Очікує на перевірку

Sociopath (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Sociopath
Народження1970-ті
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Жанрстрит-арт
Діяльністьвуличний артист, артивіст
Напрямокартивізм, стінопис, трафаретне мистецтво, кіновиробництво
Роки творчості2012 до сьогодні
Творитрилогія "Ікони Революції"
Сайтfacebook.com/Sociopathua
CMNS: Sociopath у Вікісховищі
Художник #Sociopath в момент створення трилогії "Ікони Революції". Київ, 2014 рік.

Художник #Sociopath — псевдонім українського стріт-арт художника, продюсера артгрупи «Бімба продакшн». Працює в жанрах соціального артивізму, стінопису та трафаретного мистецтва з 2012 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

#Sociopath непублічна людина, тому про нього відомо, що він народився в місті Дніпро. Художник не має академічної мистецької освіти. Почав займатися стріт-артом у 2012 році, на той момент художникові було близько 40 років.

Творчість

[ред. | ред. код]
"Family Ok", 2012 рік.

Стріт-арт роботи художника є у Києві, Львові, Чернівцях, Херсоні. Для широкого загалу художник став відомим після створення роботи 2012 року “Family Ok” із зображенням тодішнього президента України Віктора Януковича. “Віктора Федоровича я зобразив досить толерантно. Настільки толерантно, що люди іноді не розуміють, це за чи проти”, — художник #Sociopath в інтерв'ю Радіо Свобода.[1]

Найвідоміші роботи — трилогію “Ікони Революції” художник створив під час Революції Гідності, в Києві, на стіні на вулиці Грушевського, 4[2].[3]

Під час революційних подій 2013-2014 років художник став ініціатором створення та продюсером артгрупи «Бімба продакшн»[4]. Учасники фільмували події Майдану, зокрема у документальному проєкті «ДНК UA».[5] Після революційних подій учасники артгрупи — #Sociopath та режисер Клавдія Буквич перебували в Криму, знімали відеосюжети про військових та документальну стрічку "Позивний диверсант".[6] Відеоархіви поїздок художника в зону АТО у 2014-2015 роках лягли в основу відеопроєкту "В зоні АТО".[7]

Художник #Sociopath під час створення трилогії "Війна" у Львові, 2015 рік.

Антивоєнна тематика у творчості художника почалася з трилогії "Війна", яку #Sociopath створив після поїздок в зону АТО, у травні 2014 року, на стіні у центрі Львова.[8] "Череп у касці, що пробила куля, — символ-голос кожного полеглого у цій війні бійця. Друга робота присвячена патріотам, які ціною своїх життів сьогодні відстоюють наше право на свою Землю. Третя — це образ ворога, якого неодмінно буде подолано" — так автор описав свої роботи.[9] За кілька днів після створення малюнки було знищено.

Повномасштабній війні в Україні художник присвятив серію робіт "Genocide", заголовною якої є картина "Важкі дні". "Я більше не хочу малювати про війну, кожен з нас волів би стерти з памʼяті те, що відбувається і наповнити себе добрішими відчуттями. Але поки ми усі переживаємо важкі часи, як нація, як люди, як митці".[10]

Серія жіночих портретів "Нове Сонце України" і її заголовна робота "Мати"[11] — творче втілення сподівань митця на перемогу.

Трилогія "Ікони Революції"

[ред. | ред. код]
Трилогія "Ікони Революції". Київ, вул. Грушевського, 4. 2014 рік.

Трилогія "Ікони Революціїʼ" — одне з найвідоміших протестних графіті Києва.[12][13] Їх історична цінність є предметом ЗНО випускників шкіл.[14] У 2014 році Міністерство культури України внесло фасад вулиці Грушевського, 4, а заразом і роботи #Sociopath, до переліку пам'яток культури місцевого значення.[15]

Графіті створене в ніч проти 10 лютого 2014 року. Над трьома півтораметровими картинами автор працював близько 6 годин. Трилогія стала одним із символів Революції Гідності.[16]

“Ось хлопці стоять на барикадах, коктейлі Молотова кидають. Я — художник, я можу своїм мистецтвом протестувати. Тому виникла така ідея намалювати ці три малюнки — Лесі Українки, Тараса Шевченка і Франка. Такі ікони, “Ікони Революції”, — так художник пояснив створення своїх робіт на стіні.[17]

Ось яку оцінку графіті дав художник Олександр Ройтбурд: «Ці роботи були символами пережитого країною високого моменту. Графіті служили прив’язкою подій тих років до історичного контексту. Це була дуже грамотна робота».[18]

2 вересня 2017 року «Ікони Революції» стерли з фасаду будівлі на Грушевського.[19][20]. Художник заявив, що хоче відновити картини на законних підставах.[21] Перемовини щодо відновлення оригінальних графіті #Sociopath вів з тодішнім міністром культури України Євгеном Нищуком.[22][23][24] Предметом перемовин стали: паспортизація малюнків, надання їм офіційного статусу пам'яток історії та захисту у вигляді бронескла. Однак, Євген Нищук не виконав своїх обіцянок, тому автор відмовився від співпраці.[25] Водночас організація "Новий вогонь" самовільно відтворила графіті за мотивами оригінальних малюнків.[26] Художник #Sociopath назвав цю акцію вандалізмом і спробою піару[27], а самі малюнки "фейком". У травні 2018 року на кальках "Ікон Революції" невідомий написав слово "fake"[28][29].

Оригінальні полотна трилогії "Ікони Революції" нині зберігаються в особистій колекції художника.

