Єлизавета Яворович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Яворович
Дата народження31 березня 1946(1946-03-31) (78 років)
Місце народженняНисько, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Alma materФакультет польських студій Варшавського університетуd і Кіношкола в Лодзі
Професіяжурналістка
Нагороди
срібний Хрест заслуги
CMNS: Єлизавета Яворович у Вікісховищі
Ельжбета Яворович під час дня відкритих дверей на TVP у 2003 році
Єлизавета Яворович, 2007

Єлизавета Яворович, уроджена Латавець (нар. 31 березня 1946, Ніско) — польська журналістка, авторка інтервенційної програми «Випадок для репортера», яку транслює TVP.

Біографія

[ред. | ред. код]

Донька Броніслава Яворович. Вона виросла в Стальовій Волі[1]. Випускниця філологічного факультету (єврейська філологія) Варшавського університету. У 1976 році закінчила заочне вище професійне училище виробництва телевізійних програм при Кіношколі в Лодзі ім. Леона Шиллера.

Вона знайшла свою долю на телебаченні ще студенткою через конкурс, організований Telewizji Spraw Młodych. Деякий час була ведучою «Fashion Corner» (Модний куточок) на TVP. З 1980-х років він веде «Справу репортера» на TVP1.

У 1995 році однією з перших була нагороджена грамотою «Бенемеренті», а у 2001 році польовий єпископ Польського Війська генерал Sławoj Leszek Głódź нагородив її медаллю «Milito Pro Christo».

Єлизавета Яворович була тричі заміжня. Другим чоловіком був автогонщик Лех Яворович[2]. Її нинішній чоловік — полковник Євгеніуш Млечак, колишній речник міністерства національної оборони Польщі[3][4] .

Нагороди

[ред. | ред. код]

2 листопада 1999 року нагороджена Срібним Хрестом Заслуги[5].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1985: «Громадянин Тур» — режисерія
  • 1983: «На узбіччі» — режисерія

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2022: «Телекамера» в номінації Журналіст 25-річчя[6]
  • 2021: Премія громадських медіа[7]
  • 2009: Супервиктор за життєві досягнення
  • 2007: Антипремія 2007 журналістів з Малопольщі за брак журналістської достовірності в реалізації матеріалу про готель на вул. Szeroka в Кракові
  • 2004: Bene Merenti та Sharp Pen Award — спеціальна нагорода Business Center Club
  • 2001: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
  • 2000: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
  • 1999: «Телекамера» в номінації «Публіцистика» за програму " Кейс для репортера ".
  • 1992: Лауреат Віктора
  • 1985: Бронзовий коник для «Громадянина Тура» в категорії документального фільму на Краківському кінофестивалі
  • 1984: Премія Syrena Warszawska Клубу кінокритиків SD PRL за фільм «На узбіччі»
  • 1984: Спеціальна нагорода на Фестивалі соціально-політичних фільмів у Лодзі за фільм Na bocznica
  • 1984: Бронзовий коник для Na bocznica в категорії телефільмів на Краківському кінофестивалі
  • Приз Ксавері та Мечислав Прошинський за найкращого журналіста

Критика

[ред. | ред. код]

У 2008 році краківські журналісти нагородили її Антипремією Журналіста за відверто упереджену програму про готель на вул. Широка, 12 у Кракові. Рада з медіа-етики визнала обґрунтованими дві скарги на Яворович. В обох випадках вона вважала спосіб реалізації програми упередженим, таким, що не відповідає основним журналістським стандартам і професійній етиці. У 2010 році було зареєстровано Асоціацію «Стоп Ненадійним». Вона об'єднує людей, які почуваються постраждалими від програми Єлизавети Яворович «Випадок для репортера»[8][9][10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jaworowicz Elżbieta – Stalowka.NET (пол.)
  2. ↑ Elżbieta Jaworowicz: zasakujące informacje o jej mężu. Niewiele osób o tym wiedziało (пол.), 20 липня 2020
  3. ↑ [1], Wirtualna Polska Media S.A, "Rzecznik MON dał głowę za „Rolandy”" 
  4. ↑ [2], oprac Jakub Majkowski, "Elżbieta Jaworowicz z trzecim mężem" 
  5. ↑ M.P. z 2000 r. nr 5, poz. 92.
  6. ↑ Rozdano „Telekamery” 25-lecia. Werner, Jaworowicz, Szpakowski i Sznuk wśród nagrodzonych
  7. ↑ Nagrody Mediów Publicznych, 30 листопада 2021
  8. ↑ Stop Nierzetelni. Poszkodowani przez Jaworowicz zakładają stowarzyszenie wyborcza.pl 06.09.2010.
  9. ↑ Obserwatorium Wolności Mediów w Polsce. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 листопада 2022.
  10. ↑ Protest przeciwko nierzetelności Jaworowicz. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 19 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Єлизавета_Яворович