснярів, композиторів і авторів, а 2018 року їм вручили [[Премія Греммі за життєві досягнення|премію «Греммі» за досягнення протягом життя]].

== Історія ==

=== 1968—1971: формування ===
[[Файл:Queen @ Imperial College campus - 1970.jpg|міні|праворуч|315пкс|Гурт «Queen» першого складу у 1970 році. Зліва-направо: Майк Гроуз, [[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]], [[Фредді Мерк'юрі]] та [[Браян Мей]]]]
Знайомство членів-засновників «Queen» відбулося у Західному [[Лондон]]і наприкінці 1960-х років. Перед цим, у 1963 році гітарист [[Браян Мей]] виготовив власну гітару («{{нп|Red Special|Red Special|en|Red Special}}<nowiki/>») разом зі своїм батьком, а наступного року він разом зі співаком {{нп|Тім Стаффелл|Тімом Стаффеллом|en|Tim Staffell}} сформували музичний гурт «1984» (названий на честь [[1984 (роман)|однойменного роману]] [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]]){{sfn|Blake|2010|pp=30,32–33}}. На початку 1968 року Мей припинив участь в рамках проєкту «1984», щоб зосередитися на здобутті вченого ступеня з фізики та [[Інфрачервона астрономія|інфрачервоної астрономії]] в [[Імперський коледж Лондона|Імперському коледжі]] й вирішив сформувати новий гурт, який міг би створювати свій власний музичний матеріал{{sfn|Blake|2010|pp=37,44,64}}. В результаті з'явився гурт «[[Smile (гурт)|Smile]]» («Усмішка»), до якого він включив Стаффелла (як вокаліста та басиста) та клавішника Кріса Сміта, але для повного складу їм бракувало барабанщика{{sfn|Blake|2010|p=59}}. Мей повісив у коледжі на дошці оголошення про потребу барабанщика «на зразок [[Мітч Мітчелл|Мітчелла]] або [[Джинджер Бейкер|Бейкера]]», на нього відгукнувся студент-стоматолог [[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]]{{sfn|Hodkinson|2004|p=118}}. Сміт залишив «Smile» на початку 1969 року, ще напередодні концерту цього колективу у [[Альберт-гол|Королівському Альберт-голлі]], де тоді також виступили гурти «{{нп|Free (гурт)|Free|en|Free (band)}}<nowiki/>» та «{{нп|Bonzo Dog Doo-Dah Band|Bonzo Dog Doo-Dah Band|en|Bonzo Dog Doo-Dah Band}}<nowiki/>»{{sfn|Blake|2010|p=62}}.

Під час навчання у {{нп|Художній коледж Ілінга|Художньому коледжі Ілінга|en|Ealing Art College}}, що у західному Лондоні, Стаффелл потоваришував із однокурсником [[Фредді Мерк'юрі|Фредді Балсарою]], який був [[Парси|парсом]] родом із [[Занзібар (автономія)|Занзібару]], що емігрував у Велику Британію з [[Індія|Індії]]{{sfn|Blake|2010|p=44}}<ref>{{cite news |title=Freddie Mercury's complex relationship with Zanzibar |url=https://www.bbc.co.uk/news/amp/world-africa-45900712 |access-date=19 травня 2023|agency=BBC}}</ref>. Балсара, який протягом року вивчав моделювання одягу, а потім перейшов на вивчення графіки та дизайну{{sfn|Blake|2010|p=56-57}}, незабаром став пристрасним шанувальником «Smile». Надалі Балсара запропонував себе приєднати до гурту, як головного вокаліста, але Мей не міг тоді прийняти цю пропозицію, оскільки сумнівався, що Стаффелл погодиться відмовитися від цієї ролі. Того ж періоду Балсара разом з Тейлором почали тримати кіоск на {{нп|Кенсінгтонський ринок|Кенсінгтонському ринку|en|Kensington Market, London}}{{sfn|Dean|1986|p=7}}.

1970 року Стаффелл залишив «Smile», відчувши інтерес до музики в стилі [[соул]]у і [[ритм-енд-блюз]]у, які суперечили [[хардрок|хард-роковому]] звучанню гурту, а також через тривалу відсутність успіху колективу. Разом із колишнім барабанщиком «[[Bee Gees]]» {{нп|Колін Петерсен|Коліном Петерсеном|en|Colin Petersen}} він сформував гурт «{{нп|Humpy Bong|Humpy Bong|en|Humpy Bong}}<nowiki/>»{{sfn|Blake|2010|pp=92–93}}. Решта учасників «Smile» вирішили включити до свого складу Балсару як головного вокаліста та друга Тейлора&nbsp;— Майка Гроуза, як басиста. Перший виступ четвірки відбувся на заході зі збору коштів у [[Труро]] 27 червня 1970 року{{sfn|Blake|2010|p=95}}. Балсара запропонував перейменувати гурт на «Queen». Інші учасники спочатку сумнівалися, але погодилися на це, після його слів: «Це чудово, дорогенькі, людям сподобається це»{{sfn|Blake|2010|p=95}}. У той же час, натхненний рядком «Мати Меркурія, подивися, що вони зі мною зробили» у пісні «[[My Fairy King]]», він вирішив змінити своє прізвище на Мерк'юрі{{sfn|Blake|2010|p=96}}. Перший концерт гурту, під новою назвою «Queen», відбувся 18 липня у Лондоні<ref>{{cite news|url=https://www.bbc.co.uk/news/uk-england-london-21669973 |title=Heritage award to mark Queen's first gig |publisher=bbc.co.uk |date=19 травня 2023}}</ref>. Ранній список пісень «Queen», які вони виконували на концертах, складався з матеріалу, який пізніше увійшов до їх перших двох альбомах, а також різних рок-н-рольних [[Кавер-версія|каверів]], таких як «{{нп|Please Don't Tease|Please Don't Tease|en|Please Don't Tease}}<nowiki/>» [[Кліф Річард|Кліффа Річарда]] та «[[The Shadows]]». Перші виступи «Queen» привернули увагу продюсера {{нп|Джон Ентоні|Джона Ентоні|en|John Anthony (record producer)}}, якого зацікавило звучання гурту й він вважав, що їм потрібен інший басист{{sfn|Blake|2010|p=96}}. Після трьох живих виступів Майк Гроуз вирішив не продовжувати роботу в складі гурту і його замінив басист Баррі Мітчелл (колишній учасник гурту «{{нп|Crushed Butler|Crushed Butler|en|Crushed Butler}}<nowiki/>»). Загалом Мітчелл зіграв тринадцять концертів у складі «Queen» із серпня 1970 року до січня 1971 року{{sfn|Blake|2010|p=97}}. Своєю чергою Мітчелл залишив гурт у січні 1971 року, після чого протягом двох живих виступів його на бас-гітарі замінив Даг Богі{{sfn|Blake|2010|pp=102,105}}.

=== 1971—1974: «Queen» і «Queen II» ===
[[Файл:Queen First Public Performance Here 18 July 1970.jpg|міні|праворуч|190пкс|Нагорода «{{нп|PRS for Music|PRS|en|PRS for Music}}» за «музичний спадок» у пам'ять про перший публічний виступ гурту «Queen» (Лондон, 18 липня 1970 року)]]
[[Файл:The Cavern Club, exhibited signed guitars for memorable performances - The Rolling Stones (5th November 1963) - Crescent Stratocaster, Queen (31st October 1970) - Squier Stratocaster (2016-09-04 20.44.17 by NH53).jpg|міні|праворуч|220пкс|Гітара гурту «Queen» (праворуч, поруч із гітарою гурту «[[The Rolling Stones]]») у Ліверпулі в клубі «Cavern», що встановлені там як данина виступу гурту у цьому приміщенні 31 жовтня 1970 року.]]
У лютому 1971 року до «Queen» приєднався [[Джон Дікон]]. Крім того, що він був досвідченим басистом, попри свою спокійну поведінку, він доповнював гурт своїм добрим розумінням електроніки{{sfn|Blake|2010|p=107}}. 2 липня «Queen» відіграли свій перший концерт у класичному складі (Мерк'юрі, Мей, Тейлор та Дікон) у Суррейському коледжі, що знаходиться на околицях Лондона{{sfn|Sutcliffe|2009|p=26}}. Мей зателефонував Террі Їдону, звукоінженеру «Pye Studios», де записувалися «Smile», щоб дізнатися, куди він може порадити сходити «Queen» для запису. Відтоді Їдон переїхав до нового приміщення «{{нп|De Lane Lea Studios|De Lane Lea Studios|en|De Lane Lea Studios}}» у [[Вемблі]], і їм був потрібен гурт для тестування обладнання та кімнат для запису. Спочатку щодо цього він звертався до гурту «[[The Kinks]]», але так і не зміг їх вмовити. Тому він відповів що «Queen», можуть прийти і записати кілька демо в обмін на акустичні випробування студії{{sfn|Blake|2010|pp=112–113}}. В результаті гурт записав п'ять своїх пісень: «[[Liar]]», «[[Keep Yourself Alive]]», «[[Great King Rat]]», «[[The Night Comes Down]]» і «[[Jesus]]». Під час запису гурт відвідали Джон Ентоні разом із {{нп|Рой Томас Бейкер|Роєм Томасом Бейкером|en|Roy Thomas Baker}}, які надалі взяли участь у продюсуванні «Keep Yourself Alive», після чого почали просувати гурт в декількох компаніях звукозапису{{sfn|Blake|2010|p=114}}.

Надалі промоутеру Кену Тесті вдалося привернути до «Queen» увагу [[Лейбл звукозапису|лейблу]] «[[Charisma Records]]», який запропонував гурту аванс у розмірі близько 25 000 фунтів стерлінгів, але музиканти відмовилася від пропозиції, оскільки вони розуміли, що пріоритетним для лейблу буде просування не їх, а гурту «[[Genesis]]». Потім Тесті вступив у переговори з представником студії «{{нп|Trident Studios|Trident Studios|en|Trident Studios}}<nowiki/>» {{нп|Норман Шеффілд|Норманом Шеффілдом|en|Norman Sheffield}}, який запропонував «Queen» укласти угоду на запис та подальше видання їхнього матеріалу з «Neptune Productions», дочірньою компанією «Trident». Однак у «Queen» на той час не було менеджера, тому вони попросили, щоб «Trident» також взяли на себе цю функцію. Спочатку засновники студії, брати Шеффілди, не виявляли ентузіазму стати менеджерами, але в результаті погодилися на це, і 1 листопада 1972 року «Queen» підписали для цього ще одну угоду з «Trident Recording, Publishing and Management». Згідно з угодами гурт отримав повний доступ до найсучаснішого обладнання студії, своєю чергою менеджмент надавав їм найкращих продюсерів та звукоінженерів&nbsp;— за умови, що основна частина першої платівки гурту записуватиметься, коли студія буде порожньою{{sfn|Blake|2010|pp=117–118}}<ref>{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/queen-album/|title=Queen, Album Details|publisher=Queen Online|lang=en|accessdate=21 травня 2023|archive-date=2014-08-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20140807221452/http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/queen-album|deadlink=no}}</ref>. Згодом Роджер Тейлор схарактеризував ці перші «позапикові» студійні сесії як «золоту жилу»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.bbc.co.uk/programmes/b06s76l4|title=Queen: From Rags to Rhapsody – BBC Four|website=BBC|language=en-GB|access-date=19 травня 2023}}</ref>. Після того, як альбом було завершено, брати Шеффілд почали шукати лейбл звукозапису, готовий випустити матеріал гурту<ref>Sheffield, Norman. Life on Two Legs.&nbsp;— 2013.&nbsp;— ISBN 978-0957513303</ref>.

1972 рік «Queen» розпочали з концерту у {{нп|Бедфордський коледж|Бедфордському коледжі|en|Bedford College, London}} в Лондоні, на який прийшло всього шість осіб. Після ще кількох виступів вони припинили живі виступи на вісім місяців, щоб за участю Ентоні та Бейкера зосередитися над записом альбому{{sfn|Blake|2010|pp=117–118}}. Під час сесій на «Trident», «Queen» зустріли [[Девід Бові|Девіда Бові]] з його гуртом «{{нп|The Spiders from Mars|Spiders From Mars|en|The Spiders from Mars}}<nowiki/>», який там теж записувався, після чого вони прийшли до висновку, що їм просто необхідно створити альбом, який би справив на всіх враження, інакше вони б і надалі залишалися другорядним гуртом{{sfn|Blake|2010|pp=119–120}}. На перших порах співпродюсери гурту Ентоні та Бейкер конфліктували з «Queen» (зокрема, з Меєм) щодо процесу запису альбому, причиною цього була недосвідченість гурту відносно студійної роботи{{sfn|Doherty|2011|p=8}}. Здебільшого гурт відстоював свої спроби поєднувати процес технічного вдосконалення музики з практикою їхніх живих виступів, що призвело до ефекту, який Бейкер називав «перевиробництвом кухонної раковини»<ref>{{cite book|last=Baker|first=J.I.|year=2019|title=The Music. The Life. The Rhapsody|page=31|publisher=LIFE Magazine}}</ref>. Створений альбом являв собою суміш [[Важкий метал (музика)|геві-металу]] і [[Прогресивний рок|прогресивного року]]{{sfn|Doherty|2011|p=8}}. Гурт був незадоволений перезаписом треку «The Night Comes Down», через що в остаточній версії альбому використовувався його [[демозапис]], створений ще на «De Lane Lea Studios». Інший трек, «[[Headlong|Mad the Swine]]», був взагалі виключений з трек-листу альбому, через те що гурт та Бейкер не змогли дійти згоди відносно його {{нп|Мікшування|мікшування|en|Audio mixing (recorded music)}}{{sfn|Blake|2010|p=121}}. {{нп|Майк Стоун|Майк Стоун|en|Mike Stone (record producer)}} створив остаточний мікс для «Keep Yourself Alive» і продовжив роботу над кількома наступними альбомами «Queen»{{sfn|Blake|2010|p=122}}. До січня 1972 року гурт остаточно завершив працю над створенням свого дебютного альбому, але контракт щодо його запису ще не був підписаний{{sfn|Doherty|2011|p=8}}. Щоб привернути увагу компаній звукозапису, «Trident» замовили на 6 листопада «показовий» концерт в «{{нп|The Pheasantry|The Pheasantry|en|The Pheasantry}}<nowiki/>», а потім 20 грудня був виступ у «{{нп|Marquee Club|Marquee Club|en|Marquee Club}}<nowiki/>»{{sfn|Dean|1986|p=17}}.

Не чекаючи підписання угоди студії з лейблами, у лютому 1973 року «Queen» почали просувати свій поки що невиданий альбом на [[BBC Radio 1]]. Наступного місяця «Trident» вдалося укласти угоду з лейблом «[[EMI Records]]». 6 липня «Keep Yourself Alive» вийшла як [[сингл]], а через тиждень вийшов альбом «[[Queen (альбом)|Queen]]». На обкладинці розміщено знімок Мерк'юрі, під час виступу наживо на сцені, який зробив друг Тейлор Дуглас Паддіфут. Дікона  вказали на обкладинці як «Диякона Джона» («Deacon John»), тоді як Тейлор вказав своє повне ім'я, «Роджер Меддоуз-Тейлор»{{sfn|Blake|2010|pp=126–127}}. Альбом добре прийняли критики; Гордон Флетчер з «[[Rolling Stone]]» назвав його «пречудовим»<ref name=RS1 />, а чиказька «{{нп|Daily Herald (Arlington Heights, Illinois)|Daily Herald|en|Daily Herald}}» назвала його «дебютом вищим за середній»<ref>{{Cite news|title=''Queen''|date=7 грудня 1973|periodical=Daily Herald|location=Chicago, IL|url=http://queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_12-07-1973_-_Queen_-_The_Herald%2C_Chicago%2C_IL|access-date=19 травня 2023|archive-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20170710142019/http://queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_12-07-1973_-_Queen_-_The_Herald%2C_Chicago%2C_IL|url-status=dead}}</ref>. Втім, широкої уваги публіки він не привернув, а сингл «Keep Yourself Alive» погано продавався. З нинішнього погляду ця пісня вважається родзинкою альбому і 2008 року журнал «Rolling Stone» помістив її на 31 місце в рейтингу «100 найвизначніших гітарних пісень всіх часів», описавши її як «варту [[Риф (музика)|рифів]] цілого альбому, вміщених в одну пісню»<ref>{{cite magazine|url=http://www.rocklistmusic.co.uk/rstone.html|title=100 Greatest Guitar Songs of All Time|magazine=Rolling Stone|date=19 травня 2023}}</ref>. Альбом отримав [[Сертифікація музичних записів|золоту сертифікацію]] у Великій Британії та США<ref name="bhsa" /><ref name="RIAAC" />.

У серпні 1973 року гурт почав записувати свій другий альбом «[[Queen II]]». Тепер, коли «Queen» вдосталь могли знаходитися в студії, вони вирішили повною мірою використати всі її наявні можливості. Мей створив багатошаровий гітарний вступ «Procession», а Мерк'юрі написав «The Fairy Feller's Master Stroke» на основі {{нп|Майстерний удар казкового лісоруба|однойменної картини|en|The Fairy Feller's Master-Stroke}} {{нп|Річард Дадд|Річарда Дадда|en|Richard Dadd}}{{sfn|Blake|2010|pp=131–132}}. Решту року «Queen» провели у турі Великою Британією, на розігріві у гурту «[[Mott the Hoople]]», чим почали привертати до себе увагу публіки{{sfn|Dean|1986|p=19}}. Тур завершився двома концертами у «{{нп|Hammersmith Apollo|Hammersmith Odeon|en|Hammersmith Apollo}}<nowiki/>» 14 грудня, за присутності 7000 глядачів{{sfn|Blake|2010|pp=136–137}}.

У січні 1974 року «Queen» виступили на {{нп|Поп-фестиваль «Санбері»|поп-фестивалі «Санбері»|en|Sunbury Pop Festival}} в Австралії. Гурт прибув на цей захід із запізненням, публіка глузувала та знущалася з них, чекаючи побачити виступи пересічних артистів<ref>{{cite news |last=Kemp |first=Sam |title=The reason why Queen were booed off stage in 1974 |url=https://faroutmagazine.co.uk/queen-booed-off-stage-1974/ |date=1 травня 2022 |access-date=19 травня 2023|work=Far Out magazine}}</ref>. Перед від'їздом Мерк'юрі оголосив: «Коли ми повернемося до Австралії, „Queen“ будуть найпопулярнішим гуртом у світі!»{{sfn|Blake|2010|p=138-139}}{{sfn|Dean|1986|p=21}}. «Queen II» вийшов у березні, його обкладинка містила зображення гурту, створене {{нп|Мік Рок|Міком Роком|en|Mick Rock}}, що стало культовим, натхненням до нього послужило фото [[Марлен Дітріх]]{{sfn|Blake|2010|pp=137,142}}. Надалі це зображення використано як основа для створення музичного кліпу до «Bohemian Rhapsody»<ref name="cover">{{cite news | url = http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/6613107.stm | title = Photographer lives the Rock dream | last = Pryor | first = Fiona | work = BBC News | date = 10 May 2007 | access-date =19 травня 2023}}</ref>{{refn|name="history"}}. Альбом посів 5-те місце у «[[UK Albums Chart]]» і став першим альбомом «Queen», який потрапив до британських чартів. Написаний Мерк'юрі головний сингл «[[Seven Seas of Rhye]]» досяг 10-го місця у Великій Британії, ставши першим хітом гурту{{sfn|Blake|2010|p=148}}. Альбом вирізняється «багатошаровим» звучанням, яке надалі стало яскравою особливістю гурту, він включає довгі складні інструментальні пасажі, тексти на фентезійну тематику й вирізняється виконавчою віртуозністю{{sfn|Hodkinson|2004|p=127}}<ref name="Erlewine Queen II">{{cite web|author=Stephen Thomas Erlewine|title=Queen II|website=AllMusic|url={{AllMusic|class=album|id=r687302|pure_url=yes}}|date=19 травня 2023}}</ref>. Окрім єдиного синглу, до альбому також увійшла пісня «[[The March of the Black Queen]]», шестихвилинна епопея без приспіву<ref>{{Cite web|last=Rusk|first=Bruce|date=19 травня 2023|title=Review: ''Queen II''|work=Daily Vault|url=http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_10-12-2004_-_Queen_II_-_Daily_Vault|via=Queen Archives|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20101128150116/http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_10-12-2004_-_Queen_II_-_Daily_Vault|archive-date=19 травня 2023}}</ref>. Критична реакція щодо альбому була змішаною. «{{нп|Winnipeg Free Press|Winnipeg Free Press|en|Winnipeg Free Press}}<nowiki/>», високо оцінивши дебютний альбом гурту, схарактеризувала «Queen II» як «перепродюсовану потворність»<ref>{{Cite web|title=Review: ''Queen II''|work=Winnipeg Free Press|url=http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_06-08-1974_-_Queen_II_-_Winnipeg_Free_Press|via=Queen Archives|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20101128144712/http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_06-08-1974_-_Queen_II_-_Winnipeg_Free_Press|archive-date=19 травня 2023}}</ref>. База даних «[[AllMusic]]» назвала альбом фаворитом серед хардкорних фанатів «Queen»<ref>{{cite web |last=Thomas |first=Stephen |url=https://www.allmusic.com/album/r687302 |title=link Queen II: Allmusic review |website=AllMusic |date=9 квітня 1974 |access-date=19 травня 2023|archive-date=2 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120502200119/http://www.allmusic.com/album/r687302 |url-status=dead }}</ref>, він був згаданий першим з трьох альбомів гурту в книжці «[[1001 Albums You Must Hear Before You Die|Тисяча і один музичний альбом, який треба прослухати, перш ніж ви помрете]]». Гурт завершив свій тур Великою Британією на початку 1974 року виступом 31 березня у {{нп|Rainbow Theatre|Театрі «Rainbow»|en|Rainbow Theatre}}. Мерк'юрі вирішив надіти на концерт [[Туніка|туніку]], розроблену [[Зандра Родс|Зандрою Родс]], а в середині виступу перевдягся у чорний [[Топ (одяг)|топ]] із розрізами{{sfn|Blake|2010|p=147}}.

=== 1974—1976: від «Sheer Heart Attack» до «A Night at the Opera» ===
У травні 1974 року, через місяць після першого туру «Queen» по США, де вони були на розігріві у гурту «Mott the Hoople», Мей став відчувати нездужання, після чого у нього діагностували [[гепатит]]. Це призвело до скасування запланованих заходів гурту{{sfn|Hodkinson|2004|p=127}}. Внаслідок хвороби Мей не міг взяти участь у початку роботи гурту над їхнім третім альбомом, приєднавшись до товаришів лише тоді, коли половина була вже записана{{sfn|Dean|1986|p=20}}. Альбом вийшов у 1974 році, під назвою «[[Sheer Heart Attack]]» і посів друге місце у чартах Британії<ref>{{cite web|url=https://www.officialcharts.com/search/albums/Sheer%20Heart%20Attack |title=Queen – Sheer Heart Attack |publisher=Official Charts Company }}</ref>. Він добре продавався у Європі та отримав золоту сертифікацію у США<ref name=RIAAC/>. Таким чином, альбом не лише приніс гурту перший справжній міжнародний успіх, але й став хітом по обидві сторони Атлантики<ref>{{cite web|title=Queen Discography|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/queen/|quote= ... and in November released Sheer Heart Attack which was a hit on both sides of the Atlantic.|publisher=Queen Online}}</ref>. У ньому гурт експериментував у різноманітних жанрах, включаючи британський [[М'юзік-хол|м'юзик-хол]], [[Важкий метал (музика)|важкий метал]], [[Рок-балада|баладу]], [[реґтайм]] і {{нп|Перелік карибських музичних жанрів|карибські мотиви|en|List of Caribbean music genres}}. У пісні Мея «[[Now I'm Here]]» згадувалося про скорочення американського етапу гастролів гурту, а його «[[Brighton Rock]]» була для нього «засобом» регулярного виконання гітарного соло на концертах. Дікон написав свою першу пісню для гурту, «Misfire», а авторство його «[[Stone Cold Crazy]]», яка була фаворитом на концертах, було зараховане всім членам гурту. Мерк'юрі написав заключний трек альбому «In the Lap of the Gods» із задумом, де публіка, під час його живого виконання, могла підспівувати приспіву. Надалі цей трюк успішніше повторили у таких піснях, як «We Are the Champions»{{sfn|Blake|2010|p=155}}.
[[Файл:BBC TV Centre.jpg|міні|ліворуч|260пкс|У грудні 1974 року «Queen» виконали пісню «[[Killer Queen]]» у телецентрі [[BBC]] (на фото) у музичному чартовому шоу «{{нп|Top of the Pops|Top of the Pops|en|Top of the Pops}}». Це була їхня друга поява на телешоу; їхня попередня (виконання пісні «[[Seven Seas of Rhye]]») миттєво принесла їм славу<ref>{{cite news |last=Ramazzotti|first=Giorgina|title=Queen: The pivotal moment unknown band stood in for David Bowie on TV and found overnight fame - video|url=https://www.smoothradio.com/artists/queen/band-first-tv-gig-video-top-of-the-pops-david-bowie/|date=25 червня 2020|access-date=21 травня 2023 |agency=Smooth Radio}}</ref>.]]
Сингл «[[Killer Queen]]», написаний Мерк'юрі, розповідав про повію з вищого суспільства{{sfn|Dean|1986|p=22}}. Він посів друге місце у британських чартах<ref name="bhsa"/> і став першим хітом гурту у США, який посів 12-е місце у чарті «[[Billboard Hot 100]]»<ref name="bbtfh">{{Cite book|last=Whitburn|first=Joel|author-link=Joel Whitburn|year=2006|title=The Billboard Book of Top 40 Hits|publisher=Billboard Books}}</ref>. Пісня була частково записана на студії «{{нп|Rockfield Studios|Rockfield Studios|en|Rockfield Studios}}» в [[Уельс]]і<ref>{{cite book |last1=Popoff |first1=Martin |title=Queen: Album by Album |date=2018 |publisher=Voyageur Press |page=36}}</ref>. У пісні присутня гра Мерк'юрі на роялі, яка поєднує в собі [[кемп (естетика)|кемп]], [[водевіль]] та британський м'юзік-хол із гітарною віртуозністю Мея. «Now I'm Here» вийшла як другий сингл, що досяг одинадцятого місця у Британії<ref name="Jones BBC">{{cite web|ref=none|url=https://www.bbc.co.uk/music/reviews/xxhj|title= Queen: ''Sheer Heart Attack'' Review|author=Jones, Chris|date= 7 червня 2007|publisher=BBC|access-date=19 травня 2023}}</ref>. 2006 року журнал «[[Classic Rock]]» поставив «Sheer Heart Attack» на 28-е місце у рейтингу «100 найвизначніших британських рок-альбомів усіх часів»<ref>{{cite web|url=http://www.rocklistmusic.co.uk/steveparker/classicrock2.htm |title=Classic Rock 'The 100 Greatest British Rock Albums Ever' |publisher=rocklistmusic |access-date=19 травня 2023}}</ref>, а журнал «[[Mojo (журнал)|Mojo]]» 2007 року поставив його на 88-е місце у рейтингу «100 платівок, що змінили світ»<ref>''Mojo'', June 2007, «The 100 Records That Changed the World»</ref>. Це також другий із трьох альбомів «Queen», які увійшли до книги «1001 альбом, який ви повинні почути, перш ніж померти»<ref name="1001albums"/>.

У січні 1975 року «Queen» вирушили у світове турне, з покращеним оформленням своїх виступів світловими ефектами. Як [[хедлайнери]] вони гастролювали по США і вперше виступили в Канаді{{sfn|Dean|1986|p=25}}. Проте, частину концертів скасували після того, як Мерк'юрі захворів на [[ларингіт]]{{sfn|Dean|1986|pp=24–27}}. Потім, з середини квітня до початку травня, гурт гастролював Японією. Протягом виступів, де «Queen» дали вісім концертів у семи містах, гурт вітався під вигуки тисяч фанів{{sfn|Blake|2010|p=163}}{{sfn|Dean|1986|p=27}}. Однак, попри успіх «Queen», підвищення їхніх гонорарів за виступи обмежувалося дією початкової угоди з «Trident». Усі члени гурту, як і раніше жили відносно бідно й не мали постійного житла, а Дікону було відмовлено у наданні кредиту на придбання власного будинку. «EMI» зв'язалася з адвокатом {{нп|Джим Біч|Джимом Бічем|en|Jim Beach}}, який намагався знайти спосіб вивести гурт з-під дії угоди. «Trident» скаржилися, що вони вклали у «Queen» 200 тисяч фунтів і спочатку хотіли повернути свої гроші{{sfn|Blake|2010|pp=160,165}}. У серпні, після болісного непорозуміння з «Trident», «Queen» все ж домовилися про розірвання угоди та почали шукати нового менеджера{{sfn|Blake|2010|p=166}}. Одним із варіантів, який вони розглядали, стала пропозиція від менеджера «[[Led Zeppelin]]» {{нп|Пітер Грант|Пітера Гранта|en|Peter Grant (music manager)}}, який хотів, щоб вони підписали угоду із власною продюсерською компанією цього гурту, «[[Swan Song Records]]». Однак, «Queen», стурбовані тим, що вони будуть менш пріоритетні, ніж «Led Zeppelin» і «[[Bad Company]]» (що теж підписали угоду з «Swan Song»), натомість зв'язалася з менеджером Елтона Джона, {{нп|Джон Рід (музичний менеджер)|Джоном Рідом|en|John Reid (music manager)}}, який погодився на цю пропозицію{{sfn|Blake|2010|p=166}}{{sfn|Hodkinson|2004|p=166}}. Першою настановою Ріда для гурту було: «Я подбаю про бізнес, а ви створюйте якомога кращі записи»{{sfn|Blake|2010|p=168}}.

Того часу «Queen» розпочали роботу над створенням свого четвертого альбому «[[A Night at the Opera]]», назву якого взято з популярного фільму «[[Ніч в опері]]» [[Брати Маркс|братів Маркс]]. На момент виходу він став найдорожчим з усіх випущених альбомів гурту: витрати на нього склали 40 000 фунтів стерлінгів, а запис відбувався у трьох різних студіях{{sfn|Blake|2010|p=177}}. Подібно своєму попереднику, він відрізняється різноманітними стилями й експериментуванням зі [[Стереофонія|стереозвуком]]. Мерк'юрі написав вступну пісню «[[Death on Two Legs (Dedicated to...)|Death on Two Legs]]», у якій були присутні грубі закиди передбачуваним кривдникам гурту (пізніше на концертах вона була присвячена студії «Trident»){{sfn|Blake|2010|p=178}}{{sfn|Dean|1986|p=25}}, а також кемп-водевіль «[[Lazing on a Sunday Afternoon]]» та «[[Seaside Rendezvous]]»{{sfn|Blake|2010|p=178}}. У пісні «[[The Prophet's Song]]», восьмихвилинній епопеї Мея, середня частина була проспівана [[Канон (музична форма)|каноном]], який складався з нашарованих простих фраз, для створення ефекту звучання повноцінного хору. Балада «[[Love of My Life]]», написана Мерк'юрі, включала [[арфа|арфу]] та накладені вокальні [[Гармонія (музика)|гармонії]]{{sfn|Blake|2010|p=179}}.

Найвідоміша пісня альбому, «[[Bohemian Rhapsody]]», виникла на основі музичних творів, написаних Мерк'юрі ще під час навчання у Коледжі Ілінга. На прослуховуванні Мерк'юрі зіграв Бейкеру трек на піаніно у своїй квартирі, після чого, він раптово зупинився та оголосив: «Ось тут починається оперна секція»{{sfn|Blake|2010|p=170}}. Коли решта учасників гурту розпочала записувати пісні, вони не були впевнені, що зможуть зібрати її воєдино. У записаній [[Мінусівка|мінусівці]] до пісні, Бейкер залишив 30-секундний відрізок стрічки, у який планувалося додати оперний вокал. Повідомляється, що створення 180 вокальних накладань настільки зносили вихідну стрічку, що вона стала тоншою{{sfn|Blake|2010|p=170}}. «EMI» спочатку відмовилися випускати сингл, вважаючи його надто довгим, і наполягали на його переробці для радіо, від чого «Queen» відмовилися. Далі, ключову роль у поданні синглу публіці, зіграв друг і порадник Мерк'юрі, діджей радіостанції «{{нп|Capital London|Capital London|en|Capital London}}<nowiki/>» {{нп|Кенні Еверетт|Кенні Еверетт|en|Kenny Everett}}<ref name="Everett">{{cite news|url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/tv/features/kenny-everett--the-best-possible-way-to-remember-a-true-pioneer-8191316.html|title=Kenny Everett – The best possible way to remember a true pioneer|newspaper=The Independent|access-date=19 травня 2023}}</ref>. У гурту був запис пісні на бобіні, і її дали Еверетту з умовою, що той не ставитиме її на радіо. «Добре, не ставитиму»&nbsp;— відповів Еверетт і підморгнув музикантам<ref>[https://timenote.info/ru/events/Queen-Bohemian-Rhapsody Queen&nbsp;— Bohemian Rhapsody] ''timenote.info'' Процитовано 21 травня 2023</ref>. Спочатку Еверетт «дразнив» своїх слухачів фрагментами пісні, а потім за два вихідні дні впродовж свого радіо-шоу прокрутив її 14 разів{{sfn|Blake|2010|p=173}}. Комутатор «Capital» був перевантажений дзвінками слухачів, які питали, коли знову вийде пісня<ref name="Everett"/>. Публічний попит змусив «EMI» випустити «Bohemian Rhapsody», сингл посідав перше місце у британському чарті протягом дев'яти тижнів<ref name="bhsa"/>{{sfn|Blake|2010|p=174}}. Він став третім {{нп|Список найпопулярніших синглів Великої Британії|найпопулярнішим синглом|en|Capital London}} у Великій Британії всіх часів, поступаючись лише синглу гурту «{{нп|Band Aid|Band Aid|en|Band Aid (band)}}<nowiki/>», «[[Do They Know It's Christmas?]]» і «{{нп|Candle in the Wind 1997|Candle in the Wind 1997|en|Candle in the Wind 1997}}<nowiki/>» Елтона Джона. Він також став найпродаванішим британським комерційним синглом (тобто не благодійним). У США сингл посів дев'яте місце, а його перевидання 1992 року посідало друге місце у «Billboard Hot 100», протягом п'яти тижнів<ref name="bbtfh"/>. Це єдиний сингл, що коли-небудь розпродувався мільйонними тиражами під час двох релізів<ref name="Queen Online">{{cite web|title=Queen Discography: A Night at the Opera|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/night-opera/|publisher=Queen Online}}</ref>. «Bohemian Rhapsody» двічі стала «{{нп|Список різдвяних синглів «номер один» британського чарту|різдвяним номером один|en|List of UK Singles Chart Christmas number ones}}<nowiki/>» у Великій Британії, більше жодному синглу не вдавалося повторити цей результат. Також у трьох різних опитуваннях вона була визнана найкращою піснею всіх часів<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1974538.stm|title=Queen rock on in poll|access-date=19 травня 2023|date=8 травня 2002|work=BBC News }}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.cbsnews.com/stories/2002/11/09/entertainment/main528777.shtml|title='Bohemian Rhapsody' Top Chart Topper|access-date=19 травня 2023|date=9 листопада 2002|work=CBS News|archive-date=2 квітня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20070402224251/http://www.cbsnews.com/stories/2002/11/09/entertainment/main528777.shtml|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.maxtv.com.au/queens-bohemian-rhapsody-greatest-song-of-all-time|title=Queen's 'Bohemian Rhapsody' greatest song of all time|accessdate=2023-03-25|archive-date=2018-11-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20181119080202/https://www.maxtv.com.au/queens-bohemian-rhapsody-greatest-song-of-all-time}}</ref>.
[[Файл:Queen A Night At The Opera (1975 Elektra publicity photo 02).jpg|міні|праворуч|300пкс|«Queen» у 1975 році]]
Окрім цього «Bohemian Rhapsody» просували за допомогою відеокліпу, знятого Брюсом Гаверсом, який до цього вже зняв кілька живих концертів «Queen». Гурт вирішив зняти кліп, щоб замінити виконання пісні на музичній телепередачі [[BBC]], «{{нп|Top of the Pops|Top of the Pops|en|Top of the Pops}}», тому що це б суперечило графіку проведення туру, а імітація виконання такої складної композиції виглядала б дивною<ref>Directed by Carl Johnston (4 December 2004). ''The Story of Bohemian Rhapsody''. (Television production). BBC. Процитовано 21 травня 2023</ref>. Вартість кліпу, знятого за три години в студії «{{нп|Elstree Studios|Elstree Studios|en|Elstree Studios}}» у [[Гартфордшир]]і, склала 3500 фунтів, що вп'ятеро перевищувало кошторис звичайного рекламного відео. Під час оперної секції кліпу була повторена сцена з обкладинки альбому «Queen II», але з оживленими обличчями учасників гурту{{sfn|Blake|2010|p=174}}{{sfn|Dean|1986|p=28}}. Журнал «[[Rolling Stone]]» відгукувався про вплив рекламного відео до «Bohemian Rhapsody» словами: «Його вплив неможливо переоцінити, оскільки воно практично винайшло музичний кліп, за сім років до виходу „[[MTV]]“ в ефір»<ref name="BR music vid">{{cite magazine|url=https://www.rollingstone.com/music/news/party-on-queens-brian-may-remembers-bohemian-rhapsody-on-40th-anniversary-20151030|title=Party On: Queen's Brian May Remembers 'Bohemian Rhapsody' on 40th Anniversary|magazine=Rolling Stone|first=Mark|last=Sutherland|date=30 жовтня 2015|access-date=19 травня 2023|archive-date=4 січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160104221635/http://www.rollingstone.com/music/news/party-on-queens-brian-may-remembers-bohemian-rhapsody-on-40th-anniversary-20151030|url-status=dead}}</ref>. Поставивши його на 31 місце у своєму списку «50 ключових подій в історії рок-музики», видання «[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]» заявило, що воно «забезпечило, щоб відео відтепер було обов'язковим інструментом у музичному маркетингу». Радіоведучий {{нп|Томмі Венс|Томмі Венс|en|Tommy Vance}} заявив: «Це була перша платівка, висунута на перший план завдяки відео. „Queen“, безумовно, були першим гуртом, який створив „концептуальне“ відео. Ви не могли слухати цю музику, не бачачи візуальних картинок у вашій уяві»{{sfn| Jones|2012|pp=150, 151}}.
{{Цитата|Він точно знав, що робив. Це було Фреддіне дитя. Ми просто допомогли йому втілити це у життя. Ми зрозуміли, що будемо виглядати дивно, намагаючись зобразити такий надзвичайно складний твір на телебаченні. Це треба було представити якось по-інакшому|100пкс|Браян Мей про те, як Мерк'юрі написав «Bohemian Rhapsody» та про новаторський відеокліп до неї|<ref name="Black">{{cite web|last=Black|first=Johnny|year=2002|title=The Greatest Songs Ever! Bohemian Rhapsody|publisher=Blender|url= http://www.blender.com/guide/66831/greatest-songs-ever-bohemian-rhapsody.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20100125102734/http://www.blender.com/guide/66831/greatest-songs-ever-bohemian-rhapsody.html|archive-date=25 січня 2010|access-date=19 травня 2023|url-status=dead}}</ref>}}
[[Файл:76-03-22 Tokyo 06.jpg|міні|ліворуч|300пкс|«Queen» під час виступу в [[Токіо]], в рамках «[[A Night at the Opera Tour]]» (1976)]]
Альбом «A Night at the Opera» мав великий успіх у Великій Британії<ref name="bhsa">{{Cite book |last=Roberts |first=David |year=2006 |title=British Hit Singles & Albums |place=London |publisher=Guinness World Records Limited}}</ref> і став тричі [[Сертифікація музичних записів|платиновим]] у США<ref name=RIAAC/>. В опитуванні [[Channel 4|4-го каналу]] 2004 року британська публіка поставила його на 13 місце серед найкращих альбомів усіх часів<ref>{{cite web|title=100 Greatest Albums |publisher=Channel 4 |url=http://channel4.com/entertainment/tv/microsites/G/greatest/albums/results.html |archive-url=https://web.archive.org/web/20090429165349/http://www.channel4.com/entertainment/tv/microsites/G/greatest/albums/results.html |archive-date=29 квітня 2009 |access-date=19 травня 2023|url-status=dead}}</ref>. Також «A Night at the Opera» посідає високі місця у міжнародних опитуваннях, зокрема, у всесвітньому опитуванні [[Книга рекордів Гіннеса|Гіннеса]] він посів 19 місце серед найкращих альбомів всіх часів<ref>{{cite web|url=http://www.thisislondon.co.uk/music/article-22769595-oasis-album-is-greatest-ever.do |title=Guinness poll |work=London Evening Standard |location=UK |access-date=19 травня 2023|url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20101225150021/http://www.thisislondon.co.uk/music/article-22769595-oasis-album-is-greatest-ever.do |archive-date=25 грудня 2010}}</ref>, а в опитуванні [[Australian Broadcasting Corporation|ABC]] австралійська громадськість поставила його на 28 місце, теж серед найкращих всіх часів<ref>{{cite web |url=http://www.abc.net.au/myfavouritealbum/top100.htm |title=ABC poll |publisher=Australian Broadcasting Corporation |access-date=20 травня 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20061205092304/http://abc.net.au/myfavouritealbum/top100.htm |archive-date=5 грудня 2006 |url-status=dead }}</ref>. «A Night at the Opera» часто фігурує у списках «найкращих альбомів», у яких відображається думка критиків. Серед інших нагород він посів 16-те місце у рейтингу журналу «[[Q (журнал)|Q]]» «50 найкращих британських альбомів усіх часів» 2004 року та 11-е місце у рейтингу журналу «Rolling Stone» «100 найкращих альбомів усіх часів», як показано у його мексиканському виданні 2004 року<ref>{{cite web |url=http://www.acclaimedmusic.net/Current/A350.htm |title=A Night at the Opera |publisher=Acclaimed Music |access-date=20 травня 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100612073931/http://acclaimedmusic.net/Current/A350.htm |archive-date=12 червня 2010 |url-status=dead }}</ref>. Також альбом посів 230-е місце у списку «500 найкращих альбомів усіх часів» журналу «Rolling Stone» у 2003 році<ref>{{cite magazine|url=https://www.rollingstone.com/music/lists/500-greatest-albums-of-all-time-19691231/a-night-at-the-opera-queen-19691231|title=230 – A Night at the Opera|magazine=Rolling Stone|access-date=21 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20120522113344/http://www.rollingstone.com/music/lists/500-greatest-albums-of-all-time-19691231/a-night-at-the-opera-queen-19691231|archive-date=22 травня 2012|url-status=dead}}</ref>. «A Night at the Opera»&nbsp;— третій та останній альбом «Queen», який увійшов до книги «1001 альбом, який ви повинні почути, перш ніж помрете»<ref name="1001albums">{{cite web|url=http://www.rocklistmusic.co.uk/steveparker/1001albums.htm |title=1001 Albums You Must Hear Before You Die |publisher=Rocklistmusic.co.uk |access-date=21 травня 2023}}</ref>. Другим синглом альбому стала пісня «[[You're My Best Friend]]», написана Діконом, яка посіла 16 місце в американському чарті «Billboard Hot 100»<ref name="bbtfh"/> і згодом потрапила до «десятки» найкращих світових хітів<ref name="Queen Online"/>. У листопаді 1975 року гурт розпочав тур «[[A Night at the Opera Tour]]», який проходив в Європі, США, Японії та Австралії{{sfn|Dean|1986|pp=27–31}}. 24 грудня «Queen» виступили на спеціальному концерті у «Hammersmith Odeon», який транслювався у прямому ефірі на BBC в рамках телешоу «{{нп|The Old Grey Whistle Test|The Old Grey Whistle Test|en|The Old Grey Whistle Test}}<nowiki/>», після чого його аудіо-запис транслювався ще на [[BBC Radio 1]]. Протягом концерту був створений найпопулярніший [[Бутлеґ|контрафактний запис]] гурту протягом десятиліть, поки він не [[A Night at the Odeon — Hammersmith 1975|вийшов офіційно]] 2015 року<ref>{{cite web|url=http://www.gigwise.com/news/103237/queen-a-night-at-the-odeon-hammersmith-1975-film-to-be-released-on-dvd|title=The most bootlegged gig of Queen's career is being released as a film.|work=GigWise|date=12 жовтня 2015|access-date=19 травня 2023}}</ref>.

