І життя, і сльози, і любов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
І життя, і сльози, і любов
рос. И жизнь, и слёзы, и любовь
Жанр драма
Режисер Микола Губенко
Сценарист Микола Губенко
У головних
ролях
Жанна Болотова
Олена Фадєєва
Євген Євстигнєєв
Оператор Леонід Калашников
Художник Юрій Кладієнко
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 103 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1983
IMDb ID 0167204

«І життя, і сльози, і любов» (рос. «И жизнь, и слёзы, и любовь») — радянський художній фільм режисера Миколи Губенка, який вийшов на кіностудії «Мосфільм» у 1983 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія відбувається в будинку ветеранів, розміщеному в колишній садибі, що вимагає ремонту. Все господарство знаходиться в занепаді. «Контингент» — так називає мешканців будинку його завідувач — наданий сам собі. Але все змінюється, коли в будинку з'являється новий головлікар — Варвара Дмитрівна. Вона не тільки лікує ветеранів, але й відроджує в них любов до життя. Апофеозом фільму є святкування вісімдесятиріччя колишньої оперної співачки Софії Петрівни Сербіної, на яке приїжджає знаменитий співак Іван Семенович Козловський.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]