Перейти до вмісту

Міністерство культури України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міністерство культури України
(МКУ)
Загальна інформація
ЮрисдикціяУкраїна
Дата створення29 жовтня 2025 року[1]
Попередні відомстваМіністерства культури та стратегічних комунікацій України
Міністерство інформаційної політики України
Міністерство культури та інформаційної політики України
Кількість співробітників180
Річний бюджет16 145 156 700 ₴[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відповідальний міністрТетяна Бережна
Державний секретарВолодимир Левчук
Підвідомчий органДержавний комітет телебачення і радіомовлення України, Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти, Український інститут національної пам'яті, Укрінформ, Мультимедійна платформа іномовлення України ДП, Запорізький державний цирк, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Національний заповідник «Хортиця» і Кам'яна Могила Редагувати інформацію у Вікіданих
mcsc.gov.ua
Мапа

Міністерство культури України — належить до центральних органів виконавчої влади в Україні, створений у 2019 під назвою Міністерство культури, молоді та спорту України. Орган з аналогічною назвою існував у 1991—1995 та 2010—2019 роках. До проголошення незалежності України у 1953—1991 існував орган під назвою Міністерство культури Української РСР.

Статус

[ред. | ред. код]

Міністерство забезпечує формування та реалізує державну політику:

Діяльність міністерства спрямовує і координує Кабінет Міністрів України.

Історія назви

[ред. | ред. код]

2 вересня 2019 року в процесі адміністративної реформи було утворене Міністерство культури, молоді та спорту України (МКМС). Новоутворене міністерство перейняло функції ліквідованих:

23 березня 2020 року міністерство було перейменоване і отримало назву Міністерство культури та інформаційної політики України.

6 вересня 2024 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1028 Міністерство культури та інформаційної політики України було перейменоване на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України[4].

29 жовтня 2025 року Кабінет Міністрів України повернув міністерству колишню назву — Міністерство культури України[5][6].

Керівництво та діяльність

[ред. | ред. код]
Див. також Список міністрів культури України
В.Бородянський (2019—2020)
[ред. | ред. код]

З вересня 2019 по березень 2020 Міністром культури, молоді та спорту України 2020 працював Володимир Бородянський. Його першим заступником був Анатолій Максимчук[7], державним секретарем — Артем Біденко[8], заступниками міністра працювали Ірина Подоляк[9], Олексій Сівірін[10], Володимир Шумілін[11]. Напрямок європейської інтеграці очолював заступник міністра Світлана Фоменко[12].

За повідомленням міністра Бородянського повноцінна робота новоствореного міністерства розпочалась 2 січня 2020 року[13]. Значну частину функцій міністерство передало новоствореним центральним органам виконавчої влади, як-от[14] Державні агентства: розвитку туризму; розвитку молоді та громадянського суспільства; спорту; з питань мистецтв та мистецької освіти,[15] а також Державна служба охорони культурної спадщини України (ліквідована 12 січня 2022 року)[16] і Державна інспекція культурної спадщини України (ліквідована 12 січня 2022 року).

Одночасно з реструктризацією відбулась зміна підпорядкування окремих закладів вищої освіти мистецького профілю, а саме — Київський університет культури і мистецтв було передано зі сфери управління Мінкульту до сфери управління МОНу[17], а 4 академії мистецтв (Київську, Харківську, Львівську і Закарпатську) — навпаки, зі сфери управління МОНу до сфери управління Мінкульту[18]. Це призвело до затримання виплати заробітних плат і стипендій у цих навчальних закладах[19][20].

Найбільш резонансною законотворчою ініціативою новоствореного міністерства стала розробка так званого закону про дезінформацію[21]. Ця ініціатива отримала критичну оцінку громадської спільноти та Моніторингової місії ООН з прав людини, як така, що може підривати свободу ЗМІ[22], станом на 2026 рік ця ініціатива не реалізована.

О.Ткаченко (2020—2023)
[ред. | ред. код]

У квітні 2020 року міністерство було перейменоване, Міністром культури та інформаційної політики був призначений Олександр Ткаченко (звільнений 27 липня 2023 року). Його першим заступником працював Ростислав Карандєєв[23], а заступниками — Світлана Фоменко, Лариса Петасюк[24], Тарас Шевченко[25], Галина Григоренко. Напрямком цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації опікувалася заступник міністра Анастасія Бондар (з серпня 2021)[26]. Державним секретарем був призначений Ярема Дуль[27].