=== 1976—1979: від «A Day at the Races» до «Live Killers» ===
[[Файл:QueenPerforming1977.jpg|міні|праворуч|310пкс|Виступ «Queen» у [[Нью-Гейвен (Коннектикут)|Нью-Гейвені]] (листопад 1977 року)]]
На початку 1976 «Queen» повернулися до студії для запису альбому «[[A Day at the Races]]», який часто розглядається як продовження альбому «A Night at the Opera»<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/a-day-at-the-races-japan-version-r1472773|title=A Day at the Races|website=AllMusic|access-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20110903083449/http://www.allmusic.com/album/a-day-at-the-races-japan-version-r1472773|archive-date=3 вересня 2011|url-status=dead}}</ref>{{sfn|Blake|2010|p=192}}. Цього разу ідеєю назви альбому знову послужив фільм братів Маркс, він мав схожу з «A Night at the Opera» обкладинку, яка так само засновувалася на логотипі «Queen»<ref name=night/>. Найвідоміший із братів Маркс, [[Граучо Маркс]], запросив «Queen» у березні 1977 року до себе в гості, у свій будинок в [[Лос-Анджелес]]і. Під час свого візиту музиканти особисто подякували господареві і проспівали [[а капела]] пісню «[['39]]» з альбому «A Night at the Opera»{{sfn|Sutcliffe|2009|p=96}}. Бейкер цього разу не брав участь в продюсуванні «A Day at the Races», гурт вирішив зайнятися цією справою самостійно, за допомогою Майка Стоуна, який виконав в альбомі кілька бек-вокальних партій{{sfn|Blake|2010|pp=193,206}}. Головним хітом альбому стала пісня «[[Somebody to Love (пісня Queen)|Somebody to Love]]», натхненна [[госпел]]ом, у якій Мерк'юрі, Мей та Тейлор наклали свої голоси один на одного безліч раз, щоб створити ефект госпел-хору{{sfn|Blake|2010|pp=193–194}}. Пісня посіла друге місце у Великій Британії, а у США&nbsp;— 13-те<ref name="bbtfh"/>. Також до альбому увійшла одна з «найважчих» пісень гурту, «[[Tie Your Mother Down]]» Мея, яка надалі стала одним з основних елементів їхніх живих виступів<ref>{{cite web|quote="Tie Your Mother Down" has been included in all of the band's tours from the summer of 1976 to the most recent ''Return of the Champions'' tour|url=http://www.queenconcerts.com/live/queen.html|title=Queen Concertography|publisher=Queenconcerts.com}}</ref><ref>{{cite web |first=Ed |last=Rivadavia |url=https://www.allmusic.com/song/tie-your-mother-down-t2509372 |title=Song Review: Tie Your Mother Down |website=AllMusic |access-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20110908205657/http://www.allmusic.com/song/tie-your-mother-down-t2509372 |archive-date=8 вересня 2011 |url-status=dead }}</ref>. У музичному плані «A Day at the Races» став дуже успішним як за стандартами фанатів, так і критиків, посівши перше місце у Великій Британії та Японії та п'яте місце у США<ref name="bhsa"/><ref name=night>{{cite web|url= http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/day-races/|title=A Day at the Races|publisher=Queenonline.com|access-date=19 травня 2023|url-status=dead|archive-url= https://web.archive.org/web/20110715135018/http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/day-races/|archive-date=15 липня 2011}}</ref>.

18 вересня 1976 року «Queen» провели один зі своїх {{нп|Виступ Queen в Гайд-парку 1976 року|найвідоміших заходів|en|Queen Hyde Park 1976}}, вони дали безкоштовний концерт у лондонському [[Гайд-парк]]у, організований підприємцем [[Річард Бренсон|Річардом Бренсоном]]<ref name="Hyde Park"/>. Виступ встановив рекорд відвідуваності парку, кількість глядачів оцінювалася в 150 000 осіб<ref name="Hyde Park">{{cite web |publisher=BBC |url=https://www.bbc.co.uk/music/sevenages/events/stadium-rock/queen-play-hyde-park/ |title=Queen play Hyde Park |access-date=19 травня 2023}}</ref>{{sfn|Blake|2010|p=191}}. «Queen» запізнилися на сцену, через що їм забракло часу, задля виступу на біс, оскільки було введено обмеження на тривалість концерту. Поліція повідомила Мерк'юрі, що його заарештують, якщо він знову спробує вийти на сцену, щоб виступити на біс{{sfn|Blake|2010|p=192}}. Мей отримав особливу насолоду від концерту, оскільки йому доводилося бувати на попередніх концертах у парку, таких як перший, організований компанією «{{нп|Blackhill Enterprises|Blackhill Enterprises|en|Blackhill Enterprises}}» у 1968 році, за участю «[[Pink Floyd]]»{{sfn|Dean|1986|p=30}}.

1 грудня 1976 року «Queen» мали взяти участь у лондонській вечірній програмі «Today», але в останню хвилину музиканти мусили відмовитися. Замість них у студію спішно запросили їхніх колег по лейблу «EMI», панк-гурт «[[Sex Pistols]]», учасники якого дали відоме сумнозвісне, насичене лайкою, інтерв'ю ведучому {{нп|Білл Гранді|Біллу Гранді|en|Bill Grundy}}{{sfn|Sutcliffe|2009|p=119}}<ref>{{cite web|url=https://www.nme.com/news/sex-pistols/38482 |title=Sex Pistols on Bill Grundy's 'Today' show most requested clip |work=NME |date=19 травня 2023}}</ref>. Під час туру «[[A Day at the Races Tour]]» 1977 року, в лютому «Queen» провели аншлагові концерти у «[[Медісон-сквер-гарден]]» в Нью-Йорку, де у них на підтримці був гурт «[[Thin Lizzy]]», тоді Мерк'юрі та Тейлору вдалося поспілкувалися з лідером цього колективу [[Філ Лайнотт|Філом Лайноттом]]{{sfn|Blake|2010|pp=198–199}}. Потім у червні вони дали серію концертів у [[Ерлс Корт]]і у Лондоні. Концерти були присвячені {{нп|Срібний ювілей королеви Єлизавети II|Срібному ювілею королеви Єлизавети II|en|Silver Jubilee of Elizabeth II}}, на них гурт вперше використав освітлювальну установку у формі корони, що обійшлося йому 50 000 фунтів стерлінгів{{sfn|Blake|2010|p=201}}<ref>{{cite news |last1=Whitfield |first1=David |title=Freddie Mercury's sister Kashmira on the success of 'Bohemian Rhapsody' – and what happened when the Queen legend used to visit her in Nottingham |url=https://www.nottinghampost.com/whats-on/music-nightlife/freddie-mercurys-sister-kashmira-success-2710630 |access-date=19 травня 2023|newspaper=Nottingham Post |date=3 квітня 2019}}</ref><ref>{{cite news |last=Hilburn |first=Robert |work=Los Angeles Times|date=20 грудня 1978 |url=https://pqasb.pqarchiver.com/latimes/access/649614822.html?dids=649614822:649614822&FMT=ABS&FMTS=ABS:AI&date=Dec+20%2C+1978&author=ROBERT+HILBURN&pub=Los+Angeles+Times&desc=POP+MUSIC+REVIEW |title=Pop Music Review: Putting Queen in Audio Seat Queen for a Night |access-date=19 травня 2023|archive-date=20 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121020023750/http://pqasb.pqarchiver.com/latimes/access/649614822.html?dids=649614822:649614822&FMT=ABS&FMTS=ABS:AI&date=Dec+20,+1978&author=ROBERT+HILBURN&pub=Los+Angeles+Times&desc=POP+MUSIC+REVIEW |url-status=dead }}</ref>.

Шостий студійний альбом «[[News of the World (альбом)|News of the World]]», випущений у 1977 році, став [[Сертифікація музичних записів|чотирикратно платиновим]] у США і двічі платиновим у Британії<ref name=RIAAC>{{cite web|url=https://www.riaa.com/goldandplatinumdata.php?resultpage=2&table=SEARCH_RESULTS&action=&title=&artist=queen&format=&debutLP=&category=&sex=&releaseDate=&requestNo=&type=&level=&label=&company=&certificationDate=&awardDescription=&catalogNo=&aSex=&rec_id=&charField=&gold=&platinum=&multiPlat=&level2=&certDate=&album=&id=&after=&before=&startMonth=1&endMonth=1&startYear=1958&endYear=2010&sort=CertificationDate&perPage=50 |title=RIAA – Gold and Platinum |work=riaa |access-date=19 травня 2023|url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20150904041257/http://www.riaa.com/goldandplatinumdata.php?resultpage=2&table=SEARCH_RESULTS&action=&title=&artist=queen&format=&debutLP=&category=&sex=&releaseDate=&requestNo=&type=&level=&label=&company=&certificationDate=&awardDescription=&catalogNo=&aSex=&rec_id=&charField=&gold=&platinum=&multiPlat=&level2=&certDate=&album=&id=&after=&before=&startMonth=1&endMonth=1&startYear=1958&endYear=2010&sort=CertificationDate&perPage=50 |archive-date=4 вересня 2015 }}</ref>. Він містив багато пісень, спеціально написаних для живого виконання, у тому числі два найвідоміші рок-гімни, «[[We Will Rock You]]» та рок-баладу «[[We Are the Champions]]», які обидва стали постійними міжнародними {{нп|Стадіонний гімн|спортивними гімнами|en|Stadium anthem}}, а остання пісня посіла четверте місце у чартах США<ref name="bbtfh"/><ref name=alm>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/song/we-are-the-champions-t2415717|title=We Are the Champions: Song Review|website=AllMusic|access-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20101212061425/http://allmusic.com/song/we-are-the-champions-t2415717|archive-date=12 грудня 2010|url-status=dead}}</ref>. Обкладинкою альбому послужила картина американського науково-фантастичного художника [[Френк Фріс|Френка Фріса]], взята Тейлором з журналу «[[Аналог: наукова фантастика та факти|Astounding Science Fiction]]» (жовтень 1953 року), на обкладинці якого зображено гігантського розумного робота, який тримає мертве тіло людини. У листопаді 1977 року «Queen» розпочали тур «[[News of the World Tour]]», {{нп|Роберт Гілберн|Роберт Гілберн|en|Robert Hilburn}} в газеті «[[Лос-Анджелес Таймс|Los Angeles Times]]» назвав його «найефектніше поставленим та найвитонченішим шоу»<ref>{{cite news |last=Hilburn |first=Robert |work=Los Angeles Times |date=20 грудня 1977 |url=https://pqasb.pqarchiver.com/latimes/access/650333162.html?dids=650333162:650333162&FMT=CITE&FMTS=CITE:AI&date=Dec+20%2C+1977&author=&pub=Los+Angeles+Times&desc=POP+MUSIC+REVIEW |title=Pop Music Review: Queen's Royal Achievement |access-date=21 травня 2023 |archive-date=10 лютого 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130210214115/http://pqasb.pqarchiver.com/latimes/access/650333162.html?dids=650333162:650333162&FMT=CITE&FMTS=CITE:AI&date=Dec+20%2C+1977&author=&pub=Los+Angeles+Times&desc=POP+MUSIC+REVIEW |url-status=dead }}</ref>. Під час туру «Queen» ще розпродали всі квитки на свої два концерти у «Медісон-сквер-гарден», за що 1978 року вони отримали {{нп|Нагорода «Золотий квиток Медісон-сквер-гарден»|Нагороду «Золотий квиток Медісон-сквер-гарден»|en|Madison Square Garden Gold Ticket Award}}, за продаж понад 100 000 квитків у цьому місці<ref>{{Cite web |last=Valdron |first=Ryan |date=16 листопада 2018 |url=http://k106fm.com/daily-fix/rock-lounge/2018/11/today-in-rock-history-november-16th/|title=Today in Rock History: November 16th |website=K106.3 FM|archive-url=https://web.archive.org/web/20181116115522/http://k106fm.com/daily-fix/rock-lounge/2018/11/today-in-rock-history-november-16th/ |archive-date=16 листопада 2018 |url-status=live|access-date=19 травня 2023}}</ref>. Цього часу, через великі гонорари, «Queen» відповідно мав платити дуже великі податки у Британії, щоб уникнути цього, вони вирішили записати новий альбом поза межами своєї країни. В результаті новий альбом записувався у Франції («Superbear Studios» [[Ніцца]]) та Швейцарії («[[Mountain Studios]]» [[Монтре]])<ref name="queen1"/>.

1978 року «Queen» випустили альбом «[[Jazz (альбом Queen)|Jazz]]», який посів друге місце у Британії та шосте місце у чарті США «[[Billboard 200]]»<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/jazz-r15974/charts-awards|title=Jazz – Queen: Billboard Albums|website=AllMusic|access-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20110721024514/http://allmusic.com/album/jazz-r15974/charts-awards|archive-date=21 липня 2011|url-status=dead}}</ref>. «Jazz» представили світовій пресі вечіркою, організованою гуртом у [[Новий Орлеан|Новому Орлеані]], з фокусниками і стриптизерками. До альбому увійшли такі хіти, як «[[Fat Bottomed Girls]]» та «[[Bicycle Race]]», обидва з яких вийшли на подвійному синглі, натхненням до їхнього написання слугував «[[Тур де Франс]]», що проходив під час сесій запису<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/jazz-r15974/review|title=Jazz – Queen: Review|website=AllMusic|access-date=21 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20111229222355/http://allmusic.com/album/jazz-r15974/review|archive-date=29 грудня 2011|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite magazine|url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/10-classic-albums-rolling-stone-originally-panned-101316/|title=10 Classic Albums Rolling Stone Originally Panned|first1=Andy|last1=Greene|date=25 липня 2016|access-date=19 травня 2023|magazine=Rolling Stone}}</ref>. Інша відома пісня альбому, «[[Don't Stop Me Now]]», стала ще одним прикладом яскравих вокальних гармоній в репертуарі гурту<ref>Donald A. Guarisco, «Don't Stop Me Now». AllMusic]. Процитовано 21 травня 2023</ref>. Альбом відзначився тим, що критичні відгуки щодо нього, лише з роками ставали більш сприятливими, ніж на момент його випуску. Зокрема, альбом критикувався через безліч музичних стилів, що у ньому охоплювалися. Журнал «Rolling Stone» опублікував такий жарт: «У „Queen“ бракує уяви, щоб грати джаз. А у цьому випадку&nbsp;— у них також немає уяви, щоб грати рок-н-рол»<ref>"Queen hasn't the imagination to play jazz&nbsp;— Queen hasn't the imagination, for that matter, to play rock & roll", Dave Marsh pour ''Rolling Stone Magazine'' du 8 février 1979, article consultable sur le [https://www.rollingstone.com/artists/queen/albums/album/195592/review/5942056 site officiel du magazine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090917083328/http://www.rollingstone.com/artists/queen/albums/album/195592/review/5942056 |date=2009-09-17 }} {{ref-en}}</ref>. Обкладинка альбому була натхнена малюнком, який Роджер Тейлор побачив на [[Берлінський мур|Берлінській стіні]]<ref name="queen1">[http://queen4u.ru/queen-07.html Альбом «Jazz» (1978)] ''queen4u.ru'' Процитовано 23 травня 2023</ref>. Композиція «[[Mustapha]]», що стала першим треком альбому, була вокальним експериментом Мерк'юрі у арабському стилі під жорсткий гітарний риф, теж виявилася незрозумілою. Більше того, він співав у ній не існуючою мовою, а вокально імпровізував зі східним підтекстом. Під час рекламного заходу, організованого на стадіоні «[[Вімблдон (Лондон)|Вімблдон]]» для випуску синглу з «Fat bottomed girls» і «Bicycle race», гурт найняв п'ятдесят оголених жінок, щоб вони проїхалися на велосипедах по доріжці стадіону. Кадри цього заходу були використані для обкладинок синглу та оформлення альбому, і повторно використані у відеокліпі до «Bicycle Race», який деякий час цензурувався у Британії. Після знімання компанія, яка дала гурту в оренду велосипеди, зажадала повного відшкодування вартості всіх використаних сидінь<ref>Commentaire audio, ''Queen: Box of Flix'', coffret double VHS paru chez EMI video en octobre 1991.{{ref-en}}</ref>.

Того ж 1978 року «Queen» вирушили на гастролі «[[Jazz Tour]]» по США і Канаді, а більшу частину наступного року давали виступи в Європі та Японії<ref name="tour">{{cite web|url=http://www.queenonline.com/the-band/about/|title=About The Band|publisher=Queenonline.com|url-status=dead|archive-url= https://web.archive.org/web/20120402201522/http://www.queenonline.com/the-band/about/|archive-date=2 квітня 2012 }}</ref>. 1979 року вони випустили свій перший концертний альбом «[[Live Killers]]», який двічі ставав платиновим в США<ref>{{cite web|url=https://www.riaa.com/goldandplatinumdata.php |title=RIAA |publisher=RIAA |access-date=19 травня 2023|url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20070626174049/http://www.riaa.com/goldandplatinumdata.php |archive-date=26 червня 2007 }}</ref>. Того ж року «Queen» випустили дуже успішний сингл «[[Crazy Little Thing Called Love]]», навіяний стилем [[рокабілі]] і виконаний у стилі [[Елвіс Преслі|Елвіса Преслі]]<ref>{{cite magazine|url=https://books.google.com/books?id=TyQEAAAAMBAJ&pg=PT32|title=Queen|magazine=Billboard|date=19 липня 1980|volume=92|number=29|page=33|via=Books.google.com}}</ref><ref name="Crazy"/>. Пісня увійшла до «десятки» найкращих у чартах багатьох країн, очолювала австралійський «[[ARIA Charts]]» протягом семи тижнів поспіль і стала першим синглом гурту «номер один» у США, де чотири тижні очолювала «[[Billboard Hot 100]]»<ref name="bbtfh"/><ref>Kent, David (1993) (doc). Australian Chart Book 1970—1992. Australian Chart Book, St Ives, N.S.W</ref>. Написавши пісню на [[акустична гітара|акустичній гітарі]] та зігравши під час її запису на [[ритм-гітара|ритм-гітарі]], Мерк'юрі грав на останній і під час виконання пісні на концертах, що було вперше, коли він грав на гітарі під час живих виступів<ref name="Crazy">{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/interviews/queen/circus-1980/|title=Lights! Action! Sound! It's That Crazy Little Thing Called Queen! by Lou O'Neill Jr. (Circus Sept 1980)|publisher=Queenonline.com|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20110628080136/http://www.queenonline.com/en/the-band/interviews/queen/circus-1980/|archive-date=28 червня 2011}}</ref>. 26 грудня 1979 року «Queen» виступили на першому вечорі {{нп|Концерт для кампучійського народу|Концерту для кампучійського народу|en|Concerts for the People of Kampuchea}} в Лондоні, на прохання його організатора [[Пол Маккартні|Пола Маккартні]]<ref name="Crazy"/>. Концерт став останнім виступом їхніх гастролів «[[Crazy Tour]]» у Лондоні{{sfn|Freestone|Evans|2001|p=18}}.

=== 1980—1982: від «The Game» до «Hot Space» і стадіонні тури ===
1980-ті роки «Queen» розпочали з випуску альбому «[[The Game (альбом Queen)|The Game]]». До нього увійшли сингли «[[Crazy Little Thing Called Love]]» і «[[Another One Bites the Dust]]», обидва з яких очолили чарти США<ref name="bbtfh"/>. Ідея випустити «Another One Bites the Dust» як сингл належала [[Майкл Джексон|Майклу Джексону]], який після відвідування концерту «Queen» у Лос-Анджелесі, запропонував її за лаштунками сцени Мерк'юрі, в результаті: у жовтні 1980 року вона протрималася три тижні на першому місці чартів США{{sfn|Sutcliffe|2009|p=155}}. Альбом протягом п'яти тижнів очолював «[[Billboard 200]]»<ref>{{Cite book|last=Whitburn|first=Joel|title=The Billboard Albums|place=Menomonee Falls, Wisconsin|publisher=Record Research|year=2006}}</ref>, і розійшовся накладом у понад чотири мільйони копій у США<ref name=RIAAC/>. «The Game» записувався в студії «{{нп|Musicland Studios|Musicland Studios|en|Musicland Studios}}» ([[Мюнхен]], Німеччина) під керівництвом продюсера, його музика відзначилася появою [[синтезатор]]а, що було вперше для альбомів «Queen». До цього на конвертах платівок з їхніми альбомами вказувалася характерна фраза «Без синтезаторів!» («No Synthesisers!»). Широко поширене припущення, що цей коментар відображав «анти-синтезаторну» та «про-[[хардрок|хард-рокову]]» позицію гурту<ref>{{cite web|url=http://www.vocalgroup.org/inductees/queen.html|title=Inductees – The Vocal Group Hall of Fame Foundation|publisher=Vocalgroup.org|access-date=2 червня 2010|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20101130034307/http://vocalgroup.org/inductees/queen.html|archive-date=30 листопада 2010}}</ref>, але пізніше продюсер Рой Томас Бейкер уточнив, що це була спроба пояснити, що багатошарові соло у цих альбомах були створені за допомогою гітари, а не синтезаторів, як тоді вважали керівники компаній звукозапису<ref name="sos1995">{{Cite magazine|last=Cunningham|first=Mark|title=AN INVITATION TO THE OPERA: Roy Thomas Baker & Gary Langan: The Making Of Queen's 'Bohemian Rhapsody'|magazine=Sound on Sound|date=October 1995|url=http://www.soundonsound.com/sos/1995_articles/oct95/queen.html}}</ref>. У вересні 1980 року «Queen» дали три аншлагові концерти у «Медісон-сквер-гарден»{{refn|name="history"|1={{sfn|Sutcliffe|2009|pp=128, 129, 159}}}}. Того ж року гурт також випустив [[Flash Gordon (альбом)|альбом-саундтрек]], музика якого створювалася до фільму «[[Флеш Гордон (фільм, 1980)|Флеш Гордон]]»<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=kSQEAAAAMBAJ&q=Flash+Gordon+%28album%29+queen&pg=PT29|title=Billboard 12 July 1980|date=12 липня 1980|access-date=19 травня 2023}}</ref>. У січні 1981 року на «{{нп|American Music Awards|American Music Awards|en|American Music Awards}}», «Another One Bites the Dust» здобула нагороду в номінації «Улюблений поп/рок-сингл», а «Queen» були номіновані на «Улюблений поп/рок-гурт, дует або гурт»<ref>{{cite web|url=http://www.rockonthenet.com/archive/1981/amas.htm |title=8th American Music Awards |publisher=Rockonthenet.com }}</ref>.
[[Файл:Queen maradona.jpg|міні|праворуч|360пкс|«Queen» з аргентинським футболістом [[Дієго Марадона|Дієго Марадоною]] (у центрі) під час південноамериканської частини туру «[[The Game Tour]]»]]
У лютому 1981 року «Queen» вирушили до Південної Америки в рамках туру «[[The Game Tour]]», ставши першим визначним рок-гуртом, що дав крупномасштабні концерти в Латинській Америці.
{{цитата|«Queen» зробили великий міжнародний "перший крок", ставши гуртом, який зробив для популярної музики в Південній Америці те, що 17 років тому зробили «The Beatles» для Північної Америки. Півмільйона аргентинців та бразильців, які зголодніли за виступами провідних британських або американських гуртів на піку їхньої популярності, влаштували «Queen» героїчний прийом, який змінив хід поп-історії на цій незвіданій території світової рок-мапи. Захоплені молоді люди побачили вісім концертів «Queen» на гігантських стадіонах, а ще мільйони побачили шоу по телевізору і почули наживо у радіотрансляціях|100пкс|стаття Тома Піннока у березневому номері «[[Melody Maker]]» за 1981 рік|<ref name="Melody Maker"/>}}

Тур включав п'ять концертів в [[Аргентина|Аргентині]], один з яких зібрав найбільшу аудиторію в історії цієї країни (він зібрав 300 000 людей у [[Буенос-Айрес]]і<ref>{{cite news |newspaper=The Washington Post|date=27 липня 1982 |url=http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_07-27-1982_-_Washington_Post_-_Capital_Centre |title=Queen's Flashy Rock}} Процитовано 19 травня 2023</ref>) і два концерти на стадіоні «[[Стадіон Сісеру Помпеу ді Толеду|Сісеру Помпеу ді Толеду]]» в [[Сан-Паулу]], [[Бразилія]], де вони виступили перед більш ніж 131 000 людьми першого вечора (найбільша на той момент аудиторія у світі за кількістю придбаних квитків, у рамках виступу одного гурту<ref>{{cite news|last=Lowry |first=Max |url=https://www.theguardian.com/music/2008/jul/13/popandrock.art |title=The ones that got away |work=The Guardian |date= 13 липня 2008 |location=London}}</ref>) і понад 120 000 осіб наступного вечора<ref>Henke, James (11 June 1981) «Queen Holds Court in South America» ''Rolling Stone'' Процитовано 19 травня 2023</ref>. У регіоні, де тоді переважно правили військові диктатори, гурт був зустрінутий сценами фан-лихоманки, через що зворушений промоутер їх перших концертів на стадіоні «[[Хосе Амальфітані (стадіон)|Хосе Амальфітані]]» у Буенос-Айресі, сказав: «Для музики в Аргентині це був випадок до війни і після війни. „Queen“ звільнили цю країну у музичному плані»<ref name="Melody Maker">{{cite news |title=Freddie Mercury: "I'm very conscious of the fact that Queen must not get too cerebral" |url=https://www.uncut.co.uk/features/freddie-mercury-im-conscious-fact-queen-must-not-get-cerebral-94346/ |access-date=19 травня 2023|work=Melody Maker |agency=Uncut magazine}}</ref>. Другий виступ гурту на стадіоні «Хосе Амальфітані» транслювався національним телебаченням, тоді його переглянули понад 30 мільйонів людей. За лаштунками концертної сцени тоді відбулося знайомство гурту з футболістом [[Дієго Марадона|Дієго Марадоною]]{{sfn|Blake|2010|p=255}}.

Очолюючи чарти Бразилії та Аргентини, балада «[[Love of My Life]]» буквально «затьмарювала» решту пісень під час її виконання на концертах у Південній Америці. Мерк'юрі переставав співати, а потім диригував публікою, коли вона в захоплені від пісні починала сама її виконувати, журналістка {{нп|Леслі-Енн Джонс|Леслі-Енн Джонс|en|Lesley-Ann Jones}} писала: «Шанувальники знали пісню напам'ять. Їхня англійська була ідеальною»{{sfn|Jones|2012|p=198}}. Пізніше того ж року «Queen» виступили 9 жовтня перед більш ніж 150 000 своїх фанів у [[Монтеррей|Монтерреї]] (стадіон «[[Естадіо Універсітаріо]]») та 17—18 жовтня у [[Пуебла (місто)|Пуеблі]] (стадіон «{{нп|Естадіо Сарагоса|Естадіо Сарагоса|en|Estadio Olímpico Ignacio Zaragoza}}<nowiki/>»), у [[Мексика|Мексиці]]{{sfn|Purvis|2006|p=315}}. Хоча концерти мали успіх, їхнє проведення затьмарилось відсутністю планування та належних умов, у зв'язку з цим публікою у бік сцени часто запускалися ракети для феєрверків, через що Мерк'юрі завершив останній виступ словами: «До побачення друзі, ви покидьки!»{{sfn|Blake|2010|p=261}}. Увечері 24 та 25 листопада «Queen» відіграли два аншлагові вечори на стадіоні «[[Монреаль-Форум]]», [[Квебек]], Канада<ref>{{cite press release|title=QUEEN ROCK MONTREAL|url=http://www.queenrockmontreal.com/dvd.php|publisher=Eagle Rock Vision|quote=Release date: October 29, 2007|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20140510090916/http://www.queenrockmontreal.com/dvd.php|archive-date=10 травня 2014}}</ref>. У [[Монреаль|Монреалі]] відбулося одне з найвизначніших виконань Мерк'юрі, де він співав останню пісню альбому «The Game», «[[Save Me]]», а сам концерт був записаний і вийшов у вигляді концертного альбому «[[Queen Rock Montreal]]»<ref>{{cite web |author=Stephen Thomas Erlewine |url=https://www.allmusic.com/album/r1239496 |title=Queen Rock Montreal |website=AllMusic |date=30 жовтня 2007 |access-date=19 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20191018005645/https://www.allmusic.com/album/queen-rock-montreal-mw0000489040 |archive-date=18 жовтня 2019 |url-status=dead }}</ref>.

1981 року «Queen» записали разом з [[Девід Бові|Девідом Бові]] сингл «[[Under Pressure]]», який очолив британський чарт{{sfn|Blake|2010|p=258}}. Це була перша співпраця «Queen» з іншим артистом, яка сталася спонтанно: Бові випадково зазирнув у студію, в момент коли гурт займався складанням нових пісень, і вирішив приєднатися до них. Мерк'юрі та Бові записували свій вокал для майбутньої пісні окремо один від одного, вигадуючи кожен свої власні ідеї. У жовтні «Queen» випустили свою першу збірку [[Greatest Hits (альбом Queen)|Greatest Hits]]», де було представлено найкращі пісні гурту 1974—1981 років, й яка стала найпродаванішим альбомом в історії британських чартів{{sfn|Blake|2010|p=262}}. Це єдиний альбом, який продано у Британії накладом у понад 7 мільйонів копій<ref name="OCC GH">{{cite web|url=https://www.officialcharts.com/chart-news/queen-s-greatest-hits-becomes-first-album-in-official-charts-history-to-reach-7-million-uk-chart-sales-__36841/|title=Queen's Greatest Hits becomes first album in Official Charts history to reach 7 million UK chart 'sales'|last=Smith|first=Carl|date=11 липня 2022|publisher=[[Official Charts Company]]|access-date=19 травня 2023|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20160714082403/http://www.officialcharts.com/chart-news/the-greatest-of-the-greatest-the-uks-official-top-10-biggest-hits-collections-revealed__15397/|archive-date=20 липня 2022}}</ref>. Станом на липень 2022 року, він провів понад 1000 тижнів у британському чарті альбомів<ref name="Queen head all-time sales chart">{{Cite news|date=16 листопада 2006|title=Queen head all-time sales chart|publisher=BBC |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/6151050.stm}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.officialcharts.com/search/albums/greatest-hits/|title=Queen Greatest Hits|publisher=Official Charts Company|access-date=19 травня 2023}}</ref>. За даними «The Telegraph», приблизно кожна третя родина у Британії володіє його копією<ref>{{cite news |title=Queen's Greatest Hits is first album to sell 6 million UK copies |url=https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/10629578/Queens-Greatest-Hits-is-first-album-to-sell-6-million-UK-copies.html |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20220110/https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/10629578/Queens-Greatest-Hits-is-first-album-to-sell-6-million-UK-copies.html |archive-date=10 січня 2022 |url-access=subscription |url-status=live |access-date=19 травня 2023|work=The Telegraph}}</ref>. Альбом став дев'ятикратно платиновим у США<ref name=RIAAC/>. Станом на серпень 2022 року він провів понад 500 тижнів у чарті США «Billboard 200»<ref name="Billboard all time"/>. У всьому світі родано понад 25 мільйонів копій «Greatest Hits»<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/in_depth/entertainment/2002/jubilee/popup/5.stm|title=In Pictures: 50 years of pop|publisher=BBC|access-date=19 травня 2023}}</ref>.
[[Файл:Queen 12041982 01 800b.jpg|міні|ліворуч|330пкс|Виступ «Queen» у Драммені, Норвегія, під час «[[Hot Space Tour]]» (квітень 1982 року)]]
1982 року гурт випустив альбом «[[Hot Space]]», у якому вони відійшли від свого фірмового звучання 1970-х років, музика платівки була представлена сумішшю з [[попрок|поп-року]], [[танцювальна музика|танцювальної музики]], [[диско]], [[фанк]]у і [[ритм-енд-блюз]]у<ref>{{cite web |url=http://www.stylusmagazine.com/articles/on_second_thought/queen-hot-space.htm |title=Queen – Hot Space |magazine=Stylusmagazine.com |access-date=19 травня 2023 |archive-date=14 червня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070614203823/http://www.stylusmagazine.com/articles/on_second_thought/queen-hot-space.htm |url-status=dead }}</ref>. Більшість треків альбому була записана у Мюнхені у найнеспокійніший період в історії гурту{{sfn|Blake|2010|p=263}}. Під час складання музики до альбому, Мерк'юрі і Дікон знаходилися під впливом своїх тодішніх нових вподобань у вигляді [[соул]]у і фанку, до якого критично ставилися Тейлор і Мей, також їм обом дуже не подобався вплив на Мер'юрі його персонального менеджера, Пола Прентера{{sfn|Blake|2010|pp=263,267,273}}. За словами Райнгольда Мака, Прентер ненавидів рок-музику і Мерк'юрі прислухався до його думки протягом усіх сесій запису «Hot Space»{{sfn|Blake|2016}}. Мей також різко критикував Прентера, менеджера Мерк'юрі між 1977—1984 роками, за те, що він не звертав уваги на важливість радіостанцій та їхнього значення у плані життєво необхідного зв'язку між гуртом та слухачами, а також за відмову станціям у зустрічі з Мерк'юрі<ref>{{cite web |url=http://www.brianmay.com/queen/tour05/interviews/bm_classicq_mar05pt5.html |title=Q Classic: Stone Cold Crazy: Brain May Interview |publisher=Brianmay.com |accessdate=2017-10-25 |archive-date=2016-09-18 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918005417/http://www.brianmay.com/queen/tour05/interviews/bm_classicq_mar05pt5.html }}</ref>. Мей казав: «Цей тип під час [[Hot Space Tour|одного туру]] сказав усім станціям, які пропонувати виступити&nbsp;— відвалити»{{sfn|Blake|2016}}. Технік «Queen» Пітер Гінс писав: «Ніхто з гурту так не носився з ним [Прентером], як Фредді», при цьому Гінс розцінював відданість Мерк'юрі Прентеру як акт «помилкової довіри»{{sfn|Blake|2016}}. Під час мюнхенських сесій Мерк'юрі проводив час із Маком та його родиною, ставши хрещеним батьком першої дитини Мака{{sfn|Blake|2010|p=264}}. Журнал «[[Q (журнал)|Q]]» назвав «Hot Space» одним із п'ятнадцяти найкращих альбомів, де визначні рок-виконавці втратили сюжет<ref>{{cite magazine|url=http://www.rocklistmusic.co.uk/q150lists.htm|title=15 Albums Where Great Rock Acts Lost the Plot|magazine=Q|date=July 2004}}</ref>. Хоча альбом збентежив деяких шанувальників зміною музичного напряму, він все ж таки досяг 4-го місця у Британії{{sfn|Blake|2010|p=268}}.
{{Цитата|Ми переїхали до Мюнхена, щоб ізолюватися від звичайного життя та зосередитись на музиці. У результаті ми всі опинилися у досить хворому місці. Складний період. Ми не ладнали один з одним. У нас у всіх були різні плани. Особисто для мене це був важкий час — кілька похмурих моментів|100пкс|Браян Мей про запис альбому «Hot Space» у складний для гурту період|<ref>{{cite news |title=Why Queen Struggled With 'Hot Space' Amid a 'Difficult Period' |url=https://ultimateclassicrock.com/queen-hot-space/ |access-date=21 травня 2023|magazine=Ultimate Classic Rock}}</ref>}}
Під час [[Hot Space Tour|гастролів на підтримку]] альбому «Hot Space», «Queen» виявили, що частина публіки не сприймає їхній новий музичний матеріал. На концерті у [[Франкфурт-на-Майні|Франкфурті]] Мерк'юрі відповів деяким з людей, які критикували нові пісні: «Якщо ви не хочете це слухати&nbsp;— йдіть додому!»{{sfn|Blake|2010|p=266}}. Під час туру до «Queen» приєднався колишній клавішник гурту «Mott The Hoople» {{нп|Морган Фішер|Морган Фішер|en|Morgan Fisher}} як додатковий музикант{{sfn|Blake|2010|p=265}}. Планувалися концерти на стадіонах «[[Арсенал (стадіон, Лондон)|Арсенал]]» та «[[Олд-Траффорд]]», але потім їх скасували через візит до Британії [[Іван Павло II|Папи Івана Павла II]] і нестачу через це вуличної інфраструктури, зокрема туалетів. Натомість виступи були перенесені на стадіони «{{нп|National Bowl|Milton Keynes Bowl|en|National Bowl}}<nowiki/>» та «[[Елленд Роуд]]», у [[Лідс]]і. Концерт на «Milton Keynes Bowl»  зняло телебачення «{{нп|ITV Tyne Tees|Tyne Tees Television|en|ITV Tyne Tees}}<nowiki/>» і він вийшов на відео, а ще пізніше — на DVD{{sfn|Blake|2010|p=268}}. 14 і 15 вересня 1982 року, на стадіоні «{{нп|Kia Forum|The Forum|en|Kia Forum}}<nowiki/>» в [[Інглвуд (Каліфорнія)|Інглвуд]], [[Каліфорнія]], гурт дав свої два останні концерти в США, де вокалістом був Мерк'юрі<ref>{{cite news|url= http://www.laweekly.com/music/the-royal-family-album-queen-gets-definitive-photo-bio-2407273| title= The Royal Family Album: Queen Gets Definitive Photo Bio | first=Siran |last=Babayan | work= LA Weekly| date=18 November 2009 | access-date=21 травня 2023}}</ref>. Під виступів у Північній Америці Фішера замінили на сесійного клавішника {{нп|Фред Мендел|Фреда Мендела|en|Fred Mandel}}{{sfn|Blake|2010|p=270}}. Після свого туру «Hot Space Tour», «Queen» припинили гастролі Північною Америкою, оскільки їхній успіх там пішов на спад, попри те, що вони тоді дали свій єдиний виступ на американському телебаченні, під час прем'єри восьмого сезону шоу «[[Суботнього вечора в прямому ефірі]]» 25 вересня того ж року<ref>{{cite web|url= https://www.nbc.com/saturday-night-live/season-8/episode/1-chevy-chase-with-queen-64696|title=Saturday Night Live Season 08 Episode 01 on September 25, 1982 with host Chevy Chase and musical guest Queen|publisher=NBC|access-date=19 травня 2023}}</ref>. Це був останній публічний виступ гурту у Північній Америці перед смертю їхнього фронтмена. Падіння їхньої популярності в США частково пояснювався існуючою там [[Гомофобія|гомофобією]]{{sfn|Blake|2010|p=272}}. Ще під час американського етапу туру «Queen» 1980 року тамтешні фани кидали на сцену одноразові бритви, з вимогою до Мерк'юрі позбавитися ним його нового іміджу з відрощеними вусами, що ними сприймалося як втілення «нахабного гея&nbsp;— героя рок-н-ролу»<ref>{{cite magazine |url= https://www.rollingstone.com/music/music-news/queens-tragic-rhapsody-234996/ |title= Queen's Tragic Rhapsody: Theatrical, brilliant, excessive and doomed — there had never been another band like Queen or a frontman like Freddie Mercury |last= Gilmore |first= Mikal |date= 7 липня 2014 |magazine= Rolling Stone |access-date=19 травня 2023}}</ref>. Гурт завершив рік гастролями по Японії{{sfn|Blake|2010|p=273}}.

