Spongospora subterranea

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Spongospora subterranea

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Найпростіші (Protozoa)
Тип: Plasmodiophoromycota
Клас: Plasmodiophoromycetes
Ряд: Plasmodiophorales
Родина: Plasmodiophoraceae
Рід: Спонгоспора (Spongospora)
Вид: Спонгоспора субтерранеа
Spongospora subterranea
  (Wallroth) Lagerheim
Синоніми
  Erysibe subterranea Wallr., [1]
Посилання
Вікісховище: Spongospora subterranea
EOL: 133642
ITIS: 181449
NCBI: 70186
MB: 121480

Порошиста парша, Спонгоспора підземна (Spongospora subterranea) — вид найпростіших (інколи відносять до слизовиків[2]) роду Спонгоспора (Spongospora). Сучасну біномінальну назву надано у 1892 році. [3]

Будова[ред. | ред. код]

Картоплина заражена порошистою паршею

Спричиняє на бульбах опуклі бліді або темнуваті пухлини (пустули), які в міру підсихання зірчасто розтріскуються, оголюючи порошисту масу спор, які щільно з'єднані у кулясті або еліпсоподібні клубочки (спорокупки).[4]

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Розмножується спорами, які розносять у землі черви та вода. У разі підвищеної вологості оболонка спори гриба ослизнюється й утворюється амебоїд, який самостійно рухається. З моменту зараження до перших ознак хвороби проходить 12, а до повного формування спор — 29 днів.[5]

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

Хвороба поширена в Лісостепу тa нa Поліссі. Значне ураження бульб спостерігають на торф’яниках і важких ґрунтах з рН 4,7-5,4. Розвивається y вологі роки з великою кількістю опадів. Оптимальними умовами для розвитку захворювання є вологість ґрунту в межах 70-75% і температура ґрунту в межах 12-18°С. Уражає бульби, зрідка кopeнi тa столони картоплі. Поширюється з насінним мaтepiaлoм тa через грунт.[6]

Шкода[ред. | ред. код]

У сільському господарстві хвороба, яку викливає Spongospora subterranea називається порошистою паршою. Шкідливість хвороби виявляється у зниженні товарних якостей бульб. Вони загнивають під час зберігання, тому що в місцях виразок не утворюється пробковий шар, а це спричиняє заселення й розвиток грибів і бактерій, які зумовлюють гнилі. Оскільки виразки утворюються здебільшого у вічках, то уражені бульби й мають понижену схожість.

Захисні заходи[ред. | ред. код]

Для запобігання появи хвороби потрібно дотримуватися сівозміни з поверненням картоплі на теж саме поле не раніше, ніж через 4-5 років; перед садінням потрібно протруювати насіннєвий матеріал; та вирощувати відносно стійких до Spongospora subterranea сортів.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Linnaea 16: 332 (1842)
  2. Жизнь растений. Том 2. Грибы. В 6-ти томах. — Гл. ред. чл. -кор. АН СССР, проф. Ал. А. Федоров. — М.: Просвещение, 1976. — 479 с., ил. - С.9
  3. Spongospora subterranea. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 2016-12-06T09:19:11+00:00.
  4. Відділ плазмодіофоромікотові - Шпори. sites.google.com. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
  5. а б admin2. Грибні хвороби картоплі. www.agro-business.com.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.
  6. AgroUA | Порошиста парша / 0 - опис, фото, засоби захисту. agroua.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 6 грудня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Spongospora subterranea // Mycobank.org, - CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. - URL [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  •   Lagerheim, G. de. 1892. Journal of Mycology. 7(2):103-104