Казимир IV Ягеллончик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казимир IV Ягеллончик
пол. Kazimierz IV Jagiellończyk
Казимир IV Ягеллончик
Казимир IV Ягеллончик
Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський
29 червня 1440 — 7 червня 1492
Попередник: Сигізмунд Кейстутович
Наступник: Олександр Ягеллончик
Король Польщі
25 червня 1447 — 7 червня 1492
Попередник: Владислав III Варненчик
Наступник: Ян I Ольбрахт
 
Народження: 30 листопада 1427
Краків
Смерть: 7 червня 1492
Гродно
Похований: Собор святих Станіслава і Вацлава, Краків, Польща
Династія: Ягеллони
Батько: Владислав ІІ Ягайло
Мати: Софія Гольшанська
Дружина: Єлизавета Габсбург
Діти: Владислав, Казимир, Ян, Олександр, Сигізмунд, Фредерик, Ядвіґа, Софія, Єлизавета, Єлизавета II, Анна, Барбара, Єлизавета III
Нагороди:

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Казими́р IV Ягелло́нчик, або Казимир Ягайлович (пол. Kazimierz IV Jagiellończyk; (30 листопада 1427 — 7 червня 1492) — Великий князь Литовський і Руський (14401492) та король Польщі (14471492), пан і дідич Русі.

Титул[ред. | ред. код]

Повний титул: польською — Z Bożej łaski król Polski, ziemi krakowskiej, sandomierskiej, łęczyckiej, sieradzkiej, Kujaw, wielki książę Litwy, pan i dziedzic Rusi, Prus, Chelmna, Elbląga i Pomorza.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, землі Краківської, Сандомирії, Сирадії, Лехії, Куявії, Великий князь Литовський, Володар і спадкоємець Русі, Прусії, Хелмна, Ельблонга та Помор'я.

Біографія[ред. | ред. код]

Родовий герб литовського роду Ягеллонів

Народився у Кракові. Син великого князя литовського та польського короля Владислава ІІ Ягайла і руської княжни Софії Гольшанської.

Ян з Ланцухова Куропатва (†1462), сяноцький староста (1442—46), який симпатизував гуситам, з 1424 року згадується у джерелах як придворний та прихильник Софії Гольшанської, по смерті Ягайла — противник Збіґнєва Олесніцького, за дорученням короля польського Владислава ІІІ 1440 року відвіз до ВКЛ її 12-річного сина Казимира після вбивства попереднього великого князя Сигізмунда Кейстутовича.[1]

У 1447 році Казимир IV Ягеллончик, намагаючись зміцнити королівську владу шляхом послаблення політичної ролі магнатів, видав загальноземський привілей, який значно розширював права шляхти, у тім числі української (Нешавські статути 1454 рік).

Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії українських земель. У 1452 році скасував Волинське, а в 1470 (фактично — 1471) — Київське князівство і перетворив їх на литовські провінції.

Під час правління Казимира, за сприяння київського князя Семена Олельковича та митрополита Григорія II Болгариновича, було здійснено остаточний поділ Київської митрополії на Київську (з осідком у Києві; охоплювала 10 українсько-білоруських єпархій та існувала до 1686 року) та Московську (з 1589 року — патріархія).

За Казимира IV Ягеллончика було укладено в 1468 році збірник тогочасних законів — Судебник великого князя Казимира. У 14541466 роках завоював Східне Помор'я з Гданськом, володіння Тевтонського Ордену, та поставив у васальну залежність Східну Прусію з її столицею Кенігсбергом.

Казимир IV Ягеллончик, проводячи активну зовнішню політику, домігся утвердження свого сина Владислава на чеському (1471 рік) та угорському (1490) престолах. У 1481 році Казимир IV Ягеллончик викрив спробу підготовки повстання проти його влади з боку українських князів Михайла Олельковича, Івана Гольшанського та Федора Більського.

За Казимира розпочалась московсько-литовсько-руська війна 14871494 років. Також польські війська жорстоко придушили повстання Мухи, яке спалахнуло в 1490—1492 рр. на Галичині.

Фрагмент надгробку на могилі Казимира IV Ягеллончика

Король Казимир IV помер у Гродно 7 червня 1492 року в віці 64 років. Був похований в Кракові, у Вавельському замку в мармуровій гробниці.


Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

  1. Владислав (роки життя — 14561516)
  2. Ядвіга (14571502)
  3. Казимир (14581484)
  4. Іоанн (14591501)
  5. Олександр (14611506)
  6. Софія (14641512)
  7. Єлизавета (14651466)
  8. Сигізмунд (14671548)
  9. Фредерік (14681503)
  10. Єлизавета (14721480)
  11. Анна (14761503)
  12. Барбара (14781534)
  13. Єлизавета (14831517)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. F. Kiryk. Kuropatwa Jan z Łańcuchowa h. Śreniawa (zm. 1462) / PSB.— WWKG, 1971.— T. XI/2, z. 69.— S. 253—254. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казимир IV Ягеллончик