Буксгаймський монастир
| Буксгаймський монастир | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1548 |
|---|---|
 | |
| Країна | Німеччина[1] |
| Адміністративна одиниця | Буксгайм[1] |
| Дієцезія | Roman Catholic Diocese of Augsburgd |
| Християнський літургічний обряд | римський обряд |
| Архітектурний стиль | готика |
| Час/дата припинення існування | 1802 |
| Входить до складу списку пам'яток культури | Q1831264? |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури Баваріїd |
| Адреса | Kirchplatz 2b |
 | |
 Буксгаймський монастир у Вікісховищі | |
47°59′58.200000099991″ пн. ш. 10°8′1.6800001000029″ сх. д. / 47.99950° пн. ш. 10.13380° сх. д.
Буксгаймський приорат (нім. Kloster Buxheim або Reichskartause Buxheim) — колишній картезіанський (найбільший у Німеччині), а тепер салезіанський монастир у Буксгаймі, поблизу Меммінґена (Баварія).
Буксгайм належав до середини X століття капітулу Аугсбургського кафедрального собору, який у 1100 р. заснував тут дім для каноників присвячений Нашій Дорогій Пані.
У 1402 р., після довгого періоду занепаду, тодішній пробст Гейнріх фон Еллербах у сподіванні врятувати Буксгайм передав його картезіанцям, діяльність яких виявилась дуже успішною, як для духовного, так і для матеріального піднесення монастиря. Але велике багатство монастиря викликало ворожі наміри сусіднього міста Меммінґен, яке в період Реформації у 1546 р. зайняло та конфіскувало його володіння. Однак пріор монастиря Дітріх Логер завдяки своїм дипломатичним навичкам зумів домогтись прихильності імператора Карла V, який надав приорату у 1548 р. статус reichsfrei (імперської вільності), який звільняв монастир від будь-якого іншого підпорядкування окрім, як імператору. Так чином Буксхайм був єдиним картезіанським монастирем, що отримав цей статус — Reichskartause.
Монастир зазнав секуляризації у 1802 р., а його власність перейшла до графів Остейн, які дозволили громаді залишитись у монастирі. У 1809 р. пріорат став власністю графів Вальдботт фон Бассенхейм, що у 1812 р. зробили з нього замок. Будівлі монастиря перейшли до держави у 1916 р., а у 1926 р. вони були придбані салезіанцями.
Частина будівель абатства були відреставровані у стилі рококо Домінікусом Циммерманном: абатська церква, каплиця св. Анни та парафіяльна церква. Одним із шедеврів бароко є різьблені хори абатської церкви, що створені тірольським скульптором та різьбярем Іґнацом Вайблем між 1687 та 1691 рр.
- Klöster in Bayern: Buxheim [Архівовано 28 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
