Скворцова Марія Савеліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скворцова Марія Савеліївна
Мария Савельевна Луговая
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Марія Савеліївна Лугова
Дата народження 4 квітня 1911(1911-04-04)
Місце народження хутір Туріно, Тульська губернія, Російська імперія
Дата смерті 1 грудня 2000(2000-12-01) (89 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Перловський цвинтарd
Громадянство Російська імперія
РСФРР
СРСР СРСР
Росія Росія
Професія акторка
Кар'єра 1934—1995
Заклад Moscow Oblast State Youth Theatred, Irbit Drama Theatre named after A. N. Ostrovskyd і Velikiye Luki Drama Theatred
IMDb ID 0804997

Марія Савеліївна Скворцова (нар. 22 березня (4 квітня) 1911 — пом. 1 грудня 2000) — радянська і російська актриса театру та кіно, майстриня епізоду.

У 62-річному віці акторка зіграла роль мами Люби в картині « Калина червона», що принесла їй популярність.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 4 квітня 1911 року в Тульській губернії, в селі Туріно. Дівчинка поїхала до Москви до старших братів, там закінчила школу. З дитинства добре співала, єдине, що її скрізь зупиняло, — маленький зріст. У 1930 році за компанію з подругою прослуховувалась у Серафими Бірман — та набирала студію при Всесоюзному радіокомітеті. І Марія вступила. Після закінчення студії у 1934 році разом зі всім курсом поїхали до Великолуцького драматичного театру[1].

З початком німецько-радянської війни у 1941 році опинилася в Ірбитському драмтеатрі (Свердловська область), де познайомилася зі своїм чоловіком Скворцовим Семеном Михайловичем, який працював головним режисером. У 1943 році вирушила на фронт від Уральського військового округу і до кінця війни виступала у складі фронтових бригад.

Після війни, отримавши звістку про хворобу мами, акторка насилу повернулася до Москви. Вступила до Московського обласного ТЮГу «Царицино», де працювала з 1945 по 1979 рік. Спочатку грала хлопчиків-дівчаток, піонерів-героїв, козенят-зайчат, Червону Шапочку, Попелюшку. Потім були ролі в «Прибутковому місці», «Слуги двох панів», «Молодій гвардії», «Батьків і дітей». Грала Простакову, Нілівну, в радянських п'єсах про радгоспи і колгоспи. Згодом були чаклунки, Баби Яги. Марія Скворцова не грала лиходійок, вона робила своїх героїв смішними, дражнячи маленьких глядачів.

З 1957 року знімалася в кіно[1].

Померла 1 грудня 2000 року. Похована в Москві, на Перловському кладовищі поруч із чоловіком.

Сім'я: чоловік — Семен Михайлович Скворцов (1906—1988), син (? -1991).

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1957 — Дорогою ціною — стара циганка
  2. 1961 — Вечори на хуторі біля Диканьки — епізод
  3. 1973 — Калина червона — мати Люби
  4. 1973 — Вічний поклик — мати мовчуна
  5. 1974 — Фронт без флангів — бабка Анастасія
  6. 1974 — Злива — Кудиніха, мешканка села
  7. 1975 — Ау-у! — Єрмолаївна
  8. 1976 — Білий Бім Чорне вухо — Степанівна, бабуся Люсі
  9. 1978 — Приїзжа — мати Федора Баринова
  10. 1978 — Кіт у мішку — баба Олена
  11. 1978 — Цілуються зорі — Настасія, хрещена Лешко
  12. 1979 — Екіпаж — мати Алевтини Ненарокової, Мешакова
  13. 1979 — Вибач-прощавай — Варвара
  14. 1980 — Остання втеча — свекруха Зіни
  15. 1980 — Що можна Кузенкову?
  16. 1980 — Швидше за власну тінь — Марія Василівна
  17. 1981 — Полин — трава гірка — Ковригіна
  18. 1981 — Любов моя вічна — Максимівна
  19. 1981 — Карнавал — бабуся з в'язанням біля ліфта
  20. 1982 — Опікуни — Міхеївна
  21. 1982 — Ми жили по сусідству — бабуся внучки Полі
  22. 1983 — Ніжний вік — підселена бабуся
  23. 1983 — Дамське танго — Власьївна, мати Катерини, бабуся Діми
  24. 1983 — Без особливого ризику — нянечка в лікарні
  25. 1983 — Самотнім надається гуртожиток — Тьотя Зіна, вахтерка
  26. 1983 — Карантин — нянечка
  27. 1983 — Божевільний день інженера Баркасова — медсестра
  28. 1983 — І життя, і сльози, і любов — Анна
  29. 1984 — Мертві душі — купчиха
  30. 1984 — Гостя з майбутнього — старенька на лавочці / Крис в її образі
  31. 1985 — Чужий дзвінок — баба Нюта
  32. 1985 — Сонце в кишені — тітка Клава, шкільна нянечка
  33. 1985 — Діти сонця — Антонівна, няня
  34. 1987 — По траві босоніж
  35. 1987 — Байка — баба Маруся
  36. 1988 — На допомогу, братці! — епізод
  37. 1988 — Заборонена зона — Єлизавета Прохорова, дружина фронтовика-інваліда
  38. 1989 — Закон — Клавдія Іванівна, дружина Дєєва
  39. 1989 — Скляний лабіринт — бабуся Лукашова
  40. 1990 — По 206-й — Секлетінья Пармінівна Кирина, бабуся
  41. 1990 — 81-й випуск «Єралашу», Совість — настирлива старенька
  42. 1991 — Собаче щастя
  43. 1991 — Загублений в Сибіру — бабуся Лільки
  44. 1991 — 86-й випуск «Єралашу», Там вдалині, за рікою… — мама Вані
  45. 1993 — Якби знати... — Анфіса, прислуга
  46. 1993 — Альфонс — старенька біля під'їзду
  47. 1995 — Трамвай в Москві — Наташа

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Скворцова Мария Савельевна // Энциклопедия KM.RU.

Література[ред. | ред. код]

  • Капков Сергей. Эти разные, разные лица (30 историй жизни известных и неизвестных актёров). — Алгоритм, 2001. — ISBN 5-9265-0041-9.

Посилання[ред. | ред. код]