=== 1983—1984: «The Works» ===
[[Файл:Queen 1984 012.jpg|праворуч|міні|300пкс|«Queen» на сцені у [[Франкфурт-на-Майні]] (26 вересня 1984)]]
Після завершення «Hot Space Tour» концертом на стадіоні «{{нп|Belluna Dome|Seibu Lions Stadium|en|Belluna Dome}}» у [[Токородзава|Токородзаві]], Японія, у листопаді 1982 року, «Queen» вирішили зробити тривалу творчу перерву. Пізніше Мей казав, що «якийсь час ми ненавиділи один одного»{{sfn|Blake|2010|p=273}}. Через дев'ять місяців гурт знову зібрався для запису нового альбому на студіях «[[Record Plant|Record Plant Studios]]» у Лос-Анджелесі та «{{нп|Musicland Studios|Musicland Studios|en|Musicland Studios}}» у Мюнхені<ref>{{cite book |last1=Chapman |first1=Phil |title=The Dead Straight Guide to Queen |date=2017 |publisher=This Day In Music Books}}</ref>. Окрім цього частина учасників гурту займалися сторонніми проєктами та сольною творчістю. Тейлор видав свій другий сольний альбом «{{нп|Strange Frontier|Strange Frontier|en|Strange Frontier}}». Мей випустив [[мініальбом|міні-альбом]] «[[Star Fleet Project]]» у співпраці з [[Едді Ван Гален]]ом<ref>{{cite web|url=http://www.rockalbumreviews.co.uk/rock-albums/1980s-rock-albums/brian-may-star-fleet-project-1983/|title=Brian May – Star Fleet Project (1983)|author=Andy Doherty|date=3 вересня 2009|website=Rock Album Reviews|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20121208093715/http://www.rockalbumreviews.co.uk/rock-albums/1980s-rock-albums/brian-may-star-fleet-project-1983/|archive-date=8 грудня 2012 }}</ref>. Цього періоду «Queen» залишили «[[Elektra Records]]» (свій лейбл у США, Канаді, Японії, Австралії і Новій Зеландії) та підписали контракт з «[[EMI]]»/«[[Capitol Records]]»{{sfn|Blake|2016}}.

У лютому 1984 року «Queen» випустили свій одинадцятий студійний альбом «[[The Works]]». Серед хітових синглів були «[[Radio Ga Ga]]», що ностальгічно виступав на користь радіомовлення, «[[Hammer to Fall]]» та «[[I Want to Break Free]]»<ref>{{cite news |title=10 things you may not know about Queen's biggest 80s hits |url=https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/4C6GqGSRcDydqhJNh5xpgyZ/10-things-you-may-not-know-about-queens-biggest-80s-hits |access-date=21 травня 2023|work=BBC}}</ref><ref>Lazell, Barry (1989) ''Rock movers & shakers'' p.404. Billboard Publications, Inc.,</ref>. «[[Rolling Stone]]» назвав альбом «[[Led Zeppelin II]] вісімдесятих»{{sfn|Blake|2016}}. У Британії «The Works» став тричі платиновим і залишався у чарті альбомів два роки<ref>Tobler, John ''Who's who in rock & roll'' p.1971. Crescent Books, 1991</ref>. Альбом не мав успіху в США, де, на додаток до проблем з новим лейблом «Queen», «Capitol Records» (який нещодавно розірвав відносини зі своїми незалежними промоутерськими командами через урядову доповідь щодо [[пейола|пейоли]]){{sfn|Blake|2016}}, відеокліп до «I Want to Break Free», де вони переодяглися в жінок, який був пародією до британської [[мильна опера|мильної оперу]] «[[Вулиця коронації]]», викликав скандал і був заборонений на «[[MTV]]»<ref>{{cite magazine|url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/100-best-singles-of-1984-pops-greatest-year-163322/queen-i-want-to-break-free-171668/|title=100 Best Singles of 1984: Pop's Greatest Year|magazine=Rolling Stone|date=17 вересня 2014|access-date=20 травня 2023}}</ref>. Ідею кліпу подала дівчина Роджера Тейлора{{sfn|Blake|2016}}. Він казав журналу «[[Q (журнал)|Q]]»: «У минулому у нас було кілька дійсно серйозних, епічних відео, де ми просто вирішили трохи розважитися. Ми хотіли, щоб люди знали, що ми не ставимося до себе надто серйозно, що ми все ще можемо сміятися над собою»<ref>{{cite news |title=10 things you may not know about Queen's biggest 80s hits |url=https://www.bbc.co.uk/programmes/articles/4C6GqGSRcDydqhJNh5xpgyZ/10-things-you-may-not-know-about-queens-biggest-80s-hits |first=Fraser |last=McAlpine |date=29 листопада 2018 |agency=BBC|access-date=21 травня 2023}}</ref>. Режисер відео {{нп|Девід Маллет|Девід Маллет|en|David Mallet (director)}} казав, що Мерк'юрі неохоче погодився на це, коментуючи «це була пекельна робота, щоб витягнути його з роздягальні»{{sfn|Blake|2016}}.

У тому ж році «Queen» розпочали «[[The Works Tour]]», перший тур, де з'явився клавішник {{нп|Спайк Едні|Спайк Едні|en|Spike Edney}}, як додатковий живий музикант. Під час туру гурт відіграв 9 аншлагових концертів у [[Бопутатсвана|Бопутатсвані]], що у [[Південно-Африканська Республіка|Південній Африці]], на арені в [[Сан-Сіті]]<ref>{{cite web|url=http://www.queenconcerts.com/live/queen/works1984.html|title=Queen on tour: The Works 1984|publisher=Queenconcerts.com}}</ref><ref name="hotshotdigital">{{Cite web|title=Freddie Mercury Biography|publisher=Hot Shot Digital|url=http://hotshotdigital.com/WellAlwaysRemember/FreddieMercuryBio.html}}</ref>. Після повернення до Англії гурт став предметом обурення громадськості, оскільки виконав свої концерти у країні, де проходила активна політика [[апартеїд]]у та попри міжнародні {{нп|Дивестиції щодо Південної Африки|дивестиційні зусилля|en|Disinvestment from South Africa}} та культурний бойкот з боку [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]]. Учасники гурту заявили критикам, що грали свою музику для шанувальників у Південній Африці, а також наголосили, що концерти проводились перед об'єднаною аудиторією{{sfn|Sutcliffe|2009|p=}}. «Queen» надали фінансову підтримку школі для глухих та сліпих дітей як філантропний жест, але були оштрафовані {{нп|Британський союз музикантів|Британським союзом музикантів|en|Musicians' Union (United Kingdom)}} та внесені до «чорного списку» артистів ООН<ref>{{cite news|url= https://www.theguardian.com/music/2005/jan/14/2|title=The sins of St Freddie|work=The Guardian|date=14 січня 2005|access-date=20 травня 2023}}</ref>. 2021 року Тейлор висловив жаль з приводу рішення виступити в Сан-Сіті, заявивши, що «Ми пішли з найкращими намірами, але я все ще думаю, що це було своєрідною помилкою»<ref name="Scarlett 2021">{{cite web |last1=Scarlett |first1=Liz |title=Roger Taylor admits that Queen's cultural boycott-breaking trip to apartheid-era South Africa was 'a mistake' |url=https://www.loudersound.com/news/roger-taylor-admits-that-queens-cultural-boycott-breaking-trip-to-apartheid-era-south-africa-was-a-mistake |website=Classic Rock |publisher=Future plc |access-date=20 травня 2023|ref=Scarlett 2021 |date=28 грудня 2021}}</ref>.

=== 1985—1988: «Live Aid», «A Kind of Magic» і тури ===
[[Файл:Freddy Mercury jacket designed by Diana Moseley.jpg|міні|праворуч|220пкс|Жовта куртка Мерк'юрі (одна з трьох, розроблених Даяною Мозлі), яку він носив під час «[[The Magic Tour]]» 1986 року.]]
У січні 1985 року гурт дав як хедлайнер два концерти на першому фестивалі «[[Rock in Rio]]» у [[Ріо-де-Жанейро]], [[Бразилія]], перед більш ніж 300 000 людей кожного вечора<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=YRYEAAAAMBAJ&pg=PA6|title=Billboard 27 May 2006|publisher=Books.google.com|accessdate=21 травня 2023|archive-date=1 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170201062927/https://books.google.com/books?id=YRYEAAAAMBAJ&pg=PA6}}</ref>. Газета «[[Бостон глоуб|The Boston Globe]]» описали ті виступи як «гіпнотизуючі перформенси»<ref name="globe"/>. Вибрані моменти із двох виступів були представлені у форматі [[VHS]] під заголовком «Queen: Live in Rio», а пізніше транслювались на «[[MTV]]» у США<ref name="globe">{{cite web|url=http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_02-15-1986_-_Boston_Globe_-_Rock_in_Rio|title=Queen: Rock in Rio|publisher=Queenarchives.com|accessdate=28 жовтня 2017|archive-date=22 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140822005927/http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_02-15-1986_-_Boston_Globe_-_Rock_in_Rio}}</ref><ref>{{cite news|url=https://movies.nytimes.com/movie/39837/Queen-Live-in-Rio/overview|title=Queen: Live in Rio (1985)|newspaper=The New York Times|accessdate=21 травня 2023|archive-date=8 березня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080308013019/http://movies.nytimes.com/movie/39837/Queen-Live-in-Rio/overview}}</ref>. У квітні і травні 1985 року «Queen» завершували «The Works Tour» аншлаговими концертами в Австралії та Японії<ref>Grein, Paul. Billboard 4 May 1985. p.42. Billboard. Процитовано 21 травня 2023</ref>.

На благодійному фестивалі «[[Live Aid]]», що відбувся на стадіоні «[[Вемблі (стадіон, 1923)|Вемблі]]» 13 липня 1985 року, «Queen» виконали деякі зі своїх найкращих хітів перед рекордною на той час телеаудиторією, що налічувала приблизно 1,9 мільярда людей. Багато хто з аншлагової публіки стадіону, що складала 72 000 людей, плескали, співали і розгойдувалися в [[унісон]]<ref name="Minchin">Minchin, Ryan, dir. (2005) [//www.youtube.com/watch?v=Ob5NpdkH5Dw «The World's Greatest Gigs»]. Initial Film & Television. Процитовано 20 травня 2023</ref><ref>{{cite news|url=http://edition.cnn.com/2005/SHOWBIZ/Music/07/01/liveaid.memories/index.html |title=Live Aid 1985: A day of magic |publisher=CNN}}</ref>. Організатори фестивалю [[Боб Гелдоф]] і [[Мідж Юр]], інші музиканти (такі як [[Елтон Джон]], [[Кліф Річард]], [[Дейв Грол]]), музичні журналісти таких видань як [[BBC]], [[CNN]], «[[Rolling Stone]]», [[MTV]], «[[Дейлі телеграф|The Telegraph]]» назвали виступ «Queen» «родзинкою» концерту<ref name="BBC - Queen win greatest live gig poll">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4420308.stm|title=Queen win greatest live gig poll|publisher=BBC|access-date=20 травня 2023|date=9 листопада 2005}}</ref><ref>[https://www.rollingstone.com/music/videos/flashback-queen-steal-the-show-at-live-aid-20130205 «Flashback: Queen Steal the Show at Live Aid»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171029013749/https://www.rollingstone.com/music/videos/flashback-queen-steal-the-show-at-live-aid-20130205 |date=29 жовтня 2017 }}. ''Rolling Stone''. Процитовано 21 травня 2023
<br/>[https://www.telegraph.co.uk/culture/music/rockandpopmusic/8785536/Queen-their-finest-moment-at-Live-Aid.html «Queen: their finest moment at Live Aid»]. ''The Telegraph''. 24 September 2011
<br/>[http://edition.cnn.com/2005/SHOWBIZ/Music/07/01/liveaid.memories/index.html «Live Aid 1985: A day of magic»]. CNN. Процитовано 20 травня 2023
<br/>[https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/features/live-aid-memories-it-was-lifechanging-my-life-was-not-all-about-just-me-anymore-2025079.html "Live Aid Memories: 'It was life-changing: my life was not all about just me anymore' "] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150924194035/http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/features/live-aid-memories-it-was-lifechanging-my-life-was-not-all-about-just-me-anymore-2025079.html |date=24 вересня 2015 }}. ''The Independent''. Процитовано 20 травня 2023
<br/>[https://www.theguardian.com/uk/2005/jul/05/arts.artsnews1 «Queen most loved band»]. ''The Guardian''. Процитовано 20 травня 2023
<br/>Miles, Barry (2008) [https://books.google.com/books?id=-oBzTaoZciEC&q=there+was+no+beatles+reunion&pg=PA159 «Massive Music Moments»]. p. 159. Anova Books. Процитовано 20 травня 2023</ref><ref name="The Mysterious Mr Mercury">{{cite web|url=https://www.bbc.co.uk/programmes/b0171x1k |title=BBC Radio 4: "The Mysterious Mr Mercury" |publisher=BBC |date=12 листопада 2011}}</ref>. В інтерв'ю за лаштунками концерту [[Роджер Вотерс]] заявив: «Усі, з ким я стикався, гудуть про „Queen“. Вони повністю зачарували всіх»<ref>{{cite news |title=Roger Waters – Backstage Interview (Live Aid 1985) |url=https://m.youtube.com/watch?v=eo7t7jZYIXA  |archive-url=https://ghostarchive.org/varchive/youtube/20211211/eo7t7jZYIXA| archive-date=11 December 2021 |url-status=live|access-date=20 травня 2023 |agency=YouTube |publisher=Live Aid}}</ref>. За результатами спеціалізованого опитування, проведеного 2005 року, це було найкраще рок-виконання всіх часів<ref name="BBC - Queen win greatest live gig poll"/><ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2011/06/05/books/review/the-life-and-times-of-metallica-and-queen.html?pagewanted=all&_r=0 |title=The Life and Times of Metallica and Queen|newspaper=The New York Times|access-date=20 травня 2023|first=Alan|last=Light|date=3 червня 2011}}</ref>. Потужна, стійка нота Мерк'юрі, «Аааааай-о», що лунала під час [[а капела|а капельної]] частини концерту, де він проспівував її у бік публіки, яка своєю чергою відповідала йому («{{нп|Заклик-відповідь|заклик-відповідь|en|Call and response}}»), повторюючи її&nbsp;— стала відомою як «Нота, почута у всьому світі»<ref>{{cite news |title=Aaaaaay-o! Aaaaaay-o! Why Live Aid was the greatest show of all |url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/features/live-aid-anniversary-queen-freddie-mercury-performances-bob-geldof-a9612071.html |access-date=20 травня 2023 |work=The Independent}}</ref><ref>{{cite web|url=https://edition.cnn.com/interactive/2018/11/opinions/queen-live-aid-cnnphotos/|title=33 years later, Queen's Live Aid performance is still pure magic|last=Thomas|first=Holly|date=6 листопада 2018|publisher=CNN|access-date=20 травня 2023}}</ref>. Реакція публіки щодо виступу «Queen» на «Live Aid» буквально «оживила» кар'єру гурту, що називалося Роджером Тейлором як «пострілом у руку»<ref name="mojo">Mojo, August 1999, issue number 69. «Their Britannic Majesties Request» by David Thomas, page 87.</ref>. 1986 року Мерк'юрі прокоментував виступ на фестивалі словами: «На наш погляд, той факт, що „Live Aid“ трапився саме тоді, коли він трапився, був справжньою вдачею. Він з'явився із нізвідки і врятував нас. Безперечно, це була поворотна точка. Можна сказати, що в історії „Queen“ це був по-справжньому особливий момент»<ref>{{cite magazine |last=Tsukagoshi |first=Midori |date= |title=An Exclusive Interview With Freddie Mercury |language=Japanese |magazine=Music Life}}</ref>.
{{цитата|«Queen» були абсолютно найкращим гуртом того часу... вони просто йшли і трощили один хіт за іншим... це була ідеальна сцена для Фредді: весь світ|100пкс|[[Боб Гелдоф]] про виступ гурут «Queen» на «[[Live Aid]]»|<ref>Kokozej, Daria [http://www.mercury-and-queen.com/liveaid.htm Mercury and Queen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110420173000/http://www.mercury-and-queen.com/liveaid.htm |date=20 квітня 2011 }}. Процитовано 20 травня 2023</ref>}}
«Queen» завершили 1985 рік випуском синглу «[[One Vision]]» і бокс-сету з альбомами гурту «[[The Complete Works]]», що вийшов обмеженим накладом. Збірка також містла різдвяний сингл «[[Thank God It's Christmas]]» 1984 року і раніше невиданий матеріал<ref>''International who's who in popular music'' p.129. Routledge, 2002</ref>. На початку 1986 року «Queen» записали альбом «[[A Kind of Magic]]», що містив кілька перероблених версій пісень, які спочатку були написані для фантастичного бойовика «[[Горець]]»<ref name="Highlander">{{cite web|url=http://icliverpool.icnetwork.co.uk/entertainment/film/tm_headline=highlander-immortal-edition-dvd-competition%26method=full%26objectid=18628009%26siteid=50061-name_page.html |title="Highlander: Immortal Edition DVD competition". Liverpool Echo |publisher=Icliverpool.icnetwork.co.uk }}</ref>. Альбом мав успіх у Британії, Німеччині та деяких інших країнах, низка його пісень стала хітами, включаючи «[[A Kind of Magic (пісня)|A Kind of Magic]]», «[[Friends Will Be Friends]]», «[[Princes of the Universe]]» та «[[Who Wants to Live Forever]]» (яка була записана із оркестром під диригуванням [[Майкл Кеймен|Майкла Кеймена]]). У Північній Америці альбом мав менший успіх, досягнувши 46-го місця в США, біограф {{нп|Марк Блейк|Марк Блейк|en|Mark Blake (writer)}} описав його «так собі альбомом» з «дещо нерівномірним враженням від прослуховування»<ref>{{cite book |last=Blake |first=Mark |title=Is This the Real Life?: The Untold Story of Queen |date=2011 |publisher=Aurum Press |isbn=978-1845137137 |url=https://books.google.com/books?id=2jvLAgAAQBAJ&q=mark+blake+is+this+the+real+life+meanwhile+america+slipped+further+away&pg=PT275 |access-date=20 травня 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181231043044/https://books.google.co.uk/books?id=2jvLAgAAQBAJ&pg=PT275&lpg=PT275&dq=mark+blake+is+this+the+real+life+meanwhile+america+slipped+further+away&source=bl&ots=1NYGe4lPHV&sig=W15FzPADrcZhaKhca2fw0yTAauE&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiShdCF2cjfAhWGXRUIHUT6AJYQ6AEwB3oECAcQAQ#v=onepage&q=mark%20blake%20is%20this%20the%20real%20life%20meanwhile%20america%20slipped%20further%20away&f=false |archive-date=31 грудня 2018 |url-status=dead }}</ref>. 2007 року журнал «[[Classic Rock]]» поставив його на 28-е місце серед найкращих альбомів-саундтреків усіх часів<ref>{{cite web |url=http://www.rocklistmusic.co.uk/steveparker/classicrock.htm |title=Classic Rock's 49 Best Soundtrack Albums |date=October 2007 |website=Rocklistmusic.co.uk}}</ref>.

У середині 1986 року «Queen» вирушили у «[[The Magic Tour]]», їхній останній тур з Мерк'юрі<ref>{{cite web|url=http://www.queenconcerts.com/live/queen/magic.html|title=Queen on tour: Magic tour 1986|publisher=Queenconcerts.com }}</ref>. Для гастролів вони знову найняли клавішника Спайка Едні<ref>{{cite web|url=http://www.ultimatequeen.co.uk/biography/spike.htm |title=Spike 'The Duke' Edney Biography|publisher=Ultimatequeen.co.uk|access-date=20 травня 2023}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.themodsband.com/index.php?option=com_content&task=view&id=28&Itemid=34|title=The Mods – A Tribute to an Era 1964–1970 – Spike Edney, Keyboards/Guitar – Special Guest|publisher=Themodsband.com|date=11 квітня 2007|access-date=21 травня 2023|archive-date=2017-01-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20170106142114/http://www.themodsband.com/index.php?option=com_content&task=view&id=28&Itemid=34|url-status=dead}}</ref>. «Queen» розпочали тур на стадіоні «[[Росунда (стадіон)|Росунда]]» у [[Стокгольм]]і, [[Швеція]], а потім дали концерт у [[Замок Слейн|замку Слейн]], [[Ірландія]], перед аудиторією у 95 000 осіб, побивши рекорд відвідуваності цього місця<ref>Musician, Issues 93–98. p.44. Amordian Press, 1986. Процитовано 21 травня 2023</ref>. Також гурт виступив за «[[Залізна завіса|Залізної завіси]]», виступивши перед 80 000 людей на стадіоні «[[Ференц Пушкаш (стадіон)|Népstadion]]» у [[Будапешт]]і, [[Угорщина]] (який записали і випустили у вигляді концертного фільму «[[Hungarian Rhapsody: Queen Live in Budapest]]»), це був один з наймасштабніших рок-концертів, які будь-коли проводилися у [[Східна Європа|Східній Європі]]<ref>{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=4SQEAAAAMBAJ&q=queen+80,000+budapest+1986&pg=PT85 |title=Billboard |date=16 серпня 1986}}</ref>. Протягом туру концерти «Queen» відвідало понад мільйон людей, зокрема приблизно 400 000 лише у Британії, що стало рекордом на той час<ref name="hotshotdigital" />. Кульмінацією «The Magic Tour» став концерт на стадіоні «Вемблі», який записали і випустили у вигляді подвійного концертного альбому «[[Queen at Wembley]]», він вийшов на компакт-диску та у вигляді живого концертного виступу на відеокасеті/DVD, що став п'ятикратно платиновим у США та чотирикратно платиновим у Британії<ref name="RIAAC" /><ref>{{cite web|url= http://www.queenzone.com/news/queen-wins-3-dvd-platinum-awards.aspx|title=Queen Wins 3 DVD Platinum Awards|publisher=Queenzone.com|date=13 червня 2005|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20110930145956/http://www.queenzone.com/news/queen-wins-3-dvd-platinum-awards.aspx|archive-date=30 вересня 2011}}</ref>. «Queen» не змогли забронювати «Вемблі» для третього нічного концерту, в результаті вони 9 серпня виступили на {{нп|Фестиваль «Небуорт»|Фестивалі «Небуорт»|en|Knebworth Festival}}. Квитки на концерт були розпродані протягом двох годин, після чого парк, який став останнім виступом «Queen» з Мерк'юрі, заповнило понад 120 000 фанів<ref>{{cite news|title=30 years since Queen's majestic farewell tour|url=https://www.sundaypost.com/fp/30-years-since-queens-majestic-farewell-tour/|work=The Sunday Post|date=21 березня 2018}}</ref><ref>{{Cite web|title=Queen: Live at Wembley Stadium|publisher=WLIW|url=http://wliw.org/productions/queen.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20060428052918/http://wliw.org/productions/queen.html|archive-date=28 квітня 2006|url-status=dead}}</ref>. Технік гурту, Пітер Гінс, зазначав: «У Небуорті я чомусь відчував, що стане останнім для всіх нас виступом», тоді як Браян Мей згадував, як Мерк'юрі сказав: «Я не збираюся робити це вічно. Ймовірно, це востаннє»{{sfn|Blake|2016}}.

=== 1988—1992: «The Miracle» і «Innuendo». Останні роки життя Мерк'юрі ===
[[Файл:Mountain-studios.jpg|міні|праворуч|300пкс|[[Mountain Studios|Студія «Mountain»]] ([[Монтре]], Швейцарія), у якій «Queen» записали шість студійних альбомів між 1978—1995 роками. У грудні 2013 року студія була відкрита для шанувальників<ref name="Montreux studio"/>]]
Після того як 1988 року фани стали помічати що зовнішність Мерк'юрі дедалі стає все виснаженішою, ЗМІ повідомили, що він серйозно хворий, і ймовірною хворобою часто згадувався [[ВІЛ/СНІД|СНІД]]<ref>''VH1 Legends: Queen''-Viacom International, VH1, 1997.</ref>. Проте, Мерк'юрі заперечував це, наполягаючи на тому, що він просто «змучений» і надто зайнятий, щоб давати інтерв'ю; тоді йому було 42 роки, і він займався музикою майже два десятиліття. Насправді, ще 1987 року йому діагностували [[ВІЛ/СНІД|ВІЛ]], але він не розголошував свою хворобу, лише його найближче оточення колег і друзів знало про його стан<ref name="BrianQuoteFreddie"/>.

Після праці над різноманітними сольними проєктами протягом 1988 року (включно із колаборацією Мерк'юрі та [[Монсеррат Кабальє]] над платівкою «[[Barcelona]]»), 1989 року «Queen» представили альбом «[[The Miracle]]». У цій платівці гурт продовжив музичний напрямок альбому «A Kind of Magic», а саме використання поп-рок звучання разом із досить «[[хардрок|важким]]». Альбом представив такі хіти: «[[The Miracle (пісня)|The Miracle]]», «[[Breakthru]]», «[[The Invisible Man]]», «[[I Want It All]]» та «[[Scandal]]» (дві останні стали гімнами боротьби проти апартеїду у Південній Африці)<ref>{{cite AV media notes |title=The Platinum Collection |title-link=The Platinum Collection (Queen album) |others=Queen |year=2000 |first=Jim |last=Jenkins |author2=Smith, Jacky |author3=Davis, Andy |author4=Symes, Phil |page=12 |type=CD booklet |publisher=Parlophone |id=7243 5 29883 2 7 }}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/r15983|title=Queen; The Miracle|website=AllMusic|access-date=20 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20110101055559/http://www.allmusic.com/album/r15983|archive-date=1 січня 2011|url-status=dead}}</ref>. Альбом очолив чарти Британії та низки інших європейських країн, а у США він досяг 24 сходинки у «Billboard 200». «AllMusic» назвав «The Miracle» найкращим альбомом «Queen» 1980-х років разом з «The Game»<ref>{{cite web |last=Prato |first=Greg |url={{Allmusic|class=album|id=the-miracle-r15983|pure_url=yes}} |title=The Miracle – Queen |publisher=AllMusic |date=6 червня 1989 |accessdate=23 серпня 2023}}</ref>. Також у «The Miracle» гурт започаткував нову концепцію щодо авторства пісень. Якщо до цього авторство практично кожної пісні приписувалося лише її основному автору, то після цього авторство всіх пісень зараховувалося до спільної творчості всього гурту, таке рішення символізувала незвичайна обкладинка альбому, у якій були об'єднанні звичайні фотографії облич чотирьох учасників гурту в одне [[морфінг]]оване гештальт-зображення{{sfn|Purvis|2006|p=67}}.
{{цитата|Весь той час, коли ми знали, що Фредді йде, ми тримали голови опущеними|100пкс|Браян Мей|<ref name="BrianQuoteFreddie">{{cite web|title=Interview with Brian May|url=http://www.brianmaycentral.net/tgchr98.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20070629204707/http://www.brianmaycentral.net/tgchr98.html|url-status=dead|archive-date=2007-06-29|magazine=Total Guitar Magazine|date=December 1998}}</ref>}}
1990 року у «Queen» закінчився контракт з «Capitol» і музиканти підписали новий з «[[Hollywood Records]]» (лейблом компанії «{{нп|Disney Music Group|Disney|en|Disney Music Group}}»). В рамках угоди «Disney» придбала за 10 мільйонів доларів права на поширення творів «Queen» у Північній Америці і відтоді залишається власником музичного каталогу гурту у США та Канаді<ref>{{cite news|title=Queen Signs With Disney, Raising Hope For CD Releases|url=http://articles.chicagotribune.com/1990-09-13/features/9003160958_1_queen-catalog-reissues-international-cd-exchange|access-date=21 травня 2023|work=Chicago Tribune|publisher=Los Angeles Daily News|date=13 вересня 1990}}</ref><ref>{{cite news|last1=Wilker|first1=Deborah|title=Queen Must Decide On Replacing Freddie Mercury|url=http://articles.chicagotribune.com/1992-05-07/features/9202100472_1_roxy-meade-queen-freddie-mercury|access-date=20 травня 2023|work=Sun-Sentinel|date=7 травня 1992}}</ref>. У лютому того ж року Мерк'юрі востаннє з'явився на публіці, коли він приєднався до решти учасників «Queen» на сцені [[Театр «Домініон»|Театру «Dominion»]] у Лондоні, щоб здобути премію «[[Brit Awards]]» за видатний внесок у британську музику<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/events/brit_awards/freddy.htm|title=The Highs and Lows of the Brit Awards|publisher=BBC|access-date=20 травня 2023|date=2 грудня 1999}}</ref>.

На початку 1991 року гурт представив свій 14-й студійний альбом «[[Innuendo]]», разом із [[Innuendo (пісня)|однойменним хітом]], які очолили британські чарти. А трохи пізніше того ж року вийшла решта синглів, зокрема «[[The Show Must Go On]]», що також очолила британський чарт. Відеокліп до пісні містив архівний запис виступів гурту 1981—1989 років, що, разом із змістом слів пісні, стало новим приводом для медіа щодо подання статей про хворобу Мерк'юрі, хоча це як і раніше офіційно заперечувалось<ref>{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/queen/ |title=Queen Online " History " Discography |publisher=Queenonline.com |access-date=20 травня 2023}}</ref><ref>{{cite web|author=Donald A. Guarisco|url= https://allmusic.com/song/the-show-must-go-on-t2359477|title=The Show Must Go On – Queen|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20110904084457/http://allmusic.com/song/the-show-must-go-on-t2359477|archive-date=4 вересня 2011|website=AllMusic|access-date=20 травня 2023}}</ref>. Тоді як хвороба Мерк'юрі прогресувала і він ледь міг ходити, коли гурт 1990 року записував «The Show Must Go On». У зв'язку із цим Мей мав певні сумніви щодо того, чи Мерк'юрі фізично здатний співати<ref name="RollingStoneSingers">{{cite web |url=https://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-singers-of-all-time-19691231/freddie-mercury-19691231 |title=100 Greatest Singers of All Time: Freddie Mercury |publisher=Rollingstone.com |date= |accessdate=21 травня 2023|archive-date=13 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120713011319/http://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-singers-of-all-time-19691231/freddie-mercury-19691231 }}</ref>. Решта гурту були готові до запису і чекали на той момент, коли Мерк'юрі зможе прийти до студії на годину чи дві за раз. Мей розповідав про Мерк'юрі: «Він продовжував наполягати: „Напишіть мені більше. Напишіть щось. Я просто хочу заспівати це, і коли мене не стане, ви зможете закінчити запис“. Він дійсно не відчував страху»<ref name="Montreux studio" />. Основою зображення обкладинки альбому послужила ілюстрація французького графіка XIX століття [[Жан Гранвіль|Жана Гранвіля]]. У жовтні 1991 року була представлена друга збірка найкращих хітів гурту, «[[Greatest Hits II]]»; ця платівка наразі є 10-ою у списку найпродаваніших альбомів усіх часів у Британії, сьомим найпродаванішим альбомом у Німеччині, також вона є одним з найпродаваніших альбомів у Франції, де має «діамантовий» статус, загалом було продано 16 мільйонів її копій в усьому світі.<ref name="bpialbums">{{cite web |url=http://www.bpi.co.uk/assets/files/top%2040%20albums.pdf |title=BPI – UK Best Selling Albums of All Time (14 June 2009) |format=PDF |accessdate=20 травня 2023|archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303191500/http://www.bpi.co.uk/assets/files/top%2040%20albums.pdf }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/music/reviews/5hpn |title=Queen Greatest Hits I and II Review |publisher=BBC |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=10 липня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6I0SBB1II?url=http://www.bbc.co.uk/music/reviews/5hpn }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.allmusic.com/album/greatest-hits-vol-2-r299806|title=Queen; Greatest Hits, Vol. 2|publisher=AllMusic|accessdate=21 травня 2023|archive-date=7 жовтня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111007050544/http://allmusic.com/album/greatest-hits-vol-2-r299806}}</ref>.
[[Файл:Wembley Stadium Twin Towers.jpg|міні|ліворуч|310пкс|Після смерті Мерк'юрі 24 листопада 1991 року, 20 квітня 1992 року у Лондоні відбувся [[The Freddie Mercury Tribute Concert|концерт його пам'яті]], на старому стадіоні «[[Вемблі (стадіон, 1923)|Вемблі]]» (зовнішній вигляд на фото), на тому ж місці, де «Queen» виступали на концерті «[[Live Aid]]» у липні 1985 року.]]
23 листопада 1991 року, у підготовленій на смертному ложі заяві, Мерк'юрі офіційно підтвердив, що у нього СНІД<ref name="Bret_1996_179">{{Cite book |author=Bret, David |year=1996 |title=Living on the Edge: The Freddie Mercury Story |location=London |publisher=Robson Books |isbn=1-86105-256-1|page=179 }}</ref>. Протягом 24 годин після цієї заяви Мерк'юрі помер від [[Бронхопневмонія|бронхопневмонії]], яка стала ускладненням СНІДу<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/november/24/newsid_2546000/2546945.stm|title=1991: Giant of rock dies|publisher=BBC|accessdate=20 травня 2023|date=24 листопада 1991|archive-date=21 жовтня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111021020133/http://news.bbc.co.uk/onthisday/hi/dates/stories/november/24/newsid_2546000/2546945.stm}}</ref>. Панахида за співаком відбулись 27 листопада на цвинтарі [[Кенсал-Грін (кладовище)|Кенсал-Грін]], що у західній частині Лондона, відповідно до [[Зороастризм|зороастрійських]] вірувань його родини<ref name="FreddieFuneral">{{cite web|title=Freddie, I'll Love You Always |url=http://mr-mercury.co.uk/nov_28_91_mirror_freddie.htm |work=The Mirror |date=28 листопада 1991 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141012022809/http://mr-mercury.co.uk/nov_28_91_mirror_freddie.htm |archivedate=12 жовтня 2014}}</ref><ref>{{cite web|url=http://mr-mercury.co.uk/sun_28_11_91.htm |title=Elton's Sad Farewell |publisher=Mr-mercury.co.uk |accessdate=20 травня 2023 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141012022621/http://mr-mercury.co.uk/sun_28_11_91.htm |archivedate=12 жовтня 2014}}</ref>.

Незабаром після смерті Мерк'юрі вийшло перевидання пісні «[[Bohemian Rhapsody]]» у вигляді подвійного синглу, де разом з нею на стороні «А» була композиція з альбому «Innuendo», «[[These Are the Days of Our Lives]]», відеокліп якої складається із фінальних сцен співака перед камерами. Рон Гарт із журналу «Rolling Stone» написав: «Синт-балада на основі [[Конґа|конґи]] „These Are the Days of Our Lives“&nbsp;— найзначніший сингл „Innuendo“, враховуючи, що його відео стало останнім разом, коли його шанувальники змогли побачити співака живим»<ref>{{cite magazine |title=Remembering Queen's Last Masterpiece, 'Innuendo' |url=https://www.rollingstone.com/music/music-news/queens-innuendo-remembering-freddie-mercurys-last-masterpiece-223856/ |access-date=20 травня 2023 |magazine=Rolling Stone}}</ref>. Відеокліп відзнято у травні 1991 року (що стало свідченням того, що це остання робота Мерк'юрі із гуртом). У США пісня вийшла як сингл ще у вересні того року<ref>{{cite news |last=Sherwin |first=Adam |url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/news/final-freddie-mercury-performance-discovered-2290788.html |title=Final Freddie Mercury performance discovered |work=The Independent |date=30 травня 2011 |location=London |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=30 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130930125248/http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/music/news/final-freddie-mercury-performance-discovered-2290788.html }}</ref>. «These Are the Days of Our Lives» посіла перше місце британського чарту, залишаючись там протягом 5 тижнів, що зробило її єдиною піснею, яка очолювала чарт у період різдвяних свят двічі і яка очолювала чарт у 4 різних роки (1975, 1976, 1991 і 1992 роки)<ref>{{cite news |url=http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-113421/Queen-hit-named-Britains-best.html |title=Queen hit named Britain's best |work=Daily Mail |location=London |date=20 квітня 2014 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=19 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160919190253/http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-113421/Queen-hit-named-Britains-best.html }}</ref>. Перші прибутки від синглу (а це приблизно 1 000 000 фунтів) були передані благодійній організації «{{нп|Terrence Higgins Trust|Terrence Higgins Trust|en|Terrence Higgins Trust}}<nowiki/>»<ref name="Avert - History of HIV & AIDS in the UK">{{Cite web|title=History of HIV & AIDS in the UK (1981–1995)|date=21 липня 2015|publisher=Avert|url=http://www.avert.org/uk-aids-history.htm}}</ref>.

Після того, як «Bohemian Rhapsody» з'явилась у комедії 1992 року «[[Світ Вейна]]», популярність «Queen» помітно зросла у Північній Америці<ref name="Billboard1992">{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=hxAEAAAAMBAJ&pg=PA8&dq=queen+waynes+world#v=onepage&q&f=false |title=Billboard 25 July 1992. p.8 |publisher=Books.google.com |date= |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=1 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200801191650/https://books.google.com/books?id=hxAEAAAAMBAJ&pg=PA8&dq=queen+waynes+world#v=onepage&q&f=false }}</ref>. Ця поява допомогла композиції досягти 2 позиції у чарті «Billboard Hot 100» і протриматись там 5 тижнів (якщо додати ще появу у чарті 1976 року, то ця пісня загалом залишалась у «Hot 100» протягом 41 тижня), а гурт здобув нагороду «[[MTV Video Music Award]]»<ref>{{cite web|url=http://www.rockonthenet.com/archive/1992/mtvvmas.htm|title=1992 MTV Video Music Awards|publisher=Rockonthenet.com|accessdate=20 травня 2023|archive-date=12 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180612141932/http://www.rockonthenet.com/archive/1992/mtvvmas.htm}}</ref>. Збірка «[[Classic Queen]]» досягла 4 позиції у «[[Billboard 200]]» та стала тричі платиновою у США<ref name=RIAAC/><ref name="Billboard1992"/>. Кадри з фільму «Світ Вейна» були використані для створення нового кліпу до пісні «Bohemian Rhapsody», від якого гурт та їхні менеджери були у захваті<ref>''Made in Heaven'' video documentary «Champions of the World».</ref>.

20 квітня 1992 року на стадіоні «[[Вемблі (стадіон, 1923)|Вемблі]]» перед 72 000 глядачів відбувся [[The Freddie Mercury Tribute Concert|концерт пам'яті Фредді Мерк'юрі]]<ref name="definitive3">{{Cite book|last=Jackson|first=Laura|year=2002|page=3|title=Queen: The Definitive Biography|place=London|publisher=Piatkus|isbn=978-0-7499-2317-4}}</ref>. Запрошені музиканти та гурти («[[Def Leppard]]», [[Роберт Плант]], [[Тоні Айоммі]], [[Роджер Долтрі]], «[[Guns N' Roses]]», [[Елтон Джон]], [[Девід Бові]], [[Джордж Майкл]], [[Енні Леннокс]], [[Seal]], «{{нп|Extreme|Extreme|en|Extreme (band)}}» та «[[Metallica]]») виконали різноманітні пісні «Queen» із рештою членів гурту і Спайком Едні. Цей концерт увійшов у «[[Книга рекордів Гіннеса|Книгу рекордів Гіннеса]]» як «найбільший благодійний рок-зірковий концерт»<ref>{{Cite journal|last=Folkard|first=Claire|last2=Vidal|first2=Oriol|year=2004|title=Guinness World Records 2005}}</ref>, оскільки загальна телевізійна аудиторія перевищила 1.2 мільярди людей в усьому світі і загалом вдалось зібрати понад 20 мільйонів фунтів на анти-СНІД благодійність<ref name="Avert - History of HIV & AIDS in the UK"/>.

