Аглютинін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аглютинін[1](лат. agglutinatio — склеювання) — речовина, що призводить до того, що частинки (такі як бактерії або клітини) склеюються, утворюючи грудку або масу[2].

Також, аглютиніном називають корпускулярний антиген (термолабільний глобулін) плазми крові[3], що може вступати в реакцію із специфічними (комплементарними) білками (наприклад, під час реакції гемаглютинації (РГА) при визначенні групи крові з білками на поверхні еритроцитів[4]). Він знаходиться також в лімфі, ексудаті та транссудаті.

Групові аглютиніни крові (гемаглютиніни) являють собою молекули гамма-глобулінів, які відрізняються від інших глобулінів здатністю специфічно з'єднуватися і з однойменними антигенами крові (найчастіше еритроцитів)[5].

Аглютиніни накопичуються в крові за інфекційних захворювань і щеплень та спричинюють склеювання відповідних чужорідних об'єктів з утворенням видимих неозброєним оком скупчень, конгломератів; на думку деяких науковців, в організмі у відповідь на антигенне подразнення виробляються не різні антитіла (аглютиніни, лізини, опсоніни, преципітини), а один тип антитіл, що проявляє залежно від умов певні властивості — склеювати, лізувати тощо[6]. При низькій температурі у крові утворюються холодові аглютиніни.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. АГЛЮТИНІ́Н, Академічний тлумачний словник (1970—1980). Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
  2. agglutinin [Архівовано 10 січня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  3. (англ.)Аглютинін в BRITANNICA [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
  4. О. М. Кіт. Медсестринство в хірургії : [арх. 22 січня 2022] : підручник / О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. — С. 137-138. — 494 с. — ISBN 966-7364-92-5.
  5. АГЛЮТИНОГЕНИ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // ФЕ
  6. Про аглютиніни на сайті «Словник net»[недоступне посилання з червня 2019]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]