Єлизавета Софія Марія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Софія Марія Шлезвіг-Гольштейн-Норбурзька
дан. Elisabeth Sophie Marie af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Nordborg
Єлизавета Софія Марія Шлезвіг-Гольштейн-Норбурзька
Єлизавета Софія Марія Шлезвіг-Гольштейн-Норбурзька
Портрет Єлизавети Софії Марії
герцогиня-консорт Брауншвейг-Люнебургу
княгиня-консорт Брауншвейг-Вольфенбюттелю
Початок правління:27 березня 1714
Кінець правління:23 березня 1731
Попередник:Єлизавета Юліана Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзька
Наступник:Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська
Дата народження:12 вересня 1683(1683-09-12)
Місце народження:Вольфенбюттель, Брауншвейг-Вольфенбюттель
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:3 квітня 1767(1767-04-03) (83 роки)
Місце смерті:Брауншвейг, Брауншвейг-Вольфенбюттель, Священна Римська імперія
ПохованняЦерква Святої Марії (Вольфенбюттель)
Чоловік:1) Адольф Август
2) Август Вільгельм
Діти:Від першого шлюбу: Леопольд Август
Від другого шлюбу: не було
Династія:Ольденбурзький дім, Вельфи
Батько:Рудольф Фрідріх
Мати:Бібіана фон Промніц

Єлизавета Софія Марія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзька (дан. Elisabeth Sophie Marie af Slesvig-Holsten-Sønderborg-Nordborg, 12 вересня 1683 — 3 квітня 1767) — данська принцеса з Ольденбурзького дому, донька принца Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзького Рудольфа Фрідріха та графині Бібіани фон Промніц, дружина спадкоємного принца Пльонського Адольфа Августа, згодом — третя дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Вільгельма. Регентка Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону у 1704—1706 роках.

Бібліофілка, колекціонерка, авторка творів на релігійну тематику. Протегувала теологу Йоганну Лоренцу фон Мосгайму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 12 вересня 1683 року у Вольфенбюттелі. Була третьою дитиною та другою дитиною в родині принца Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзького Рудольфа Фрідріха та його дружини Бібіани фон Промніц. Мала молодшого брата Ернста Леопольда. Старші брат і сестра померли немовлятами до її народження.

Її дядько Ганс Бугіслав до 1669 року володів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбургом, після чого землі відійшли данській короні. Батько, узявши за дружиною значні маєтки в Силезії, провів там решту життя. Єлизавета Софія Марія втратила матір у віці близько 2 років, а у 15 — залишилась круглою сиротою. Після смерті батька виховувалась при дворі опікунів, Рудольфа Августа й Антона Ульріха Брауншвейг-Вольфенбюттельських. Останній був одруженим з її тіткою Єлизаветою Юліаною.

Портрет пензля невідомого майстра

У 18 років стала дружиною 21-річного спадкоємного принца Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонського Адольфа Августа. Весілля відбулося 8 жовтня 1701 року у Вольфенбюттелі. У подружжя народився єдиний син:

  • Леопольд Август (1702—1706) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонський у 1704—1706 роках, прожив 4 роки.

Адольф Август загинув через нещасний випадок у червні 1704 року. Єлизавета Софія Марія відала державними справами під час короткого володарювання їхнього малолітнього сина. Кілька років провела у скрутному фінансовому становищі.[1]

Із Августом Вільгельмом

На свій 27-й День народження взяла другий шлюб із 48-річним брауншвейзьким спадкоємним принцом Августом Вільгельмом, який доводився їй кузеном. Весілля пройшло 12 вересня 1710 в Аренсбеку. Наречений був двічі удівцем, відомим гомосексуалом. Від шлюбів з Крістіною Софією Брауншвейг-Вольфенбюттельською та Софією Амалією Гольштейн-Готторпською дітей не мав. Спільних нащадків у подружжя не з'явилося.

У березні 1714 року її чоловік став герцогом Брауншвейг-Люнебургу князем Брауншвейг-Вольфенбюттелю.

Від 1712 року резиденцією Єлизавети Софії Марії слугував замок Вехельде неподалік Брауншвейгу, який був розширений і добудований. Для неї була також зведена замкова каплиця. У 1716 році герцогиня придбала маєток Гассельгоф, де створила палац задоволень, названий замок Фюрстенау. У 1724 році Август Вільгельм подарував дружині ділянку в окрузі Вендебург, де вона звела ще один палацовий комплекс — Софієнтський палац. Село Софієнталь, назване на її честь, розвинулося з комплексу. Замок був знесений близько 1769 року. Зі своїх маєтків герцогиня мала незалежний дохід.[1]

У березні 1731 року Август Вільгельм помер. Після його смерті герцогиня мешкала у своїй удовиній резиденції в Брауншвейзі. У 1742 році продала замки Вехельде, Фюрстенау та Софієнталь новому правителю Вольфенбюттелю — Карлу I, однак залишила за собою права проживання та користування ними. В той же час почала збирати видання Біблії, які зберігала у Брауншвейзькій резиденції. Окрім іншого, купувала їх на аукціонах в Ульмі, Гаазі, Берліні та Лейпцигу. 1743 року придбала велику колекцію гамбуржця Пальма. Сама виступала як авторка релігійних творів. Її змальовували не лише як рішучу, а й як войовничу лютеранку. Активно опікувалася і підтримувала богословів і новонавернених.