"Важкі дні", 2023 рік. Серія картин про війну "Genocide".
"Мати", 2022 рік. Серія жіночих портретів "Нове Сонце України".

Виставки

[ред. | ред. код]
Трилогія "Ікони Революції" на виставці в Національному музеї Тарас Шевченка, 2024 рік.
  • 2019 Постійна онлайн-експозиція "Sociopath ART". Онлайн-галерея Oncyber.[31]
  • 2021 Онлайн-виставка "Metaverse Community Gallery #9, #10". Мистецька галерея imnotArt Chicago NFT Gallery.[32]
  • 2024 Виставковий проєкт "Територія свободи: Майдан". Національний музей Тараса Шевченка.[33][34]
  • 2024 Виставка сучасного мистецтва "Незалежні". Київ, ВДНГ[35]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Художник #Sociopath: Мистецтво має бути як постріл. Радіо Свобода (укр.). 13 серпня 2013. Процитовано 3 липня 2024.
  2. ↑ На Грушевського з`явилися Франко, Шевченко та Леся Українка у касках та протигазах.
  3. ↑ Біля барикад на Грушевського з'явилися Іван Франко у касці та Леся Українка у протигазі. ТСН.ua (укр.). 11 лютого 2014. Процитовано 3 липня 2024.
  4. ↑ Офіційний YouTube-канал арт-групи "Бімба продакшн".
  5. ↑ «ДНК UA». day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  6. ↑ Фільм «Позивний Диверсант» розповість про окупацію Криму. ZAXID.NET (укр.). 7 липня 2014. Процитовано 3 липня 2024.
  7. ↑ Нове відео БІМБА з проекту "В зоні #АТО". Українська правда. Процитовано 3 липня 2024.
  8. ↑ Інтерв"ю художника #Sociopath для журналу "Український тиждень".
  9. ↑ ‪#‎Sociopath створив у Львові стріт-арт малюнки про війну. Фото. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 1 липня 2024.
  10. ↑ Офіційний інстаграм-акаунт художника #Sociopath.
  11. ↑ НОВЕ СОНЦЕ УКРАЇНИ/NEW SUN OF UKRAINE. Український стріт-арт. Соціальний художник #Sociopath, 15 травня 2023, процитовано 3 липня 2024
  12. ↑ Історична пам’ятка, а не стріт-арт.
  13. ↑ Наталія Мосієнко "Мистецтво Майдану" (PDF).
  14. ↑ ЗНО 2019.
  15. ↑ Наказ №869 Міністерства культури України (PDF).
  16. ↑ Art Embedded into Protest: Staging the Ukrainian Maidan. Art Journal Open (амер.). 28 червня 2017. Процитовано 4 липня 2024.
  17. ↑ Ікони Революції. #Sociopath / Icons of the Revolution. #Sociopath, 11 лютого 2020, процитовано 3 липня 2024
  18. ↑ Вогонь запеклих не пече. Урядовий Кур’єр. 6 вересня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  19. ↑ Інститут нацпам'яті скаржитиметься через стерті графіті часів Майдану. BBC News Україна (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  20. ↑ З фасаду магазину на Грушевського стерли “ікони революції”. Українська правда (укр.). Процитовано 1 липня 2024.
  21. ↑ Графіті на Грушевського відновить вуличний художник Sociopath. hromadske.ua (укр.). 5 вересня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  22. ↑ Sociopath створив «Ікони революції» на Майдані. Митець-анонім розповідає, чому важливо їх відновити. The Village Україна (укр.). 17 травня 2023. Процитовано 1 липня 2024.
  23. ↑ Міністр культури Євген Нищук заявляє, що художник Sociopath готовий відновити графіті часів Євромайдану.
  24. ↑ Автор готовий відновити графіті часів Євромайдану на Грушевського.
  25. ↑ Інтер"ю художника #Sociopath для інтернет-видання "The Village Україна", 2023 рік.
  26. ↑ Доля "ікон революції" на Грушевського: як ставляться українці до пам’яті про Євромайдан. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). 15 жовтня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  27. ↑ Автор «Ікон Революції» про їх «відновлення»: Це вандалізм. ГЛАВКОМ (укр.). 15 жовтня 2017. Процитовано 3 липня 2024.
  28. ↑ Невідомі розмалювали знамениті графіті “Ікони Революції”. Українська правда (укр.). Процитовано 3 липня 2024.
  29. ↑ "Ікони революції" на Грушевського знову замальовано. Уже вшосте. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності (укр.). 25 травня 2018. Процитовано 3 липня 2024.
  30. ↑ У Львівському Палаці мистецтв триває інтерактивна виставка про Революцію Гідності (відео) • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). 7 грудня 2014. Процитовано 1 липня 2024.
  31. ↑ Онлайн-галерея Oncyber. Виставка робіт художника #Sociopath.
  32. ↑ Мистецька галерея imnotArt NFT Chicago Gallery, Чикаго, США. Процитовано 18 липня 2024.
  33. ↑ «Територія свободи: Майдан»: про виставку у Музеї Шевченка | Антиквар (укр.). 8 березня 2024. Процитовано 1 липня 2024.
  34. ↑ Шевченко не дав Україні зникнути колись, не дасть і тепер. Gazeta.ua (укр.). 2 березня 2024. Процитовано 3 липня 2024.
  35. ↑ Виставковий проект "Незалежні" V'yava. www.instagram.com. Процитовано 6 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Sociopath_(художник)&oldid=43883971