Socket 7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Socket 7.jpg

Socket 7 — роз'єм для мікропроцесорів, який замінив більш ранній Socket 5. Представлений у червні 1995 року. Socket 7 сумісний з великим діапазоном центральних процесорів, що працюють при напругах 2,5-3,5 В.

У порівнянні з Socket 5 Socket 7 має один додатковий контакт. Будь-який процесор, сумісний з Socket 5, може бути вміщено і в материнську плату з Socket 7.

Серед сумісних з Socket 7 процесорів: Intel Pentium з частотами 75-200 МГц, Pentium MMX з частотами 166—233 МГц, AMD K5 (75 МГц-200 МГц) і AMD K6 (200 МГц-570 МГц), Cyrix 6x86 (90 МГц-266 МГц).

Socket 7 розрахований на тип корпусу SPGA. Він випускався в 2 модифікаціях: 296-контактний LIF з матрицею 37 × 37, 321-контактний ZIF з матрицею 19 × 19 (набагато поширеніший).

Пізніше з'явилося розширення Super Socket 7, розроблене для процесорів AMD K6-2 і AMD K6-III і працює на вищих частотах.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гук М. Процессоры Pentium II, Pentium Pro и просто Pentium. — СПб : «Питер», 1999. — 288 с. — ISBN 5-8046-0043-5.
  • Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК. — 17-е изд. — М. : ООО "И.Д. Вильямс", 2007. — С. 114-130. — ISBN 978-5-8459-1126-1.

Посилання[ред.ред. код]