На прохання герцогині, придворний капелан Георг Людольф Отто Кнох створив перший каталог її колекції книжок. У вересні 1764 року Єлизавета Софія Марія мала бібліотеку, що налічувала близько 4900 томів, 1161 з яких були Біблії. 1765 року наказала перевезти свою колекцію з Брауншвейгу до Вольфенбюттелю, де та була об'єднана з біблійною колекцією герцога Августа Старшого.[2]

Померла герцогиня 3 квітня 1767 року у Брауншвейзі. Була похована у крипті церкви Святої Марії у Вольфенбюттелі.[3]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Kurzer Auszug etlicher zwischen den Katholiken und Lutheranern streitigen Glaubenslehren, aus des Concilii zu Trient, und der Göttlichen Schrift eigenen Worten, wie auch der hierbeigefügten Päbstlichen Glaubens-Bekänntnis und Religions-Eide treulich gefasset, und zum nöthigen Unterricht, was jeder Theil glaubt und glauben soll, an’s Licht gestellt. Wolfenbüttel 1714.
  • Eine deutlichere Erklärung der Glaubenslehren, so in den 12 Briefen des Jesuiten Seedorf’s enthalten, nach dem Glaubensbekenntnis, welches die Protestanten in Ungarn bei ihrem Uebertritte zur römischen Kirche schwören müssen. Braunschweig 1750.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ганс II Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзький
 
Єлизавета Брауншвейг-Грубенгагенська
 
Рудольф Ангальт-Цербстський
 
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
Генріх Ансельм фон Промніц
 
Софія фон Курцбах
 
Георг Ернст фон Шонбург-Ліхтенштейн
 
Бенігна з Швамберка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзький
 
 
 
 
 
Елеонора Ангальт-Цербстська
 
 
 
 
 
Сигізмунд Зігфрід фон Промніц
 
 
 
 
 
Катерина фон Шонбург-Ліхтенштейн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Рудольф Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бібіана фон Промніц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Софія Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Єлизавета Софія Марія та її колекція Біблії [1] (нім.)
  2. ↑ Lutherbildnisse im Dienst fürstlicher Selbstdarstellung [2] (нім.)
  3. ↑ Церква Святої Марії у Вольфенбюттелі [3] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Werner Arnold: Die Bibelsammlung. In: Herzog August Bibliothek Wolfenbüttel. Westermann, Braunschweig 1978, стор. 42–49.
  • Georg Ludolph Otto Knoch (Hrsg.): Bibliotheca Biblica. Das ist Verzeichnis der Bibel-Sammlung, welche die durchlauchtigste Fürstin und Frau Elisabeth Sophia Maria erst verwittwete Herzogin zu Braunschweig und Lüneburg […] in mancherley Sprachen, absonderlich der teutschen durch D. Mart. Luthern, gesammlet u. in dero Bücher-Schatz auf dem grauen Hofe, der christlichen Kirche zum Besten aufgestellet hat. Braunschweig 1752.
  • Georg Ludolph Otto Knoch: Historisch-critische Nachrichten von der braunschweigischen Bibelsammlung. Hannover und Wolfenbüttel 1754.
  • Maria Munding, Heimo Reinitzer: Elisabeth Sophie Marie, in: Biographisches Lexikon für Schleswig-Holstein und Lübeck, Band 11, Neumünster 2000, стор. 91–94, ISBN 3-529-02640-2, korrigierte ISBN 3-529-02640-9.
  • Heimo Reinitzer: Biblia deutsch. Luthers Bibelübersetzung und ihre Tradition. In: Ausstellungskataloge der Herzog August Bibliothek. Nr. 40, Herzog August Bibliothek, Wolfenbüttel 1983, ISBN 3-88373-037-8.
  • Ulrike Gleixner: Die lesende Fürstin. Büchersammeln als lebenslange Bildungspraxis. In: Vormoderne Bildungsgänge: Selbst- und Fremdbeschreibungen in der Frühen Neuzeit. Juliane Jacobi (Hrsg.), Böhlau Verlag, Köln-Weimar-Wien 2009, стор. 207–225, ISBN 978-3-412-20492-1.
  • Ulrike Gleixner: Lutherbildnisse im Dienst fürstlicher Selbstdarstellung. In: Hole Rößler (Hrsg.): Luthermania. Ansichten einer Kultfigur. Wiesbaden 2017 (Ausstellungskataloge der Herzog August Bibliothek Wolfenbüttel, Nr. 99), стор. 306–309.
  • Joëlle Weis: "Zum Schatz erwählt." Elisabeth Sophie Marie von Braunschweig-Wolfenbüttel und ihre Bibelsammlung. In: MWW-FOrschungsblog. Forschungsverbund Marbach Weimar Wolfenbüttel, 26. Oktober 2020, abgerufen am 9. September 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єлизавета_Софія_Марія_Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбурзька&oldid=43124258