Август Мейшнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Мейшнер
нім. August Edler von Meyszner
Оберфюрер СС Мейшнер (1938).
Народився1886[1] або 3 серпня 1886(1886-08-03)
Грац, Австро-Угорщина
Помер24 січня 1947(1947-01-24) або 27 січня 1947(1947-01-27)
Белград, Федеративна Народна Республіка Югославія
·повішення
Країна Австрія
Діяльністьсуддя, політик, військовослужбовець
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Посададепутат рейхстагу Третього рейхуd і член парламенту землі Штиріяd
Військове звання Группенфюрер СС,
 генерал-лейтенант поліції (20 січня 1942)
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Heimatblock
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Август Едлер фон Мейшнер (нім. August Edler von Meyszner; 3 серпня 1886, Ґрац, Австро-Угорщина24 січня 1947, Белград, Югославія) — австрійський і німецький офіцер, группенфюрер СС (1 січня 1942), генерал-лейтенант поліції (20 січня 1942).

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив кадетський корпус. У 1906-11 роках служив в піхоті. У травні 1914 року перейшов на службу в жандармерію, начальник відділу поліції в Ґраці, потім до 1917 року очолював поліцію в Тольменському районі. У 1917-19 роках — командир гірськострілецької роти. У травні 1933 роках звільнений з австрійської поліції в чині майора. Приєднався в нацистського руху в Австрії, член австрійських СС. У 1919-33 роках — член штирійської народної охорони. З листопада 1933 року — заступник командира бригади СС «Центральна Штирія». Був заарештований за політичні погляди і поміщений у в'язницю. У липні 1934 року переїхав до Німеччини і в листопаді 1934 року прийнятий на службу в охоронну поліцію Берліна. 20 лютого 1935 року вступив в СС (квиток № 263 406). З 20 лютого по жовтень 1935 року — офіцер для особливих доручень при рейхсфюрері СС. У жовтні 1935 року вийшов з СС, вдруге вступив в 1937 році. З 20 квітня 1937 року — командир поліцейських з'єднань «Центр» і групи поліції «Східний Берлін». У березні 1938 року обраний депутатом Рейхстагу. Після аншлюсу 12 квітня 1938 року призначений інспектором поліції порядку Австрії (штаб-квартира — Відень). З жовтня 1938 по жовтень 1939 року — керівник поліції порядку в Судетенланді. З червня 1939 року — інспектор поліції порядку і вищий командир поліції при обер-президенті Касселя; почесний член Народної судової палати. З 10 вересня 1940 року — начальник поліції порядку (ОРПО) в імперському комісаріаті Норвегія. З 24 січня 1942 року — вищий керівник СС і поліції в Сербії, Санджаку і Чорногорії (штаб-квартира в Белграді); офіційно займав цей пост до 1 квітня 1944 року. Керував проведенням каральних операцій проти югославських партизан. Розгорнув масові страти заручників. Одночасно з листопада 1943 року — уповноважений рейхсфюрера СС в Чорногорії. В 1943 році вступив в НСДАП (квиток № 6 119 650).У квітні 1944 року повернувся в Німеччину, де отримав посаду генерал-інспектора жандармерії і охоронної поліції в приєднаних і окупованих областях. Після війни виданий югославській владі. 22 грудня 1946 року засуджений югославським військовим трибуналом до страти. Повішений.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #130555916 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.