У серпні 2022 року МКІП виступив з ініціативою надати англійській мові особливого статусу в Україні як мови міжнародного спілкування та встановлення її обов'язковості в окремих сферах[28]. Цей законопроєкт розкритикували Л. Ніцой[29] та І. Фаріон[30]. Фактично ця ініціатива була реалізована у червні 2024 з прийняттям "Закону про застосування англійської мови в Україні"[31][32]

22 серпня 2022 року МКІП спільно з агентством Banda Agency запустило флешмоб «#тризубнезалежності», в якому громадянам пропонувалось як вітання із Днем прапора показувати жест із трьох пальців: вказівного, середнього та мізинця (великий та безіменний при цьому мають бути зігнуті). Цей жест викликав хвилю критики через грубий сексуальний підтекст[33][34][35]. У флешмобі встигли взяти участь міністр О.Ткаченко, поп-співачки Alyona Alyona, Lida Lee, Даша Астаф'єва та учасник гурту Kalush Orchestra MC КилимМен[36].

Р. Карандєєв (2023—2024)
[ред. | ред. код]

З 28 липня 2023 по 4 вересня 2024 року обов'язки Міністра культури та інформаційної політики України виконував Ростислав Карандєєв. З іцініативи Р.Карандєєва МКІП розпочало підготовку законопроєкту про меценатство, що був покликаний запровадити податкові стимули для розвитку меценатської діяльності у сфері культури[37], проте станом на 2026 рік відповідний закон не ухвалено[38]

М. Точицький (2024—2025)
[ред. | ред. код]

5 вересня 2024 року Верховна Рада України погодила призначення новим міністром культури Миколу Точицького. За проголосували 252 народних депутатів України[39]. За часів канденції Точицького у березні 2025 року було реформовано порядок надання листів сприяння для тимчасового виїзду за кордон військовозобов'язаних митців і медійників[40].

Т. Бережна (2025…)
[ред. | ред. код]

28 липня 2025 року Кабінет Міністрів України тимчасово поклав виконання обов'язків міністерки культури та стратегічних комунікацій, на Тетяну Бережну[41]. 25 вересня 2025 року Кабінет Міністрів України призначив заступником міністра культури та стратегічних комунікацій Івана Вербицького. Він відповідатиме за: охорону культурної спадщини; розвиток музейної справи; вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей[42]. 21 жовтня 2025 року Верховна Рада України погодила призначення новим міністром культури Тетяну Бережну[43].

З призначенням Т.Бережної було повернено назву «Міністерство культури України», а функції стратегічних комунікацій були виведені в окремий напрям державної політики[44]. Міністерство розпочало реалізацію масштабного проєкту «Тисячовесна», ініційованого президентом В.Зеленським з бюджетом близько 4 млрд гривень[45], що значно перевищує бюджети Українського культурного фонду та Держкіно[46].

ЦОВВ у сфері діяльності міністерства

[ред. | ред. код]