=== 1995—2003: від «Made in Heaven» до концерту «46664» ===
[[Файл:2010 1129 Montreux 029t.jpg|міні|праворуч|230пкс|Статуя Фредді Мерк'юрі на березі [[Женевське озеро|Женевського озера]] у [[Швейцарія|Швейцарії]]]]
Останній альбом гурту «Queen» із вокалом Мерк'юрі, «[[Made in Heaven]]», вийшов 1995 році, через чотири роки після його смерті<ref>{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/the-band/discography/made-heaven/ |title=Made in Heaven |publisher=Queenonline.com }}</ref>. Альбом, до якого увійшли такі треки як «[[Too Much Love Will Kill You]]» і «[[Heaven for Everyone]]», складався з останніх записів Мерк'юрі 1991 року, та матеріалу, що не потрапив до попередніх студійних альбомів, і переробленого матеріалу із сольних робіт Мея, Тейлора і Мерк'юрі. Також до нього увійшла пісня «Mother Love», останній вокальний запис Мерк'юрі, який він закінчив за допомогою [[Драм-машина|драм-машини]], поверх якої Мей, Тейлор та Дікон пізніше додали інструментальний трек<ref>{{cite book|last1=Lemieux|first1=Patrick|title=The Queen Chronology: The Recording & Release History of the Band|date=2013|publisher=Lulu|page=86}}</ref>. Після того, як Мерк'юрі закінчив запис передостанньої частини пісні, він повідомив, що «не дуже добре почувається» і що «завершить роботу над останньою частиною, коли повернеться наступного разу». Після цього він у студії більше не з'явився, тому роботу над цією останньою частиною закінчив Мей<ref name="Montreux studio">{{cite news|title=Inside the studio where Freddie Mercury sang his last song|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/10486116/Inside-the-studio-where-Freddie-Mercury-sang-his-last-song.html |archive-url=https://ghostarchive.org/archive/20220110/https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/10486116/Inside-the-studio-where-Freddie-Mercury-sang-his-last-song.html |archive-date=10 січня 2022 |url-access=subscription |url-status=live|newspaper=The Telegraph|date=25 жовтня 2015}}{{cbignore}}</ref>. Обидва етапи запису платівки (до і після смерті Мерк'юрі) виконано у [[Mountain Studios|студії гурту]] у місті [[Монтре]], [[Швейцарія]]<ref name="SMH">{{cite news |url=https://www.smh.com.au/travel/mercury-heavy-metal-and-a-jazz-explosion-20110323-1c6hc.html |title=Mercury, heavy metal and a jazz explosion |work=The Sydney Morning Herald |access-date=20 травня 2023|archive-date=26 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140426234356/http://www.smh.com.au/travel/mercury-heavy-metal-and-a-jazz-explosion-20110323-1c6hc.html |url-status=dead }}</ref>. Одразу після релізу «Made in Heaven» очолив британський чарт, ставши там для гурту дев'ятим альбомом «номером один», загалом його було продано понад 20 мільйонів копій в усьому світі<ref name=GUAR>{{cite news | last = Michaels | first = Sean | date = 20 березня 2008 | url = https://www.theguardian.com/music/2008/mar/20/news1 | title = We will rock you – again | work = The Guardian | accessdate =20 травня 2023 | location = London | archive-date = 9 грудня 2013 | archive-url = https://web.archive.org/web/20131209135320/http://www.theguardian.com/music/2008/mar/20/news1 }}</ref><ref name="definitive2">{{Cite book|last=Jackson|first=Laura|year=2002|page=2|title=Queen: The Definitive Biography |location = London|publisher=Piatkus|isbn=978-0-7499-2317-4}}</ref>. 25 листопада 1996 року у Монтре, на березі [[Женевське озеро|Женевського озера]], відкрито статую Мерк'юрі, практично через 5 років після смерті музиканта<ref name="SMH"/><ref>[http://montreuxmusic.com/fmm/content/view/61/96/lang,english/ Montreuxmusic&nbsp;— Freddie Mercury statue. EMI international.] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120326014321/http://montreuxmusic.com/fmm/content/view/61/96/lang%2Cenglish/ |date=26 березня 2012 }}</ref>.

1997 року «Queen» повернулись до студії для запису пісні «[[No-One but You (Only the Good Die Young)]]», присвяченої Мерк'юрі та усім тим, «хто помер надто рано»<ref>{{cite web|url=http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_XX-XX-1997_-_No_One_But_You|title=Queen Press Release – No One But You|publisher=Queenarchives.com|accessdate=20 травня 2023|archive-date=28 листопада 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101128163336/http://www.queenarchives.com/index.php?title=Queen_-_XX-XX-1997_-_No_One_But_You}}</ref>. Пісня вийшла як бонус-трек збірки «[[Queen Rocks]]» і потрапила до збірки «Greatest Hits III»<ref>{{cite web|title=Queen: No-one But You/Tie Your Mother Down|publisher=Chart Stats|url=http://www.chartstats.com/songinfo.php?id=25965|accessdate=20 травня 2023|archive-date=28 листопада 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111128220315/http://www.chartstats.com/songinfo.php?id=25965}}</ref>. У січні 1997 року «Queen» виконали «The Show Must Go On» наживо із Елтоном Джоном та балетом [[Моріс Бежар|Моріса Бежара]] у Парижі під час вечора пам'яті Мерк'юрі; цей захід став останнім публічним виступом Джона Дікона, який вирішив піти на пенсію<ref>[http://www.guitarmagazine.co.uk/articles.php?r=0d5957da-3443-11e0-a2fd-002215530376 John Deacon Bass Tabs and Techniques] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131105011638/http://www.guitarmagazine.co.uk/articles.php?r=0d5957da-3443-11e0-a2fd-002215530376|date=5 листопада 2013}} ''guitarmagazine.co.uk'' Процитовано 19 травня 2023</ref>. Концерт у Парижі став лише другим виступом «Queen» після смерті Мерк'юрі, і це спонукало Елтона Джона спробувати переконати гурт виступати знову<ref name="Chronicle">{{cite web |url=http://www.queenzone.com/articles/crowning-glory.aspx |title=Crowning Glory |publisher=Queenzone.com |accessdate=20 травня 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101207100717/http://www.queenzone.com/articles/crowning-glory.aspx |archivedate=7 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Браян Мей і Роджер Тейлор виступали разом на декількох церемоніях нагороджень та благодійних концертах, роль вокаліста на цих виступах виконували різні запрошені співаки. На афішах до цих виступів вони оголошувались як «Queen +» ім'я запрошеного вокаліста. 1998 року дует виступив на благодійному концерті [[Лучано Паваротті]]; під час виступу Мей виконав «Too Much Love Will Kill You» разом із Паваротті, а також «Radio Ga Ga», «We Will Rock You» та «We Are the Champions» із [[Дзуккеро]]. Гурт взяв участь у ще одному благодійному концерті Паваротті у [[Модена|Модені]], що в Італії, у травні 2003 року<ref>{{cite web |author=Mr.Scully |url=http://www.queenconcerts.com/detail/live/1183/brian-may-roger-taylor-live-27-05-2003-modena-italy-pavarotti-amp;-friends.html |title=Brian May + Roger Taylor live in Parco Novi Sad, Modena, Italy (Pavarotti & Friends) |publisher=Queenconcerts.com |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=1 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170701082236/http://www.queenconcerts.com/detail/live/1183/brian-may-roger-taylor-live-27-05-2003-modena-italy-pavarotti-amp;-friends.html }}</ref>. Декілька запрошених вокалістів записали нові версії хітів «Queen» під іменем «Queen + ім'я співака» (зокрема, [[Роббі Вільямс]] виконав вокальну партію пісні «We Are the Champions» для саундтреку до комедії «[[Історія лицаря]]»)<ref name="RobbieWATC">{{cite web|title=Soundtrack for "A Knight's Tale"|url=http://www.imdb.com/title/tt0183790/soundtrack|publisher=Internet Movie Database|accessdate=20 травня 2023|archive-date=27 грудня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20071227141629/http://www.imdb.com/title/tt0183790/soundtrack}}</ref>.
[[Файл:Queen-star-hollywood.jpg|міні|ліворуч|290пкс|Зірка «Queen» на [[Голлівудська алея слави|Алеї Слави]] у [[Голлівуд]]і]]
{{цитата|Ви, хлопці, маєте вийти і знову грати. Це нагадує те, ніби в гаражі стоїть „[[Ferrari|Феррарі]]“, який чекає на водія.|100пкс|Елтон Джон про період, коли «Queen» залишилися без вокаліста після смерті Фредді Мерк'юрі|<ref name="Chronicle"/>}}
У листопаді 1999 року вийшла збірка «[[Greatest Hits III]]», яку серед іншого, увійшла реп-версія пісні «Another One Bites the Dust», записана разом із [[Вайклеф Жан|Вайклефом Жаном]], а також концерті версії «Somebody to Love» із [[Джордж Майкл|Джорджом Майклом]] та «The Show Must Go On» із Елтоном Джоном<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.co.uk/music/artists/a0b77a10-ecff-4b84-b1f3-008391038d67 |title=Music – John Deacon |publisher=BBC |access-date=20 травня 2023|archive-date=24 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100424051350/http://www.bbc.co.uk/music/artists/a0b77a10-ecff-4b84-b1f3-008391038d67 |url-status=dead }}</ref>. Станом на той час вражаючі обсяги продажів платівок «Queen» зробили їх другими виконавцем у Британії за весь час після «The Beatles»<ref name="definitive2"/>. У листопаді 2000 року гурт випустив бокс-сет «[[The Platinum Collection]]», який став семикратно платиновим у Британії та п'ятикратно платиновим у США<ref>{{cite news |title=BRIT Certified |url=https://www.bpi.co.uk/brit-certified/ |access-date=20 травня 2023|agency=BPI|quote=Select albums in the Format field. Type Queen in the "Search BPI Awards" field}}</ref><ref>{{cite news |title=Queen – The Platinum Collection". |url=https://www.riaa.com/gold-platinum/?tab_active=default-award&ar=Queen&ti=The+Platinum+Collection&format=Album&type=#search_section |access-date=21 травня 2023 |agency=RIAA}}</ref>. 18 жовтня 2002 року «Queen» отримали власну зірку на [[Голлівудська алея слави|Алеї Слави]] (під номером 2207) у [[Голлівуд]]і за їхній внесок у музичну індустрію, яка знаходиться за адресою [[Голлівудський бульвар]], 6358<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/2339131.stm |title=Queen honoured with Hollywood star |work=BBC News |date=18 жовтня 2002}}</ref>. 29 листопада 2003 року Мей і Тейлор виступили на концерті «{{нп|46664|46664|en|46664}}», організованому [[Нельсон Мандела|Нельсоном Манделою]] на стадіоні «{{нп|Стадіон «Грін-Пойнт»|Грін-Пойнт|en|Green Point Stadium}}» у [[Кейптаун]]і, метою якого було привернення уваги до проблеми поширення ВІЛ/СНІДу у Південній Африці<ref name="SAConcert"/>. Під час концерту гурт виконав нову пісню «Invincible Hope», у якій присутня промова Мандели, пізніше увійшла до міні-альбому «46664: One Year On», де її авторство було вказано як «Queen + Нельсон Мандела»<ref>{{cite news|title=iTunes of Hope|url=https://www.nme.com/news/music/paul-mccartney-434-1356293|access-date=20 травня 2023 |work=NME}}</ref>. Музиканти провели певний час у домі Мандели, де обговорювали проблеми Африки та шляхи їх подолання, а через два роки гурт став послом руху «46664»<ref name="SAConcert">{{cite web |url=http://www.46664.com/ambassadors/entry/brian-may |title=Brian May – Ambassadors – 46664 |publisher=46664.com |date=30 листопада 2003 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20111004120505/http://www.46664.com/ambassadors/entry/brian-may |archive-date=4 жовтня 2011 }}</ref>.

=== 2004—2009: «Queen + Пол Роджерс» ===
{{Main|Queen + Пол Роджерс}}
[[Файл:2005 Queen + Paul Rodgers.jpg|міні|праворуч|260пкс|Виступ «Queen» під час «[[Queen + Paul Rodgers Tour]]» 2005 року]]
[[Файл:KharkovQueenNightConcert01.JPG|міні|праворуч|260пкс|Концерт проєкту «[[Queen + Пол Роджерс]]» на [[Майдан Свободи (Харків)|Майдані Свободи]] у [[Харків|Харкові]] 12 вересня 2008 року]]
Наприкінці 2004 року Мей та Тейлор анонсували повернення до концертних виступів 2005 року із [[Пол Роджерс|Полом Роджерсом]] (засновником на колишнім вокалістом гуртів «Free» та «[[Bad Company]]»). На вебсайті Мея було зазначено, що Роджерс виступатиме разом із «Queen» (як проєкт «Queen + Пол Роджерс»), а не замінятиме Мерк'юрі; Джон Дікон не братиме участі у цих виступах<ref name="bmcom_jdr">{{cite web|title=Queen News March 2006|publisher=brianmay.com|url=http://brianmay.com/queen/queennews/queennewsmar06c.html|accessdate=21 травня 2023|archive-date=29 серпня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130829024507/http://brianmay.com/queen/queennews/queennewsmar06c.html}}</ref>. У листопаді 2004 року «Queen» були вибрані серед номінантів до {{нп|Зала слави музики Великої Британії|Зали слави музики Британії|en|UK Music Hall of Fame}}, де під час нагородження Роджерс вперше виступив разом із Меєм і Тейлором як вокаліст<ref name="SAConcert"/><ref>{{cite news |url=http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-330905/Rodgers-Great-Pretender-Queen.html |title=Rodgers to be the Great Pretender for Queen |work=Daily Mail |date=15 грудня 2004 |location=London |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=19 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160919184721/http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-330905/Rodgers-Great-Pretender-Queen.html }}</ref>.

2005 та 2006 роки «Queen» та Пол Роджерс провели у турне, яке стало першим для гурту із часів останніх виступів із Фредді Мерк'юрі у 1986 році<ref name="2005Guardian">{{cite news |author=Owen Gibson, media correspondent |url=https://www.theguardian.com/uk/2005/jul/05/arts.artsnews1 |title=Queen most loved band |work=The Guardian |date=5 липня 2005 |location=London |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=30 вересня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130930131519/https://www.theguardian.com/uk/2005/jul/05/arts.artsnews1 }}</ref>. Тоді Тейлор коментував ці виступи словами: «Ми ніколи не думали, що знову поїдемо в тур, Пол з'явився випадково і у нас, здається, все вийшло. Пол просто відмінний співак. Він не намагається бути Фредді»<ref name="2005Guardian"/>. Перша частина туру охопила Європу, надалі гурт вирушив у Японію, а опісля відіграв серію концертів у США 2006 року<ref name="concertography">{{cite web |url=http://www.ultimatequeen.co.uk/live/queenpr.htm |title=Queen + Paul Rodgers Concertography |publisher=Ultimatequeen.co.uk |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=28 вересня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120928215806/http://www.ultimatequeen.co.uk/live/queenpr.htm }}</ref>. 25 травня 2006 року «Queen» здобули нагороду «{{нп|VH1 Rock Honors|VH1 Rock Honors|en|VH1 Rock Honors}}» у {{нп|Центр для заходів «Мандалай-бей»|Центрі для заходів «Мандалай-бей»|en|Michelob Ultra Arena}} в [[Лас-Вегас]]і<ref name="concertography"/>. Під час відкриття церемонії нагородження гурт «[[Foo Fighters]]» вшанували «Queen», виконавши пісню «Tie Your Mother Down» разом із Меєм, Тейлором та Роджерсом, котрі також виконали декілька вибраних хітів «Queen»<ref>{{cite web |author=5/30/06 |url=http://www.vh1.com/video/misc/89881/queen-foo-fighters-we-will-rock-you-we-are-the-champions-live-at-rock-honors-2006.jhtml |title=Queen & Foo Fighters "We Will Rock You/We Are The Champions" Live at Rock Honors 2006 |publisher=VH1 |date=3 грудня 2010 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=1 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140701142745/http://www.vh1.com/video/misc/89881/queen-foo-fighters-we-will-rock-you-we-are-the-champions-live-at-rock-honors-2006.jhtml }}</ref>.

15 серпня 2006 року на вебсайті Мея та фан-клубу було підтверджено, що проєкт «Queen + Пол Роджерс», починаючи з жовтня, збираються продюсувати свій перший студійний альбом, запис якого буде відбуватися у «секретному місті»<ref>{{cite web |last=May |first=Brian |date=15 серпня 2006 |title=USA Convention Story and Queen and Paul Rodgers Heading Towards a Studio Assignation |url=http://brianmay.com/brian/brianssb/brianssbaug06a.html#06 |archive-url=https://archive.today/20120524213012/http://brianmay.com/brian/brianssb/brianssbaug06a.html%2306 |url-status=dead |archive-date=24 травня 2012}}</ref>. 27 червня 2008 року «Queen + Пол Роджерс» виступили на святкуванні 90-річчя Нельсона Мандели, яке проходило в лондонському Гайд-парку. Окрім святкування ювілею Мандели, ще одною метою заходу було привернення громадськості до пандемії ВІЛ/СНІДу<ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/7384423.stm |title=Mandela concert line-up unveiled |work=BBC News |date=6 травня 2008}}</ref>. 12 вересня у Європі та 28 жовтня 2008 року у США було представлено дебютний альбом проєкту «Queen+Пол Роджерс» під назвою «[[The Cosmos Rocks]]»<ref name=GUAR/>. Після випуску альбому гурт знову вирушив у тур Європою, першим виступом якого став [[Концерт Queen у Харкові|концертом у Харкові]] на [[Майдан Свободи (Харків)|Майдані Свободи]] перед 350 000 українських фанів<ref name=QANDPR>{{cite web|url=http://www.dailyrecord.co.uk/competitions/2009/06/18/win-queen-paul-rodgers-live-in-ukraine-dvds-86908-21450854/ |title=Queen & Paul Rodgers – Live In Ukraine DVDs! |work=Daily Record |location=Scotland |access-date=20 травня 2023 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20120305075556/http://www.dailyrecord.co.uk/competitions/2009/06/18/win-queen-paul-rodgers-live-in-ukraine-dvds-86908-21450854/ |archive-date=5 березня 2012}}</ref>. Пізніше харківський концерт вийшов на DVD «[[Live in Ukraine]]»<ref name=QANDPR/>. Потім тур проходив в Росії, де гурт відіграв два аншлагові концерти у Москві, у спорткомплексі «[[Олімпійський (спортивний комплекс, Москва)|Олімпійський]]»<ref name="QROD">{{cite web|url=http://www.queenconcerts.com/live/queen/pr2008.html|title=Queen on tour: Queen + Paul Rodgers 2008|publisher=Queenconcerts.com|access-date=20 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20110721044806/http://www.queenconcerts.com/live/queen/pr2008.html|archive-date=21 липня 2011|url-status=dead}}</ref>. Після першого етапу великого європейського туру, в ході якого «Queen» дали 15 аншлагових концертів поспіль у 9 країнах, квитки на британські виступи були продані протягом 90 хвилин від моменту початку продажів, вони включали три концерти в Лондоні, перший з яких проходив на [[О2 Арена (Лондон)|Арені «O2»]] 13 жовтня<ref>{{cite web|url=http://www.queenworld.com/artman/publish/article_853.shtml |title=QUEEN + PAUL RODGERS: UK Tour Press Release |publisher=Queenworld.com |date=8 жовтня 2008}}</ref>. Останній етап туру пройшов у Південній Америці та включав аншлаговий концерт на [[Хосе Амальфітані (стадіон)|стадіоні «Хосе Амальфітані»]] у Буенос-Айресі<ref name="QROD"/>.

Співпраця «Queen» та Пола Роджерса завершилась 12 травня 2009 року<ref name="QNME"/>. Роджерс заявив: «Моя домовленість (із „Queen“) по суті була схожа на мою співпрацю із [[Джиммі Пейдж|Джиммі]] (Пейджом) у „{{нп|The Firm|The Firm|en|The Firm}}“: це ніколи не розглядалось як щось постійне»<ref name="QNME">{{cite web |url=http://www.nme.com/news/queen/44670 |title=Queen end collaboration with Paul Rodgers |work=NME |date=14 травня 2009 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=18 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918005401/http://www.nme.com/news/queen/44670 }}</ref>. Надалі Роджерс більше не розглядав можливості працювати із «Queen» знову<ref>{{cite web|url=http://www.idiomag.com/peek/81670/queen|title=Paul Rodgers, Queen Split: "It Was Never a Permanent Arrangement"|accessdate=20 травня 2023|date=13 травня 2009|publisher=idiomag|archive-date=29 травня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090529234943/http://www.idiomag.com/peek/81670/queen}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.idiomag.com/peek/81817/queen|title=Queen and Paul Rodgers split|accessdate=20 травня 2023|date=14 травня 2009|publisher=idiomag|archive-date=29 травня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090529234652/http://www.idiomag.com/peek/81817/queen}}</ref>.

=== 2009—2011: відхід від «EMI», 40-річчя гурту ===
20 травня 2009 року Мей та Тейлор виконали композицію «We Are the Champions» наживо у фінальному епізоді реаліті-шоу «[[American Idol]]» із вокальним дуетом переможця {{нп|Кріс Аллен|Кріса Аллена|en|Kris Allen}} та [[Адам Ламберт|Адама Ламберта]], який посів друге місце<ref name="AIdol">{{cite web |last=Kaufman |first=Gil |url=http://www.mtv.com/news/articles/1611896/20090520/queen.jhtml |title=Kris Allen, Adam Lambert Tear Up Queen's 'We Are The Champions' – News Story &#124; MTV News |publisher=MTV |date=20 травня 2009 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=1 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100401155919/http://www.mtv.com/news/articles/1611896/20090520/queen.jhtml }}</ref>. У середині 2009 року після завершення співпраці із Полом Роджерсом «Queen» на своєму вебсайті анонсували випуск нової збірки «[[Absolute Greatest]]». Платівка була представлена 16 листопада та досягла 3 позиції у британському чарті<ref>{{cite web |url=http://www.theofficialcharts.com/archive-chart/_/3/2009-11-28/ |title=Chart Archive: Top 40 Official UK Albums Archive – 28th November 2009 |publisher=The Official Charts Company |accessdate=20 травня 2023|deadurl=yes |archiveurl=https://www.webcitation.org/68wizQ99d?url=http://www.officialcharts.com/archive-chart/_/3/2009-11-28/ |archivedate=6 липня 2012}}</ref>. До альбому увійшло 20 найкращих хітів гурту, записаних протягом всього періоду їхньої діяльності. Платівку було представлено у 4 різних форматах: CD, подвійний диск (із коментарями), подвійний диск із додатковою книгою та як вінілова пластинка. Перед релізом гурт запустив онлайн змагання, де учасники мали вгадати композиції, які увійдуть у альбом<ref>[http://www.queenonline.com/news-archive/absolute-greatest-tracklist-revealed-/ Absolute Greatest Tracklist Revealed!] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20120402201532/http://www.queenonline.com/news-archive/absolute-greatest-tracklist-revealed-/ |date=2 квітня 2012 }}</ref>. 30 жовтня 2009 року Мей повідомив на своєму вебсайті, що «Queen» не планують виступати у 2010 році, хоча для цього були всі можливості<ref name="letter">{{cite web|url=http://www.brianmay.com/whatsnew.html|title=WHAT'S NEW|last=May|first=Brian|access-date=20 травня 2023|archive-date=4 липня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080704110405/http://brianmay.com/whatsnew.html|url-status=dead}}</ref>. 15 листопада 2009 року Мей та Тейлор виконали «Bohemian Rhapsody» наживо на британському телебаченні в ефірі шоу «[[The X Factor (Британія)|The X Factor]]» разом із фіналістами<ref name=xfactoruk>{{cite news | url = http://www.belfasttelegraph.co.uk/entertainment/film-tv/news/x-factor-twins-john-and-edward-in-final-six-14563848.html | title = X Factor twins John and Edward in final six | newspaper=The Belfast Telegraph | date = 16 November 2009 | access-date =20 травня 2023}}</ref>.
[[Файл:Adam Lambert and Queen.jpg|міні|праворуч|320пкс|Концерт у рамках «[[Queen + Адам Ламберт]]» у «[[Ті-Ді-Гарден|TD Garden]]», [[Бостон]], липень 2014 року]]
7 травня 2010 року Мей і Тейлор оголосили про припинення співпраці із лейблом «[[EMI]]», із якими гурт працював протягом майже 40 років<ref>{{cite news | url = http://entertainment.timesonline.co.uk/tol/arts_and_entertainment/music/article7141990.ece | title = Can EMI pick up the pieces? | date = 2 червня 2010 | last = Paphides | first = Pete | newspaper = The Times | location = London | accessdate = 20 травня 2023| archive-date = 15 червня 2011 | archive-url = https://web.archive.org/web/20110615183306/http://entertainment.timesonline.co.uk/tol/arts_and_entertainment/music/article7141990.ece }}</ref>. 20 серпня 2010 року менеджер «Queen» {{нп|Джим Біч|Джим Біч|en|Jim Beach}} заявив, що гурт підписав контракт із «[[Universal Music Group|Universal Music]]»<ref name="label">{{cite web |url=http://www.brianmay.com/queen/queennews/queennewsaug10.html |title=Queen News August 2010 |publisher=Brianmay.com |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=15 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181115211003/https://www.brianmay.com/queen/queennews/queennewsaug10.html }}</ref>. Під час інтерв'ю на телепередачі «[[HARDtalk]]» каналу BBC 22 вересня Мей підтвердив співпрацю із «[[Island Records]]», що є дочірньою компанією «Universal Music»<ref>{{cite web |url=//www.youtube.com/watch?v=GC_DPjh6gWA |title=Hardtalk Interview Part 1 |publisher=YouTube |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=27 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120827164216/http://www.youtube.com/watch?v=GC_DPjh6gWA }}</ref><ref>{{cite web |url=//www.youtube.com/watch?v=MZ4eeS5D8dc |title=Hardtalk Interview Part 2 |publisher=YouTube |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=30 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120830081725/http://www.youtube.com/watch?v=MZ4eeS5D8dc }}</ref>. Вперше з кінця 1980-х років права на розповсюдження творів «Queen» в усьому світі отримав один і той самий дистриб'ютор, тому що їхній поточний лейбл у Північній Америці («[[Hollywood Records]]») належав «Universal»<ref>{{cite news|last1=Collett-White|first1=Mike|title=Queen Signs To Universal, Preps Remastered Albums|url=http://www.billboard.com/articles/news/951467/queen-signs-to-universal-preps-remastered-albums|accessdate=20 травня 2023|work=Billboard|date=8 листопада 2010|archive-date=30 листопада 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151130110430/http://www.billboard.com/articles/news/951467/queen-signs-to-universal-preps-remastered-albums}}</ref>.
{{цитата|Багато хто з вас читав у Інтернеті уривки про те, як „Queen“ змінюють компанії звукозапису, і тому я хотів підтвердити вам, що гурт підписав новий контракт з „Universal Music“… ми хотіли б подякувати команді „EMI“ за всю їхню важку роботу протягом багатьох років, численні успіхи і теплі спогади, і, звичайно ж, ми з нетерпінням чекаємо на продовження роботи з „EMI Music Publishing“, яка подбає щодо наших справ з написання пісень. Наступного року ми починаємо працювати з нашою новою компанією звукозапису, щоб відсвяткувати 40-річчя „Queen“, і ми оголосимо повну інформацію щодо планів на наступні 3 місяці. Як вже сказав Браян, наступні кроки „Queen“ включатимуть „роботу в студії, комп'ютери та живу роботу“.|100пкс|Джим Біч, менеджер «Queen», про зміну лейблу|<ref name="label"/>}}
14 березня 2011 року «Queen» «відзначили» свою 40-у річницю перевиданням перших п'яти альбомів у Великій Британії та у деяких інших країнах у вигляді делюкс-видань (у США ці версії платівок були представлені 17 травня)<ref>{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/first-five-albums-re-released-today/|title=First Five Albums Re–Released Today!|accessdate=20 травня 2023|date=14 березня 2011|publisher=Queen|archive-date=16 серпня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110816062124/http://www.queenonline.com/en/news-archive/first-five-albums-re-released-today/}}</ref>. Наступні п'ять альбомів були перевидані 27 червня в усьому світі, окрім США і Канади (у цих країнах реліз відбувся 27 вересня); останні п'ять платівок були перевидані у Британії 5 вересня<ref>{{cite web|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-second-five-albums-re-issued-13th-june/|title=Press Release: Second Five Albums Re-Issued on 27th June|accessdate=20 травня 2023|date=5 квітня 2011|publisher=Queen|archive-date=16 серпня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110816065349/http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-second-five-albums-re-issued-13th-june/}}</ref><ref>{{cite web |author=queen, official, Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon |url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/second-set-re-issues-uk-pre-order-links/ |title=Second Set of Re-issues: Out This Week! |publisher=Queenonline.com |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630071056/http://www.queenonline.com/en/news-archive/second-set-re-issues-uk-pre-order-links/ }}</ref><ref>{{cite web|title=Press Release: Final Five Albums Re-Issued On 5th September|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-final-five-albums-re-issued-5th-september/|publisher=Queen|accessdate=20 травня 2023|archive-date=22 вересня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110922073354/http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-final-five-albums-re-issued-5th-september/}}</ref>.

У травні 2011 року {{нп|Перрі Фаррелл|Перрі Фаррелл|en|Perry Farrell}}, вокаліст гурту «[[Jane's Addiction]]», зазначив, що «Queen» намагаються переманити їхнього басиста {{нп|Кріс Чейні|Кріса Чейні|en|Chris Chaney}} до себе в гурт. Фаррелл заявив: «Мені доводиться тримати Кріса подалі від Queen, які хочуть працювати із ним; вони його не отримають, хіба що ми не будемо нічого із цим робити»<ref>{{cite web|url=http://www.spinnermusic.co.uk/2011/05/20/perry-farrell-janes-addiction-dave-sitek-queen|title=Perry Farrell Battles Queen for a Bassist, Plots Dream Lineup for Lollapalooza 2012|publisher=Spinner|accessdate=20 травня 2023|archive-date=28 травня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110528054136/http://www.spinnermusic.co.uk/2011/05/20/perry-farrell-janes-addiction-dave-sitek-queen}}</ref>. Цього ж місяця Пол Роджерс заявив, що знову існує імовірність його співпраці із «Queen»<ref>{{cite web |url=http://www.queenzone.com/news/paul-rodgers-to-tour-with-queen-again.aspx |title=Paul Rodgers to tour with Queen again? |publisher=Queenzone.com |date=31 травня 2011 |accessdate=20 травня 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110604215559/http://www.queenzone.com/news/paul-rodgers-to-tour-with-queen-again.aspx |archivedate=4 червня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. 4 жовтня на церемонії від компанії «{{нп|Broadcast Music, Inc.|Broadcast Music, Inc.|en|Broadcast Music, Inc.}}» «Queen» здобули нагороду «BMI Icon Award» за свої успіхи на радіо у США<ref>{{cite web |url=http://www.nme.com/news/queen/59624 |title=Queen take the Icon prize at BMI Awards |work=NME |date=5 жовтня 2011 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=23 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120823132604/http://www.nme.com/news/queen/59624 }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.bmi.com/news/entry/553017 |title=Queen, the Script, Andrew Frampton, Fraser T. Smith & more honored at 2011 BMI London Awards |publisher=Bmi.com |date=4 жовтня 2011 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=1 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130801094438/http://www.bmi.com/news/entry/553017 }}</ref>; а вже 6 листопада на «[[MTV Europe Music Awards 2011|MTV Europe Music Awards]]»&nbsp;— нагороду «{{нп|MTV Europe Music Award for Global Icon|Global Icon|en|MTV Europe Music Award for Global Icon}}», яку [[Кеті Перрі]] вручила Браяну Мею<ref name="EMA"/>. «Queen» закривали церемонію нагородження із Адамом Ламбертом, виконавши «The Show Must Go On», «We Will Rock You» і «We Are the Champions»<ref name="EMA">{{cite web |author=Source: Penny Newton |url=http://www.mtv.com.au/news/61c139e8-katy-perry-adam-lambert-honour-queen/ |title=Katy and Adam Honour Queen |publisher=MTV |date=6 листопада 2011 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=3 жовтня 2012 |archive-url=https://www.webcitation.org/6B8sMfQ8v?url=http://www.mtv.com.au/news/61c139e8-katy-perry-adam-lambert-honour-queen/ }}</ref>. Відновлення співпраці із Ламбертом отримало позитивний відгук як від критиків, так і від шанувальників «Queen», що вилилось у чутки щодо подальшої їхньої спільної роботи<ref name="Sonisphere">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/newsbeat/17100301 |title=Adam Lambert to perform with Queen at Sonisphere |publisher=BBC |date=20 лютого 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=26 травня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6GtU4yDa8?url=http://www.bbc.co.uk/newsbeat/17100301 }}</ref>.

=== 2011—теперішній час: «Queen + Адам Ламберт», «Queen Forever» ===
{{Main|Queen + Адам Ламберт}}
25 і 26 квітня Мей і Тейлор взяли участь у 11 сезоні телешоу «[[American Idol]]», яке знімалося в {{нп|Microsoft Theater|Театрі «Nokia»|en|Microsoft Theater}}, виконавши під час першого випуску попурі з композиціями «Queen» із шістьма фіналістами, а наступного дня&nbsp;— пісню «[[Somebody to Love (пісня Queen)|Somebody to Love]]» із гуртом «Queen Extravaganza»<ref>{{cite web |url=https://www.rollingstone.com/music/videos/the-queen-extravaganza-somebody-to-love-on-american-idol-20120427 |title=The Queen Extravaganza: 'Somebody to Love' on American Idol |work=Rolling Stone |date=27 квітня 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=21 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150121132316/http://www.rollingstone.com/music/videos/the-queen-extravaganza-somebody-to-love-on-american-idol-20120427 }}</ref>. «Queen» були оголошені хедлайнером фестивалю «{{нп|Microsoft Theater|Sonisphere|en|Sonisphere Festival}}<nowiki/>», де мали виступити 7 липня 2012 року із Адамом Ламбертом у {{нп|Небуорт-гаус|Небуорт-гаусі|en|Knebworth House}}<ref>{{cite web|url=http://sonisphere.co.uk/news/queen-adam-lambert/ |title=Queen + Adam Lambert = Saturday night partytime |publisher=Sonisphere.co.uk |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120221200049/http://sonisphere.co.uk/news/queen-adam-lambert/ |archivedate=21 February 2012}}</ref>, проте фестиваль було скасовано<ref name="Cancelled">{{cite web|url=http://sonisphere.co.uk/news/sonisphere-knebworth-is-cancelled/ |title=Sonisphere festival cancelled |accessdate=21 травня 2023|work=sonisphere |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120331010710/http://sonisphere.co.uk/news/sonisphere-knebworth-is-cancelled/ |archivedate=31 March 2012}}</ref>. Востаннє гурт виступав у цьому місці 1986 року із Фредді Мерк'юрі. Браян Мей заявив: «Це гідний виклик для нас, і я певен що Фредді би схвалив цей виступ»<ref name="Sonisphere"/>. «Queen» висловили своє розчарування від того, що виступ було скасовано, і заявили, що шукали інше місце для проведення концерту<ref name="queenstate">{{cite web |author=queen, official, Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John Deacon |url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/sonisphere-statement/ |title=Sonisphere – Statement from Queen |publisher=Queenonline.com |accessdate=20 травня 2023|archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630071042/http://www.queenonline.com/en/news-archive/sonisphere-statement/ }}</ref>. 11 і 12 липня 2012 року гурт разом із Ламбертом дали 2 концерти у лондонському «{{нп|Hammersmith Apollo|Hammersmith Apollo|en|Hammersmith Apollo}}<nowiki/>»<ref>{{cite news|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-queen-play-hammersmith/|title=Press Release: Queen To Play Hammersmith|date=12 квітня 2012|accessdate=20 травня 2023|archive-date=14 квітня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120414172737/http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-queen-play-hammersmith/}}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.billboard.com/articles/news/497064/queen-adam-lambert-playing-four-shows-this-summer |title=Queen + Adam Lambert Playing Four Shows This Summer |work=Billboard |accessdate=20 травня 2023|archive-date=3 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140703083808/http://www.billboard.com/articles/news/497064/queen-adam-lambert-playing-four-shows-this-summer }}</ref>. Квитки на обидва концерти були розкуплені протягом першим 24 годин після старту продажу<ref>{{cite news|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/queen-adam-lambert-hammersmith-shows-general-sale-now/|title=Queen + Adam Lambert Hammersmith Shows – SOLD OUT|date=19 квітня 2012|accessdate=20 травня 2023|archive-date=20 квітня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120420211545/http://www.queenonline.com/en/news-archive/queen-adam-lambert-hammersmith-shows-general-sale-now/}}</ref>. Третій концерт було заплановано на 14 липня<ref>{{cite web|url=http://finance.yahoo.com/news/instant-sell-queen-adam-lambert-060000198.html|archiveurl=https://archive.today/20120708160118/http://finance.yahoo.com/news/instant-sell-queen-adam-lambert-060000198.html|deadurl=yes|title=After 'Instant' Sell-out, Queen and Adam Lambert Add Third London Dat…|date=8 липня 2012|archivedate=8 July 2012|publisher=}}</ref>. 30 червня «Queen» та Адам Ламберт виступили у [[Київ|Києві]] разом із [[Елтон Джон|Елтоном Джоном]] на запрошення [[Фонд Олени Пінчук|Фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД»]]<ref>{{cite web |url=http://ultimateclassicrock.com/queen-rock-kiev-with-adam-lambert/ |title=Queen Rock Kiev With Adam Lambert |publisher=Ultimateclassicrock.com |date=1 липня 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=15 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141115014056/http://ultimateclassicrock.com/queen-rock-kiev-with-adam-lambert/ }}</ref>. 3 липня гурт із Ламбертом дали концерт у Москві, на стадіоні «[[Олімпійський (спортивний комплекс, Москва)|Олімпійський]]»<ref>{{cite news|url=http://queenonline.com/en/news-archive/press-release-queen-adam-lambert-will-rock-moscow/|title=Press Release: Queen + Adam Lambert Will Rock Moscow|date=28 лютого 2012|accessdate=20 травня 2023|archive-date=26 травня 2013|archive-url=https://www.webcitation.org/6GtU9EDOE?url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/press-release-queen-adam-lambert-will-rock-moscow/}}</ref><ref>{{cite news |url=http://content.usatoday.com/communities/idolchatter/post/2012/02/adam-lambert-has-second-show-with-queen/1 |title=Adam Lambert has second show with Queen |work=USA Today |date=28 лютого 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=2015-04-30 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150430055508/http://content.usatoday.com/communities/idolchatter/post/2012/02/a, }}</ref>, а 7 липня 2012 року&nbsp;— у [[Вроцлав]]і, на [[Міський стадіон (Вроцлав)|Муніципальному стадіоні]]<ref>{{cite news|url=http://queenonline.com/en/news-archive/press-release-queen-adam-lambert-announce-poland-show/|title=Press Release: Queen + Adam Lambert Announce Poland Show|date=27 квітня 2012|access-date=20 травня 2023}}</ref>.

12 серпня 2012 року «Queen» виступали на церемонії закриття [[Літні Олімпійські ігри 2012|Літніх Олімпійських ігор]] у Лондоні<ref>{{cite web |url=http://www.capitalfm.com/artists/jessie-j/news/queen-olympics-closing-ceremony/ |title=Olympics Closing Ceremony: Jessie J Joins Queen For 'We Will Rock You' Performance |publisher=Capital Radio |date=12 серпня 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=16 серпня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120816001359/http://www.capitalfm.com/artists/jessie-j/news/queen-olympics-closing-ceremony/ }}</ref>. Цей виступ, що проходив на лондонському [[Олімпійський стадіон (Лондон)|Олімпійському стадіоні]] відкрився спеціальним ремастованим відеокліпом, на якому Мерк'юрі на сцені виконує свій номер із «{{нп|Заклик-відповідь|заклик-відповідь|en|Call and response}}<nowiki/>» до публіки під час їхнього концерту 1986 року на стадіоні «Вемблі»<ref name="Olympics2012"/>. Після цього Мей виконав соло із «Brighton Rock», після чого до нього приєдналися Тейлор і солістка [[Джессі Джей (співачка)|Джессі Джей]] для виконання «We Will Rock You»<ref name="Olympics2012">{{cite news |last=Rees |first=Jasper |url=http://www.bbc.co.uk/news/magazine-19195421 |title=Olympics closing ceremony: A long goodbye to the Games |publisher=BBC |date=13 серпня 2012 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6XgD98rPb?url=http://www.bbc.co.uk/news/magazine-19195421 }}</ref><ref>{{cite news |url=http://www.telegraph.co.uk/sport/olympics/9472447/Record-TV-audience-for-Olympics-closing-ceremony.html |title=Record TV audience for Olympics Closing ceremony |work=The Daily Telegraph |date=13 серпня 2012 |accessdate=20 травня 2023 |first=Rosa |last=Silverman |location=Лондон |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6XgDAC9Am?url=http://www.telegraph.co.uk/sport/olympics/9472447/Record-TV-audience-for-Olympics-closing-ceremony.html }}</ref>.

