Баркалов Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баркалов.
Ф
Сергій Баркалов
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Миколайович Баркалов
Народження 1 березня 1973(1973-03-01) (51 рік)
  Воронеж, РРФСР
Зріст 188 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Воронеж)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990—1991 СРСР «Каучук» (Ст) 17 (-?)
1992—1994 Україна «Артанія» 71 (-101)
1995 Україна «Кремінь» 8 (-19)
1996—1997 Білорусь «Атака-Аура» 9 (-17)
1996 → Білорусь «Атака-Аура-2» 3 (-4)
1998—1999 Росія «Локомотив» (Л) 1 (0)
1999 Росія «Зеніт» (П) 15 (-24)
2000—2006 Росія «Зірка» (І) 139 (-165)
2007—2008 Росія «Волга» (Ул) 41 (-44)
2009 Росія ФСА (В) 11 (-16)
2010—2014 Росія «Байкал» (Ір) 90 (-124)
2015—2016 Росія «Локомотив» (Л) 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Сергій Миколайович Баркалов (рос. Сергей Николаевич Баркалов; нар. 1 березня 1973, Воронеж, РРФСР) — радянський, російський та український футболіст, воротар.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Народився в Воронежі, де й розпочинав робити перші кроки у футболі. У 1990 році перейшов у «Каучук» (Стерлітамак) з другої ліги радянського чемпіонату. Після розпаду СРСР виїхав до України, де став учасником першого розіграшу першої ліги чемпіонату України в складі «Артанії». Дебютував у футболці очаківського колективу 17 березня 1992 рокув переможному (1:0) домашньому поєдинку 2-го туру підгрупи 2 проти донецького «Шахтаря-2». Сергій вийшов на поле в стартовому складі, відіграв увесь матч та відстояв ворота «на нуль»[1]. В команді швидко став основним гравцем, тому в 1995 році отримав запрошення від вищолігового кременчуцького «Кременя». У складі нового клубу дебютував 10 березня 1995 року в програному (2:3) виїзному поєдинку 19-го туру Вищої ліги проти луцької «Волині». Баркалов вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. Проте в Кременчуці пропускав багато м'ячів, тому основним гравцем не став. У 8-ми поєдинках чемпіонату України пропустив 19 м'ячів. Тому в 1996 році виїхав до сусідньої Білорусі, де підписав контракт з вищоліговою мінською «Атакою-Аура». Як і в Кременчуці основним гравцем команди не був, у білоруському чемпіонаті за два сезони зіграв 9 матчів, в яких пропустив 17 м'ячів. У 1996 році на правах оренди виступав у дублі мінської «Атаки» (Друга ліга) та борисовському «Фомальгауті», за який зіграв 1 поєдинок у кубку Білорусі.

У 1998 році повернувся до Росії, де підписав контракт з клубом другого дивізіону «Локомотив» (Лиски). Того ж року дебютував за лискинський колектив у чемпіонаті Росії, відстоявши в дебютному поєдинку ворота своєї команди «на нуль». 26 травня 1998 року зіграв другий та останній поєдинок у футболці «Локо», в рамках 1/128 кубка Росії проти московського «Асмарала»[3]. Основний час поєдинку завершився в нічию, а в серії післяматчевих пенальті з рахунком 4:2 перемогу здобули москвичі. Після цього поєдинку Сергій в офіційних поєдинках за «Локомотив» на поле не виходив й по ходу сезону 1999 року перейшов до складу пензинського «Зеніту», який також виступав у Другій лізі. В команді швидко став основним гравцем й встиг зіграти в футболці пензинського клубу в 15 матчах чемпіонату, в яких пропустив 24 м'ячі. По завершенні сезону вирішив змінити команду.

У 2000 році підсилив склад друголігової іркутської «Зірки». Дебютував у футболці іркутського колективу 7 травня 2000 року в переможному (1:0) домашньоу поєдинку 1-го туру другого дивізіону зони «Схід» проти «Селенги» (Улан-Уде). Сергій вийшов на поле в стартовому складі, відіграв увесь матч та відстояв ворота власної команди «на нуль»[4]. Проте в 2000 року Баркалов не став основним гравцем, зігравши в 7-ми матчах чемпіонату та в 2-ох кубку Росії. Проте вже з 2001 року став основним воротарем команди. У 2006 році втратив своє місце в складі, того сезону зіграв у чемпіонаті Росії 3 поєдинки. Протягом свого перебування в Іркутську зіграв у 139 матчах чемпіонату та 12 поєдинках кубку Росії.

У 2007 році підсилив ульянівську «Волгу», яка виступала в Другому дивізіоні. Дебютував в ульяновському колективі 25 квітня 2007 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1-го туру зони «Урал-Поволжжя» проти нижньокамського «Нафтохіміка». Сергій вийшов на поле в стартовому складі, відіграв увесь матч та відстояв ворота власної команди «на нуль»[5]. За підсумками сезону «Волга» здобула путівку до Першого дивізіону чемпіонату Росії. Наступний сезон Баркалов також провів в Ульяновську, де був основним воротарем команди. У 2009 році вирішує повернутися до рідного міста та підсилює складу друголігового воронезького ФСА. Дебютував у футболці воронезького колективу 22 квітня 2009 року в нічийному (0:0) виїзному поєдинку 1-го туру другого дивізіону зони «Центр» проти тамбовського «Спартака». Сергій вийшов на поле в стартовому складі, відіграв увесь матч та відстояв ворота воронезького колективу «на нуль»[6]. У футболці ФСА зіграв 11 матчів у чемпіонаті Росії (16 пропущених м'ячів) та 1 поєдинок у кубку Росії (4 пропущені м'ячі).

По ходу сезону 2009 року перейшов до аматорського колективу «Радіан-Байкал» (Іркутськ), якому допоміг вийти до Другого дивізіону. В цьому турнірі за іркутський колектив дебютував 25 квітня 2010 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 1-го туру зони «Схід» проти барнаульського «Динамо». Баркалов вийшов на поле в стартовому складі, відіграв увесь матч та відстояв ворота своєї команди «на нуль»[7]. Протягом трьох сезонів був основним воротарем команди. Проте в сезоні 2013/14 років втратив своє місце в складі, зігравши 1 поєдинок у кубку Росії. В чемпіонаті Росії 2012/13 на поле не виходив й по завершенні сезону вирішив покинути розташування клубу. Протягом свого перебування в «Байкалі» в Другому дивізіоні зіграв 90 матчів (пропустив 124 м'ячі), ще 9 матчів (7 пропущених м'ячів) зіграв у кубку Росії. У сезоні 2015/16 років був у заявці лискинського «Локомотива», але за команду не зіграв жодного офіційного поєдинку.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. З 2017 року працює тренером воротарів в іркутському «Зеніті».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Артанія» (Очаків) - «Шахтар-2» (Донецьк) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Волинь» (Луцьк) - «Кремінь» (Кременчук) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Асмарал» (Москва) - «Локомотив» (Лиски) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Зірка» (Іркутськ) - «Селенга» (Улан-Уде) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Волга» (Ульяновськ) - «Нафтохімік» (Нижньокамськ) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Спартак» (Тамбов) - ФСА (Воронеж) [Архівовано 23 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Радіан-Байкал» (Іркутськ) - «Динамо» (Барнаул) [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баркалов_Сергій_Миколайович&oldid=43708989