Богуслав Самборський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богуслав Самборський
пол. Bogusław Samborski
Дата народження14 квітня 1897(1897-04-14)
Місце народженняВаршава, Польща, Російська імперія
Дата смерті1971(1971)
Місце смертіАргентина
ГромадянствоПольща Польща
Професіяактор
Роки активності19211947
IMDbID 0759750
Нагороди та премії
золотий хрест Заслуги
Богуслав Самборський у Вікісховищі

Богуслав Самборський (пол. Bogusław Samborski, псевдонім — Готліб Самбор; нар. 14 квітня 1897, Варшава, Польща, Російська імперія — пом. 1971, Аргентина) — польський театральний та кіноактор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Богуслав Самборський народився 14 квітня 1897 року у Варшаві. Після закінчення гімназії навчався у 1914—1915 роках в драматичній школі при Варшавському музичному товаристві. У 1916 році він грав у театрі-кабаре; в 1918-19 роках виступав у театрах Кракова і Лодзі. Брав участь у польсько-ралдянської війні. У міжвоєнний період постійно грав на сцені Польського театру у Варшаві, періодично з'являючись на сценах Львова, Кракова, Познані і Любліна.

У 1941 році Богуслав Самборський знявся у нацистському пропагандистському антипольському фільмі «Повернення додому» (реж. Густав Учицкі). Він погодився на головну роль бургомістра, швидше за все, через побоюванням за долю дружини-єврейки[1]. Після вбивства актора-колаборанта Іґо Сима, який відбирав польський акторів для участі у фільмі, Самборський, побоюючись за своє життя, переїхав до Австрії, де знімався в кіно під ім'ям Готтліба Самбора.

Після Другої світової війни Самборський залишився в Німеччині, проте, дізнавшись, що в Польщі його заочно засудили у 1948 році до пожиттєвого ув'язнення за участь у фільмі «Повернення додому»[2] та, побоюючись екстрадиції, він емігрував до Аргентини, де й помер у 1971 році.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Г. Ордонувна та Богуслав Самборський у фільмі Шпигун у масці (1933)
Рік Назва українською Оригінальна назва Роль
1921 Чудо на Віслі Cud nad Wisła Міхал, брат Кристи
1925 Івонка Iwonka Форналь
1928 Переддень весни Przedwiośnie Барвіцький
1929 Грішне кохання Grzeszna miłość Раушке
Дорогою ганьби Szlakiem hańby Кароль Воляк
Поліцмейстер Тагеєв Policmajster Tagiejew Тагеєв, поліцмейстер
1930 У Сибір Na Sybir Сєров полковник жандармерії
Корислива любов Niebezpieczny romans Херонім Спеванкевич, касир у банку
Краса життя Uroda życia генерал Полєнов
1931 Десять з Павіаку Dziesięciu z Pawiaka генерал жандармерії
Небезпечний рай Niebezpieczny raj Гейст
1933 Історія гріха Dzieje grzechu Похронь
Під твій захист Pod twoją obronę хірург
Прокурор Аліція Горн Prokurator Alicja Horn Бруницький, професор
Шпигун у масці Szpieg w masce Педро, шеф агентури
1934 Молодий ліс Młody las Старогренадський, директор
1936 Пан Твардовський Pan Twardowski наречений Нети
Роза Róża Бенедикт Чаровіц
1938 Геєна Gehenna Теодор Косьцеша
Кордон Granica Чехлинський
Жінки над прірвою Kobiety nad przepaścią Мюлер, власник кабака
Костюшко під Рацлавіцами Kosciuszko pod Raclawicami Антоні Мадалинський
1939 Дружина і не дружина Żona i nie żona Станіслав Гейст
Брехня Крістіни Kłamstwo Krystyny Климкевич, власник «Автоконцерна»
Про що не говорять O czym się nie mówi… Корнблюм, директор кабаре «Орфей»
1941 Повернення додому Heimkehr бургомістр
1945 Шива і квітка шибениці Shiva und die Galgenblume
1947 На краю світу Am Ende der Welt Стефан Грабовський

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Aneta Nisiobęcka, Artyści w czasie okupacji, Biuletyn IPN, 2003, nr 2. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 23 грудня 2016.
  2. Stanisław Milewski. Sądowe rozliczenia okupacyjnych kolaborantów (cz. 2). "Palestra. Pismo Adwokatury Polskiej". nr 9-10 2008. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 23.12.2016.

Посилання

[ред. | ред. код]