20 вересня 2013 року «Queen» та Адам Ламберт виступали на {{нп|Музичний фестиваль «iHeartRadio»|музичному фестивалі «iHeartRadio»|en|iHeartRadio Music Festival}} у готельно-розважальному комплексі [[MGM Grand]] у Лас-Вегасі<ref>{{cite news|url=http://www.cbsnews.com/news/lineup-announced-for-the-2013-iheartradio-festival/|title=Lineup announced for the 2013 iHeartRadio festival|date=15 липня 2013|publisher=CBS News|accessdate=20 травня 2023|archive-date=16 грудня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141216220758/http://www.cbsnews.com/news/lineup-announced-for-the-2013-iheartradio-festival/}}</ref>. Влітку гурт із Ламбертом вирушили в тур Північною Америкою<ref>{{cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/news/queen-and-adam-lambert-to-reunite-for-summer-tour-20140306|title=Queen and Adam Lambert reunite for Summer Tour|work=Rolling Stone|accessdate=20 травня 2023|archive-date=9 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141009182125/http://www.rollingstone.com/music/news/queen-and-adam-lambert-to-reunite-for-summer-tour-20140306}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.billboard.com/articles/news/5930117/queen-adam-lambert-announce-summer-tour|title=Queen + Adam Lambert Announce Summer Tour|date=6 березня 2014|work=Billboard|accessdate=20 травня 2023|archive-date=28 серпня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140828011816/http://www.billboard.com/articles/news/5930117/queen-adam-lambert-announce-summer-tour}}</ref>, а наприкінці серпня&nbsp;— на початку вересня виступили у Австралії та Новій Зеландії<ref>{{cite news|url=http://www.smh.com.au/entertainment/music/queen-australian-tour-announced-with-best-freddie-mercury-replacement-20140520-zrhls.html|title=Queen Australian tour announced with best Freddie Mercury replacement|work=The Sydney Morning Herald|accessdate=20 травня 2023|archive-date=22 червня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140622182822/http://www.smh.com.au/entertainment/music/queen-australian-tour-announced-with-best-freddie-mercury-replacement-20140520-zrhls.html}}</ref>. В інтерв'ю журналу «[[Rolling Stone]]» Мей і Тейлор заявили, що вони готові до того, щоб Ламберт став офіційно членом гурту, а також до спільного запису нового матеріалу<ref>{{cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/news/q-a-queen-adam-lambert-talk-new-tour-pressure-and-john-deacon-20140306|title=Q&A: Queen, Adam Lambert Talk New Tour, Pressure and John Deacon|work=Rolling Stone|accessdate=20 травня 2023|archive-date=22 листопада 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141122032756/http://www.rollingstone.com/music/news/q-a-queen-adam-lambert-talk-new-tour-pressure-and-john-deacon-20140306}}</ref>.

У листопаді 2014 року «Queen» випустили новий альбом «[[Queen Forever]]»<ref name="queenforever">{{cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=D64gye_HTXw&feature=player_detailpage|archive-url=https://web.archive.org/web/20230526095442/https://www.youtube.com/watch?v=D64gye_HTXw&feature=player_detailpage#t=661|archive-date=2023-05-26|url-status=live|title=Brian May – BBC Wales Interview|publisher=YouTube|access-date=20 травня 2023}}</ref>. Альбом значною мірою є компіляцією раніше випущеного матеріалу, але включає три нові треки «Queen» з вокалом Мерк'юрі і акомпанементом решти учасників гурту. Одна нова пісня, «[[There Must Be More to Life Than This]]», є дуетом Мерк'юрі та [[Майкл Джексон|Майкла Джексона]]<ref>{{cite news|title=Queen Forever|url=https://www.allmusic.com/album/queen-forever-mw0002766073|website=Allmusic|date=9 травня 2016|access-date=Процитовано 20 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20160512233700/http://www.allmusic.com/album/queen-forever-mw0002766073|archive-date=12 травня 2016|url-status=dead}}</ref>. Надалі проєкт «Queen + Адам Ламберт» виступив у {{нп|Центральна зала методистів|Центральній залі методистів|en|Methodist Central Hall, Westminster}}, що знаходиться біля [[Біг-Бен]]а ([[Вестмінстер]], центр Лондона), на {{нп|Queen + Adam Lambert Rock Big Ben Live|Біг-Бенських новорічних концертах|en|Queen + Adam Lambert Rock Big Ben Live}} напередодні нових 2014 і 2015 років<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.co.uk/mediacentre/latestnews/2014/queen-adam-lambert|title=Queen and Adam Lambert to perform New Year's Eve concert broadcast on BBC One|publisher=BBC|language=en-GB|access-date=20 травня 2023}}</ref>.
[[Файл:Queen And Adam Lambert - The O2 - Tuesday 12th December 2017 QueenO2121217-45 (39066611155).jpg|міні|ліворуч|360пкс|Виступ «Queen» з [[Адам Ламберт|Адамом Ламбертом]] під час [[Queen + Adam Lambert Tour 2017–2018|туру 2017 року]]]]
Літо 2016 року стало періодом туру гурту із Ламбертом по музичних фестивалях Європи та Азії («[[Queen + Adam Lambert 2016 Summer Festival Tour]]»). Програма туру включала виступ на закритті {{нп|Фестиваль на острові Вайт|фестивалю на острові Вайт|en|Isle of Wight Festival}}, в Англії, 12 червня, де вони виконали «Who Wants to Live Forever» як данину поваги жертвам масової [[Стрілянина у нічному клубі в Орландо|стрілянини у нічному гей-клубі в Орландо]], [[Флорида]], що сталося раніше того ж дня<ref>{{cite news|title=Isle of Wight Festival: Queen pay tribute to Orlando shooting victims|url=http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-hampshire-36506969|agency=BBC|date=14 липня 2016|accessdate=20 травня 2023|archive-date=31 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171231235757/http://www.bbc.co.uk/news/uk-england-hampshire-36506969}}</ref>. 12 вересня гурт вперше виступив у парку [[Яркон (парк)|Яркон]], що у [[Тель-Авів]]і, [[Ізраїль]], перед 58 000 шанувальників<ref>{{cite news|title=After Four Decades, Queen Rock Israel with Help From Adam Lambert|url=http://www.billboard.com/articles/news/concerts/7504883/queen-rock-israel-tel-aviv-adam-lambert|publisher=Billboard|date=16 вересня 2016|accessdate=20 травня 2023|archive-date=3 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161003000312/http://www.billboard.com/articles/news/concerts/7504883/queen-rock-israel-tel-aviv-adam-lambert}}</ref>. Частиною туру 2017—2018 років стали виступи гурту із Ламбертом у Північній Америці влітку 2017 року, Європі&nbsp;— наприкінці 2017 року, а у лютому та березні 2018 року гурт виступив у Австралії та Новій Зеландії<ref>{{cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/news/queen-adam-lambert-plot-us-summer-tour-w463046|title=Queen + Adam Lambert Plot U.S. Summer Tour|date=26 січня 2017|publisher=Rolling Stone|accessdate=20 травня 2023|archive-date=11 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171211222417/http://www.rollingstone.com/music/news/queen-adam-lambert-plot-us-summer-tour-w463046}}</ref>. 24 лютого 2019 року «Queen» відкрили [[Оскар (91-ша церемонія вручення)|91-шу церемонію вручення нагород Американської кіноакадемії]], що відбулася в [[Долбі (театр)|Театрі «Долбі»]] у [[Голлівуд]]і<ref>{{Cite web|title=The Oscars 2022 News, Blogs & Articles {{!}} 94th Academy Awards|url=https://abc.com/shows/oscars/news|website=ABC|accessdate=20 травня 2023|language=en}}</ref>. У липні 2019 року гурт вирушив у північноамериканський етап «[[The Rhapsody Tour]]»<ref>{{Cite web|title=Watch "The Queen + Adam Lambert Story" Monday, April 29 8{{!}}7c {{!}} ABC Updates|url=https://abc.com/news/insider/watch-the-queen-and-adam-lambert-story-on-the-abc-app|website=ABC|accessdate=Процитовано 20 травня 2023|language=en}}</ref>. У січні 2020 року «Queen» гастролювали по Японії та Південній Кореї, а наступного місяця&nbsp;— по Австралії та Новій Зеландії<ref>{{Cite web|title=British rock band Queen to bring 2020 Rhapsody Tour to Japan|url=https://www.japantimes.co.jp/culture/2019/04/17/entertainment-news/british-rock-band-queen-bring-2020-rhapsody-tour-japan/|website=The Japan Times|date=2019-04-17|accessdate=20 травня 2023|language=en-US|first=No|last=Author|archive-date=2022-10-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20221015202113/https://www.japantimes.co.jp/culture/2019/04/17/entertainment-news/british-rock-band-queen-bring-2020-rhapsody-tour-japan/|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|title=British rock band Queen to come to South Korea|url=https://www.koreaherald.com/view.php?ud=20190319000573|website=The Korea Herald|date=2019-03-19|accessdate=20 травня 2023|language=en|last=Yonhap}}</ref><ref>{{Cite web|title=Queen + Adam Lambert set to tour Australia after Bohemian Rhapsody success|url=https://www.smh.com.au/entertainment/music/queen-adam-lambert-set-to-tour-australia-after-bohemian-rhapsody-success-20190405-p51b9t.html|website=The Sydney Morning Herald|date=2019-04-07|accessdate=20 травня 2023|language=en|first=Martin|last=Boulton}}</ref>. 16 лютого, вперше за 35 років, гурт повторив свій сет пісень з виступу «Live Aid» на концерті «{{нп|Fire Fight Australia|Fire Fight Australia|en|Fire Fight Australia}}» на [[Австралія (стадіон)|стадіоні «ANZ»]] у [[Сідней|Сіднеї]], щоб зібрати гроші на ліквідацію [[Лісові пожежі в Австралії 2019—2020|лісових пожеж в Австралії 2019—2020 років]]<ref>{{Cite news|title=Queen reprise 22-minute Live Aid set at Fire Fight Australia concert|url=https://www.bbc.com/news/world-australia-51520715|work=BBC News|date=2020-02-16|accessdate=20 травня 2023|language=en-GB}}</ref>.

Оскільки «Queen» не змогли здійснити запланований тур через [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемію COVID-19]], вони випустили концертний альбом з Адамом Ламбертом 2 жовтня 2020 року. Колекція з понад 20 пісень «{{нп|Live Around the World (альбом «Queen + Адам Ламберт»)|Live Around the World|en|Live Around the World}}<nowiki/>» містить особисто відібрані учасниками гурту найкращі моменти з понад 200 концертів за всю його історію. Це був їхній перший концертний альбом з Ламбертом, який станом на 2020 рік відіграв із гуртом 218 концертів<ref>{{Cite web|title=Queen + Adam Lambert Releasing First-Ever Live Album|url=https://www.spin.com/2020/08/queen-adam-lambert-releasing-first-ever-live-album/|website=SPIN|date=2020-08-20|accessdate=20 травня 2023|language=en-US}}</ref>. 31 грудня 2020 року «Queen» виступили на японському новорічному телешоу «{{нп|Kōhaku Uta Gassen|Kōhaku|en|Kōhaku Uta Gassen}}<nowiki/>» з композитором [[Йошікі Хаяші|Йосікі]] та співачкою [[Сара Брайтман|Сарою Брайтман]]<ref>{{Cite web|title=Queen's May + Taylor Perform on Japanese TV on New Year's Eve|url=https://loudwire.com/queen-brian-may-roger-taylor-new-years-eve-japanese-tv-endless-skies-yoshiki/|website=Loudwire|accessdate=20 травня 2023|language=en|first=Joe DiVitaJoe|last=DiVita}}</ref>. 2021 року «Queen» вчетверте здобули нагороду «{{нп|Japan Gold Disc Award|Japan Gold Disc Award|en|Japan Gold Disc Award}}<nowiki/>» (раніше вигравали її в 2005, 2019 і 2020 роках) як найпопулярніший західний гурт в Японії<ref>{{Cite web|title=Arashi takes home the 'Artist of the Year' at the 'JAPAN GOLD DISC AWARD' for the 7th time|url=https://www.tokyohive.com/article/2021/03/arashi-takes-home-the-artist-of-the-year-at-the-japan-gold-disc-award-for-the-7th-time|website=tokyohive|accessdate=20 травня 2023}}</ref>.

4 червня 2022 року «Queen + Адам Ламберт» відкрили {{нп|Платинова вечірка|Платинову вечірку|en|Platinum Party at the Palace}} біля [[Букінгемський палац|Букінгемського палацу]] на честь [[Платиновий ювілей Єлизавети II|Платинового ювілею Єлизавети ІІ]]<ref>{{Cite web|title=BBC's Platinum Party at the Palace|url=https://platinumjubilee.gov.uk/event/platinum-party-at-the-palace/|website=The Queen's Platinum Jubilee 2022|accessdate=20 травня 2023|language=en-GB}}</ref>. Виконання сету з трьох пісень, вони розпочали композицією «We Will Rock You», разом з якою презентували комедійний відеоролик, в якому показали чаювання королеви Єлизавети II і [[Ведмедик Паддінгтон|ведмедика Паддінгтона]], де вони стукають чашками в такт пісні<ref>{{Cite news|title=Pop royalty and Paddington star at Queen's Platinum Jubilee concert|url=https://www.bbc.com/news/uk-61690149|work=BBC News|date=2022-06-04|accessdate=20 травня 2023|language=en-GB}}</ref>.

13 жовтня 2022 року була випущена раніше не опублікована пісня «Queen» з вокалом Мерк'юрі «{{нп|Face It Alone|Face It Alone|en|Face It Alone}}», записана понад тридцять років тому і яка спочатку вважалася Меєм та Тейлором тією «що не підлягає відновленню»; а 18 листопада 2022 року вийшло ще п'ять пісень&nbsp;— «You Know You Belong to Me», «When Love Breaks Up», «Dog With a Bone», «Water» та «I Guess We Falling Out» як частина з бокс-сета «The Miracle Collector's Edition»<ref>{{cite news |title=Queen premiere previously unheard Freddie Mercury song Face It Alone |url=https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-63241308 |access-date=20 травня 2023 |work=BBC}}</ref>.

== Музичний стиль ==
[[Файл:Queen And Adam Lambert - The O2 - Tuesday 12th December 2017 QueenO2121217-28 (39066620425).jpg|міні|праворуч|330пкс|Браян Мей грає на виготовленій на замовлення гітарі «{{нп|Red Special|Red Special|en|Red Special}}» під час концерту на сцені «[[О2 Арена (Лондон)|O2 Arena]]» у Лондоні 2017 року. Він використовує цю гітару майже суто з моменту появи гурту на початку 1970-х років]]
[[Файл:Queen @ United Center, Chicago 6-19-2014 (14486803126).jpg|міні|праворуч|280пкс|Відеозапис Фредді Мерк'юрі, співаючого «[[Bohemian Rhapsody]]» під час концерту проєкту «[[Queen + Адам Ламберт]]» в «[[Юнайтед-центр|United Center]]», [[Чикаго]], 2014 рік]]
«Queen» формували свій стиль під впливом таких британських рок-гуртів та виконавців 1960-х та ранніх 1970-х років, як: «[[The Beatles]]», «[[The Kinks]]», «[[Cream]]», «[[Led Zeppelin]]», «[[Pink Floyd]]», «[[The Who]]», «[[Black Sabbath]]», «[[Slade]]», «[[Deep Purple]]», [[Девід Бові]], «[[Genesis]]» і «[[Yes (гурт)|Yes]]»<ref>Queen's influences;
* {{cite news|last=|first=|url=http://www.ultimate-guitar.com/interviews/rock_chronicles/rock_chronicles_1980s_queen.html|title=Rock Chronicles. 1980s: Queen|publisher=ultimate-guitar.com|date=3 липня 2011|accessdate=20 травня 2023|archive-date=17 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141017060143/http://www.ultimate-guitar.com/interviews/rock_chronicles/rock_chronicles_1980s_queen.html}}
* {{cite web | url=http://www.musicradar.com/news/guitars/video-queens-brian-may-picks-his-favourite-riffs-227563 | title=VIDEO: Queen's Brian May picks his favourite riffs | publisher=MusicRadar | first=Chris | last=Vinnicombe | date=24 листопада 2009 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=4 березня 2016 | archive-url=https://web.archive.org/web/20160304060807/http://www.musicradar.com/news/guitars/video-queens-brian-may-picks-his-favourite-riffs-227563 }}
* {{cite web | url=http://www.musicradar.com/news/guitars/steve-hackett-talks-wolflight-phrasing-and-the-nylon-knack-620021 | title=Steve Hackett talks Wolflight, phrasing and the nylon knack | publisher=MusicRadar | first=Matt | last=Frost | date=29 квітня 2015 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=30 травня 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190530062816/https://www.musicradar.com/news/guitars/steve-hackett-talks-wolflight-phrasing-and-the-nylon-knack-620021 }}
* {{cite web | url= http://www.insideoutmusic.com/artist.aspx?IdArtist=458 | title= Steve Hackett | publisher= Inside Out Music | date= 2015 | accessdate= 20 травня 2023 | archive-date= 5 вересня 2015 | archive-url= https://web.archive.org/web/20150905061934/http://www.insideoutmusic.com/artist.aspx?IdArtist=458 }}
* {{cite web | url= http://dmme.net/interviews/hackett.html | title= Interview with Steve Hackett | publisher= dmme.net | date= January 2001 | accessdate= 20 травня 2023 | archive-date= 28 вересня 2015 | archive-url= https://web.archive.org/web/20150928235530/http://dmme.net/interviews/hackett.html }}
* {{cite web | url=https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/a-day-at-the-races-19770224 | title=A Day At The Races | work=Rolling Stone | first=Dave | last=Marsh | date=24 лютого 1977 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=7 жовтня 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20171007220754/https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/a-day-at-the-races-19770224 }}</ref>. А натхненням для Фредді Мерк'юрі стали такі співаки рок-н-ролу, як [[Літл Річард]]{{sfn|Hodkinson|2004|p=61}} й [[Елвіс Преслі]]<ref name="chilton">{{cite web |title=Freddie Mercury's Influences: From David Bowie To Pavarotti And Beyond |url=https://www.udiscovermusic.com/stories/freddie-mercury-influences/|first=Martin|last=Chilton|date=1 жовтня 2019 | access-date=20 травня 2023 |work=udiscovermusic.com}}</ref> та [[госпел]]-співачка [[Арета Франклін]]<ref>Georg Purvis (2007). «Queen: Complete Works». p. 251. Reynolds & Hearn</ref>. Стосовно «The Beatles», Браян Мей заявив, що вони «створили нашу настольну книгу у плані музичної композиції, [[аранжування]] та продюсування. „[[The Beatles (альбом)|Білий альбом]]“&nbsp;— це вичерпний перелік того, як ви маєте користуватися студією, створюючи пісні»<ref name="Roger Taylor & Brian May Interview - Part 2">{{cite web|title=Roger Taylor & Brian May Interview - Part 2|url=http://www.queenonline.com/en/features/brian-and-roger-interview-part-2/|publisher=Queen Online|date=9 жовтня 2015|accessdate=20 травня 2023|archive-date=18 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160918005610/http://www.queenonline.com/en/features/brian-and-roger-interview-part-2/}}</ref><ref>{{cite news |title=Brian May Says Queen Were 'Always on the Verge of Splitting Up' |url=https://ultimateclassicrock.com/brian-may-queen-split-up/ |first=Martin |last=Kielty |date=12 червня 2019 | access-date=20 травня 2023 |work=Ultimate Classic Rock}}</ref>. Мерк'юрі казав: «[[Джон Леннон]] був більшим, ніж життя, і абсолютним генієм. Навіть на дуже ранньому етапі, коли вони ще були „Beatles“, я завжди віддавав перевагу творам Джона Леннона. Не знаю чому. Він просто мав цю магію»<ref name="chilton"/>. Окрім цього, Мей та Мерк'юрі знаходилися під впливом [[Джимі Гендрікс]]а: Мерк'юрі казав, що «у нього дійсно було все, що має бути у будь-якої зірки рок-н-ролу»{{sfn|Blake|2010|p=25}}, а Мей казав: «Джимі, звичайно, мій номер один. І я завжди казав, що […] Я ніколи не перестаю вчитися у Джимі»<ref>{{cite news | url= https://www.ultimate-guitar.com/news/general_music_news/queens_brian_may_shares_honest_opinion_on_jimi_hendrix__jimmy_page_after_triumphing_over_both_in_greatest_guitarist_vote.html | title= Queen's Brian May Shares Honest Opinion on Jimi Hendrix & Jimmy Page After Triumphing Over Both in Greatest Guitarist Vote | work=Ultimate Guitar | date=9 July 2020 | access-date=20 травня 2023}}</ref>. Під час навчання у Коледжі Ілінг Мерк'юрі присвятив Гендріксу свою дипломну роботу. В ознаменування смерті Гендрікса, Мерк'юрі і Тейлор навіть закрили свій прилавок на Кенсінгтонському ринку 18 вересня 1970 року{{sfn|Blake|2010|pp=71,99–100}}.

На початку творчості у ранніх 1970-х музику «Queen» характеризували як «„Led Zeppelin“, що зустрічається з „Yes“», через комбінування «акустично-електричних гітарних перепадів та натхненних [[фентезі]] багаточастинних пісенних епопей»<ref>{{cite web | url= https://www.popmatters.com/feature/142525-in-the-lap-of-the-gods-the-first-five-queen-albums/ | title= In the Lap of the Gods: The First Five Queen Albums | work=PopMatters | first=Aj | last=Ramirez | date=8 June 2011 | access-date=20 травня 2023}}</ref>. Хоча Мерк'юрі назвав [[Роберт Плант|Роберта Планта]] своїм улюбленим співаком, а «Led Zeppelin»&nbsp;— «найвизначнішим» рок-гуртом, він також казав, що «Queen» має «більше спільного з [[Лайза Міннеллі|Лайзою Міннеллі]], ніж з „Led Zeppelin“. Ми більше у традиціях шоу-бізнесу, ніж у традиціях рок-н-ролу»<ref name="chilton"/>. У своїй книзі «Основи [[хардрок|хард-року]] та [[Важкий метал (музика)|хеві-металу]]» {{нп|Едді Транк|Едді Транк|en|Eddie Trunk}} описав «Queen» як «хард-роковий гурт за своєю суттю, але з вищим рівнем величності та театральності, який приніс щось кожному», а також зауважив, що гурт «звучить по-британськи»<ref name="trunk">{{cite book |last=Trunk |first=Eddie |title=Eddie Trunk's Essential Hard Rock and Heavy Metal |date=2011 |publisher=Abrams |isbn=978-0810998315 |url=https://books.google.com/books?id=29LC-5_oIt0C&q=eddie+trunk's+essential+hard+rock+and+heavy+metal+robert+plant+queen&pg=PT531 |access-date=20 травня 2023}}</ref>. [[Роб Гелфорд]] з «[[Judas Priest]]» коментував: «Рідко коли буває так, що вам важко віднести гурт до якої-небудь категорії. Якщо ви хеві-метал гурт, ви повинні виглядати та звучати як хеві-метал гурт, але вам не вдасться назвати „Queen“ ким-небудь. Одного разу вони можуть бути поп-гуртом, наступного&nbsp;— гуртом, який написав „Bicycle Race“, а іншого&nbsp;— повноцінним метал-гуртом. З точки зору глибини музичного ландшафту, який вони охоплювали, вони були дуже схожі, певною мірою, на „The Beatles“»<ref>{{cite web|url=https://thequietus.com/articles/19365-rob-halford-judas-priest-favourite-albums?page=13|title=The Essence And The Purity: Rob Halford Of Judas Priest's Favourite LPs |first=Alex|last=Macrow|publisher=The Quietus|date=2 грудня 2015|access-date=20 травня 2023}}</ref>. Хоча Джо Боссо із журналу «[[Guitar World]]» стверджував, що на них вплинули різні виконавці та жанри, він відзначав: «Queen, схоже, зайняли свою власну смугу»<ref>{{cite news |title=Queen's Brian May on Freddie Mercury's guitar skills, Bohemian Rhapsody actors and the most difficult song to play live |url=https://www.guitarworld.com/artists/queens-brian-may-sounds-off-about-freddie-mercurys-guitar-skills-bohemian-rhapsody-actors-and-the-most-difficult-song-to-play-live |access-date=20 травня 2023 |magazine=Guitar World}}</ref>.

«Queen» складали музику, черпаючи натхнення з різних музичних жанрів, часто з глузливим відтінком<ref>{{cite news |last=Masters |first=Tim |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/8304176.stm |title=Queen star May hails Muse album |publisher=BBC News |date=13 жовтня 2009 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=13 липня 2012 |archive-url=https://archive.today/20120713062416/http://news.bbc.co.uk/1/hi/8304176.stm }}</ref>. Жанри, із якими пов'язують гурт, це [[прогресивний рок]]<ref name="allmusic"/><ref name="de Haan">{{cite web | url=http://www.dprp.net/proghistory/index.php?i=1975_01 | title=Queen: A Night At The Opera | publisher=Dutch Progressive Rock Page | first=Jan-Jaap | last=de Haan | accessdate=21 травня 2023 | archive-date=16 жовтня 2015 | archive-url=https://web.archive.org/web/20151016064220/http://www.dprp.net/proghistory/index.php?i=1975_01 }}</ref>, [[симфонічний рок]]<ref name="de Haan"/><ref>{{cite web | url=http://www.jimdero.com/News2001/GreatDec1.htm | title=Queen, A Day at the Races, A Night at the Opera | work=jimdero.com | first=Jim | last=DeRogatis | authorlink=Jim DeRogatis | date=14 July 2002 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=4 березня 2016 | archive-url=https://web.archive.org/web/20160304225847/http://www.jimdero.com/News2001/GreatDec1.htm }}</ref>, [[артрок]]<ref name="Erlewine Queen II"/><ref name="marsh 1977"/>, [[глем-рок]]<ref name="allmusic"/>, [[хардрок]]<ref name="allmusic"/>, [[Важкий метал (музика)|важкий метал]]<ref name="allmusic">{{cite web|last=Erlewine |first=Stephen Thomas |url=https://www.allmusic.com/artist/queen-mn0000858827/biography |title=Queen biography |work=AllMusic |access-date=20 травня 2023}}</ref>, [[попрок|поп-рок]]<ref name="allmusic"/>, {{нп|Класичний кросовер|класичний кросовер|en|Operatic pop}}<ref name="allmusic"/>, [[психоделічний рок]]<ref>{{cite news|last=Scoppa |first=Bud |date=6 грудня 1973 |title=Sheer Heart Attack |periodical=Rolling Stone |issue=186 |url=http://rollingstone.com/artists/queen/albums/album/115705/review/5944434/sheer_heart_attack |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070630010010/http://www.queencuttings.com/cod/ClassicRock_oct2006.html |archivedate=30 June 2007 |deadurl=yes}}</ref>, [[бароко-поп]]<ref name="gilmore">{{cite magazine|url= https://www.rollingstone.com/music/music-news/queens-tragic-rhapsody-234996/|title=Queen's Tragic Rhapsody|magazine=Rolling Stone|last=Gilmore|first=Mikal|date=7 липня 2014|access-date=20 травня 2023}}</ref> і [[рокабілі]]<ref name="gilmore"/>. Також «Queen» писали пісні, натхненні різноманітними музичними стилями, які зазвичай не асоціюються з рок-гуртами, такі як [[опера]]<ref name="a night at the opera">{{cite web | url=http://www.allmusic.com/album/a-night-at-the-opera-mw0000391519 | title=A Night at the Opera | publisher=AllMusic | first=Stephen Thomas | last=Erlewine | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=6 лютого 2018 | archive-url=https://web.archive.org/web/20180206025717/https://www.allmusic.com/album/a-night-at-the-opera-mw0000391519 }}</ref>, [[м'юзік-хол]]<ref name="a night at the opera"/>, [[Народна музика|фолк]]<ref name="a day at the races">{{cite web | url=http://www.allmusic.com/album/a-day-at-the-races-mw0000182727 | title=A Day at the Races | publisher=AllMusic | first=Stephen Thomas | last=Erlewine | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=4 червня 2012 | archive-url=https://web.archive.org/web/20120604031202/http://www.allmusic.com/album/a-day-at-the-races-mw0000182727 }}</ref>, [[госпел]]<ref>{{cite book|author=Christopher Knowles|title=The Secret History of Rock 'n' Roll|year=2010|page=[https://archive.org/details/secrethistoryofr00know/page/162 162]|publisher=Viva Editions|isbn=978-1573444057|url=https://archive.org/details/secrethistoryofr00know/page/162}}</ref>, [[реґтайм]]<ref>{{cite book|last1=Blake|first1=Mark|title=Is This the Real Life?: The Untold Story of Queen|date=2011|publisher=Aurum Press Ltd|isbn=978-1845137137|url=https://books.google.com/books?id=VyBp_VEiIVYC&pg=PT200&lpg=PT200&dq=ragtime+queen+freddie+mercury&source=bl&ots=ZZNvY-LIAF&sig=6JWYFFysrKyuP543e3tGSyNN5eg&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwiHycjfrP_JAhUGsxQKHUz9A184ChDoAQgzMAQ#v=onepage&q=ragtime%20queen%20freddie%20mercury&f=false|accessdate=20 травня 2023|archive-date=21 грудня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161221201230/https://books.google.com/books?id=VyBp_VEiIVYC&pg=PT200&lpg=PT200&dq=ragtime+queen+freddie+mercury&source=bl&ots=ZZNvY-LIAF&sig=6JWYFFysrKyuP543e3tGSyNN5eg&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwiHycjfrP_JAhUGsxQKHUz9A184ChDoAQgzMAQ#v=onepage&q=ragtime%20queen%20freddie%20mercury&f=false}}</ref> і [[Танцювальна музика|денс]]/[[диско]]<ref>{{Cite journal|last=Prato|first=Greg|title=''Hot Space''|publisher=Allmusic|url={{Allmusic|class=album|id=r687305|pure_url=yes}}}}</ref>. Їх сингл 1980 року «Another One Bites the Dust» став хітом у жанрі [[фанк-метал|фанк-рок]]<ref>{{cite book|first= Nicholas |last= Schaffner |title= The British Invasion: From the First Wave to the New Wave |year= 1982 |page= 254 |location= New York |publisher= McGraw-Hill}}</ref>. Декілька пісень гурту були написані із думкою про їхнє сприйняття аудиторією, наприклад «We Will Rock You» і «We Are the Champions»<ref>{{cite web |author=LG |url=http://queen.musichall.cz/en/albums/news-of-the-world.html |title=Queen – Royal Legend: Detailed information about albums: News Of The World |publisher=Queen.musichall.cz |date=6 жовтня 1977 |access-date=20 травня 2023 |archive-date=18 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110718181158/http://queen.musichall.cz/en/albums/news-of-the-world.html |url-status=dead }}</ref>. Із цієї ж причини композиція «Radio Ga Ga» стала однієї із улюблених у публіки на концертах оглядачі відзначали, що під час її живого виконання: «натовп плескав, як на [[З'їзди НСДАП|мітингу в Нюрнберзі]]»<ref>{{cite book|last=Simpson|first=Paul|title=The Rough Guide to Cult Pop|year=2003|page=[https://archive.org/details/roughguidetocult00simp/page/153 153]|publisher=Rough Guides Ltd|isbn=978-1843532293|url=https://archive.org/details/roughguidetocult00simp/page/153}}</ref>.

1963 року, ще бувши підлітком, Браян Мей із своїм батьком виготовили гітару «{{нп|Red Special|Red Special|en|Red Special}}», яка надалі стала «візитною карткою» музиканта, вона спеціально розроблялася під [[Акустичний зворотний зв'язок|фідбек-ефект]]<ref>{{cite web |url=//www.youtube.com/watch?v=cPD7_hQk7hk |title=Brian May Interview, The Music Biz (1992) |publisher=Youtube.com |date=16 липня 2011 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=18 червня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110618054227/http://www.youtube.com/watch?v=cPD7_hQk7hk }}</ref><ref>{{cite news |author=David McNamee |url=https://www.theguardian.com/music/2010/aug/09/hey-sound-homemade-guitars |title=Hey, what's that sound: Homemade guitars |publisher=Guardian |date=11 серпня 2010 |location=London |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=30 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150330161424/http://www.theguardian.com/music/2010/aug/09/hey-sound-homemade-guitars }}</ref>. Після зустрічі з [[Рорі Галлагер]]ом, який був його кумиром протягом тривалого часу, на концерті в Лондоні наприкінці 1960-х–на початку 1970-х років, Мей майже суто використовував підсилювачі компанії «[[Vox (компанія)|Vox]]», «{{нп|AC30|AC30|en|Vox AC30}}»<ref>{{cite news|title=Pro's Reply: Brian May|date=August 1975|work=Guitar Player|page=154}} (repr. January 2014)</ref>. Він також використовує [[Шість пенсів|шестипенсовик]] як [[плектр]], щоб отримати бажане звучання. У піснях «Queen» широко використовувалися звукові експерименти<ref>{{cite news |title=Brian May explains why he uses a sixpence as a pick |url=https://www.guitarworld.com/news/brian-may-explains-why-he-uses-a-sixpence-as-a-pick |access-date=20 травня 2023 |work=Guitar World}}</ref>. Характерною рисою звучання «Queen» є {{нп|Вокальна гармонія|вокальні гармонії|en|Vocal harmony}}, які, як правило, складаються із голосів Мея, Мерк'юрі та Тейлора; найкраще це можна почути у студійних альбомах «A Night at the Opera» і «A Day at the Races». Частина основної роботи у розробленні цього звучання належить продюсеру Рою Томасу Бейкеру та інженеру Майку Стоуну<ref>{{cite web|url=http://www.allmusic.com/artist/roy-thomas-baker-p53682|title=Roy Thomas Baker|accessdate=21 травня 2023|publisher=AllMusic.com|archive-date=8 листопада 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20101108031747/http://www.allmusic.com/artist/roy-thomas-baker-p53682}}</ref><ref>{{cite web|url={{Allmusic|class=artist|id=p128992/credits|pure_url=yes}}|title=Mike «Clay» Stone, credits|accessdate=21 травня 2023|publisher=AllMusic.com}}</ref>. Окрім гармонії, «Queen» також відомі своїми [[Багатоканальний запис|багатодоріжковими]] голосами для імітації звучання великого хору, що створювалося за допомогою [[Овердабінг|накладання]]. Наприклад, як зазначив Браян Мей, у «Bohemian Rhapsody» присутні понад 180 голосових накладень<ref>{{Cite news|last=Black|first=Johnny|date=February–March 2002|title=The Greatest Songs Ever! Bohemian Rhapsody|periodical=Blender|url=http://blender.com/guide/articles.aspx?id=256|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070202165358/http://blender.com/guide/articles.aspx?id=256|archivedate=2 February 2007}}</ref>. Вокальну структуру «Queen» часто порівнюють із «[[The Beach Boys]]»<ref name="marsh 1977">{{cite web | url=https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/a-day-at-the-races-19770224 | title=A Day At The Races | work=Rolling Stone | first=Dave | last=Marsh | date=24 February 1977 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=7 жовтня 2017 | archive-url=https://web.archive.org/web/20171007220754/https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/a-day-at-the-races-19770224 }}</ref><ref>{{cite web | url=http://www.uncut.co.uk/reviews/album/queen-the-first-five-albums | title=Queen - The First Five Albums | work=Uncut | first=David | last=Cavanagh | date=11 March 2011 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=11 липня 2015 | archive-url=https://web.archive.org/web/20150711030814/http://www.uncut.co.uk/reviews/album/queen-the-first-five-albums }}</ref>, хоча Мей заявив, що цей гурт не мав «значного впливу» на них<ref name="Roger Taylor & Brian May Interview - Part 2"/>.

== Логотип ==
Ще студентом художнього коледжу Мерк'юрі розробив логотип для гурту (відомий як «гребінь Queen»)&nbsp;— перед виходом їхнього першого альбому<ref name=LOGO/>. Його дизайн ґрунтується на символах [[Знаки зодіаку|знаків зодіаку]] всіх чотирьох учасників: двома [[Лев (знак зодіаку)|Левами]] (Дікон і Тейлор), [[Рак (знак зодіаку)|Раком]] (Мей) і двома феями, що символізували знак [[Діва (знак зодіаку)|Діви]] (Мерк'юрі)<ref name=LOGO/>. Леви обіймають стилізовану літеру [[Q (латиниця)|Q]], краб (символ знаку Рака) поміщений нагорі літери, з язиками полум'я, що підіймаються над ним, а феї туляться під левами<ref name=LOGO/>. Також присутня корона всередині літери Q, а весь логотип осіняє величезний [[фенікс]]. Загалом символіка гурту має схожість з [[Герб Великої Британії|гербом Сполученого Королівства]], яка, зокрема, проявляється в левах-підтримниках<ref name=LOGO>{{cite web |url=http://www.famouslogos.net/queen-logo |title=Queen Logo |publisher=Famouslogos.net |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=18 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121018005355/http://www.famouslogos.net/queen-logo }}</ref>. Первісний логотип, розміщений на зворотному боці обкладинки першого альбому, виконаний простими рисами. Пізніші варіанти на конвертах платівок зробили кольоровими і більш примхливими<ref name=LOGO/><ref>{{cite web|url=http://www.brandsoftheworld.com/logo/queen-crest-original|title=Queen Crest (Original)|accessdate=20 травня 2023|archive-date=11 січня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120111062706/http://www.brandsoftheworld.com/logo/queen-crest-original}}</ref>.

== Відеокліпи ==
[[Файл:FreddieMercurySinging1977.jpg|thumb|left|upright|200пкс|Фредді Мерк'юрі виступає у чорно-білій версії костюма [[Арлекін]]а у відеокліпі до «[[We Are the Champions]]»]]
Гурт «Queen» славиться своїми відеокліпами. У своєму знаменитому новаторському відеокліпі до «[[Bohemian Rhapsody]]», знятому {{нп|Брюс Гаверс|Брюсом Гаверсом|en|Bruce Gowers}}, гурт продемонстрував «[[Декаданс|декадентську]] „[[гламур]]ну“ чутливість»<ref name="Rock VH1"/>. Копіюючи фотографію гурту, створену {{нп|Мік Рок|Міком Роком|en|Mick Rock}} для обкладинки альбому «[[Queen II]]», яка своєю чергою була натхненна фотографією акторки [[Марлен Дітріх]] до фільму «[[Шанхайський експрес]]» 1932 року, відео починається кадрами, де «„Queen“ стоять у конфігурації ромба, із закинутими назад головами, як [[Моаї|статуї]] острова [[Острів Пасхи|Пасхі]]», знаходячись майже у темряві, при цьому співаючи партію [[а капела|а капели]]<ref name="Rock VH1">{{cite web|last1=Hamrogue|first1=Sasha|last2=Bottomley|first2=C.|url= http://www.vh1.com/artists/news/1489621/07222004/bowie_david.jhtml|title=Mick Rock: Shooting Up|archive-url=https://web.archive.org/web/20070808005629/http://www.vh1.com/artists/news/1489621/07222004/bowie_david.jhtml|archive-date=8 серпня 2007|publisher=VH1|date=22 липня 2004|access-date=20 травня 2023}}</ref>.

