Азійське товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азійське товариство
Галузь промисловості other voluntary membership organizations (France)d[1] і вища освіта
Дата створення / заснування 1822
Сфера роботи сходознавство
Президент François Déroched, Joseph Toussaint Reinaudd, Антуан Ісаак Сильвестр де Сасі, Жан-П'єр Абель-Ремюза, Joseph Héliodore Garcin de Tassyd, Ернест Ренан, Charles Barbier de Meynardd, Émile Senartd, Sylvain Lévid, Поль Пелліо, Jacques Bacotd, Charles Virolleaudd, Jean-Pierre Mahéd, Daniel Gimaretd, André Caquotd, Adolphe Régnierd, George Cœdèsd, René Labatd, Claude Cahend, Julius von Mohld, Антуан Ісаак Сильвестр де Сасі і Pierre Amédée Jaubertd
Друкований орган Journal asiatiqued
Країна  Франція
Організаційно-правова форма association loi de 1901d і декларована асоціаціяd[1]
Розташування штаб-квартири Париж
Офіційний сайт​(фр.)
Офіційний сайт
CMNS: Азійське товариство у Вікісховищі

Азійське товариство (фр. Société asiatique) — французьке наукове товариство, яке займається вивченням Азії.

Історія

[ред. | ред. код]

Товариство було засновано в 1822 році з метою розвитку та поширення знань про Азію. Географічно дослідницькі інтереси товариства охоплюють широку територію від Магрибу до Далекого Сходу.

Після полеміки про методи досліджень у 1826—1829 роках, викликаної двома статтями Фрідріха Едуарда Шульца, товариство розділилося на дві фракції: з одного боку, прихильники наукових точних методів, такі як Юліус фон Клапрот, Жан-П'єр Абель-Ремюза, Ежен Бурнюф та Жуль фон Моль, з іншого боку, «флористи» або «філологи та поети», які плекали романтичну літературну традицію та групувалися навколо Антуана-Ісаака Сільвестра де Сасі, Антуана-Леонарда де Шезі, Александра Ланглуа, Гарсена де Тассі та Жана Батіста Андре Гранжере де Лагранжа. Врешті взяла гору перша група.

Товариство видає Journal asiatique (ISSN 0021-762X), який виходить безперервно з 1822 року. Зараз Товариство налічує близько 700 членів у Франції та інших країнах. Спеціальна бібліотека товариства налічує понад 90 тисяч томів.

За зразком французького товариства в 1845 р. виникло Німецьке східне товариство з центром у Лейпцигу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SIRENE

Література

[ред. | ред. код]
  • Douglas T. McGetchin: Wilting Florists. The Turbulent Early Decades of the Societe Asiatique, 1822—1860. In: Journal of the History of Ideas, Bd. 64 (2003), Heft 4, S. 565—580, ISSN 0022-5037

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Азійське_товариство&oldid=41945926