Альбрехт I (герцог Баварії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт I
нім. Albrecht
Народився25 липня 1336(1336-07-25)[1][2] або 1336
Мюнхен, Баварія
Помер13 грудня 1404(1404-12-13)[1] або 1404
Гаага, Священна Римська імперія
ПохованняГаага
КраїнаНімеччина
Національністьнімець
Діяльністьполітик
Знання мовнімецька
Титулгерцог Баварії
Посадагерцог Баварії[d]
Термін1347—1404 роки
ПопередникЛюдвіг IV
НаступникВільгельм II
Конфесіякатолицтво
РідВіттельсбахи
БатькоЛюдовик IV
МатиМаргарита I (графиня Голландії)
Брати, сестриБеатріс Баварська, Elisabeth of Bavariad, Agnes of Bavariad, Margaret of Bavaria, Duchess of Slavoniad, Matilda of Bavaria, Margravine of Meissend, Людвіг I, Людвіг V, Стефан II, Оттон V і Вільгельм I
У шлюбі зМаргарита Бжезька, Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd і Margaret of Cleves, Duchess of Bavaria-Straubingd
ДітиІоганн III[2], Joanna Sophia of Bavariad, Альбрехт II, Вільгельм II, Маргарита Баварська, Joanna of Bavariad[2], Katherine of Bavariad[2] і Willem I van Beieren-Schagend
Нагороди
орден Підв'язки
Герб
Герб

Альбрехт I (нім. Albrecht I; 25 липня 1336 , Мюнхен— 13 грудня 1404, Гаага) — герцог Баварії у 1347—1349 роках, герцог Нижньої Баварії у 1349—1353 роках, герцог Баварія-Штраубінський у 1353—1404 роках, граф Голландії, Геннегау та Зеландії у 1388—1404 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Герцог Баварії

[ред. | ред. код]

Походив з династії Віттельсбахів. Третій син Людвіга IV, імператора Священної Римської імперії та герцога Баварського, і Маргарити Голландської.

1347 році після смерті батька Альбрехт I став правити Баварією разом зі своїми братами Людвігом V, Людвігом VI, Стефаном II і Вільгельмом I.

Доволі швидко в державі настав розгардіяш через велику кількість правителів з політичними амбіціями. У 1349 році за Ландсберзькою угодою Альбрехт I разом з братами Стефаном II і Вільгельмом I отримав в спільне управління герцогство Нижня Баварія. Того ж року разом з братом Людвігом VI відмовився від прав на графства Голландія, Геннегау та Зеландія на користь брата Вільгельма I.

У 1353 році за Регенсбурзькою угодою зі зведеним братом Стефаном II розділив Нижню Баварію, при цьому з Вільгельмом I отримав герцогство Баварсько-Штраубінське. Того ж року в Пассау оженився на доньці Людовіка, князя Бжезького. Оскільки Вільгельм I більше уваги приділяв нідерландським графствам, Альбрехт I зосередив владу в Баварії-Штраубін. Своєю резиденцією обрав місто Штраубін.

У 1357 році, коли Вільгельм I став виявляти ознаки божевілля за наказом Альбрехта I того було у 1358 році запроторено до замку Ле-Кенуа. При цьому Альбрехт I став регентом графств Голландія, Зеландія, Геннегау, а також повністю перебрав владу над Баварія-Штраубінським графством. Разом з тим у 1358 році перебрався до Гааги.

У 1363 році підтримав свого зведеного брата Стефана II у боротьбі проти Рудольфа IV, герцога Австрії. 1364 року вимушений був протистояти претензіям Едуарда III, короля Англії, від імені своєї дружини на графство Геннегау. Втім Генеральні штати цього графства у 1365 році підтримали Альбрехта I. Остаточно питання вирішено на його користь під час перемовин у Лондоні.

Граф Голландії, Зеландії та Геннегау

[ред. | ред. код]

1386 року померла його дружина. У 1388 році офіційно став володарем Голландії, Зеландії та Геннегау. Для управління герцогством Баварія-Штраубін він призначив своїм співволодарем сина Альбрехта, який до 1397 року керував цим герцогством.

У Альбрехта I було багато коханок, втім проблеми почалися, коли він зробив своєю фавориткою Алейду ван Пулгест з Партії Тріски, яка набула значний політичний вплив. У відповідь Партія гачків уклала союз з сином Альбрехта I — Вільгельмом, — після чого влаштувала змову, і вересневої ночі 1392 року Алейду було вбито в Гаазі. У відповідь Альбрехт I почав переслідувати представників Партії гачків, захоплюючи один замок за одним. Його син Вільгельм не відчував себе в безпеці, і перебрався жити до Геннегау, а у 1394 році втік до Англії. В цей час у 1393 році Альбрехт I оженився на доньці герцога Клевського.

З 1395 року розпочав війну проти фрізів. Незважаючи на те, що він перемагав їх знову і знову, але так і не підкорив повністю. Помер у 1404 році в Гаазі. Його спадкоємцем став син Вільгельм II.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Маргарита, донька Людовіка I, князя Бжецького та Легніцького

Діти:

2. Дружина — Маргарита, донька Адольфа I, графа Клеве

дітей не було

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Laetitia Boehm: Das Haus Wittelsbach in den Niederlanden. In: Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. Band 44, 1981, S. 93–130, insbesondere S. 111—115
  • Dorit-Maria Krenn: Albrecht I. von Straubing-Holland. In: Straubinger! 23 kurze Porträts. Attenkofer, Straubing 2007, ISBN 3-936511-39-X, S. 14–18.