Низку наступних відео «Queen» знімав один з провідних режисерів в галузі відеокліпів, {{нп|Девід Маллет|Девід Маллет|en|David Mallet (director)}}. У деяких з пізніших відеокліпах гурту використовуються нарізки з класичних фільмів: відео до «[[Under Pressure]]» включає кадри [[Німе кіно|німих фільмів]] 1920-х років, «[[Броненосець «Потьомкін» (фільм)|Броненосець Потьомкін]]» [[Ейзенштейн Сергій Михайлович|Сергія Ейзенштейна]] та «[[Носферату. Симфонія жаху|Носферату]]» [[Фрідріх Вільгельм Мурнау|Ф.&nbsp;В.&nbsp;Мурнау]]; відео до «[[Radio Ga Ga]]» 1984 року включає кадри з фільму [[Фріц Ланг|Фріца Ланга]] «[[Метрополіс]]» (1927); відео до «[[Calling All Girls]]» було даниною поваги гурту до фільму «[[THX 1138]]» [[Джордж Лукас|Джорджа Лукаса]]<ref>{{cite web|url=https://www.loudersound.com/features/the-10-best-queen-videos-freddie-mercury-brian-may-roger-taylor-john-deacon-bohemian-rhapsody|title=The Top 10 Best Queen Videos |first=Chris|last=Chantler|website=Louder|date=5 липня 2016|access-date=20 травня 2023}}</ref>; а відео до «[[Heaven for Everyone]]» 1995 року показує кадри з фільмів [[Жорж Мельєс|Жоржа Мельєса]] «[[Подорож на Місяць]]» (1902) і «{{нп|Неймовірна подорож (фільм)|Неймовірна подорож|en|The Impossible Voyage}}» (1904)<ref name=":0"/>. Перша частина відео Маллета до пісні «[[I Want to Break Free]]» пародує популярну британську [[Мильна опера|мильну оперу]] «[[Вулиця коронації]]»{{sfn|Sutcliffe|2009|p=180}}.

Відеокліп до «[[Innuendo (пісня)|Innuendo]]» поєднує в собі [[Лялькова анімація|лялькову анімацію]] з [[Ротоскопіювання|ротоскопуванням]], а учасники гурту у ньому з'являються у вигляді ілюстрацій та зображень, взятих з більш ранніх відео «Queen», на екрані кінотеатру, подібно [[Антиутопія|антиутопічному]] фільму «[[1984 (фільм, 1984)|1984]]» (1984)<ref>''Queen&nbsp;— Champions of the World'' video (1995)</ref>. Відеокліпи до «[[Flash (пісня)|Flash]]» та «[[Princes of the Universe]]» присвячені фільмам («[[Флеш Гордон (фільм, 1980)|Флеш Гордон]]» і «[[Горець]]» відповідно), для яких гурт записав саундтреки, причому в останньому Мерк'юрі відтворює коротку сцену бою на мечах із головним героєм фільму<ref>{{cite news |title=17 Music Videos Starring Movie Characters|url=https://screencrush.com/music-videos-with-movie-characters/ |access-date=20 травня 2023 |agency=Screen Crush |publisher=Townsquare Media}}</ref>. Окрім цього, «Queen» також створили звичайні за складовою відеокліпи. Відео до «[[We Will Rock You]]» було знято на відкритому повітрі в саду за будинком Роджера Тейлора холодного дня на початку січня 1977 року<ref name="McLeod"/>. Знятий у {{нп|Театр Джилліан Лінн|Нью-лондонському театрі|en|Gillian Lynne Theatre}}, пізніше того ж року, відеокліп до «[[We Are the Champions]]», де Мерк'юрі одягнений у свій фірмовий костюм [[Арлекін]]а&nbsp;— демонструє звичайний виступ гурту перед захопленим натовпом, що розмахує фірмовими шарфами «Queen», у манері англійських футбольних фанатів<ref name="McLeod">{{cite book |last1=McLeod |first1=Ken |title=We are the Champions: The Politics of Sports and Popular Music: The Politics of Sports and Popular Music |date=2013 |publisher=Ashgate Publishing |page=124}}</ref>. Останнє відео гурту, зняте за життя Мерк'юрі, «[[These Are the Days of Our Lives]]», було створене у чорно-білому кольорі, щоб приховати ступінь перебігу хвороби співака<ref>{{cite news |title=Freddie Mercury's Final Bow: Director Rudi Dolezal Recalls the Queen Legend's Poignant Last Video |url=https://people.com/music/freddie-mercury-last-music-video-rudi-dolezal-interview/ |access-date=20 травня 2023 |magazine=People}}</ref>.
[[Файл:We Will Rock You (2459862472).jpg|міні|праворуч|210пкс|Статуя Фредді Мерк'юрі над театром «[[Театр «Домініон»|Домініон]]» у [[Вест-Енд]]і, де, з 2002 по 2014 роки, виконувався мюзикл «Queen» і Бен Елтона «{{нп|We Will Rock You (мюзикл)|We Will Rock You|en|We Will Rock You (musical)}}»]]
[[Файл:We Will Rock You (musical Tokyo).jpg|міні|праворуч|260пкс|Мюзикл «We Will Rock You» в Японії, Токіо, листопад 2006 року]]
[[Файл:Hungarian Rhapsody - Queen Live in Budapest (2CD, DVD; inside view).jpg|міні|праворуч|260пкс|DVD і CD записи концерту «[[Hungarian Rhapsody: Queen Live in Budapest]]», записано під час концерту в [[Будапешт]]і 1986 року]]

== У медіа ==
=== Музичний театр ===
У травні 2002 року «рок-театральний» [[мюзикл]] «{{нп|We Will Rock You (мюзикл)|We Will Rock You|en|We Will Rock You (musical)}}», оснований на піснях «Queen», почали ставити у [[Театр «Домініон»|театрі «Домініон»]], що у лондонському {{нп|Театр Вест-Енду|Вест-Енді|en|West End theatre}}<ref name=wwry/>. Мюзикл написав британський комік та письменник {{нп|Бен Елтон|Бен Елтон|en|Ben Elton}} у співпраці з Браяном Меєм та Роджером Тейлором, а продюсером виступив [[Роберт Де Ніро]]. Відтоді мюзикл ставили у багатьох містах світу<ref name=wwry/>. Прем'єра мюзиклу збіглася із «{{нп|Золотим ювілеєм Єлизавети II|золотим ювілеєм|en|Golden Jubilee of Elizabeth II}}» королеви Британії [[Єлизавета II|Єлизавети II]]. У рамках святкування ювілею, Браян Мей виконав гітарне соло із треку «[[Боже, бережи короля|God Save the Queen]]» («Боже, бережи королеву»), альбому «[[A Night at the Opera]]», на даху [[Букінгемський палац|Букінгемського палацу]]<ref name="brian may biography">{{cite web|last=May|first=Brian|date=April 2004|title=Biography|publisher=brianmay.com|url=http://brianmay.com/brian/biog.html|accessdate=21 травня 2023|archive-date=1 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201121553/https://brianmay.com/brian/biog.html}}</ref>. Запис цього виступу використали як відеокліп до пісні, що увійшов до DVD, випущеного на честь 30-річчя виходу «A Night at the Opera»<ref>{{cite web|url=http://www.allmusic.com/album/a-night-at-the-opera-30th-anniversary-cddvd-r811132|title=A Night at the Opera, 30th Anniversary CD/DVD|work=AllMusic|accessdate=20 травня 2023|archive-date=27 березня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110327103207/http://www.allmusic.com/album/a-night-at-the-opera-30th-anniversary-cddvd-r811132}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.ultimatequeen.co.uk/songs/anightat.htm#god|title=God Save The Queen|publisher=Ultimatequeen.co.uk|accessdate=20 травня 2023|archive-date=27 червня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110627051650/http://www.ultimatequeen.co.uk/songs/anightat.htm#god}}</ref>. Після прем'єри у Лас-Вегасі 8 вересня 2004 року, «Queen» були включені до {{нп|Гітарний центр|голлівудської рок-алеї|en|Guitar Center}} на [[Бульвар Сансет|бульварі Сансет]] у Лос-Анджелесі.<ref>{{cite web |url=http://www.rockwalk.com/inductees/inductee.cfm?id=154 |title=RockWalk Inductees: Queen. Guitar Center's Hollywood Rockwalk |publisher=Rockwalk.com |date=4 серпня 2018 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804170103/http://www.rockwalk.com/inductees/inductee.cfm?id=154 }}</ref>

Останній показ мюзиклу було заплановано на суботу, 7 жовтня 2006 року, у театрі «Домініон», але через значний попит виставу показували аж до травня 2014 року<ref>[http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-26530182 «Queen musical We Will Rock You to close after 12 years»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171012144751/http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-26530182 |date=12 жовтня 2017 }}. BBC. Процитовано 20 травня 2023</ref>. «We Will Rock You» показували найдовше в історії цього одного із провідних лондонських театрів, обігнавши попереднього рекордсмена, мюзикл «{{нп|Бріолін (мюзикл)|Бріолін|en|Grease (musical)}}»<ref>{{Cite journal|title=We Will Rock You|publisher=London Theatre|url=http://londontheatre.co.uk/londontheatre/news/jan06/wewillrockyou27jan06.htm|journal=|accessdate=20 травня 2023|archive-date=20 серпня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110820062621/http://londontheatre.co.uk/londontheatre/news/jan06/wewillrockyou27jan06.htm}}</ref>. 2008 року Браян Мей заявив, що вони розглядають можливість написання продовження мюзиклу «We Will Rock You»<ref>{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/7348143.stm |title=Queen plan second stage musical |publisher=BBC News |date=15 квітня 2008 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=4 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180804171850/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/7348143.stm }}</ref>. 2009 року мюзикл вирушив в тур Великою Британією і його показали у таких театрах як {{нп|Театр «Пелес»|«Пелес»|en|Palace Theatre, Manchester}} ([[Манчестер]]), {{нп|Театр «Сандерленд Емпайр»|«Сандерленд Емпайр»|en|Sunderland Empire Theatre}} ([[Единбург]]), {{нп|Театр «Брістол Гіпподром»|«Брістол Гіпподром»|en|Bristol Hippodrome}} ([[Бристоль]]), {{нп|Театр «Бірмінгем Гіпподром»|«Бірмінгем Гіпподром»|en|Birmingham Hippodrome}} ([[Бірмінгем]]), та {{нп|«Едінбург Плейхаус»|«Едінбург Плейхаус»|en|Edinburgh Playhouse}} (Едінбург)<ref>{{cite web |url=http://www.wewillrockyou.co.uk/tour/reviews/ |title=We Will Rock You UK Tour |publisher=Wewillrockyou.co.uk |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=18 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918005427/http://www.wewillrockyou.co.uk/tour/reviews/ }}</ref>.

Шон Бовім створив рок-балет «{{нп|Queen at the Ballet|Queen at the Ballet|en|Queen at the Ballet}}», присвячений Фредді Мерк'юрі, у якому використовується
музика «Queen» як саундтрек для танцюристів вистави, які інтерпретують історії, що лежать в основі таких треків, як «Bohemian Rhapsody», «Radio Ga Ga» і «Killer Queen»<ref>{{Cite news
 |last=Sewpersad 
 |first=Roshan 
 |date=21 жовтня 2004 
 |title=Too little balls for balletomanes 
 |periodical=LitNet 
 |series=Teater 
 |publication-place=South Africa 
 |url=http://www.oulitnet.co.za/teater/queen_ballet.asp 
 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20061010023057/http://www.oulitnet.co.za/teater/queen_ballet.asp 
 |archivedate=10 жовтня 2006 
}}</ref>.
Музика «Queen» також з'являється у [[Бродвейський театр|бродвейських постановках]] «{{нп|Power Balladz|Power Balladz|en|Power Balladz}}», особливо пісня «We Are the Champions», де два виконавця вистави вважають, що композиція була «вершиною мистецьких досягнень свого часу».<ref>Christopher Isherwood (19 серпня 2010) [http://theater.nytimes.com/2010/08/20/theater/reviews/20power.html Here They Go Again: Head-Banging Anthems of Their Youth] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111206073031/http://theater.nytimes.com/2010/08/20/theater/reviews/20power.html |date=6 грудня 2011 }} «The New York Times»</ref>.

=== Віртуальний та цифровий спадок ===
У співпраці із компанією «[[Electronic Arts]]» 1998 року «Queen» представили компютерну гру «{{нп|Queen: The eYe|Queen: The eYe|en|Queen: The eYe}}», яка отримала неоднозначні оцінки<ref>{{cite web |url=http://www.ultimatequeen.co.uk/songs/eye.htm |title=Queen: The Eye |publisher=Ultimatequeen.co.uk |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=7 березня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110307025110/http://www.ultimatequeen.co.uk/songs/eye.htm }}</ref>. Музичний супровід гри, який складався як із оригінальних композицій гурту, так і дещо перероблених, позитивно оцінили, проте власне ігровий сюжет був визнаний досить «бідним». Декілька оглядачів схарактеризували графіку «Queen: The eYe» з бойовими сценами як таку, що «розчаровує», через важкість керування грою і її ракурсами, що «збивають з пантелику»<ref name="pczone">{{cite magazine|last=Rose|first=Paul|url=https://archive.org/details/PC_Zone_63_May_1998/page/n101/mode/2up|title=Queen: The Eye|magazine=PC Zone|publisher=Dennis Publishing|issue=63|date=May 1998|page=102}}</ref><ref name="pcpowerplay">{{cite magazine|last=Boxer|first=Steve|url=https://archive.org/details/PCPowerplay-025-1998-06/page/n87/mode/2up|title=QUEEN: The Eye|magazine=PC PowerPlay|publisher=Next Media Pty Ltd|issue=25|date=June 1998|pages=88–89}}</ref>. Журнал «{{нп|PC Zone|PC Zone|en|PC Zone}}» вважав графіку гри «невражаючою», тоді як інший журнал, «{{нп|PC PowerPlay|PC PowerPlay|en|PC PowerPlay}}»<ref name="pczone" />, визнав її «цілком приголомшливою»<ref name="pcpowerplay" />. Додало проблем грі й те, що цикл розробки був дуже тривалий і на момент релізу графічні елементи вже виглядали застарілими<ref>[http://www.computerandvideogames.com/3333/reviews/queen-the-eye-review/ PC Review: Queen: The Eye Review] {{webarchive |url=https://web.archive.org/web/20110404054853/http://www.computerandvideogames.com/3333/reviews/queen-the-eye-review/ |date=4 квітня 2011}}</ref>.

Під керівництвом Мея та Тейлора велися численні проєкти з реставрації об'ємистого аудіо- та відеокаталогу «Queen». DVD-релізи їхнього концерту на стадіоні «[[Вемблі (стадіон, 1923)|Вемблі]]» 1986 року (під назвою «[[Queen at Wembley|Live at Wembley Stadium]]»), концерт у [[Мілтон-Кінз]] 1982 року («[[Queen on Fire — Live at Bowl]]») та дві збірки найвизначніших відеохітів (1970-х та 1980-х років) були перемікшовані компанією «[[DTS]]» до [[Об'ємний звук|об'ємного звуку]] [[Об'ємний звук|5.1]]. Тепер{{Коли}} лише два альбоми гурту, «A Night at the Opera» та «The Game», були повністю перемікшовані в багатоканальний об'ємний звук високої роздільної здатності на [[DVD-Audio]]. «A Night at the Opera» був перевиданий із деякими переробленими 5.1-міксами і супроводжуючими відео 2005 року до 30-річчя початкового релізу альбому (сет кладався з CD+DVD-Video). 2007 року було випущено [[Blu-ray Disc|Blu-ray]]-видання із раніше випущеними концертами «Queen», «[[Queen Rock Montreal]]» і «[[Live Aid]]», що стало їх першим проєктом у форматі 1080p HD.<ref>{{cite web |url=http://www.ultimatequeen.co.uk/videos/rockmontreal.htm |title=Queen Rock Montreal (& Live Aid) |publisher=Ultimatequeen.co.uk |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=10 вересня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120910181750/http://www.ultimatequeen.co.uk/videos/rockmontreal.htm }}</ref>.

«Queen» кілька разів фігурували у [[Медіафраншиза|франшизі]] музичних [[Відеогра|відеоігор]] «{{нп|Guitar Hero (серія)|Guitar Hero|en|Guitar Hero}}»: кавер на пісню «Killer Queen» можна побачити у оригінальній грі «[[Guitar Hero (відеогра)|Guitar Hero]]»; «We Are The Champions», «Fat Bottomed Girls» та спільну композицію гурту з Поло Роджерсом «C-lebrity» у пакет треків гри «{{нп|Guitar Hero World Tour|Guitar Hero World Tour|en|Guitar Hero World Tour}}»; «Under Pressure» із Девідом Бові у «{{нп|Guitar Hero 5|Guitar Hero 5|en|Guitar Hero 5}}»<ref>{{cite web |url=http://kotaku.com/5373074/rock-bands-queen-10+pack-in-all-its-glory |title=Rock Band's Queen 10-Pack in All Its Glory |publisher=Kotaku.com |date=2 жовтня 2009 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=27 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100527234733/http://kotaku.com/5373074/rock-bands-queen-10+pack-in-all-its-glory }}</ref>, «I Want It All» у «{{нп|Guitar Hero: Van Halen|Guitar Hero: Van Halen|en|Guitar Hero: Van Halen}}»<ref>{{cite web |url=http://multiplayerblog.mtv.com/2009/08/05/exclusive-guitar-hero-van-halen-song-list-and-release-date-revealed/ |title=Exclusive: 'Guitar Hero: Van Halen' Song List |publisher=Multiplayerblog.mtv.com |date=5 серпня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150910211508/http://multiplayerblog.mtv.com/2009/08/05/exclusive-guitar-hero-van-halen-song-list-and-release-date-revealed/ |archivedate=10 вересня 2015}}</ref>; «Stone Cold Crazy» у «[[Guitar Hero: Metallica]]»<ref>{{cite web |url=http://www.guitarherosongs.co.uk/guitar-hero-songs.php?track-id=00421&version=8 |title=Guitar Hero Metallica Track List: Queen – Stone Cold Crazy |publisher=Guitarherosongs.co.uk |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=5 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180905130320/http://www.guitarherosongs.co.uk/guitar-hero-songs.php?track-id=00421&version=8 }}</ref> та «Bohemian Rhapsody» у «[[Guitar Hero (відеогра)|Guitar Hero: Warriors of Rock]]»<ref>{{cite web |url=http://multiplayerblog.mtv.com/2010/06/04/guitar-hero-warriors-of-rock-track-list-fills-out/ |title='Guitar Hero: Warriors of Rock' Track List |publisher=Multiplayerblog.mtv.com |date=4 червня 2010 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=16 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151016064219/http://multiplayerblog.mtv.com/2010/06/04/guitar-hero-warriors-of-rock-track-list-fills-out/ }}</ref>. 13 жовтня 2009 року Браян Мей заявив, що «за лаштунками» ведуться «розмови» щодо створення окремої версії гри «Rock Band», присвяченої «Queen»<ref>{{cite news|last=Masters|first=Tim|date=13 жовтня 2009|title=''Queen star May hails Muse album''|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/8304176.stm|work=BBC News|accessdate=21 травня 2023|archive-date=5 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160305003543/http://news.bbc.co.uk/2/hi/8304176.stm}}</ref>.

Також «Queen» кілька разів фігурували у ще одній франшизі відеоігор «{{нп|Rock Band|Rock Band|en|Rock Band}}»: у іграх «{{нп|Rock Band (відеогра)|Rock Band|en|Rock Band (video game)}}», «{{нп|Rock Band 2|Rock Band 2|en|Rock Band 2}}» і «{{нп|Rock Band 3|Rock Band 3|en|Rock Band 3}}» (всі три з них також сумісні з відеогрою «{{нп|Lego Rock Band|Lego Rock Band|en|Lego Rock Band}}») використовувався трек-пакет з 10 пісень гурту. У грі «Rock Band 3» представлено їхній хіт «Bohemian Rhapsody» з повною [[Гармонія (музика)|гармонією]] та клавішною підтримкою для гравця. Учасники гурту також представлені у відеогрі «Lego Rock Band» у вигляді ігрових аватарів в стилі «[[Lego]]».<ref>{{cite web |url=http://www.1up.com/news/queen-playable-lego-rock-band |title=Queen Playable in Lego Rock Band along with their songs "We Will Rock You and We Are The Champions" |publisher=1up.com |date=20 жовтня 2009 |accessdate=13 квітня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130515153128/http://www.1up.com/news/queen-playable-lego-rock-band |archivedate=15 травня 2013}}</ref>. У березні 2009 року «[[Sony Interactive Entertainment|Sony Computer Entertainment]]» випустили фірмову версію караоке-франшизи «{{нп|SingStar|SingStar|en|SingStar}}» під брендом «Queen». Гра, яка була доступна на «[[PlayStation 2]]» та «[[PlayStation 3]]» під назвою «SingStar Queen», містила 25 пісень на «PS3» та 20 на «PS2»<ref>{{cite news |author=<!--start post navigation--> Previous post Next post |url=https://www.wired.com/gamelife/2009/02/singstar-queen/ |title=Singstar Queen Track Listing Revealed &#124; GameLife |publisher=Wired.com |accessdate=21 травня 2023 |date=3 лютого 2009 |archive-date=27 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100527165427/http://www.wired.com/gamelife/2009/02/singstar-queen }}</ref>. «We Will Rock You» та інші пісні також можна було побачити у відеогрі «{{нп|DJ Hero|DJ Hero|en|DJ Hero}}»<ref>{{cite web |url=http://www.djhero.com/music/ |title=Music, Current Set List |publisher=DJ Hero |accessdate=21 травня 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100723131936/http://www.djhero.com/music/ |archivedate=23 липня 2010}}</ref>. Композицію «One Vision» можна було почути у відеогрі «[[Grand Theft Auto IV]]» на вигаданій радіостанції «Liberty Rock Radio 97.8»<ref>{{cite web |url=http://www.gta4.net/music/ |title=Grand Theft Auto IV soundtrack |publisher=GTAIV.net |accessdate=20 травня 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170214190411/http://www.gta4.net/music/ |archivedate=14 лютого 2017 |deadurl=yes }}</ref>, а пісня «Radio Ga Ga» стала трейлером персонажа Майкла і саундтреком наступної частини «[[Grand Theft Auto V]]»<ref>{{cite web |url=http://au.ign.com/videos/2013/04/30/gta-v-what-you-need-to-know-about-the-new-trailers |title=GTA V What You Need to Know About The New Trailers |publisher=IGN |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=15 червня 2013 |archive-url=https://archive.today/20130615095621/http://au.ign.com/videos/2013/04/30/gta-v-what-you-need-to-know-about-the-new-trailers }}</ref>.

=== «Bohemian Rhapsody» ===
{{main|Богемна рапсодія}}
У вересні 2010 року Браян Мей під час інтерв'ю каналу BBC повідомив, що [[Саша Барон Коен]] гратиме Фредді Мерк'юрі в біографічному фільмі про «Queen»<ref>{{cite news |url=http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-11340336 |title=Sacha Baron Cohen to play Freddie Mercury |publisher=BBC News |date=17 вересня 2010 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6XgDGR00Y?url=http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-11340336 }}</ref>. Журнал «[[Тайм (журнал)|Time]]» схвально прокоментував його вокальні здібності та зовнішню схожість з Мерк'юрі<ref>{{cite news |author=@megancarol |url=http://newsfeed.time.com/2010/09/17/report-sacha-baron-cohen-to-play-freddie-mercury/ |title=Sacha Baron Cohen to Play Freddie Mercury |publisher=Newsfeed.time.com |date=17 вересня 2010 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=10 квітня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6XgDHIRYz?url=http://newsfeed.time.com/2010/09/17/report-sacha-baron-cohen-to-play-freddie-mercury/ }}</ref>. Проте вже в липні 2013 року Коен вибув з ролі через «творчі розбіжності» між ним та учасниками «Queen»<ref>{{cite web|url=http://www.deadline.com/2013/07/sacha-baron-cohen-exits-freddie-mercury-biopic/|title=Sacha Baron Cohen Exits Freddie Mercury Biopic Over Creative Differences With Queen|website=Deadline Hollywood|date=22 липня 2013|accessdate=21 травня 2023|first=Nikki|last=Finke|archive-date=23 липня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130723202247/http://www.deadline.com/2013/07/sacha-baron-cohen-exits-freddie-mercury-biopic/}}</ref>. У грудні 2013 року було оголошено, що [[Бен Вішоу]], відомий за роллю персонажа «Q» у фільмі «[[007: Координати «Скайфолл»]]», може стати можливою заміною Коена на роль Мерк'юрі<ref name="whishaw">{{cite news|url=http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-25314219|title=Ben Whishaw joins Freddie Mercury biopic|publisher=BBC News|date=10 грудня 2013|accessdate=21 травня 2023|archive-date=10 квітня 2015|archive-url=https://www.webcitation.org/6XgDPvH2s?url=http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-25314219}}</ref>, проте через декілька місяців актор відмовився від участі у зйомках, через сумніви у тому, як просувається робота над фільмом<ref>{{cite web|url = https://www.nytimes.com/2017/07/16/movies/queen-biopic-will-happen-band-says.html|назва = Queen Biopic Will Happen, Band Says|вебсайт = https://www.nytimes.com|дата = 16 липня 2017|дата-доступу = 21 травня 2023|archive-date = 16 листопада 2018|archive-url = https://web.archive.org/web/20181116085550/https://www.nytimes.com/2017/07/16/movies/queen-biopic-will-happen-band-says.html}}</ref>.
[[Файл:Queen And Adam Lambert - The O2 - Tuesday 12th December 2017 QueenO2121217-80 (26092172118).jpg|thumb|right|330пкс|Браян Мей і Роджер Тейлор (фото 2017 року) стали креативними консультантами фільму «[[Богемна рапсодія]]»]]
Проєкт набрав обертів у 2016 році. 4 листопада того року було оголошено, що роботу над фільмом підтримали компанії «[[20th Century Studios|20th Century Fox]]», «[[Regency Enterprises]]» та «{{нп|GK Films|GK Films|en|GK Films}}». На той момент стало відомо, що робочою назвою фільму є «Богемна рапсодія», на честь [[Bohemian Rhapsody|однойменної пісні гурту]], а знімання розпочнеться на початку 2017 року, де головну роль Фредді Мерк'юрі виконуватиме [[Рамі Малек]]<ref>{{cite web|url=http://deadline.com/2016/11/queen-movie-rami-malek-freddie-mercury-bryan-singer-bohemian-rhapsody-1201848910/ |title=Queen Movie Amping Up With Bryan Singer & Rami Malek As Freddie Mercury |author=Mike Fleming Jr |work=Deadline |date=4 листопада 2016 |accessdate=21 травня 2023|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161105014158/http://deadline.com/2016/11/queen-movie-rami-malek-freddie-mercury-bryan-singer-bohemian-rhapsody-1201848910/ |archivedate=5 November 2016}}</ref>. Сценарій стрічки було написано {{нп|Ентоні Маккартен|Ентоні Маккартеном|en|Anthony McCarten}} і {{нп|Пітер Морган|Пітером Морганом|en|Peter Morgan}}, яких було номіновано на «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» за роботу над фільмами «[[Королева (фільм)|Королева]]» та «[[Фрост проти Ніксона (фільм)|Фрост проти Ніксона]]»<ref>{{cite news |title=Queen's Freddie Mercury: taming the madness for Bohemian Rhapsody |url=https://www.thetimes.co.uk/article/freddie-mercury-queen-bohemian-rhapsody-taming-the-madness-mcgtg0mk3 |access-date=21 травня 2023 |work=The Times}}</ref>.

Випущена в жовтні 2018 року «[[Богемна рапсодія]]» розповідає про роки становлення «Queen» та період, що передував знаменитому виступу на концерті «[[Live Aid]]» 1985 року<ref>{{cite web|url = https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/news/is-it-because-i-has-a-mankini-ali-g-creator-to-take-on-queen-2082687.html|назва = 'Is it because I has a mankini?' Ali G creator to take on Queen|вебсайт = https://www.independent.co.uk|дата = 18 вересня 2010|дата-доступу = 21 травня 2023|archive-date = 1 липня 2017|archive-url = https://web.archive.org/web/20170701050606/http://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/news/is-it-because-i-has-a-mankini-ali-g-creator-to-take-on-queen-2082687.html}}</ref>. Фільм зібрав понад 900 мільйонів доларів у всьому світі<ref>[https://www.boxofficemojo.com/movies/?id=bohemianrhapsody.htm «Bohemian Rhapsody»]. Box Office Mojo. Retrieved 14 April 2019</ref>, що зробило його найкасовішим музичним біографічним фільмом усіх часів<ref>{{cite news |title=Bohemian Rhapsody: Queen biopic surpasses $900m at box office |url=https://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-47939549 |access-date=20 травня 2023 |agency=BBC}}</ref>. Попри неоднозначні відгуки, він здобув премію «[[Золотий глобус]]» за [[Премія «Золотий глобус» за найкращий фільм — драма|найкращий драматичний фільм]]. Рамі Малек отримав широке визнання та численні похвали за роль Мерк'юрі, у тому числі премію «Оскар» за [[Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль|найкращу чоловічу роль]]<ref>{{cite news |last1=Aridi |first1=Sara |title=2019 Oscar Winners: The Full List |url=https://www.nytimes.com/2019/02/24/movies/oscar-winners.html |access-date=21 травня 2023 |work=The New York Times |date=24 лютого 2019}}</ref>. Якщо епізод фільму про концерт «Live Aid» отримав високу оцінку глядачів, тоді як критика виходила з того, що стрічка не досліджувала більш складніші теми, пов'язані з Мерк'юрі, зокрема Джонні Олексинскі з «[[Нью-Йорк пост|New York Post]]» заявив: «Чого ми зрештою хотіли від „Богемної рапсодії“, то це не скопійованих концертів, а закулісного погляду на глибоко особисте, складне, всесвітньо улюбленої суперзірки»<ref>{{cite news |title=Bohemian Rhapsody: Critics say Freddie Mercury film is a kind of magic |url=https://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-45964245 |access-date=21 травня 2023 |agency=BBC}}</ref>. Після виходу фільму однойменна пісня «Bohemian Rhapsody» втретє потрапила у чарт США «[[Billboard Hot 100]]» (раніше вона там була у 1976 та 1992 роках), посівши 33 сходинку станом на 12 листопада 2018 року<ref>{{cite web|url = https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8484827/queen-bohemian-rhapsody-prince-1999-hot-100|назва = Queen's 'Bohemian Rhapsody' Makes Rare Third Visit to Billboard Hot 100|вебсайт = https://www.billboard.com|дата = 13 листопада 2018|дата-доступу = 21 травня 2023|archive-date = 14 листопада 2018|archive-url = https://web.archive.org/web/20181114044410/https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8484827/queen-bohemian-rhapsody-prince-1999-hot-100}}</ref>. А альбом з музикою до фільму, «[[Bohemian Rhapsody: The Original Soundtrack]]», отримав «American Music Award» як найкращий саундтрек<ref>{{cite news |title=American Music Awards winners announced |url=https://edition.cnn.com/2019/11/24/entertainment/amas-2019-winners-list/index.html |access-date=21 травня 2023 |agency=CNN}}</ref>.

=== Інші фільми ===
«Queen» створив саундтрек до фільму «[[Флеш Гордон (фільм, 1980)|Флеш Гордон]]» (1980). Гурт також написав саундтрек до «[[Горець|Горця]]» (перший фільм цієї серії вийшов 1986 року) з піснями «[[A Kind of Magic (пісня)|A Kind of Magic]]», «[[One Year of Love]]», «[[Who Wants to Live Forever]]», «[[Hammer to Fall]]» та «[[Princes of the Universe]]», яка також використовувалася як тема серіалу «[[Горець (телесеріал)|Горець]]» (1992—1998)<ref name="Highlander"/><ref>{{cite web|author=Greg Prato |url=http://www.allmusic.com/album/r687298 |title=Flash Gordon (Original Soundtrack): Queen |publisher=Allmusic.com |date=27 січня 1981}}</ref><ref>{{cite book |url=https://books.google.com/books?id=i5mKZT5D3TMC&pg=PA19&dq=princes+of+the+universe+highlander#v=onepage&q=princes%20of%20the%20universe%20highlander&f=false |title=Sounds of the Future: Essays on Music in Science Fiction Film. p.19 |publisher=Books.google.com |date= |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=4 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181104105750/https://books.google.com/books?id=i5mKZT5D3TMC&pg=PA19&dq=princes+of+the+universe+highlander#v=onepage&q=princes%20of%20the%20universe%20highlander&f=false }}</ref>. Вибираючи музику для «Горця», режисер [[Рассел Малкехі]] заявив: «Я думав лише про один гурт&nbsp;— „Queen“. Вони пишуть сильні, гімнові пісні, і цьому фільму потрібна їхня енергія». У США пісня «Bohemian Rhapsody» була перевидана як сингл у 1992 році після появи у комедії «[[Світ Вейна]]». Цей сингл досяг 2 позиції у чарті «Billboard Hot 100» (із композицією «The Show Must Go On» як першим треком синглу) та допоміг гурту відновити популярність у Північній Америці<ref name="Billboard1992"/><ref>Olson, James Stuart (1999). [https://books.google.com/books?id=YKkF8vQRcp0C&pg=PA292&dq=queen+waynes+world#v=onepage&q&f=false ''Historical dictionary of the 1970s''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181104105750/https://books.google.com/books?id=YKkF8vQRcp0C&pg=PA292&dq=queen+waynes+world#v=onepage&q&f=false |date=4 листопада 2018 }} p.292. Greenwood Publishing Group, 1999. Процитовано 21 травня 2023</ref>.

У кількох фільмах пісні «Queen» виконували інші артисти. Зокрема, пісню «Somebody to Love» у виконанні [[Енн Гетевей]] можна почути у фільмі «[[Зачарована Елла (фільм)|Зачарована Елла]]» 2004 року<ref>{{cite web |author=Heather Phares |url=http://www.allmusic.com/album/r685405 |title=Ella Enchanted Original Soundtrack |publisher=Allmusic.com |date=6 квітня 2004 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=16 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120516020039/http://www.allmusic.com/album/r685405 }}</ref>, а 2006 року цю ж пісню виконала [[Бріттані Мерфі]] для мультфільму «[[Веселі ніжки]]»<ref>{{cite web |author=Other reviews by Mike Brennan |url=http://www.soundtrack.net/albums/database/?id=4256 |title=Happy Feet Soundtrack |publisher=Soundtrack.net |date=14 листопада 2006 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=7 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121007073818/http://www.soundtrack.net/albums/database/?id=4256 }}</ref>. Версію «The Show Must Go On» у виконанні [[Джим Бродбент|Джима Бродбента]] та [[Ніколь Кідман]] можна зустріти у фільмі-мюзиклі «[[Мулен Руж! (фільм, 2001)|Мулен Руж!]]» 2001 року<ref>{{cite web|author=Stephen Thomas Erlewine |url=http://www.allmusic.com/album/r573176 |title=Moulin Rouge, Music from the Motion Picture |publisher=Allmusic.com |date=26 лютого 2002}}</ref>. Фільм 2001 року «[[Історія лицаря]]» містить пісню «We Are the Champions» у виконанні [[Роббі Вільямс]]а та «Queen», а також пісню «We Will Rock You» у виконанні середньовічного натовпу<ref>[http://www.allmusic.com/album/a-knights-tale-mw0000003340 «A Knight's Tale OST»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150712014415/http://www.allmusic.com/album/a-knights-tale-mw0000003340 |date=12 липня 2015 }}. All music. Процитовано 21 травня 2023</ref>.

=== Телебачення ===
[[Файл:Robb Queen.jpg|thumb|right|230пкс|upright=0.9|[[Роббі Вільямс]] виконує на сцені пісню «[[We Are the Champions]]» 2015 року, він же виконав її для фільму [[Історія лицаря]] (2001); на тлі&nbsp;— зображення учасників «Queen».]]
Пісню «I Was Born to Love You» було використано як музичну тему [[Японські телесеріали|японського телесеріалу]]-драми «{{нп|Гордість (телесеріал)|Гордість|en|Pride (Japanese TV series)}}», що транслювався в телемережі «[[Fuji Television]]» 2004 року, у якому знялися {{нп|Такуя Кімура|Такуя Кімура|en|Takuya Kimura}} і {{нп|Юко Такеші|Юко Такеші|en|Yuko Takeuchi}}. Саундтрек цього серіалу також містив й інші пісні «Queen»<ref>Yukari Shima (14 November 2005) [https://archive.today/20120723203612/http://www.brianmay.com/queen/queennews/queennewsnov05b.html Japan Report] BrianMay.com. Процитовано 21 травня 2023</ref>. Популярність пісні «Don't Stop Me Now» лише збільшується протягом чотирьох десятилітть, а після її появи у культовому класичному зомбі-апокаліпсистичному фільмі «[[Зомбі на ім'я Шон]]» 2004 року, почався новий виток збільшення її популярності<ref>{{cite magazine |title=The Evolution of Queen's 'Don't Stop Me Now': How a Minor Hit Became One of The Band's Most Beloved (And Inescapable) Songs |url=https://www.billboard.com/articles/columns/rock/8501348/queen-dont-stop-me-now-biggest-hits |access-date=21 травня 2023 |magazine=Billboard}}</ref>. Також «Don't Stop Me Now» з'явилася у британському розважальному телешоу «[[Top Gear]]» каналу [[BBC]], а 2005 року його глядачі обрали її як «Найкращою піснею для кермування»<ref>{{cite web |url=http://www.queenzone.com/news/queen-win-top-gears-best-driving-song-ever-poll.aspx |title=Queen win Top Gears Best Driving Song ever poll |publisher=Queenzone.com |date=7 серпня 2005 |accessdate=21 травня 2023 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110930145815/http://www.queenzone.com/news/queen-win-top-gears-best-driving-song-ever-poll.aspx |archivedate=30 вересня 2011}}</ref>.

Відповідно до традиції називати епізоди кожного сезону на честь пісень рок-гуртів 1970-х років, у восьмому та останньому сезоні американського телесеріалу «[[Шоу 70-х]]» були епізоди, названі на честь пісень «Queen». Прем'єрна серія сезону називалась «Bohemian Rhapsody», вона містила запис 1977 року, у якому гурт знявся для серіалу каналу [[VH1]] «{{нп|Я люблю '70-ті|Я люблю '70-ті|en|I Love the '70s (American TV series)}}», який транслювався у США.<ref>{{Cite journal |title=Episode Guide |publisher=That '70s Show |url=http://www.that70sshow.com/ |date=грудень 2008 |journal= |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=11 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110511153946/http://www.that70sshow.com/ }}&nbsp;— <sup>[https://archive.today/20120730124244/http://scholar.google.co.uk/scholar?hl=en&lr=&q=intitle:Episode+Guide&as_publication=&as_ylo=&as_yhi=&btnG=Search Scholar search]</sup></ref><ref>{{cite news |title=VH1 Takes Trip to The 1970s |url=https://www.theledger.com/news/20030816/vh1-takes-trip-to-the-1970s |access-date=20 травня 2023 |work=The Ledger}}</ref>. В анімаційному серіалі «[[Сімпсони]]» можна побачити сюжетну лінію із згадками пісень «Queen», таких як «We Will Rock You», «We Are the Champions» (обидві виконує [[Гомер Сімпсон|Гомер]]) та «You're My Best Friend»<ref>{{cite web |url=http://www.snpp.com/guides/music.html#sev |title=The Simpsons Archive: Music Featured on the Simpsons |publisher=Snpp.com |date=14 листопада 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080511162809/http://www.snpp.com/guides/music.html#sev |archivedate=11 травня 2008}}</ref>. Остання пісня також з'являється у мультсеріалі «[[Сім'янин (мультсеріал)|Сім'янин]]», як і «Another One Bites the Dust», в його епізоді «{{нп|Королева вбивця (Сім'янин)|Королева вбивця|en|Killer Queen (Family Guy)}}» («Killer Queen») названий на честь однойменної пісні гурту (і включає її)<ref>{{cite web|title= Killer Queen|url=https://www.avclub.com/articles/killer-queen,70358/|work=The A.V. Club|date=11 березня 2012|author=McFarland, Kevin|access-date=21 травня 2023}}</ref>. «Queen» були представлені в 16-й серії 1-го сезону серіалу «{{нп|VH1's Legends|Легенди|en|VH1's Legends}}» каналу VH1, який транслювався 1998 року<ref>{{cite book |last1=Ariano |first1=Tara |title=Television Without Pity: 752 Things We Love to Hate (and Hate to Love) about TV |url=https://archive.org/details/televisionwithou00aria |date=2006 |publisher=Quirk Books |page=[https://archive.org/details/televisionwithou00aria/page/286 286]}}</ref>.

