Єва Гудумак
| Єва Гудумак | |||
|---|---|---|---|
| Народилася | 6 травня 1941 (83 роки) Тетереука-Веке, Сороцький район, Молдавська РСР, СРСР | ||
| Країна |  Молдова | ||
| Діяльність | лікарка, політична діячка | ||
| Alma mater | Російський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd і Державний університет медицини та фармакології імені Ніколае Тестеміцану (1966) | ||
| Науковий ступінь | доктор медичних наук | ||
| Науковий керівник | Георгіу Наталія Костянтинівна | ||
| Членство | Академія наук Молдови | ||
| Посада | Член Парламенту Молдовиd | ||
| Нагороди |
| ||
Єва Гудумак (рум. Eva Gudumac, до шлюбу Оцел; нар. 6 травня 1941 року в с. Стара Татарівка, Молдавська РСР) — радянська і молдовська медикиня, спеціалістка з дитячої хірургії. Член-кореспондент (з 2000) і дійсний член (з 2007) Академії наук Молдови[1], головна спеціалістка з педіатричної хірургії Міністерства охорони здоров'я Молдови (з 2010 року).[2][уточнити].
Народилася в селі Стара Татарівка, найстаршою дитиною в сім'ї агронома Михайла Оцела. При народженні отримала ім'я Верба (яким її все життя називають рідні), однак за відсутності цього імені в офіційних списках імен при оформленні документів після закінчення семирічної школи стала Євою. Має двох молодших братів.[3]
У дитинстві і юності збиралася стати вчителькою фізики або математики, однак провалилася на одному з іспитів в педінститут.
За наполяганням батька отримала диплом медсестри в медичному училищі в Сороках (1958—1960). Пізніше продовжила навчання на лікаря в Кишинівському медичному інституті (1960—1966), ближче до кінця навчання одружившись зі студентом того ж інституту Валентином Гудумаком[4]. На початку навчання планувала стати інфекціоністкою, однак при спеціалізації на 6-му курсі вибрала за порадою професорів Н. К. Георгіу і М. С. Міхлена дитячу хірургію.
Відвідувала курси 2-го Московського державного медичного інституту в Москві. Захистила дисертацію на ступінь кандидата медичних наук у 1973 році[5], на ступінь доктора медичних наук — у 1986 році. З 1987 року — професор.
Більшу частину життя пропрацювала в Кишинівському медичному інституті (нині Державний університет медицини і фармакології імені Ніколая Тестеміцану), пройшовши позиції асистентки на кафедрі педіатрії, доцента, завідувачки кафедрою хірургії та ортопедії, декана факультету педіатрії. З 2002 року — директор Національного науково-практичного центру дитячої хірургії імені Наталії Георгіу.
З 1992 року входить до Румунського товариства педіатричної хірургії. У 2000 році обрана членом-кореспондентом, а з 2007 року — дійсним членом Академії наук Молдови; з 2010 року є головним дитячим хірургом Міністерства охорони здоров'я Молдови. Президент Асоціації дитячої хірургії в Молдові.
Крім медицини, брала участь у роботі законодавчих органів — була обрана депутаткою Парламенту Республіки Молдова скликання 2001—2005 років за списками «Альянсу Брагіша»[6], а потім у скликання 2005—2009 років — за списками комуністичної партії[7][8].
В 1993 році удостоєна вищої нагороди Молдови — ордена Республіки[9]; на початку 2017 року — ордена «Богдан-Засновник»[10][11][12].
Дочка Єви Гудумак, Жанна, також стала хірургом і професором кафедри дитячої хірургії ГМФУ імені Ніколає Тестеміцану, онук Валентин вчиться на лікаря.
- ↑ Гудумак Ева, академик. Академия Наук Молдовы. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Татьяна Антонович. Главный специалист по семейной медицине // Экономическое обозрение «Логос-пресс», со ссылкой на Министерство здравоохранения Молдавии. — 2010-02-26. — № 7 (839).
- ↑ Мария Брайлян (9 червня 2016). Ева Гудумак — Люди живы, пока жива память о них. Sanatate (журнал). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Марина Шимановская (18 вересня 2015). Эстафета поколений педиатрии Молдовы. Молдавские Ведомости. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Гудумак, Ева Михайловна. Клиническое значение определения активности некоторых ферментов в сыворотке крови детей с ожогами [Текст: Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата медицинских наук]. — Кишинев: Кишинёв. гос. мед. ин-т., 1973.
- ↑ Lista deputaţilor aleşi la 25 februarie 2001 în Parlamentul Republicii Moldova. Democracy.md. 25 лютого 2001. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Lista deputaţilor aleşi la 6 martie 2005 în Parlamentul Republicii Moldova. Democracy.md. 6 березня 2005. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Maia Radilov: Cetăţenii vor vota pentru continuarea reformelor. Partidul Comuniștilor din Republica Moldova. 9 березня 2009. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ . — № 29.
- ↑ Президент Республики Молдова Игорь ДОДОН (30 січня 2017). УКАЗ Nr. 56 от 30.01.2017 о награждении орденом „Bogdan Întemeietorul”. Registrul de Stat al Actelor Juridice al Republicii Moldova. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Doina Secrieru (2 лютого 2017). Ordinul „Bogdan Întemeietorul”, acordat de Președintele RM, pentru cinci personalități notorii. Oficial.md. Архів оригіналу за 27 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- ↑ Пять современников Молдовы удостоились государственного ордена «Богдан-Основатель». Moldova 24. 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
- Gherman, Victor; Colesnic, Iurie (2000). Femei din Moldova: enciclopedie. Museum. pp. 129
- 8 удивительных женщин, покоривших Молдову и мир. Новости Молдовы, со ссылкой на «АиФ в Молдове». 8 березня 2014. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.