Альбрехт I (герцог Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альбрехт I
нім. Albrecht I
Народився1175
Помер7 жовтня 1260(1260-10-07)
Ленінське абатство, Клостер-Ленін, Потсдам-Міттельмарк, Бранденбург, Німеччина
ПохованняЛенінське абатство
Діяльністьаристократ
Титулгерцог Саксонії
ПосадаКурфюрст
Термін1212—1260 роки
ПопередникБернхард III
НаступникІоганн I
Альбрехт II
Конфесіякатолицтво
РідAskaniad
БатькоБернхард III
МатиBrigitte of Denmarkd[1]
Брати, сестриHenry I, Count of Anhaltd і Sophia von Sachsend
У шлюбі зAgnes of Babenberg (1205-1226)d, Agnes of Thuringiad і Elena di Brunswick-Lüneburgd
ДітиJudith of Saxonyd, Іоганн I, Альбрехт II, Brigitte Jutta of Saxonyd, Elisabeth von Sachsend[1], Bernhard von Sachsend[1], Agnes von Sachsend[1], Helene von Sachsend[1] і Helene von Sachsend[1]

Альбрехт I (нім. Albrecht I von Sachsen; бл. 1175 — 7 жовтня 1260) — герцог Саксонії у 12121260 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з династії Асканіїв. Син Бернхарда III, герцога Саксонії та графа Ангальту, і Юдити, доньки польського короля Мешка ІІІ.

У 1212 році після смерті батька розділив з братом Генріхом володіння, отримавши герцогство Саксонія. Згодом підтримав імператора Оттона IV в його війнах проти Гогенштауфенів, з якими боровся до 1217 року. 1217 році став регентом маркграфства Мейсен.

Здійснив декілька походів проти Альбрехта I, архієпископа Магдебурга, який був прихильником Фрідриха II Гогенштауфена. У 1218 році останній ставши імператором затвердив Альбрехта I в його володіннях.

1219 році брав участь у хрестовому поході до Лівонії. Тут в багато в чому сприяв Ризькому архієпископу в розширенні володінь. 1221 року скористався відсутністю Альбрехта, архієпископа Магдебурга щоб розширити володіння на шкоду Оттону III і Іоганну I, маркграфу Бранденбургу.

У 1222 році одружився з донькою герцога Австрії. Вступив у конфлікт з Людольфом I, князем-єпископом Ратценбургу. Останнього за наказом Альбрехта II схоплено і відправлено у заслання. 1226 року померла його дружина під час відсутності Альбрехта I, який перебував в Італії. Тут отримав титул герцога Альбінгена.

22 липня 1227 року Альбрехт I брав участь у розгромі данців в битві при Борнхьоведі, після якого він був затверджений володарем графств Шауенбург і Східного Гольштейну. Після битви Альбрехт I посилив і розширив свої фортеці і замок в Лауенбурзі, побудований ще його батьком в 1182 році. Збільшився вплив на Любек, графство Шверін.

У 1228—1229 роках брав участь у хрестовому поході імператора Фрідриха II. Взимку 1231—1232 років сприяв укладанню миру між імператором та його сином принцом Генріхом.

У 1238 році одружився з донькою маркграфа Тюрингії, що значно зміцнило його становище в Саксонії. У 1240—1241 роках перебував в Італії. У 1246 році померла його друга дружина. 1247 року одружився з представницею роду Брауншвейг-Люнебург. 1248 році отримав право на митні доходи Гамбургу та Любеку. У 1250 року успадкував графство Бельціг.

У 9152 році підтримав кандидатуру Вільгельма Голландського на трон короля Німеччини. Натомість отримав від останнього підтвердження прав Альбрехта Асканія. Втім у 1257 році перейшов на бік Альфонсо X, короля Кастилії, що претендував на трон Священної Римської імперії. Останній надав Альбрехту I графство Енгерн.

1260 року Альбрехт помер і був похований в абатстві Ленін. Його сини Іоганн і Альбрехт зпочатку управляли спільно, а потім поділили Саксонію на герцогство Саксен-Віттенберг та герцогство Саксен-Лауенбург.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Агнеса (1206—1226), донька Леопольда VI Бабенберга, герцога Австрії та Феодори Ангел

Діти:

2. Агнеса (1205—1246), донька Германа I, маркграфа Тюрингії

Діти:

3. Олена (1231—1273), донька Оттона Вельфа, герцога Брауншвейг-Люнебурзького і Матильди Бранденбурзької

Діти:

  • Іоганн (1248—1285), герцог Саксонії
  • Альбрехт (1250—1298), герцог Саксонії
  • Рудольф (д/н—після 1269)
  • Олена (1247—1309), дружина Генріха III, герцога Сілезії
  • Елізабет (д/н—1306), дружина Іоганна I, графа Шауенбургу

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Heinrich Kühne: Die Askanier. Drei Kastanien Verlag 1999. ISBN 3-933028-14-0
  • Lorenz Friedrich Beck: Herrschaft u. Territorium der Herzöge von Sachsen-Wittenberg (1212—1422). Verlag für Berlin-Brandenburg, Potsdam 2000, ISBN 3-932981-63-4