11 квітня 2006 року Брайан Мей та Роджер Тейлор взяли участь в американському телешоу-конкурсі вокалістів «[[American Idol]]». Кожному учаснику цього шоу необхідно було заспівати пісню із репертуару гурту «Queen». Кожен учасник мав заспівати пісню «Queen» протягом цього тижня проведення конкурсу. Того тижня учасники виконали «Bohemian Rhapsody», «Fat Bottomed Girls», «The Show Must Go On», «Who Wants to Live Forever» та «Innuendo». Пізніше Браян Мей розкритикував переробку окремих сцен шоу перед випуском в ефір<ref>{{Cite journal|last=Lyndsey|first=Parker|date=13 квітня 2006|title=Queen's Brian May Addresses 'Idol Fallout'|publisher=Yahoo!|url=http://new.music.yahoo.com/queen/news/queens-brian-may-addresses-idol-fallout--31620391|journal=|accessdate=21 травня 2023|archive-date=2009-12-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20091227173148/http://new.music.yahoo.com/queen/news/queens-brian-may-addresses-idol-fallout20}}</ref>, після якої один із спільних виступів гурту та учасника {{нп|Ейс Янг|Ейса Янга|en|Ace Young}} став невдалим, хоча в оригіналі це виконання пройшло успішно. У травні 2009 року Тейлор та Мей знову з'явились у фіналі 8 сезону цього ж шоу, виконавши «We Are the Champions» із фіналістами Адамом Ламбертом та {{нп|Кріс Аллен|Крісом Алленом|en|Kris Allen}}. 15 листопада 2009 року Мей та Тейлор також взяли участь у британському телешоу «[[The X Factor (Британія)|The X Factor]]»<ref name=autogenerated1>{{cite news | url = http://www.belfasttelegraph.co.uk/entertainment/film-tv/news/x-factor-twins-john-and-edward-in-final-six-14563848.html | title = X Factor twins John and Edward in final six | newspaper = Belfast Telegraph | date = 16 листопада 2009 | accessdate = 21 травня 2023 | archive-date = 18 листопада 2009 | archive-url = https://web.archive.org/web/20091118185727/http://www.belfasttelegraph.co.uk/entertainment/film-tv/news/x-factor-twins-john-and-edward-in-final-six-14563848.html }}</ref>.

2007 року «Queen» виступили як одні з головних артистів у п'ятому епізоді серіалу каналів BBC та VH1, «{{нп|Сім поколінь рок-н-ролу|Сім поколінь рок-н-ролу|en|Seven Ages of Rock}}», де увага була сфокусована на [[Арена-рок|стадіонному року]], через що сам епізод отримав назву «We Are the Champions»<ref>{{cite news |title=Seven Ages of Rock |url=https://www.bbc.co.uk/music/sevenages/programmes/ |access-date=21 травня 2023 |agency=BBC}}</ref>. Восени 2009 року у телесеріалі «[[Хор (телесеріал)|Хор]]» був представлений вигаданий шкільний хор, який виконує пісню «Somebody to Love» у вигляді свого другого акту в епізоді «{{нп|Родос не взято|Родос не взято|en|The Rhodes Not Taken}}». Це виконання увійшло до компакт-диску «{{нп|Glee: The Music, Volume 1|Glee: The Music, Volume 1|en|Glee: The Music, Volume 1}}», із саундтреком до серіалу<ref>{{cite web |url=http://broadwayworld.com/article/GLEE_The_Music_Volume_1_Track_Listing_Revealed_20090831 |title='GLEE: The Music, Volume 1' Track Listing Revealed |publisher=Broadwayworld.com |access-date=21 травня 2023 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120724234830/http://broadwayworld.com/article/GLEE_The_Music_Volume_1_Track_Listing_Revealed_20090831 |archive-date=24 липня 2012 |url-status=dead }}</ref>. У червні 2010 року цей хор виконав «Another One Bites the Dust» в епізоді цього серіалу «{{нп|Фанк (телесеріал Хор)|Фанк|en|Funk (Glee)}}»<ref>«Funk: Featured Music». Fox Retrieved 3 July 2011</ref>. А у епізоді наступного тижня «{{нп|Подорож у регіони|Подорож у регіони|en|Journey to Regionals}}» інший хор-опонент повністю виконав «Bohemian Rhapsody». Виступ увійшов до {{нп|Glee: The Music, Journey to Regionals|
мініальбому|en|Glee: The Music, Journey to Regionals}} з музикою до цього епізоду. У травні 2012 року хор виконав «We Are the Champions» в епізоді «{{нп|Громадяни (телесеріал Хор)|Громадяни|en|Nationals (Glee)}}», це виконання увійшло до альбому «{{нп|Glee: The Music, The Graduation Album|The Graduation Album|en|Glee: The Music, The Graduation Album}}»<ref>{{cite web|url=http://www.gleethemusic.com/us/news/glee-music-graduation-album-available-may-15|title=Glee: The Music, The Graduation Album|work=The Official Music for Glee Site|access-date=20 травня 2023}}</ref>.

== Спадок ==
2002 року композиція «Queen», «[[Bohemian Rhapsody]]», стала «найулюбленішим хітом Великої Британії всіх часів» згідно із голосуванням, проведеним авторами «{{нп|Книга британських хітів: сингли і альбоми|Книги британських хітів: сингли і альбоми|en|British Hit Singles & Albums}}<nowiki/>»<ref>{{cite news | url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1974538.stm | work=BBC News | title=Queen rock on in poll | date=8 травня 2002 | accessdate=20 травня 2023 | archive-date=29 січня 2008 | archive-url=https://web.archive.org/web/20080129102116/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1974538.stm }}</ref>. 2004 року цю пісню внесено до «{{нп|Зала слави „Греммі“|Зали слави „Греммі“|en|Grammy Hall of Fame}}<nowiki/>»<ref>[http://www2.grammy.com/Recording_Academy/Awards/Hall_Of_Fame/#B] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101224205742/http://www2.grammy.com/Recording_Academy/Awards/Hall_Of_Fame/#B|date=24 грудня 2010}}</ref>. Багато спеціалістів визначають відеокліп до «Bohemian Rhapsody» був новаторським, таким що змінило та популяризувало цю індустрію<ref name="BR music vid"/><ref name="Welch">{{cite news|url= http://www.belfasttelegraph.co.uk/life/features/queens-landmark-single-bohemian-rhapsody-turns-40-this-week-34171232.html|title=Queen's landmark single Bohemian Rhapsody turns 40 this week|work=The Belfast Telegraph|first=Andy|last=Welch|date=5 листопада 2015|access-date=20 травня 2023}}</ref><ref>{{cite book |last1=Beebe |first1=Roger |last2=Middleton |first2=Jason |title=Medium cool: music videos from soundies to cellphones |date=2007 |publisher=Duke University Press |page=157 |isbn=978-0822390206 |url=https://books.google.com/books?id=8f_-1giPRFoC&q=David+Mallet's+1976+clip+for+Queen's+Bohemian+Rhapsody&pg=PA157}}</ref>. Пол Фаулз, дослідник рок-музики, ствердив, що ця пісня є «широко прийнятим першим світовим хітом, для якого відеокліп стало основою маркетингової стратегії»<ref name="Fowles">{{cite book |last=Fowles |first=Paul |title=A Concise History of Rock Music |year=2009| page=243|publisher=Mel Bay Publications, Inc.|isbn=978-0786666430}}</ref>. Відео було відзначено як таке, що «проклало шлях» {{нп|Покоління MTV|поколінню MTV|en|MTV Generation}}<ref>{{cite news |title=And the most streamed song of the century is ... 'Bohemian Rhapsody'|url=https://www.nbcnews.com/business/business-news/most-streamed-song-century-bohemian-rhapsody-n946476 | first=Alyssa | last=Newcomb | date=11 December 2018 | access-date=20 травня 2023 |agency=NBC News}}</ref>. У грудні 2018 року «Bohemian Rhapsody» стала найпопулярнішою піснею 20-го століття та найпопулярнішою класичною рок-піснею всіх часів<ref name="Forbes Sales">{{Cite web|url=https://www.forbes.com/sites/simonthompson/2018/12/10/queens-bohemian-rhapsody-is-officially-the-worlds-most-streamed-song/|title=Queen's 'Bohemian Rhapsody' Is Officially The World's Most-Streamed Song|last=Thompson|first=Simon|website=Forbes|language=en|date=10 грудня 2018|access-date=Процитовано 20 травня 2023}}</ref>. Кількість завантажень пісні та оригінального відео до неї перевищила 1,6 мільярда через глобальні потокові сервіси за запитом<ref>{{Cite web|url=https://www.theguardian.com/music/2018/dec/11/queen-bohemian-rhapsody-most-streamed-song-20th-century|title=Queen's Bohemian Rhapsody becomes most-streamed song from the 20th century Music |website=The Guardian|date=11 грудня 2018|access-date=Процитовано 20 травня 2023}}</ref>. У березні 2021 року сингл отримав статус діамантового в США за сукупні потокові та цифрові продажі, що дорівнюють 10 мільйонам одиниць. Завдяки своєму визнанню у плані [[Арена-рок|стадіонного року]], «Queen» потрапили до опитування у цій галузі 2005 року, де їхній благодійний виступ на «Live Aid» було названо найкращим живим виступом всіх часів;<ref name=wwry>{{cite news|url=http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-1169307/For-time--Queen-Ten-great-hits-sensational-rock-band-todays-The-Mail-Sunday.html|title=For the first time ever...Queen: Ten great hits from the sensational rock band|work=Mail Online|accessdate=Процитовано 20 травня 2023|location=London|date=20 квітня 2014|archive-date=10 квітня 2015|archive-url=https://www.webcitation.org/6XgD1LHsM?url=http://www.dailymail.co.uk/tvshowbiz/article-1169307/For-time--Queen-Ten-great-hits-sensational-rock-band-todays-The-Mail-Sunday.html}}</ref><ref name="QueenBestLive">{{cite news|publisher=BBC|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4420308.stm|title=Queen win greatest live gig poll|date=9 листопада 2005|accessdate=20 травня 2023|archive-date=19 березня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110319042957/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4420308.stm}}</ref> а 2007 року слухачі радіо «[[BBC Radio 2]]» назвали «Queen» «найвизначнішим британським гуртом в історії»<ref name="QueenBestBritishBand">{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/6224235.stm|publisher=BBC|title=Queen declared 'top British band'|date=2 січня 2007|accessdate= 20 травня 2023|archive-date=10 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141010180729/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/6224235.stm}}</ref>.
{{Quote box
 | quote = «Якщо вам потрібно повернутися назад і подивитися один виступ, то це має бути саме „Queen“. Це був не просто вирішальний кар'єрний момент... рок-н-рол, ймовірно, досяг свого піку саме тоді. Фредді Мерк'юрі на сцені „Live Aid“ став вершиною рок-н-ролу. Для гурту, який деякі люди назвали забутим, це був просто надзвичайний, захопливий дух, бездоганний, потужний, тріумфуючий виступ. Це було все, що ви хочете від рок-н-ролу»
 | source = заява відео-жокея «[[MTV]]» 1980-х {{нп|Марта Квін|Марти Квінн|en|Martha Quinn}} у липні 2015 року до 30-річчя концерту «Live Aid»<ref>{{cite news|title=Live Aid Turns 30: The Backstage Scoop From The People Who Were There|url=http://www.mtv.com/news/2201893/live-aid-30th-anniversary-behind-the-scenes/|publisher=MTV|date=11 липня 2015|accessdate=Процитовано 20 травня 2023|archive-date=3 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180803002043/http://www.mtv.com/news/2201893/live-aid-30th-anniversary-behind-the-scenes/}}</ref>.
 | width = 20%
 | align = right
 | style = padding:25px;
}}
[[Файл:Museum RockArt, Queen grootste hits.JPG|міні|праворуч|270пкс|Золоті та срібні диски, випущені «[[EMI]]» 1982 року, на яких представлений альбом-компіляція «[[Greatest Hits (альбом Queen)|Greatest Hits]]» (1981). Його продажі якого склали понад 25 мільйонів копій, він є найпопулярнішим альбомом «Queen»]]
Станом на 2005 рік, згідно з Книгою рекордів Гіннеса, альбоми «Queen» провели загалом 1322 тижні (двадцять шість років) у британських чартах альбомів&nbsp;— що більше, ніж будь-який інший виконавець<ref name=BCS>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/4648611.stm|title=Queen top UK album charts league|publisher=News.bbc.co.uk|access-date=21 травня 2023|date=4 липня 2005}}</ref>. Крім того, 2005 року, з виходом їхнього концертного альбому з Полом Роджерсом, «Queen» посіли третє місце у списку виконавців з найбільшим сумарним часом, проведеним у британських чартах<ref>{{cite news|last=Noah|first=Sherna|date=10 грудня 2005|title=Queen closer to King as UK chart-toppers|work=The Scotsman |url=http://news.scotsman.com/elvispresley/Queen-closer-to-King-as.2685286.jp|location=Edinburgh}}</ref>. 2022 року «[[Greatest Hits (альбом Queen)|Greatest Hits]]» став {{нп|Список найпродаваніших альбомів Великої Британії|найпродаванішим альбомом|en|List of best-selling albums in the United Kingdom}} в історії британських чартів і єдиним альбомом, продажі якого склали більше семи мільйонів копій у Британії<ref name="OCC GH"/>. Станом на серпень 2022 року альбом провів понад 500 тижнів у чарті США «[[Billboard 200]]»<ref name="Billboard all time">{{cite magazine|url=https://www.billboard.com/artist/queen/chart-history/tlp/|title=Queen Chart History (Billboard 200)|magazine=Billboard|access-date=Процитовано 20 травня 2023}}</ref>. Інший їхній диск, «[[Greatest Hits II]]», посів десяти місце серед найпродаваніших альбомів у Британії, його продажі склали 3 746 404 копій<ref name="bpialbums"/><ref>Brown, Mark (16 November 2006) [https://www.theguardian.com/uk/2006/nov/16/musicnews.lifeandhealth Queen are the champions in all-time album sales chart] ''[[The Guardian]]'' Процитовано 21 травня 2023</ref>. Ґрунтуючись на рекордних продажах, появах у [[Чарти Billboard|чартах «Billboard»]], онлайн-переглядах та популярності у стримінговому сервісі [[Spotify]], 2018 року вебсайт [[Business Insider]] поставив «Queen» у США на третє місце серед найпопулярніших рок-гуртів усіх часів, після «The Beatles» та «Led Zeppelin»<ref>{{cite news |title=The 100 most popular rock bands of all time |url=https://www.businessinsider.com/the-100-most-popular-rock-bands-of-all-time-2018-9?r=US&IR=T |access-date=20 травня 2023 |website=Business Insider}}</ref>.

Гурт випустив загалом 18 студійних альбомів, 18 синглів і 10 DVD, які очолили різноманітні чарти в усьому світі, що зробило «Queen» одними з [[Список найпопулярніших музичних виконавців|найпопулярніших музичних виконавців]] у світі. Оцінки продажів їх записів коливаються від 250 до 300 мільйонів в усьому світі (включно із 34,5 мільйонами копій у США, станом на 2004 рік)<ref name="Forbes Sales"/><ref>{{cite news|url=https://buffalonews.com/entertainment/freddie-mercury-the-life-story-you-may-not-know/collection_21ade10b-f81f-51c6-b6fb-3e677d105aa5.html#1|title=Freddie Mercury: The life story you may not know|last=Caldwell|first=Nicole|work=The Buffalo News|date=24 серпня 2022|access-date=21 травня 2023|archive-date=2022-10-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20221024074258/https://buffalonews.com/entertainment/freddie-mercury-the-life-story-you-may-not-know/collection_21ade10b-f81f-51c6-b6fb-3e677d105aa5.html#1}}</ref><ref name="QUEEN'S ROGER TAYLOR BBC News">{{cite web |url=http://www.youtube.com/watch?v=GwlE8dmRyko| archive-url=https://web.archive.org/web/20120829112729/http://www.youtube.com/watch?v=GwlE8dmRyko| archive-date=29 August 2012 | url-status=dead|title=BBC BREAKFAST NEWS VIDEO|work=BBC News |date=6 листопада 2009|access-date=20 травня 2023}}</ref><ref>{{cite magazine|url=https://www.billboard.com/articles/news/465604/queen-getting-global-icon-nod-at-mtv-europe-awards|title=Queen Getting 'Global Icon' Nod at MTV Europe Awards|date=19 жовтня 2011|magazine=Billboard|access-date=21 травня 2023}}</ref>. Після того, як 2001 року гурт було введено до «[[Зала слави рок-н-ролу|Зали слави рок-н-ролу]]», «Queen» став першим музичним гуртом, у якому кожен учасник написав більш ніж один сингл, який очолив чарт, тому 2003 року всі чотири його члени були введені до «[[Зала слави піснярів|Зали слави авторів пісень]]»<ref name="Hall Bio">{{cite web|title=Rock and Roll Hall of Fame: Queen|url=http://rockhall.com/inductees/queen|year=2007|access-date=20 травня 2023}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.songwritershalloffame.org/ceremony/entry/C3124/207916|title=2003 Award and Induction Ceremony: Queen|publisher=Songwritershalloffame.org|access-date=20 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20101217214545/http://songwritershalloffame.org/ceremony/entry/C3124/207916|archive-date=17 грудня 2010}}</ref>. 2009 року пісні «[[We Will Rock You]]» та «[[We Are the Champions]]» були занесені до «Зали слави „Греммі“»<ref>{{cite web|url=http://www.grammy.org/recording-academy/awards/hall-of-fame#w |title=Grammy Hall of Fame Award |work=The GRAMMYs |access-date=20 травня 2023 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20110122042616/http://www.grammy.org/recording-academy/awards/hall-of-fame |archive-date=22 січня 2011}}</ref><ref>{{cite news|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/7758704.stm|title=Queen enter Grammy Hall of Fame|publisher=News.bbc.co.uk|access-date=21 травня 2023|date=1 грудня 2008}}</ref>, а остання була визнана найулюбленішою піснею у світі за результатами глобального музичного опитування «[[Sony Mobile Communications|Sony Ericsson]]» 2005 року<ref>Haines, Lester (29 September 2005) [https://www.theregister.co.uk/2005/09/29/world_music_poll/ 'We Are The Champions' voted world's fave song] ([[Sony Ericsson]] world music poll) Процитовано 20 травня 2023</ref>. Гурт отримав [[Нагорода Айвор Новелло|Нагороду «Айвор Новело»]] «за видатний внесок у британську музику» 1987 року та «за видатну колекцію пісень» 2005 року від {{нп|Академія Айвора|Британської Академії піснярів, композиторів та авторів|en|The Ivors Academy}}<ref>[http://theivors.com/archive/1980-1989/the-ivors-1987/ «The 32nd Ivor Novello Awards»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190201183455/http://theivors.com/archive/1980-1989/the-ivors-1987/ |date=1 лютого 2019 }}. The Ivors. Retrieved 3 January 2018</ref><ref>[http://theivors.com/archive/2000-2009/the-ivors-2005/ «The 50th Ivor Novello Awards»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180612142213/http://theivors.com/archive/2000-2009/the-ivors-2005/ |date=12 червня 2018 }}. The Ivors. Процитовано 21 травня 2023</ref>. На знак визнання вокальних [[Гармонія (музика)|гармоній]] Мерк'юрі, Мея та Тейлора 2006 року «Queen» було занесено до «{{нп|Зала слави вокальних гуртів|Зали слави вокальних гуртів|en|Vocal Group Hall of Fame}}»<ref>{{cite web|url=http://vocalgroup.org/album_category/2006-inductee/?events=next|title=The Vocal Group Hall Of Fame – Album Categories 2006 Inductee|website=vocalgroup.org|access-date=21 травня 2023}}</ref>. 2018 році гурту було вручено [[Премія Греммі за життєві досягнення|премію «Греммі» за життєві досягнення]]<ref>[https://www.rollingstone.com/music/news/queen-tina-turner-to-receive-grammy-lifetime-achievement-award-w515260 «Queen, Tina Turner to Receive Grammy Lifetime Achievement Award»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180619040158/https://www.rollingstone.com/music/news/queen-tina-turner-to-receive-grammy-lifetime-achievement-award-w515260 |date=19 червня 2018 }}. Rolling Stone. Процитовано 21 травня 2023</ref>. У своєму списку 10 найкращих виконавців року у світі, всесвітня асоціація звукозапису [[Міжнародна федерація фонографічної індустрії|IFPI]] назвала «Queen» шостим {{нп|Найпродаваніший виконавець року|найпродаванішим виконавцем|en|Global Recording Artist of the Year}} у світі 2018 року і п'ятим&nbsp;— 2019 року, в обох випадках вони стали найпопулярнішими виконавцями серед своїх сучасників<ref>{{cite news |title=Drake named Global Recording Artist of 2018 |url=https://www.ifpi.org/news/Drake-named-Global-Recording-Artist-of-2018 |access-date=20 травня 2023 |agency=IFPI}}</ref><ref>{{cite news |title=Top 10 global recording artists 2019 |url=https://www.ifpi.org/bestsellers-and-global-artist.php |access-date=21 травня 2023 |agency=IFPI |archive-date=19 березня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200319160743/https://www.ifpi.org/bestsellers-and-global-artist.php |url-status=dead }}</ref>. У січні 2020 року «Queen» став першим гуртом, який разом з королевою Єлизаветою II був представлений на британській монеті. На пам'ятній монеті номіналом 5 фунтів стерлінгів, випущеній [[Королівський монетний двір Великої Британії|Королівським монетним двором]] представлено музичні інструменти всіх чотирьох учасників гурту<ref>{{cite news |title=Royal Mint unveils new £5 coin celebrating Freddie Mercury and Queen |url=https://www.independent.co.uk/life-style/queen-5-pound-coin-freddie-mercury-brian-may-royal-mint-music-legends-a9292696.html |access-date=20 травня 2023 |work=The Independent}}</ref>. У липні 2020 року «Queen» став третім гуртом (після «The Beatles» та «[[Pink Floyd]]»), представленим на серії британських поштових марок, випущених [[Royal Mail|Королівською поштою]]<ref>{{cite news |title=Queen – not that one – to appear on postage stamps |url=https://www.theguardian.com/music/2020/jun/23/queen-to-appear-on-postage-stamps |access-date=21 травня 2023 |work=The Guardian}}</ref>.

За словами Ніка Веймута, керуючого офіційним сайтом гурту, [[Порушення авторського права|«піратські» записи]] творів «Queen» є одними із найрозповсюджуваніших у світі, ніж у будь-якого іншого музичного колективу. Огляд 2001 року виявив 12 225 вебсайтів із «піратськими» записами творів «Queen», що є найвищим показником, ніж у будь якого іншого гурту<ref name="MusicWeek">{{cite magazine|magazine=Music Week|date=12 листопада 2005|url=http://business.highbeam.com/411456/article-1G1-139171540/queen-embrace-new-technology-whether-remixing-dvd-releasing|title=Queen embrace new technology: whether it's remixing for DVD or releasing live sets online, the band have stayed at the forefront of change|access-date=21 травня 2023|archive-url=https://web.archive.org/web/20130515111147/http://business.highbeam.com/411456/article-1G1-139171540/queen-embrace-new-technology-whether-remixing-dvd-releasing|archive-date=15 травня 2013|url-status=dead}}</ref><ref>{{cite news |work=BBC News |date=22 березня 2001 |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/1235544.stm |title=Classic bands top net bootleg chart}}</ref>. Попри очевидний негативний вплив, «піратські» записи також сприяли зростанню популярності «Queen» у тих країнах, де західна музика була заборонена, зокрема в [[Іран]]і<ref>{{cite news |work=Fort Worth Star-Telegram |date=26 серпня 2004 |url=http://nl.newsbank.com/nl-search/we/Archives?p_product=ST&s_site=dfw&p_multi=ST&p_theme=realcities&p_action=search&p_maxdocs=200&p_topdoc=1&p_text_direct-0=104BD3D9D7DE52B0&p_field_direct-0=document_id&p_perpage=10&p_sort=YMD_date:D |title=People Watch |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=1 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170701153045/http://nl.newsbank.com/nl-search/we/Archives?p_product=ST&s_site=dfw&p_multi=ST&p_theme=realcities&p_action=search&p_maxdocs=200&p_topdoc=1&p_text_direct-0=104BD3D9D7DE52B0&p_field_direct-0=document_id&p_perpage=10&p_sort=YMD_date:D }}</ref>. У проєкті «Queen: The Top 100 Bootlegs» багато із цих записів стали офіційно доступними для завантаження за мінімальну ціну із вебсайту гурту, а прибуток від них надходив благодійній організації «[[Mercury Phoenix Trust]]»<ref name="MusicWeek"/>. 2004 року «Queen» став першим західним рок-гуртом, офіційно визнаним в Ірані, після випуску їх альбому «Greatest Hits»<ref>{{cite news |title=Queen album brings rock to Iran |url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/entertainment/3593532.stm |access-date=21 травня 2023 |agency=BBC}}</ref>. Журнал «[[Rolling Stone]]» розмістив «Queen» на 52 сходинці у своєму списку «[[Список 100 найкращих виконавців усіх часів по версії журналу Rolling Stone|100 найвидатніших виконавців всіх часів]]»<ref>[[Gerard Way|Way, Gerard]] (29 квітня 2011). [https://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-artists-of-all-time-19691231/queen-19691231 100 Greatest Artists Of All Time: Queen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120810061550/http://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-artists-of-all-time-19691231/queen-19691231|date=10 серпня 2012}} ''Rolling Stone''. Процитовано 21 травня 2023</ref>, тоді як Мерк'юрі посів 18 сходинку серед найвидатніших співаків<ref name="RollingStoneSingers"/>, а Мей отримав 26 сходинку серед найвидатніших гітаристів<ref>{{cite web |url=https://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-guitarists-20111123/brian-may-19691231 |title=100 Greatest Guitarists of All Time: Brian May |publisher=Rollingstone.com|accessdate=21 травня 2023 |archive-date=19 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120719200624/http://www.rollingstone.com/music/lists/100-greatest-guitarists-20111123/brian-may-19691231 }}</ref>. Окрім цього читачі «Rolling Stone» назвали Мерк'юрі другим найкращим [[Ведучий вокаліст|фронтменом]]<ref>{{Cite web|url= https://www.rollingstone.com/music/pictures/rolling-stone-readers-pick-the-best-lead-singers-of-all-time-20110412/2-freddie-mercury-0762142|title=Readers Pick the Best Lead Singers of All Time — 2. Freddie Mercury|date=12 квітня 2011|magazine=Rolling Stone|access-date=21 травня 2023|archive-url= https://web.archive.org/web/20110415091916/http://www.rollingstone.com/music/photos/rolling-stone-readers-pick-the-best-lead-singers-of-all-time-20110412/2-freddie-mercury-0762142 |archive-date=15 квітня 2011}}</ref>. Канал [[VH1]] присвоїв «Queen» 13 сходинку у списку «100 найвидатніших виконавців хард-року»<ref>{{cite web |url=http://www.rockonthenet.com/archive/2000/vh1hardrock.htm |title=VH1: '100 Greatest Hard Rock Artists' |publisher=www.rockonthenet.com |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=8 січня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080108173414/http://www.rockonthenet.com/archive/2000/vh1hardrock.htm }}</ref>, а 2010 року&nbsp;— 17 сходинку у списку «100 найвидатніших виконавців усіх часів»<ref>{{cite web|url=http://today24news.com/entertainment/vh1-listed-100-greatest-artists-of-all-time-083804|title=VH1 Listed 100 Greatest Artists Of All Time|publisher=Today24news.com|accessdate=21 травня 2023|archive-date=8 березня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120308185359/http://today24news.com/entertainment/vh1-listed-100-greatest-artists-of-all-time-083804}}</ref>. 2012 року читачі музичного сайту «[[Gigwise]]» назвали «Queen» найкращим гуртом за останні 60 років<ref>{{cite web |url=http://www.gigwise.com/news/73499/queen-named-best-band-of-past-60-years |title=Queen named best band of the past 60 years |publisher=Gigwise |date=4 червня 2012 |accessdate=21 травня 2023 |archive-date=18 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170818222557/http://www.gigwise.com/news/73499/Queen-named-best-band-of-past-60-years }}</ref>. Едді Транк стверджував, що важливість «Queen», як і гуртів «[[Thin Lizzy]]» та «[[Deep Purple]]», «не була визнана повною мірою» в США, тому що в інших країнах вони «часто грали перед набагато більшими натовпами на стадіонах»<ref name="trunk"/>. Хоча «Queen» припинили гастролі по США 1982 року, оскільки їх успіх там почав слабшати, проте вони продовжували залишалися гастролюючим «[[джаггернаут]]ом», заповнюючи протягом 1980-х років стадіони та арени в усьому світі аж до свого останнього туру (з Мерк'юрі) 1986 року<ref name="gilmore"/>.

=== Вплив ===
Відзначено значний внесок «Queen» у розвиток багатьох музичних жанрів, зокрема у [[Хардрок|хард-рок]] та [[Важкий метал (музика)|хеві-метал]], багато музикантів розповідали про вплив гурту на свою творчість. Ці колективи і виконавці вельми різноманітні, вони представляють різні покоління, країни та жанри (включаючи хеві-метал):<ref>{{cite web |url=http://www.vh1.com/shows/dyn/the_greatest/62188/episode_wildcard.jhtml?wildcard=/shows/dynamic/includes/wildcards/the_greatest/hardrock_list_full.jhtml&event_id=862769&start=81 |title=VH1–100 Greatest Artists of Hard Rock |work=Vh1 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=13 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080913223620/http://www.vh1.com/shows/dyn/the_greatest/62188/episode_wildcard.jhtml?wildcard=%2Fshows%2Fdynamic%2Fincludes%2Fwildcards%2Fthe_greatest%2Fhardrock_list_full.jhtml&event_id=862769&start=81 }}</ref><ref name="rollingstone.com">«Queen, first non-blues based heavy metal band». ''Rolling Stone'', Dec 1973.</ref> «[[Judas Priest]]»<ref>{{cite web | url= http://www.blabbermouth.net/news/rob-halford-tells-nikki-sixx-that-adam-lambert-is-doing-an-extraordinary-job-fronting-queen/ | title= Rob Halford Tells Nikki Sixx That Adam Lambert Is Doing An 'Extraordinary' Job Fronting Queen | publisher= Blabbermouth.net | date= 10 липня 2014 | accessdate= 20 травня 2023 | archive-date= 26 грудня 2017 | archive-url= https://web.archive.org/web/20171226015222/http://www.blabbermouth.net/news/rob-halford-tells-nikki-sixx-that-adam-lambert-is-doing-an-extraordinary-job-fronting-queen }}</ref>, «[[Iron Maiden]]»<ref name="queencuttings.com">«Queen, 50 greatest songs as voted for by Maiden, Priest, Kiss, etc». ''Classic Rock magazine'', October 2006.</ref>, «[[Metallica]]»<ref>{{Cite journal|last=Erlewine|first=Stephen Thomas|last2=Prato|first2=Greg|title=Metallica|publisher=Allmusic|url={{Allmusic|class=artist|id=p4906|pure_url=yes}}}}</ref>, «[[Dream Theater]]»<ref>{{cite web|title=Dream Theater: Dragon Attack – A Tribute To Queen |url=http://www.dreamtheater.net/disco_guests.php?s=dragon_attack |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100920054827/http://dreamtheater.net/disco_guests.php?s=dragon_attack |archivedate=20 September 2010}}</ref>, «[[Trivium]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.blabbermouth.net/news/trivium-frontman-if-it-weren-t-for-james-hetfield-i-literally-wouldn-t-be-here/|title=TRIVIUM Frontman: 'If It Weren't For JAMES HETFIELD, I Literally Wouldn't Be Here'|date=2010-05-13|website=BLABBERMOUTH.NET|language=en-US|accessdate=20 травня 2023|archive-date=8 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180308105616/http://www.blabbermouth.net/news/trivium-frontman-if-it-weren-t-for-james-hetfield-i-literally-wouldn-t-be-here}}</ref>, «[[Megadeth]]»<ref>{{Cite web|url=http://thequietus.com/articles/19891-dave-mustaine-megadeth-favourite-albums-interview?page=12|title=The Quietus {{!}} Features {{!}} Baker's Dozen {{!}} Th1rt3en Best: Dave Mustaine Of Megadeth's Favourite Albums|website=The Quietus|accessdate=20 травня 2023}}</ref>, «[[Anthrax]]»<ref name="MP3 David Lee Roth interview">{{cite web |url=http://www.brianmay.com/downloads/DLR240106HiEDcmb.mp3 |title=MP3 David Lee Roth Queen review |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=17 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171217095217/https://www.brianmay.com/downloads/DLR240106HiEDcmb.mp3 }}</ref>, «[[Faith No More]]»<ref>{{Citation|last=FNM4EVER 2|title=Faith No More - Making Of Angel Dust (Full)|date=2011-12-17|url=https://www.youtube.com/watch?v=yhdPYQgukr8|accessdate=20 травня 2023|archive-date=25 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180925163246/https://www.youtube.com/watch?v=yhdPYQgukr8}}</ref>, «[[Melvins]]»<ref>{{Cite web|url=http://ultimateclassicrock.com/king-buzzo-interview/|title=Melvins' King Buzzo Talks About Queen's Influence in Exclusive Video|website=Ultimate Classic Rock|accessdate=20 травня 2023|archive-date=28 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171228135537/http://ultimateclassicrock.com/king-buzzo-interview/}}</ref>, «[[Slipknot]]»<ref name="Slipknot">{{cite book|last1=Sutcliffe|first1=Phil|title=Queen: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|date=2009|publisher=Voyageur Press|location=Minneapolis, MN, USA|isbn=978-0-7603-4947-2|page=227|edition=2015}}</ref> і «[[Rage Against the Machine]]»<ref name="Rage Against the Machine">{{cite book|last1=Sutcliffe|first1=Phil|title=Queen: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|date=2009|publisher=Voyageur Press|location=Minneapolis, MN, USA|isbn=978-0-7603-4947-2|page=3|edition=2015}}</ref>; хард-рок: «[[Guns N' Roses]]»<ref>{{Cite journal|last=Erlewine|first=Stephen Thomas|last2=Prato|first2=Greg|title=Guns N' Roses|publisher=Allmusic|url={{Allmusic|class=artist|id=p4416|pure_url=yes}}}}</ref>, «[[Def Leppard]]»<ref>{{Cite journal|last=Erlewine|first=Stephen Thomas|title=Def Leppard|publisher=Allmusic|url={{Allmusic|class=artist|id=p4062|pure_url=yes}}}}</ref>, «[[Van Halen]]»<ref>Erlewine, Stephen Thomas. ''[http://www.allmusic.com/artist/van-halen-p133911 Van Halen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120211141153/http://www.allmusic.com/artist/van-halen-p133911 |date=11 лютого 2012 }}'' AllMusic. Процитовано 21 травня 2023</ref>, «[[Mötley Crüe]]»<ref>«Queen: The Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock». p.27. Voyageur Press, 2009</ref>, [[Стів Вай]]<ref>{{Cite web|url=http://www.queenonline.com/en/news-archive/steve-vai-on-brian-may/|title=Steve Vai On Brian May|last=Deacon|first=queen, official, Freddie Mercury, Brian May, Roger Taylor, John|website=www.queenonline.com|access-date=20 травня 2023|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160426002736/http://www.queenonline.com/en/news-archive/steve-vai-on-brian-may/|archivedate=2016-04-26|deadurl=yes}}</ref>, «[[The Cult]]»<ref>{{Cite web|url=http://louderthanwar.com/the-cults-ian-astbury-still-seeking-in-this-amazing-interview-2/|title=The Cult's Ian Astbury still seeking in this amazing interview - Louder Than War|website=Louder Than War|language=en-GB|access-date=20 травня 2023|archive-date=19 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180619113009/https://louderthanwar.com/the-cults-ian-astbury-still-seeking-in-this-amazing-interview-2/}}</ref>, «{{нп|The Darkness (гурт)|The Darkness|en|The Darkness (band)}}»<ref>{{Cite web|url=http://www.gigwise.com/features/101232/the-darkness-talk-queen-freddie-mercury-+-adam-lambert---interview|title=The Darkness on the magic of Queen {{!}} Gigwise|last=Trendell|first=Andrew|website=gigwise.com|access-date=20 травня 2023|archive-date=19 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180619063346/https://www.gigwise.com/features/101232/the-darkness-talk-queen-freddie-mercury-+-adam-lambert---interview}}</ref>, [[Кід Рок]]<ref name="Kid Rock">{{cite book|last1=Sutcliffe|first1=Phil|title=Queen: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|date=2009|publisher=Voyageur Press|location=Minneapolis, MN, USA|isbn=978-0-7603-4947-2|page=242|edition=2015}}</ref> і «[[Foo Fighters]]»<ref>{{cite web |url= http://www.screenindia.com/old/fullstory.php?content_id=17443 |title= They're back: And thank God for the Foo Fighters |author= Arjun S Ravi |date= 12 жовтня 2007 |work= Screen Weekly |accessdate=20 травня 2023 }}</ref>; альтернативний рок: «[[Nirvana]]»<ref>{{cite news|url=https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/news/the-last-days-of-kurt-cobain-in-his-own-words-799011.html|title=The last days of Kurt Cobain, in his own words|work=The Independent|accessdate=21 травня 2023|location=London|first=Ciar|last=Byrne|date=21 березня 2008|archive-date=15 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180315070609/https://www.independent.co.uk/arts-entertainment/films/news/the-last-days-of-kurt-cobain-in-his-own-words-799011.html}}</ref>, «[[Radiohead]]»<ref name= "radiohead">{{cite news | url = https://www.theguardian.com/music/2006/jun/18/9 | title = All messed up | newspaper = The Guardian | location = London | date = 18 червня 2006 | first = Craig | last = McLean | accessdate = 20 травня 2023 | archive-date = 31 грудня 2013 | archive-url = https://www.webcitation.org/6MH96Lccm?url=http://www.theguardian.com/music/2006/jun/18/9 }}</ref>, [[Трент Резнор]],<ref>{{cite news | url = http://www.theninhotline.net/archives/articles/xart2a.shtml | title = Nine Inches of Love | newspaper = TheNINHotline.com | location = Internet | date = березень 1992 | accessdate = 21 травня 2023 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20100323084050/http://www.theninhotline.net/archives/articles/xart2a.shtml | archivedate = 23 березня 2010 | deadurl = yes }}</ref> «[[Muse]]»<ref>{{cite web |author=Jonathan Fisher |url=http://drownedinsound.com/news/916414 |title=Muse talk to DiS: new album, Western films and WIN! WIN! WIN! / Music News // Drowned In Sound |publisher=Drownedinsound.com |date=17 червня 2006 |accessdate=20 травня 2023 |archive-date=10 червня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100610071715/http://drownedinsound.com/news/916414 }}</ref>, «[[Red Hot Chili Peppers]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.moderndrummer.com/site/2011/08/chad-smith-3/|title=RHCP's Chad Smith {{!}} Modern Drummer Magazine|website=Modern Drummer Magazine|language=en-US|access-date=20 травня 2023|archive-date=18 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160918005456/http://www.moderndrummer.com/site/2011/08/chad-smith-3/}}</ref>, «[[Jane's Addiction]]»<ref>{{Cite web|url=http://www.miaminewtimes.com/music/surfing-pinball-and-weed-perry-farrell-on-his-teen-years-in-miami-6441403|title=Surfing, Pinball, and Weed: Perry Farrell on His Teen Years in Miami|last=Caplan|first=B.|website=Miami New Times|access-date=21 травня 2023|archive-date=19 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180619035929/http://www.miaminewtimes.com/music/surfing-pinball-and-weed-perry-farrell-on-his-teen-years-in-miami-6441403}}</ref>, «{{нп|The Flaming Lips|The Flaming Lips|en|The Flaming Lips}}»<ref name="The Flaming Lips">{{cite book|last1=Sutcliffe|first1=Phil|title=Queen: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|date=2009|publisher=Voyageur Press|location=Minneapolis, MN, USA|isbn=978-0-7603-4947-2|page=2|edition=2015}}</ref> і «[[The Smashing Pumpkins]]»<ref>{{Cite journal|last=Erlewine|first=Stephen Thomas|last2=Prato|first2=Greg|title=The Smashing Pumpkins|publisher=Allmusic|url={{Allmusic|class=artist|id=p5462|pure_url=yes}}}}</ref>; шок-рок: «[[Marilyn Manson]]»<ref>{{cite web |url=http://loudwire.com/marilyn-manson-mechanical-animals-album-anniversary/ |title=17 Years Ago: Marilyn Manson Goes Glam With 'Mechanical Animals' |author=Childers, Chad |work=Loudwire |publisher=Townsquare Media |date=15 вересня 2015 |accessdate=20 травня 2023|archive-date=29 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160529035729/http://loudwire.com/marilyn-manson-mechanical-animals-album-anniversary/ }}</ref>; поп-рок: «[[Міт Лоф|Meat Loaf]]»<ref>[http://www.allmusic.com/artist/meat-loaf-mn0000339624/related «Meat Loaf Influences»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180619063653/https://www.allmusic.com/artist/meat-loaf-mn0000339624/related |date=19 червня 2018 }}. All music. Процитовано 20 травня 2023</ref>, «[[The Killers]]»<ref>[https://www.rollingstone.com/music/news/the-killers-channel-queen-meat-loaf-onstage-in-new-york-20060925 «The Killers channel Queen, Meat Loaf, for new album»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180315070630/https://www.rollingstone.com/music/news/the-killers-channel-queen-meat-loaf-onstage-in-new-york-20060925 |date=15 березня 2018 }}. Rolling Stone. Процитовано 20 травня 2023</ref>, «[[My Chemical Romance]]»<ref>Leahey, Andrew ''[http://www.allmusic.com/artist/my-chemical-romance-p533805 My Chemical Romance] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120616134415/http://www.allmusic.com/artist/my-chemical-romance-mn0000520545 |date=2012-06-16 }}'' ''Allmusic'' Процитовано 20 травня 2023</ref>, «[[Fall Out Boy]]»<ref>{{Cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/news/read-fall-out-boys-loving-green-day-tribute-at-rock-and-roll-hall-of-fame-20150418|title=Read Fall Out Boy's Loving Green Day Tribute at Rock and Roll Hall of Fame|website=Rolling Stone|access-date=20 травня 2023|archive-date=19 квітня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150419100122/http://www.rollingstone.com/music/news/read-fall-out-boys-loving-green-day-tribute-at-rock-and-roll-hall-of-fame-20150418}}</ref> і «[[Panic! at the Disco]]»<ref name="Panic! At the Disco">{{cite web|title=Panic! at the Disco's Brendon Urie Talks the Influence of Bowie, Queen and Sinatra on Death of a Bachelor|url=http://abcnewsradioonline.com/music-news/2016/1/18/panic-at-the-discos-brendon-urie-talks-the-influence-of-bowi.html|website=Abcnewsradioonline.com|accessdate=20 травня 2023|archive-date=3 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170903083149/http://abcnewsradioonline.com/music-news/2016/1/18/panic-at-the-discos-brendon-urie-talks-the-influence-of-bowi.html}}</ref>; поп: [[Майкл Джексон]]<ref name="Michael Jackson">{{cite book|last1=Sutcliffe|first1=Phil|title=Queen: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|date=2009|publisher=Voyageur Press|location=Minneapolis, MN, USA|isbn=978-0-7603-4947-2|page=170|edition=2015}}</ref>, [[Джордж Майкл]]<ref>Deming, Mark ''[http://www.allmusic.com/artist/george-michael-p4909 George Michael] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120610033655/http://www.allmusic.com/artist/george-michael-mn0000545074 |date=2012-06-10 }}'' Allmusic.</ref>, [[Роббі Вільямс]]<ref>{{Cite web|url=http://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/robbie-williams-turned-to-freddie-mercury-1698408|title=Robbie Williams turned to Freddie Mercury for tour inspiration|last=People|first=Sunday|website=mirror|access-date=20 травня 2023|archive-date=19 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180619040358/https://www.mirror.co.uk/3am/celebrity-news/robbie-williams-turned-to-freddie-mercury-1698408}}</ref>, [[Адель (співачка)|Адель]]<ref name="Rage Against the Machine"/>, [[Леді Гага]]<ref>{{Cite news|url=http://www.thefreelibrary.com/THE+FEAR+FACTOR%3B+Lady+Gaga+used+tough+times+as+inspiration+for+her...-a0213005824|last=Dingwall|first=John|title=The Fear Factor; Lady Gaga used tough times as inspiration for her new album|work=Daily Record|pages=48–49|date=27 листопада 2009|accessdate=20 травня 2023|archive-date=25 травня 2012|archive-url=https://archive.today/20120525134735/http://www.thefreelibrary.com/THE+FEAR+FACTOR;+Lady+Gaga+used+tough+times+as+inspiration+for+her...-a0213005824}}</ref>, [[Кеті Перрі]]<ref>Leahey, Andrew ''[http://www.allmusic.com/artist/katy-perry-p1010533 Katy Perry] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120603034756/http://www.allmusic.com/artist/katy-perry-mn0000859589 |date=2012-06-03 }}'' ''Allmusic'' Процитовано 20 травня 2023</ref>, [[Kesha]]<ref>{{cite web|last1=Garland|first1=Emma|title=Kesha's MySpace Profile from 2008 is Better Than DJ Khaled's Snapchat|url=https://noisey.vice.com/en_us/article/keshas-myspace-profile-from-2008-is-better-than-dj-khaleds-snapchat|website=Noisey|publisher=Vice Media|date=8 січня 2017|accessdate=20 травня 2023|archive-date=2 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170202085722/https://noisey.vice.com/en_us/article/keshas-myspace-profile-from-2008-is-better-than-dj-khaleds-snapchat}}</ref>, [[Grimes]]<ref>{{Cite web|title=Grimes finishes work on new 'glam rock' song inspired by David Bowie and Queen|last=Renshaw|first=David|work=NME|date=12 грудня 2014|url=http://www.nme.com/news/grimes/81700|accessdate=20 травня 2023|archive-date=17 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160917000101/http://www.nme.com/news/grimes/81700}}</ref> і [[Psy]]<ref>[https://www.nytimes.com/2012/10/14/arts/music/interview-psy-the-artist-behind-gangnam-style.html «His Style Is Gangnam, and Viral Too»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180228020534/http://www.nytimes.com/2012/10/14/arts/music/interview-psy-the-artist-behind-gangnam-style.html |date=28 лютого 2018 }}. New York Times. Процитовано 20 травня 2023</ref>.
[[Файл:Belouis Some Knebworth 9 August '86. Queen Magic Tour jpeg.jpg|міні|праворуч|240пкс|Виступ «Queen» на Фестивалі «Небуорт» (1986)]]
{{цитата|Музиканти десятиліттями говорили, що «Queen» входить до пантеону великих людей усіх часів. У незліченних інтерв'ю, які я давав багато років, їхні імена перевіряли численні суперзірки. Що найбільше вражає, то це різноманітність артистів, на яких вони вплинули. Легко зрозуміти, чому «Queen» змогли охопити таке неймовірно широке коло музикантів це один із найрізноманітніших гуртів, який коли-небудь існував у році|100пкс|стаття Стіва Балтіна для журналу «[[Форбс (журнал)|Forbes]]» у січні 2019 року: «Найбільша спадщина „Queen“: формування останніх двох десятиліть поп- та рок-музики»|<ref name="Forbes legacy">{{cite news |title=Queen's Greatest Legacy: Shaping The Last Two Decades Of Pop And Rock Music |url=https://www.forbes.com/sites/stevebaltin/2019/01/12/queens-greatest-legacy-shaping-the-last-two-decades-of-pop-and-rock-music/?sh=63bb49381a8c |access-date=20 травня 2023|magazine=Forbes}}</ref>}}
На початку 1970-х років «Queen» сприяли еволюції жанру хеві-метал, відкинувши більшу частину його [[блюз]]ової складової<ref name=RS1>{{Cite web|url=https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/queen-19731206|magazine=Rolling Stone|title=Queen|first=Gordon|last=Fletcher|date=6 грудня 1973|access-date=20 травня 2023|archive-date=9 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180409171916/https://www.rollingstone.com/music/albumreviews/queen-19731206|url-status=dead}}</ref><ref>''Classic Rock magazine'', October 2006.</ref>. Пісня гурту «[[Stone Cold Crazy]]» 1974 року була названа попередницею [[спід-метал]]у.<ref>{{cite web |first= Chris |last= Jones |title= Queen Sheer Heart Attack Review |date= 7 червня 2007 |url= https://www.bbc.co.uk/music/reviews/xxhj |publisher= BBC Music |accessdate=20 травня 2023 |archive-date= 20 червня 2018 |archive-url= https://web.archive.org/web/20180620113856/https://www.bbc.co.uk/music/reviews/xxhj/ }}</ref>. «[[Metallica]]» записали кавер на «Stone Cold Crazy», який вперше можна було почути у альбомі «{{нп|Rubáiyát: Elektra's 40th Anniversary|Rubáiyát: Elektra's 40th Anniversary|en|Rubáiyát: Elektra's 40th Anniversary}}» 1990 року та отримали за це свою другу статуетку «[[Греммі]]» («[[Нагорода «Греммі» за найкраще метал-виконання|Найкраще метал-виконання]]») 1991 року, надалі гурт виконував цю пісню наживо до 2000-х років<ref>{{cite news|last=Morse|first=Steve|date=11 січня 1991|title=Grammys focus on fresh faces, jilt Madonna|work=The Boston Globe|publisher=The New York Times Company|format=fee required|url=http://docs.newsbank.com/g/GooglePM/BG/lib00065,0EADDF2B715CAE8E.html|accessdate=20 травня 2023|archive-date=1 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190701034541/https://nl.newsbank.com/nl-search/we/Archives?p_product=BG&p_theme=bg&p_action=search&p_maxdocs=200&p_topdoc=1&p_text_direct-0=0EADDF2B715CAE8E&p_field_direct-0=document_id&p_perpage=10&p_sort=YMD_date:D&s_trackval=GooglePM}}</ref>. Шведський гітарист [[Інгві Мальмстін]], піонер «[[Неокласичний метал|неокласичного металу]]», у дитинстві слухав «Queen», казав, що Браян Мей був «дуже винахідливим, коли справа доходила до тонів і всіх цих конфігурацій [[звукознімач]]ів. Браян також схильний не обмежуватися лише [[Пентатоніка|пентатонікою]]; він поєднує все це, і мені теж подобається ця думка»<ref>{{cite news |title=Yngwie Malmsteen: the 10 guitarists who impressed me most |url=https://www.musicradar.com/news/yngwie-malmsteen-the-10-guitarists-who-impressed-me-most |access-date=20 травня 2023 |website=MusicRadar}}</ref>. [[Том Йорк]] із гурту «[[Radiohead]]» отримав свою першу гітару у 7 років, натхненний виступом Браяна Мея на концерті «Queen»<ref name="radiohead"/>. У 10 років Йорк власноруч зробив собі гітару, імітуючи зроблену Меєм його «Red Special», проте залишився незадоволений результатом<ref>{{cite web |url=http://www.wnyc.org/deprecated/story/278417-thom-yorke/transcript/ |title=Here's The Thing with Alec Baldwin: interview with Thom Yorke |work=WNYC |date=1 квітня 2013 |accessdate=20 травня 2023|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150621023101/http://www.wnyc.org/deprecated/story/278417-thom-yorke/transcript/ |archivedate=21 чеврня 2015}}</ref>. Як наслідок, «Queen» став першим гуртом, який вплинув на звучання «Radiohead»<ref name="radiohead"/>.

