Андрій Волотович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Волотович (ст.-укр. Андрѣй Волотович) — руський боярин, пан радний великого князя литовського й руського Свидригайла Ольгердовича, староста перемильський в 60–70 роках XV століття.

Життєпис

[ред. | ред. код]

За припущенням істориків Оскара Халецького й Олега Однороженка, походив з волинської гілки Корчаковичів з огляду на те, що до отчинних володінь Андрія і його брата Івана належало село Загорів, — пізніше родове гніздо Загоровських, які в XVI столітті користувались гербом із трьома врубами[1].

А. Волотович входив до найближчого оточення Свидригайла, 9 грудня 1433[a] р. одержав від нього за вірну службу с. Михлин в Луцькім повіті. У січні 1452 — на черговім віленськім вальнім сеймі — писар Якуб за розпорядженням Казимира Ягеллончика записав йому маєтки Звиняче й Сабожа в Перемильськім повіті, Качин у Володимирськім, а також селище Сяд Мертви[3][4].

Брат Іван Волотович подибується серед гарантів договору ВКЛ з Тевтонським орденом од 15 травня 1432, як свідок пожалувань господаря панам Петру Ланевичу Кирдеєвичу Мильському (24 липня 1436 та 20 липня 1437), Івану Мукосієвичу (30 березня 1437), Фрідишу Гербултовичу (10 червня 1437), Свірчу (11 червня 1437), Дробишу Щелепі (13 червня 1437), Оліферу (14 липня 1437), Пашкові Єловицькому (21 липня 1437), Петрашу Волковию (1 серпня 1437), Петру Мишчичу (4 лютого 1438) та німцю Юрку (9 травня 1438).

Обидвоє були вписані в пом'яник Городищенського монастиря на Волині і нащадків не залишили (вдова Андрія пізніше вийшла заміж за Олександра Сангушка)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Документ було виставлено в Києві, однак видавці збірника АЮЗР датували його 1442 роком[2].
  1. Однороженко О. Геральдика членів господарської ради великого князя Свидригайла Ольгердовича // Студії і матеріали з історії Волині. — Кременець, 2012. — С. 172.
  2. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. — СПб.: 1863 г., Т. 1, № 21, С. 14
  3. Лицкевич О. В. «Летописец великих князей литовских» и «Повесть о Подолье»: опыт комплексного критического разбора. — СПб : Дмитрий Буланин, 2019. — С. 241. — ISBN 978-5-86007-918-2.
  4. LM. Kn. 3. P. 57
  5. Заяць А. Є. Невідоме надання князя Свидригайла / А. Є. Заяць // Вісник Львівського університету. Серія Історія. Спеціальний випуск: до 75 річчя професора Костянтина Кондратюка. — Львів, 2019. — С. 187

Джерела

[ред. | ред. код]