Губенко Микола Миколайович

Губенко Микола Миколайович
Губенко Николай Николаевич
Зображення
Дата народження	17 серпня 1941(1941-08-17)
Місце народження	Одеса, УРСР
Дата смерті	16 серпня 2020(2020-08-16) (78 років)
Місце смерті	Москва, Російська Федерація
Поховання	Кунцевське кладовище
Громадянство	СРСР  Російська Федерація
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер
Членство	СК СРСР, ЦК КПРС, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd і Moscow City Dumad
Нагороди
IMDb	ID 0345536
gubenko.mos.ru
Губенко Микола Миколайович у Вікісховищі

Микола Миколайович Губенко (17 серпня 1941, Одеса, Українська РСР, СРСР — 16 серпня 2020, Москва) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер і сценарист українського походження. Засновник і художній керівник театру «Співдружність акторів Таганки» з 1992 року. Народний артист РРФСР (1985). Державний і політичний діяч, останній Міністр культури СРСР.

Життєпис

Народився 17 серпня 1941 року в Одесі.

В 1958 році після закінчення театральної студії був зарахований до трупи допоміжного складу Одеського театру юного глядача, де грав епізодичні ролі.

Навчався на акторському та режисерському факультетах у ВДІКу (Московському державному інституті кіно) та Державному цирковому училищі.

З 1964 грав на сцені театру на Таганці. З 1986 — режисер цього театру.

У кіно дебютував у фільмі «Застава Ілліча» («Мені двадцять років») (1964).

Дружина: Жанна Болотова — радянська і російська актриса театру і кіно. Народна артистка РРФСР (1985).

Фільмографія

• 1964 — Застава Ілліча («Мені двадцять років») — Микола Фокін
• 1964 — Коли відлітають лелеки — Раду
• 1964 — Поки фронт в обороні — Бур'янов
• 1964 — П'ядь землі — поранений у плече солдат
• 1966 — Хлопчик і дівчинка — попутник з гітарою
• 1966 — Останній шахрай — Петя Дачников
• 1967 — Початок невідомого століття (кіноальманах) — людина з коровою
• 1967 — Пароль не потрібен — Василій Костянтинович Блюхер
• 1967 — Перший кур'єр — Яша-барончик, кримінальник з Молдаванки
• 1969 — Дворянське гніздо — Ситников
• 1969 — Директор — Олексій Зворикі
• 1969 — Золоті ворота — солдат Іван
• 1971 — Прийшов солдат з фронту — Микола Максимович Єгоров, голова колгоспу
• 1974 — Якщо хочеш бути щасливим — Андрій Родіонов
• 1975 — Вони воювали за Батьківщину — Голощоков, лейтенант
• 1975 — Прошу слова — Сергій Уваров, чоловік Єлизавети Андріївни
• 1976 — Підранки — Григорій Альбертович Криворучко, вихователь в інтернаті
• 1988 — Заборонена зона — епізод

Озвучування

• 1976 — Підранки — Олексій Бартенєв
• 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Волентір
• 1980 — З життя відпочивальників — Олексій Сергійович Павлищев
• 1982—1988 — В. І. Ленін. Сторінки життя (документальний) — Ленін
• 1983 — І життя, і сльози, і любов — Павло Андрійович Крупенін
• 2009 — Ісаєв — від автора
• 2013 — Ку! Кін-дза-дза (анімаційний) — Чижов

Режисер

• 1968 — Настасья і Хомко (короткометражний)
• 1971 — Прийшов солдат з фронту
• 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
• 1976 — Підранки
• 1980 — З життя відпочивальників
• 1983 — І життя, і сльози, і любов
• 1988 — Заборонена зона

Сценарист

• 1971 — Прийшов солдат з фронту
• 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
• 1976 — Підранки
• 1980 — З життя відпочивальників
• 1983 — І життя, і сльози, і любов
• 1988 — Заборонена зона

Література

• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

• Умер народный артист РСФСР Николай Губенко /РБК, 16.08.2020/ [Архівовано 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Особистий сайт [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]