== Учасники гурту ==
'''Нинішній склад'''
* [[Браян Мей]]&nbsp;— головна та ритм- гітари, бек- та головний вокали, струнні щипкові інструменти, клавішні, іноді: перкусія <small>(1970–досі)</small>
* [[Роджер Меддоуз-Тейлор|Роджер Тейлор]]&nbsp;— ударні, бек- та головний вокали, ритм-гітара, клавішні, іноді: бас-гітара <small>(1970–досі)</small>
[[Файл:Queen News Of The World (1977 Press Kit Photo 02).jpg|міні|праворуч|290пкс|«Queen» у 1977 році]]
'''Колишні учасники'''
* [[Фредді Мерк'юрі]]&nbsp;— головний і бек- вокали, піаніно, клавішні, іноді: ритм-гітара та перкусія <small>(1970—1991; помер)</small>
* [[Джон Дікон]]&nbsp;— бас-гітара, ритм-гітара, клавішні, іноді: перкусія та бек-вокал<small>(1971—1997)</small>

'''Запрошені вокалісти, учасники проєктів «Queen + …»'''
* [[Пол Роджерс]]&nbsp;— головний вокал, ритм-гітара, клавішні <small>(2004—2009)</small>
* [[Адам Ламберт]]&nbsp;— головний вокал <small>(2011–досі)</small>

'''Поточні гастрольні музиканти'''
* {{нп|Спайк Едні|Спайк Едні|en|Spike Edney}}&nbsp;— клавішні, ритм-гітара, бек-вокал {{small|(1984–досі)}}
* Нейл Фейрклаг&nbsp;— бас-гітара, бек-вокал {{small|(2011–досі)}}
* Тайлер Воррен&nbsp;— перкусія, ударні, бек-вокал {{small|(2017–досі)}}

'''Колишні гастрольні музиканти'''
* {{нп|Морган Фішер|Морган Фішер|en|Morgan Fisher}}&nbsp;— клавішні, піаніно <small>(1982)</small>
* {{нп|Фред Мендел|Фред Мендел|en|Fred Mandel}}&nbsp;— клавішні, піаніно <small>(1982)</small>
* Спайк Едні&nbsp;— клавішні, піаніно, ритм-гітара, бек-вокал <small>(1984–до сьогодні)</small>
* Девід Гросман&nbsp;— бас-гітара <small>(1998—2004)</small>
* [[Джеймі Мозес]]&nbsp;— ритм-гітара, бек-вокал <small>(1998—2009)</small>
* Денні Міранда&nbsp;— бас-гітара, бек-вокал <small>(2005—2009)</small>
* {{нп|Нейл Мюррей|Нейл Мюррей|en|Neil Murray (British musician)}}&nbsp;— бас-гітара <small>(2008)</small>
* {{нп|Руфус Тайгер Тейлор|Руфус Тайгер Тейлор|en|Rufus Tiger Taylor}}&nbsp;— перкусія, ударні, бек-вокал <small>(2011—2017)</small>

'''Учасники гурту ранніх років'''
* Майк Гроуз&nbsp;— бас-гітара <small>(1970)</small><ref name="Ultimate Classic Rock">{{cite web|url=https://ultimateclassicrock.com/mike-grose-queen-dies/|title=Mike Grose, Queen's First Bassist, Dies|publisher=ultimateclassicrock.com|access-date=20 травня 2023}}</ref>
* Баррі Мітчелл&nbsp;— бас-гітара <small>(1970—1971)</small>
* Даг Богі&nbsp;— бас-гітара <small>(1971)</small>

;Схема
{{#tag:timeline|
ImageSize  = width:900 height:auto barincrement:25
PlotArea   = left:120 bottom:60 top:0 right:20
Alignbars  = justify
DateFormat = dd/mm/yyyy
Period     = from:01/01/1970 till:{{#time:d/m/Y}}
TimeAxis   = orientation:horizontal format:yyyy
Legend     = orientation:horizontal position:bottom
ScaleMajor = increment:2 start:1970
ScaleMinor = increment:1 start:1970

Colors =
  id:vocals   value:blue   legend:Вокал
  id:guitar   value:green  legend:Гітара
  id:bass     value:red    legend:Бас-гітара
  id:drums    value:orange legend:Ударні
  id:keyboard value:purple legend:Клавішні
  id:studio   value:black  legend:Альбоми
BarData =
  bar:Fred  text:"Фредді Мерк'юрі"
  bar:Brian text:"Браян Мей"
  bar:Grose text:"Майк Гроуз"
  bar:Barry text:"Баррі Мітчелл"
  bar:Doug  text:"Даг Богі"
  bar:John  text:"Джон Дікон"
  bar:Roger text:"Роджер Тейлор"

PlotData=
  width:11 textcolor:black align:left anchor:from shift:(10,-4)
  bar:Fred  from:01/01/1970 till:24/11/1991 color:vocals
  bar:Brian from:01/01/1970 till:end        color:guitar
  bar:Grose from:01/01/1970 till:01/09/1970 color:bass
  bar:Barry from:01/09/1970 till:01/04/1971 color:bass
  bar:Doug  from:01/04/1971 till:01/09/1971 color:bass
  bar:Roger from:01/01/1970 till:end        color:drums
  bar:John from:01/09/1971 till:31/10/1997  color:bass
  width:3 textcolor:black align:left anchor:from shift:(10,-4)
  bar:Fred  from:01/01/1970 till:24/11/1991 color:keyboard
  bar:Roger from:01/01/1973 till:end color:vocals
  bar:Brian from:01/01/1973 till:end color:vocals

LineData =
  layer:back color:studio
  at:13/07/1973
  at:08/03/1974
  at:08/11/1974
  at:21/11/1975
  at:10/12/1976
  at:28/10/1977
  at:10/11/1978
  at:30/06/1980
  at:08/12/1980
  at:21/05/1982
  at:27/02/1984
  at:02/06/1986
  at:22/05/1989
  at:05/02/1991
  at:06/11/1995
}}

== Живі виступи ==
{{main|Концертні тури Queen}}
У своєму першому складі, «Queen» за період з 1970-го по 1986 рік, гурт дав понад 700 концертів у всьому світі. Спочатку вони виконували багато кавер-версій пісень артистів, які їх на той час надихали ([[Елвіс Преслі]], [[Джин Вінсент]]), а надалі кожен випуск альбому «Queen» супроводжувався світовим турне, де вони завжди включали до плейлиста кілька пісень з останнього альбому. Гурт регулярно виступав в Європі, Америці та Японії, а на початку 1980-х років стали першопрохідцями з виступами на досі невідомих для західної попмузики територіях, у Південній Америці{{sfn|Gunn–Jenkins|1992|p=137–143}} та Південній Африці{{sfn|Gunn–Jenkins|1992|p=179–180}}. Протягом багатьох років «Queen» давали гастролі у складі  чотирьох осіб без додаткових музикантів. Під час «[[Hot Space Tour]]» 1982 року на клавішних грав їх старий друг {{нп|Морган Фішер|Морган Фішер|en|Morgan Fisher}}{{sfn|Purvis|2007|p=315}}, пізніше {{нп|Фред Мендел|Фред Мендел|en|Fred Mandel}}, а з 1984 року {{нп|Спайк Едні|Спайк Едні|en|Spike Edney}}{{sfn|Purvis|2007|p=318–320}}. Їх часто доволі складні студійні пісні значно спрощувалися на концертах, наживо вони зазвичай виконували їх у дещо грубшій та жорсткішій манері, Тейлор та Мей також допомагали Мерк'юрі на вокалі. Траплялися випадки, коли пісню виконували Тейлор або Мей, але вони при цьому не надто старалися: «Ми хотіли максимально залучити Фредді як фронтмена. Я маю на увазі, що якщо у вас найкращий фронтмен у світі, ви не хочете витрачати його час марно»{{sfn|Bennett|1998|p=24}}. На ранніх концертах «Queen» також приділяли багато уваги одягу, виходячи на сцену в гримі та костюмах, що були частиною іміджу, але до 1980-х років це поступово зійшло нанівець, і вони виступали у зручному звичайному одязі. Також у ранні роки «Queen» грали [[попурі]] із кількох пісень, від чого до 1980-х років відмовилися. Регулярно на виступах була присутня акустична музична частина. Постійно звучало гітарне соло Мея, яке розвинулося з пісні «[[Brighton Rock]]» і до 1986 року тривало понад дев'ять хвилин. У 1970-х роках Тейлор також виконував соло на ударних, але пізніше перестав це робити, вирішивши, що людям з часом воно набридне{{sfn|Brooks–Lupton|2009|p=35-50}}{{sfn|Purvis|2007|p=283–327}}.

Виступи «Queen» відзначалися кількома сценічними особливостями Мерк'юрі, які стали його «візитівками» та набули популярності серед публіки, однією з них були його манера виконання та зовнішній вигляд<ref name="Laura"/>. На концертах Мерк'юрі співав у мікрофон із прикріпленою до нього напіврозібраною стійкою, тримаючи його наче [[скіпетр]]. «Візитівка» Мерк'юрі — «мікрофон зі зламаною стійкою» — з'явилася випадково. На одному з концертів із гуртом «Wreckage» 1969 року Мерк'юрі настільки активно користувався мікрофоном, що розхитав кріплення його стійки. Тоді артист прямо під час виконання пісні відгвинтив нижню частину, що йому заважала, і став виступати з мікрофоном у руках, з якого звисала верхня частина стійки<ref name="Laura"/>. Трюк так сподобався Фредді, що він зробив його своєю «візитівкою». Під час виступів Мерк'юрі робив театралізовані рухи, на що вплинула його [[балет]]на підготовка, окрім цього, він залучав на всіх концертах аудиторію до виконання вокальної послідовності «{{нп|Заклик-відповідь|заклик-відповідь|en|Call and response}}», в якій він виконував деякі ноти, а стадіонний натовп імітував їх. Співак також дозволяв аудиторії підспівувати деякі частини кількох пісень, особливо акустичної версії «[[Love of My Life]]», а також командував синхронними помахами та лясканням руками у таких піснях, як «[[We Will Rock You]]» та «[[Radio Ga Ga]]». Його вуса, які він відростив у 1980-х роках, стали ще одним його «символом»<ref name="Laura">Laura Jackson (1997). «Live Magic». Mercury: The King of Queen (em inglês). [S.l.]: Smith Gryphon. pp. 14–15. 1-85685-132-X.</ref>.

Поведінка Мерк'юрі на сцені, стала одним з чинників, чому критики стали вважати його одним із найвизначніших виконавців в історії. Репортер із «{{нп|The Spectator (1828)|The Spectator|en|The Spectator}}<nowiki/>» описав його як «незвичайного, епатажного та чарівного виконавця з кількома екстравагантними версіями самого себе». Співак [[Девід Бові]] говорив про фронтмена, що «з усіх театральних рок-співаків він був єдиним, хто міг вивести все на інший рівень (…) він був тим, хто міг буквально тримати аудиторію на долоні»<ref>Hudson, Jeffrey (1997). «The Show Must Go On». Freddie Mercury & Queen (em inglês). [S.l.]: Castle Communications. 14 páginas. ISBN 1-86074-040-5.</ref>.
=== Концертні тури ===
* [[Queen I Tour]] (1973–74)
* [[Queen II Tour]] (1974)
* [[Sheer Heart Attack Tour]] (1974–75)
* [[A Night at the Opera Tour]] (1975–76)
* [[Summer Gigs 1976]] (1976)
* [[A Day at the Races Tour]] (1977)
* [[News of the World Tour]] (1977–78)
* [[Jazz Tour]] (1978–79)
* [[Crazy Tour]] (1979)
* [[The Game Tour]] (1980–81)
* [[Hot Space Tour]] (1982)
* [[The Works Tour]] (1984–85)
* [[The Magic Tour]] (1986)
* [[Queen + Paul Rodgers Tour]] (2005–06)
* [[Rock the Cosmos Tour]] (2008)
* [[Queen + Adam Lambert Tour 2012]] (2012)
* [[Queen + Adam Lambert Tour 2014–2015]] (2014–15)
* [[Queen + Adam Lambert 2016 Summer Festival Tour]] (2016)
* [[Queen + Adam Lambert Tour 2017–2018]] (2017–18)
* [[The Rhapsody Tour]] (2019–20)

== Вокал ==
З чотирьох учасників «Queen» — троє виконували вокальні партії. Фредді Мерк'юрі записав більшість із них, але важливу роль у їхньому вокальному оформленні брав і Роджер Тейлор. Барабанщик іноді виконував високотонові частини деяких пісень, використовуючи [[фальцет]], зокрема, у «[[In Lap of Gods]]» і «[[Ogre Battle]]»<ref>[https://ultimateclassicrock.com/roger-taylor-queen-songs/ «Top10 Roger Taylor Queen Songs»] ''ultimateclassicrock.com'' Процитовано 25 травня 2023</ref>, а його хрипкий тембр часто порівнюють з тембром [[Род Стюарт|Рода Стюарта]]<ref>[https://ultimateclassicrock.com/roger-taylor-new-song-2013/ «Queen's Premieres New Song»] ''ultimateclassicrock.com'' Процитовано 25 травня 2023</ref>. Браян Мей, своєю чергою, вважається вокалістом, в голосі якого є м'якість, якої немає у багатьох інших виконавців<ref>[https://www.allmusic.com/album/back-to-the-light-mw0000093065 Orens, Geoff. «Back to the Light - Brian May».] ''allmusic.com'' Процитовано 25 травня 2023</ref><ref>«Fun in Space». Popcorn (em inglês). Junho de 1981</ref>. Джон Дікон – єдиний, хто жодного разу не записував свій вокал для гурту, всі його пісні інтерпретувалися Мерк'юрі. За словами Дікона, він не може співати, в інтерв'ю 1986 року, басист нарікав на свою вокальну нездатність словами: «[...] у якомусь сенсі це схоже на інвалідний візок, тому що ти не можеш виразити себе так, як тобі хотілося б. Якби я вмів співати, це було б чудово. Це не [просто] недолік, це величезний недолік з погляду написання пісень. Я б хотів, але не можу»<ref>Turner, Mary (1986). «Off The Records» (entrevista) (em inglês). Queen</ref>. Тоді як Мерк'юрі мав вокальний діапазон у чотири [[Октава|октави]] і вмів брати як низькі, так і високі ноти<ref>«Interview with Roger». Boston (em inglês). 1977</ref>. Журнал «[[Rolling Stone]]» вибрав «Bohemian Rhapsody», «We Are the Champions» та «You're My Best Friend» як пісні з найкращими вокальними даними за всю його кар'єру<ref>[https://www.rollingstone.com/music/music-lists/100-greatest-singers-of-all-time-147019/freddie-mercury-5-225069/ 100 Greatest Singers of All Time (2008)] ''rollingstone.com'' Процитовано 25 травня 2023</ref>.

== Написання пісень ==
У ранній період «Queen» пісні писали переважно Мерк'юрі та Мей, а з середини 1970-х років їх почали наздоганяти Дікон та Тейлор. Згідно з заявами членів гурту, вони часто приходили до студії із наполовину завершеними піснями, де їх потім всі разом доопрацьовували, але завжди з урахуванням ідей їхнього автора. Згідно з домовленістю між музикантами, автором пісні був той, хто написав текст{{sfn|Sutcliffe|2010|p=26}}. У більшості випадків, спочатку писалася музика, а вже потім під неї адаптувалися тексти, що часто давалося «потом та кров'ю», за словами Пітера Фрістоуна, особистого секретаря Мерк'юрі{{sfn|Freestone–Evans|2006|p=68}}. Іноді кожен з музикантів працював над своїми композиціями окремо у різних студіях. Під час запису з'являлося багато суперечок, однією з основних причин розбіжностей було те, чия пісня має вийти на синглі (що давало автору додатковий дохід){{sfn|Blake|2010|p=169}}. Також часто з'являлися суперечки через повільний, дуже кропіткий стиль роботи Мея, або різні музичні ідеї{{sfn|Blake|2010|p=223, 241}}.
На відміну від більшості рок-гуртів того часу, «Queen» не мав великих ліричних амбіцій, ця особливість відображалася й у їхніх композиціях. Мей неодноразово пояснював зміст своїх творів, тоді як Мерк'юрі часто відмовлявся їх інтерпретувати, говорячи, що слухач має сам домислювати почуте, натякаючи, що в його піснях немає сенсу і вони суто розважальні{{sfn|Brooks–Lupton|2009|p=62}}. Під час вбивства [[Джон Леннон|Джона Леннона]] співак сказав, що, на відміну від колишнього «[[The Beatles|бітла]]», у нього немає таланту писати такі «глибокі послання». Мерк'юрі не дозволяв учасникам гурту писати тексти на політичні теми, оскільки хотів нести «радість людям»<ref>[https://onlayn-radio.ru/news/6517-pochemu-queen-ne-pisal-politicheskie-pesni.html «Почему Queen не писал политические песни?»] ''onlayn-radio.ru'' Процитовано 25 травня 2023</ref>.

Мерк'юрі вважав себе [[Романтизм|романтиком]], більшість його текстів присвячена любові. За його словами, у багатьох моментах він навіть намагався писати треки на інші теми, але у результаті все одно виходила романтика. Йому більше подобалося створювати мелодії, ніж писати тексти. Частина композицій Мерк'юрі, які вважаються складними для розуміння, побічно звертаються до елементів його життя. Хоча Мерк'юрі ніколи не говорив про свою сексуальну орієнтацію{{sfn|Ressner|1992|p=13}}{{sfn|Blake|2010|p=165}}, було загальновідомо, що він [[Гомосексуальність|гей]], це впливало і на зміст деяких його пісень: дивлячись на рядки пісні «[[Get Down, Make Love (пісня)|Get Down, Make Love]]», Георг Первіс прийшов до висновку, що це міг бути один з перших творів співака з [[Гомосексуальність|гомосексуальною]] тематикою{{sfn|Purvis|2007|p=153}}. Водночас багато людей бачили цю інтерпретацію у піснях, навіть не написаних Мерк'юрі. Так, 1984 року, репортер запитав його, чи справді пісня «[[I Want to Break Free]]» присвячена геям, на що Мерк'юрі відповів, що пісню написав Дікон, який був щасливим у шлюбі{{sfn|Purvis|2007|p=174}}. Інші пісні Мерк'юрі, «[[Don't Stop Me Now]]» та «[[Body Language]]», були присвячені його періоду інтенсивної сексуальної активності; тоді як «[[It's a Hard Life]]» демонструвала етап його життя, на якому він шукав серйозних і тривалих стосунків. Серед інших тем пісень Мерк'юрі&nbsp;— була релігія. Три пісні, які він написав для альбому «[[Queen (альбом)|Queen]]», торкаються християнських релігійних тем: «[[Liar]]»&nbsp;— монолог, звернений до духівника, «[[Great King Rat]]» містить фразу, що критикує релігію («не вірте всьому, що ви читаєте у [[Біблія|Біблії]]!»), а в «[[Jesus (пісня)|Jesus]]» підкреслюється деталь з легенди про [[Ісус Христос|Ісуса]] (аналогічно написаної того часу пісні «[[Mad the Swine]]»){{sfn|Purvis|2007|p=26, 205}}. У «[[Was It All Worth It]]» Мерк'юрі обговорює ексцеси, які пережив у попередні роки<ref>[https://www.rollingstone.com/music/music-news/queens-tragic-rhapsody-234996/ Queen’s Tragic Rhapsody] ''rollingstone.com'' Процитовано 25 травня 2023</ref>.

На відміну від Мерк'юрі, більшість текстів Браяна Мея були дещо амбітнішими. Гітарист оголошував себе людиною, яку дуже хвилюють проблеми світу, і ця тема пронизує більшість його творів<ref name="Queen3"/>, зокрема: його пісня «[[White Man]]» нагадувала про минуле [[Індіанці|корінних американців]]; «[[Hammer to Fall]]»{{sfn|Blake|2010|p=193}} натякала на напружену світову політичну обстановку під час [[Холодна війна|холодної війни]]{{sfn|Blake|2010|p=279}}; «[[Is This the World We Created...?]]»{{sfn|Brooks–Lupton|2009|p=82}}, яка описувала смертність від голоду у світі; і «[[Scandal]]», яка критикувала нав'язливість бульварної преси{{sfn|Purvis|2007|p=244}}. Також Мей торкався теми стосунків батька та сина («[[Good Company]]», «[[Father to Son]]»){{sfn|Purvis|2007|p=145, 157}} і ностальгії по молодості («[[White Queen]]», «[[Some Day One Day]]»){{sfn|Blake|2010|p=132, 143}}.

Джон Дікон, який вважав себе дуже сором'язливим і тривожним<ref>«Biggles and the Case of the Shy Bassist». The No.1. Червень, 1986</ref>, теж зробив значний внесок у написання писень. У своїй ліриці музикант прагнув розповісти історію, або проаналізувати моральну концепцію в рамках особистості, створених ним персонажів, кожен із яких відрізняється від іншого<ref name="Queen3">«Queen&nbsp;— On The Road Again». International Musician and Recording World. Листопад, 1982</ref>. Однак існують припущення, що деякі пісні були засновані на його особистих почуттях. Роджер Тейлор, зокрема, жартував, припускаючи, що у пісні «[[I Want to Break Free]]» Дікон хотів висловити щось про гурт. Тейлор, у свою чергу, писав пісні, одними з тем яких були любов до жінок та автомобілів («[[I'm in Love with My Car]]», «[[Tenement Funster]]»){{sfn|Blake|2010|p=155, 179}} і глузування з панк-гуртів («[[Fight From the Inside]]», «[[Sheer Heart Attack (пісня)|Sheer Heart Attack]]»){{sfn|Purvis|2007|p=179, 247}}.

== Дискографія ==
{{main|Дискографія Queen|Список пісень, записаних Queen}}
Дискографія «Queen» налічує 15 студійних та 9 концертних альбомів, 38 збірок, 1 міні-альбом, 24 бокс-сети, 36 відеоальбомів та 77 синглів.
[[Файл:Hannover7907.jpg|міні|праворуч|320пкс|Виступ «Queen» в [[Ганновер]]і в рамках «[[Jazz Tour]]» (1979)]]
* [[Queen (альбом)|Queen]] (1973)
* [[Queen II]] (1974)
* [[Sheer Heart Attack]] (1974)
* [[A Night at the Opera]] (1975)
* [[A Day at the Races]] (1976)
* [[News of the World (альбом)|News of the World]] (1977)
* [[Jazz (альбом Queen)|Jazz]] (1978)
* [[The Game (альбом Queen)|The Game]] (1980)
* [[Flash Gordon (альбом)|Flash Gordon]] (1980) <small>[саундтрек]</small>
* [[Hot Space]] (1982)
* [[The Works]] (1984)
* [[A Kind of Magic]] (1986)
* [[The Miracle]] (1989)
* [[Innuendo]] (1991)
* [[Made in Heaven]] (1995)

== Відеографія ==
{{main|Відеографія Queen}}
Відеографія «Queen» складається зі збірок відеокліпів, відеозаписів концертів і документальних фільмів про гурт.

== Нагороди та номінації ==
{{main|Список нагород і номінацій, отриманих Queen}}
«Queen» неодноразово номінувався на безліч престижних музичних премій та ставав їх лауреатом як у рідній Британії, так і за її межами, а діяльність квартету високо оцінювали як професійні видання, так і звичайні слухачі. Також «Queen» є рекордсменом у багатьох категоріях музичної індустрії. За свій колосальний вплив на світову музичну індустрію гурт був включений до кількох зал слави. Попри те, що гурт практично повністю припинив студійну діяльність, «Queen» досі дуже популярні, і навіть через кілька десятиліть після виходу останнього альбому «[[Made in Heaven]]» гурт, його учасники, композиції, альбоми та концертні виступи продовжують номінуватися на різні нагороди та посідати високі місця у музичних рейтингах<ref>{{cite web|url=http://www.songwritershalloffame.org/inductee_ceremony_detail.asp?ceremonyId=24&inducteeCeremonyId=178|title=QUEEN|publisher=Songwriters Hall of Fame|lang=en|accessdate=23 травня 2023|date=2003|archive-date=2004-05-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20040506164407/http://www.songwritershalloffame.org/inductee_ceremony_detail.asp?ceremonyId=24&inducteeCeremonyId=178|deadlink=unfit}}</ref>.

== Бібліографія ==
{{refbegin}}
* {{cite book |last1=Blake |first1=Mark |title=Freddie Mercury: A Kind of Magic |date=2016 |publisher=Omnibus Press}}
* {{Cite book|last=Blake|first=Mark|year=2010|title=Is This The Real Life? The Untold Story of Queen|publisher=Arum Press|isbn=978-1-84513-713-7}}
* {{Cite book|ref=none|last=Brooks|first=Greg|year=1995|title=Queen Live: A Concert Documentary|place=London|publisher=Omnibus Press|isbn=978-0-7119-4814-3}}
* {{Cite book|ref=none|last=Dawson|first=Mike|year=2008|title=Freddie & Me|url=https://archive.org/details/freddiemecomingo0000daws|place=London|publisher=Jonathan Cape|isbn=978-0-224-08193-1}}
* {{cite book|last=Dean|first=Ken|title=Queen : A Visual Documentary|url=https://archive.org/details/queenvisualdocum0000dean|publisher=Omnibus Press|year=1986|isbn=978-0-7119-0857-4}}
* {{Cite book|ref=none|last1=Dean|first1=Ken|last2=Charlesworth|first2=Chris|year=1991|title=Queen: The New Visual Documentary|url=https://archive.org/details/queenvisualdocum0000dean_w6z0|place=London|publisher=Omnibus Press|isbn=978-0-7119-2828-2}}
* {{cite book|last=Doherty|first=Harry|year=2011|title=40 Years of Queen |publisher=St. Martin's Press}}
* {{cite book |last1=Freestone |first1=Peter |last2=Evans |first2=David |title=Freddie Mercury: An intimate memoir by the man who knew him best |publisher=Omnibus Press |year=2001 |isbn=0-7119-8674-6 |url=https://books.google.com/books?id=AH8zZsbmB98C}}
* Freestone, Peter – Evans, David. ''Freddie Mercury. Budapest: Rózsavölgyi és Társa'' (2006). ISBN 963-8-70071-8
* {{Cite book|ref=none|last1=Goodall|first1=Nigel|last2=Lewry|first2=Peter|year=1998|title=The Ultimate Queen|place=London|publisher=Simon & Schuster|isbn=978-0-684-82149-8}}
* {{Cite book|ref=none|last1=Gunn|first1=Jacky|last2=Jenkins|first2=Jim|year=1992|title=Queen: As It Began|place=London|publisher=Sidgwick & Jackson|isbn=978-0-330-33259-0}}
* {{Cite book|last=Hodkinson|first=Mark|year=2004|title=Queen: The Early Years|place=London|publisher=Music Sales Limited|isbn=978-0-7119-6012-1}}
* {{Cite book|ref=none|last=Hogan|first=Peter|year=1994|title=The Complete Guide to the Music of Queen|place=London|publisher=Omnibus Press|isbn=978-0-7119-3526-6}}
* {{Cite book|ref=none|last=Jackson|first=Laura|year=2002|title=Queen: The Definitive Biography|place=London|publisher=Piatkus|isbn=978-0-7499-2317-4}}
* {{Cite book|ref=none|last=Jones|first=Lesley-Ann|year=2012|title=Mercury: An Intimate Biography of Freddie Mercury|url=https://archive.org/details/mercuryintimateb00jone|publisher=Simon and Schuster|author-link=Lesley-Ann Jones}}
* {{Cite book|ref=none|last=Michael|first=Mick|year=1992|title=Queen, In Their Own Words|url=https://archive.org/details/queenintheirownw0000unse|place=London|publisher=Omnibus Press|isbn=978-0-7119-3014-8}}
* {{Cite book|ref=none|last=Nester|first=Daniel|year=2003|title=God Save My Queen: A Tribute|url=https://archive.org/details/godsavemyqueentr0000nest|place=Brooklyn, NY|publisher=Soft Skull Press|isbn=978-1-887128-27-8}}
* {{Cite book|ref=none|last=Nester|first=Daniel|year=2004|title=God Save My Queen II: The Show Must Go On|place=Brooklyn, NY|publisher=Soft Skull Press|isbn=978-1-932360-51-6|url=https://archive.org/details/godsavemyqueenii0000nest}}
* {{Cite book|ref=none|last=Prato|first=Greg|year=2018|title=Long Live Queen: Rock Royalty Discuss Freddie, Brian, John & Roger|publisher=self-published|isbn=978-1-726879-40-8}}
* {{Cite book|last=Purvis|first=Georg|year=2006|title=Queen: Complete Works|url=https://archive.org/details/queencompletewor0000geor|place=Richmond|publisher=Reynolds & Hearn|isbn=978-1-905287-33-8}}
* {{Cite book|last=Sutcliffe|first=Phil|year=2009|title=Queen: The Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|publisher=Voyageur Press|isbn=978-0-7603-3719-6}}
* Purvis, Georg. ''Queen: Complete Works. London: Reynolds & Hearn'' (2007). ISBN 978-1-905287-33-8
* Sutcliffe, Phil. ''Queen: A rock koronás királyainak teljes, képekkel illusztrált története. Budapest: Cartaphilus'' (2010). ISBN 978-963-266-182-7
* {{Cite book|ref=none|last=Sutcliffe|first=Phil|year=2015|title=Queen, Revised Updated: the Ultimate Illustrated History of the Crown Kings of Rock|url=https://archive.org/details/queenultimateill0000sutc|publisher=Voyageur Press|isbn=978-0-7603-4947-2}}
* McLeod, Ken. ''We Are the Champions: The Politics of Sports and Popular Music. Ashgate Publishing'' (2011). ISBN 9781409431442
* Gracyk, Theodore. ''Listening to Popular Music: Or, How I Learned to Stop Worrying and Love Led Zeppelin. University of Michigan Press'' (2007). ISBN 0-472-06983-7
{{refend}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
{{commons|Queen}}
* {{official}} «Queen» {{ref-en}}
* [http://www.jugi3.ch/homepage/queen.htm Дискографія «Queen»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090916142309/http://www.jugi3.ch/homepage/queen.htm |date=16 вересня 2009 }}{{ref-en}}
{{бібліоінформація}}
{{Queen|state=collapsed}}
{{ВП-Портали|Музика|Велика Британія}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Queen|*]]
[[Категорія:Поп-рок гурти]]
[[Категорія:Англійські глем-рокові гурти]]
[[Категорія:Англійські хард-рокові гурти]]
[[Категорія:Музичні гурти Лондона]]
[[Категорія:Лауреати премії «Ґреммі» за життєві досягнення]]
[[Категорія:Рекордсмени Книги рекордів Гіннеса]]
[[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 1971]]
[[Категорія:Виконавці, включені в Зал слави рок-н-ролу]]
[[Категорія:Англійські артрокові гурти]]
[[Категорія:Засновані у Великій Британії 1971]]
[[Категорія:Засновані в Англії 1970]]
[[Категорія:Лауреати нагороди «Айвор Новелло»]]
[[Категорія:Британські квартети]]
[[Категорія:Прогресивні рок-гурти Великої Британії]]
[[Категорія:Виконавці Parlophone]]