Наукове товариство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Науко́ве товари́ство — товариство, яке об'єднує фахівців з певної наукової дисципліни (гуманітарної, природничої, технічної). Діяльність товариства зазвичай поширюється на певний регіон, державу або мовний чи культурний простір. Наукове товариство може мати інтернаціональний характер, об'єднуючи фахівців з різних країн.

Перші наукові товариства виникли в XIX столітті з метою представляти певну наукову дисципліну, обговорювати актуальні теми досліджень, публікувати фаховий часопис та окремі наукові видання, присуджувати премії в своїй галузі. У середині XX століття виникло дуже багато нових наукових товариств, що було пов'язано з подальшою спеціалізацією науки та зростаючою потребою в науковому спілкуванні.

Як правило, наукові товариства регулярно проводять міжнародні конференції чи конгреси, що є важливими форумами наукової комунікації.

Наукові товариства в Україні[ред.ред. код]

В Україні термін наукове товариство вживається в ширшому сенсі, ніж на Заході, де зазвичай розрізняють суто фахові товариства та товариства популяризації науки[1]. Показовим тут є визнечення Енциклопедії українознавства[2]:

« Наукові товариства — об'єднання вчених, фахівців і осіб, зацікавлених в розвитку окремих ділянок науки з метою організації наукових дослідів, публікації наукових праць та поширення наукових знань серед населення.  »

Перші наукові товариства[3] з'явилися в Україні в першій половині XIX століття: Одеське товариство історії й старовини (1839), Київське медичне товариство (1840), Одеське медичне товариство (1849).

В останні десятиліття XIX століття та на початку XX століття було засновано багато нових наукових товариств переважно історичного та філологічного спрямування. Серед історико-філологічних товариств в Україні можна згадати насамперед Церковно-археологічне товариство при Київській Духовній академії (1872), Історичне товариство Нестора Літописця (1873–1932) при Київському університеті, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті (1877–1919), Історико-філологічне товариство при Одеському університеті (1889–1917), Історико-філологічне товариство при Ніжинському історико-філологічному інституті (1894–1920).

В середовищі правників було утворено Київське правниче товариство (1877–1919) та Українське правниче товариство у Львові.

Було засновано багато товариств Дослідників природи: при Київському (1869), Харківському (1869), Одеському (1870) університетах; Польське товариство природників імені Миколи Коперніка у Львові (1886), Подільське товариство природознавців і любителів природи (1910), Кримське товариство природознавців (1910).

Окрім спеціалізованих з'явилися наукові товариства широкого обсягу: НТШ (1873) та Українське наукове товариство в Києві (1907).

Розвиткові науки в Україні сприяли також центральні російські наукові товариства або їхні філії. Так, наприклад, Воєнно-історичне товариство в Петербурзі (1907) мало філії в Києві та Одесі. Важливим осередком науки був Південно-Західний відділ Російського географічного товариства.

Після 1917 року більшість наукових товариств діяла при університетах та в системі Української академії наук в Києві та інших містах. У середині 30-х років XX століття усі наукові товариства при ВУАН і поза нею були ліквідовані радянською владою. У 1939–1940 та в 1945 році та сама доля спіткала всі наукові товариства Західної України.

За радянського часу в УРСР існували лише відділи відповідних всесоюзних наукових товариств.

На еміграції у 1918–1945 роках найбільше наукових товариств існувало в Чехословаччині. Після 1945 року в діаспорі окрім НТШ та УВАН діяли науково-богословські товариства українських православних церков у США та Канаді, Українське генеалогічно-геральдичне товариство та Українське історичне товариство у США, католицьке Українське богословське наукове товариство в Римі.

Зі здобуттям Україною незалежності колишні філії всесоюзних товариств усамостійнилися (пор. Товариство «Знання» України), окрім того виникло дуже багато нових галузевих товариств (напр. Українське товариство нейронаук).

Приклади українських наукових товариств[ред.ред. код]

Приклади міжнародних наукових товариств[ред.ред. код]

  • International Mathematical Society та European Mathematical Society (1920/90)
  • Міжнародний астрономічний союз (1919)
  • IUPAC
  • International Union of Pure and Applied Physics
  • European Physical Society (1968)
  • International Union of Geodesy and Geophysics
  • Міжнародний союз геологічних наук
  • International Union of Soil Sciences (1924)
  • International Association of Geodesy
  • International Society for Photogrammetry and Remote Sensing
  • International Union of Biological Sciences (1919)
  • International Union of Biochemistry and Molecular Biology
  • Econometric Society (1930)
  • International Union of Psychological Science (1948)
  • Scientific Committee on Antarctic Research (1958).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пор. німецькі терміни Wissenschaftliche Gesellschaft / Gelehrtengesellschaft, так само і у французькій мові: société scientifique / société savante або в англійській: Scientific Society / Learned Society
  2. Енциклопедія українознавства, т.5, с. 1713–1714.
  3. Відомості з історії українських наукових товариств за Енциклопедією українознавства, т. 5, с. 1713–1714.

Література[ред.ред. код]

  • Schroeder-Gudehus, B. Challenge to Transnational Loyalities: International Scientific Organizations after the First World War in Science Studies, Vol. 3, No. 2 (Apr., 1973), pp. 93-118
  • Greenaway, F. 1996. Science International: A History of the International Council of Scientific Unions, Cambridge University Press