Кабінет Міністрів України через Міністра культури та інформаційної політики спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:[47]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова КМУ №-1396 від 29.10.2025
  2. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20
  3. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» [Архівовано 2 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Про перейменування Міністерства культури та інформаційної політики України і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Кабінет Міністрів України. 6 вересня 2024.
  5. ↑ Кабінет міністрів перейменував Мінкульт: як тепер називається відомство, УНН, 31.10.2025
  6. ↑ Про перейменування Міністерства культури та стратегічних комунікацій України. Кабінет Міністрів України. 29 жовтня 2025.
  7. ↑ Про призначення Максимчука А. О. першим заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  8. ↑ Про призначення Біденка А. І. державним секретарем Міністерства культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 28 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  9. ↑ Про призначення Подоляк І. І. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  10. ↑ Про призначення Сівіріна О. С. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 9 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  11. ↑ Про призначення Шуміліна В. О. заступником Міністра культури, молоді та спорту України. Кабінет Міністрів України. 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
  12. ↑ Про призначення Фоменко С. В. заступником Міністра культури, молоді та спорту України з питань європейської інтеграції. Кабінет Міністрів України. 18 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  13. ↑ Володимир Бородянський назвав досягнення свого міністерства за чотири місяці - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  14. ↑ Презентація нового бачення роботи Міністерства культури, молоді та спорту (СЛАЙДИ) - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  15. ↑ Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері культури. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 20 жовтня 2021.
  16. ↑ https://nv.ua/ukr/opinion/kultura-ukrajina-navishcho-dovzhenko-centr-peredali-derzhkino-novini-ukrajini-50213719.html. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  17. ↑ Про передачу цілісного майнового комплексу державної установи «Київський національний університет культури і мистецтв» до сфери управління Міністерства освіти і науки | Кабінет Міністрів України [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  18. ↑ Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ до сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту | Кабінет Міністрів України [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.], kmu.gov.ua (Перевірено 26 лютого 2020)
  19. ↑ В Академии дизайна и искусств не выплачивают зарплату и стипендии. objectiv.tv. «Объектив». Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  20. ↑ Львівська національна академія мистецтв – без фінансування: ні зарплати, ні стипендій. kulemet.com. Кулемет. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 16 лютого 2020.
  21. ↑ Мінкульт представить законопроект про дезінформацію на початку січня - Детектор медіа. detector.media. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  22. ↑ Закон про дезінформацію: в ООН застерігають українську владу від «непотрібних обмежень» для ЗМІ. radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020.
  23. ↑ Про призначення Карандєєва Р. В. першим заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 15 липня 2020. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  24. ↑ Про призначення Петасюк Л. В. заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 17 червня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  25. ↑ Про призначення Шевченка Т. С. заступником Міністра культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 13 серпня 2020.
  26. ↑ Про призначення Бондар А. О. заступником Міністра культури та інформаційної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Кабінет Міністрів України. 5 січня 2021. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
  27. ↑ Про призначення Дуля Я. М. державним секретарем Міністерства культури та інформаційної політики України. Кабінет Міністрів України. 9 вересня 2020. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  28. ↑ МКІП працює над проєктом закону про особливий статус англійської мови в Україні. 12 Серпня 2022. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  29. ↑ Позиція Прем’єр-міністра щодо закону про особливий статус англійської мови — антиукраїнська, — Лариса Ніцой. GIT | Громадське інтерактивне телебачення (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  30. ↑ Особливий статус англійської в Україні | Ірина Фаріон (укр.), архів оригіналу за 16 серпня 2022, процитовано 23 серпня 2022
  31. ↑ Собенко, Надія (26 червня 2024). Зеленський підписав закон про статус англійської мови. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 17 липня 2026.
  32. ↑ Про застосування англійської мови в Україні. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 липня 2026.
  33. ↑ Кайдан, Тарас (22 серпня 2022). Мінікультури вибачилося за новий «жест-тризуб», що позначає жіночу мастурбацію. Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  34. ↑ Zaxid.net. Мінкульт вигадав новий символ тризуба і зганьбився. ZAXID.NET (укр.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  35. ↑ Що не так з жестом до Дня Незалежності: критика українців і реакція Мінкульту. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  36. ↑ Дорофєєва, Астаф’єва та alyona alyona долучилися до флешмобу з “непристойним” тризубом, який засудили в мережі. ТаблоID. Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
  37. ↑ Карандєєв презентував законопроєкт про меценатство у сфері культури. www.ukrinform.ua (укр.). 12 липня 2024. Процитовано 16 липня 2026.
  38. ↑ Платонова, Анастасія (30 січня 2026). Проєкт закону про меценатство: посилення підтримки культури чи спосіб перекласти відповідальність. detector.media (укр.). Процитовано 16 липня 2026.
  39. ↑ Мінкульт очолив дипломат Микола Точицький. Що про нього відомо?. hromadske (укр.). 5 вересня 2024. Процитовано 5 вересня 2024.
  40. ↑ Кабмін назвав нові правила виїзду митців і медійників за кордон. Інститут масової інформації (укр.). 5 березня 2025. Процитовано 16 липня 2026.
  41. ↑ Уряд призначив Тетяну Бережну в.о. міністерки культури та стратегічних комунікацій. // Автор: Анастасія Проц, 28.07.2025, 22:06
  42. ↑ Уряд призначив Івана Вербицького заступником Міністра культури та стратегічних комунікацій України. 26.09.2025, 17:39
  43. ↑ Про призначення Бережної Тетяни Василівни на посаду Віце-прем'єр-міністра з гуманітарної політики України - Міністра культури України. Верховна Рада України (укр.). Процитовано 1 листопада 2025.
  44. ↑ Новою міністеркою культури стала Тетяна Бережна. The Village Україна (укр.). 21 жовтня 2025. Процитовано 16 липня 2026.
  45. ↑ Ініціатива підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна». Створюй українське. Міністерство культури України (укр.). 3 квітня 2026. Процитовано 16 липня 2026.
  46. ↑ Програма «Тисячовесна» - Мінкульт запускає масштабне фінансування контенту на 4 млрд грн - новини України. zn.ua. Процитовано 16 липня 2026.
  47. ↑ Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади. Постанова КМУ від 10.09.2014 № 442. Процитовано 18 березня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міністерство_культури_України&oldid=48406825