Губенко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Губенко Микола Миколайович
Губенко Николай Николаевич
Gubenko NN.jpg
Дата народження 17 серпня 1941(1941-08-17) (76 років)
Місце народження Одеса, УРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Професія актор, кінорежисер, сценарист, театральний режисер
Нагороди
Орден Дружби
Премія Ленінського комсомолу
Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb ID 0345536
gubenko.mos.ru

Микола Миколайович Губенко (17 серпня 1941, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський і російський режисер, сценарист, актор, державний і політичний діяч українського походження, останній міністр культури СРСР.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 17 серпня 1941 року в Одесі.

Навчався на акторському та режисерському факультетах у ВДІКу (Московському державному інституті кіно) та Державному цирковому училищі.

З 1964 грав на сцені театру на Таганці. З 1986 — режисер цього театру.

У кіно дебютував у фільмі «Мені двадцять років» (1964).

Фільмографія[ред.ред. код]

  • 1964 — Мені двадцять років — Микола Фокін
  • 1964 — Коли відлітають лелеки — Раду
  • 1964 — Поки фронт в обороні — Бур'янов
  • 1964 — П'ядь землі — поранений у плече солдат
  • 1966 — Хлопчик і дівчинка — попутник з гітарою
  • 1966 — Останній шахрай — Петя Дачников
  • 1967 — Початок невідомого століття (кіноальманах) — людина з коровою
  • 1967 — Пароль не потрібен — Василій Костянтинович Блюхер
  • 1967 — Перший кур'єр — Яша-барончик, кримінальник з Молдаванки
  • 1969 — Дворянське гніздо — Ситников
  • 1969 — Директор — Олексій Зворикі
  • 1969 — Золоті ворота — солдат Іван
  • 1971 — Прийшов солдат з фронту — Микола Максимович Єгоров, голова колгоспу
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим — Андрій Родіонов
  • 1975 — Вони билися за Батьківщину — Голощоков, лейтенант
  • 1975 — Прошу слова — Сергій Уваров, чоловік Єлизавети Андріївни
  • 1976 — Подранки — Григорій Альбертович Криворучко, вихователь в інтернаті
  • 1988 — Заборонена зона — епізод

Озвучування[ред.ред. код]

  • 1976 — Подранки — Олексій Бартенєв
  • 1977 — У зоні особливої уваги — прапорщик Волентір
  • 1980 — З життя відпочиваючих — Олексій Сергійович Павлищев
  • 1982—1988 — В. І. Ленін. Сторінки життя (документальний) — Ленін
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов — Павло Андрійович Крупенін
  • 2009 — Ісаєв — від автора
  • 2013 — Ку! Кін-дза-дза (анімаційний) — Чижов

Режисер[ред.ред. код]

  • 1968 — Настасья і Хомко (короткометражний)
  • 1971 — Прийшов солдат з фронту
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
  • 1976 — Подранки
  • 1980 — З життя відпочиваючих
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов
  • 1988 — Заборонена зона

Сценарист[ред.ред. код]

  • 1971 — Прийшов солдат з фронту
  • 1974 — Якщо хочеш бути щасливим
  • 1976 — Подранки
  • 1980 — З життя відпочиваючих
  • 1983 — І життя, і сльози, і любов
  • 1988 — Заборонена зона

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Інтернет[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.